Постанова № 62970883, 24.11.2016, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

24 листопада 2016 р. №820/5646/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Полях Н.А.,

при секретарі судового засідання - Корнієнка А.Д.,

за участі:

представника позивача - Останіна К.Ю.,

представника відповідача - Павленка О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Готелю "Старт" до Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкової вимоги,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Готель "Старт", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просить суд: - скасувати податкову вимогу від 28.09.2016 року №12249-17 винесену Східною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області.

В обґрунтування позову зазначив, що позивач повинен був сплатити податок на прибуток підприємства у строк, що не перевищує 10.03.2015 року. 03.02.2015 року позивач платіжним дорученням №75 надав розпорядження ПАТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ», в якому у позивача було відкрито поточний рахунок, перерахувати кошти у розмірі 45574,00 грн., в якості податку на прибуток підприємства за 2014 рік, банк прийняв для виконання це доручення але не виконав його. 01.04.2015 року року позивачем було отримано податкову вимогу 13.03.2015 року №1374-25 від Основ'янської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19.08.2015 року по справі 820/5377/15, яка набрала законної сили 28.10.2015 року, адміністративний позов Позивача до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкової вимоги, було задоволено у повному обсязі та скасовано податкову вимогу від 13.03.2015 року №1374-25 на суму 44583,27 грн. Задовольняючи позовні вимоги в рамках розгляду справи 820/5377/15 суд виходив з тих обставин, що платник податків ГОТЕЛЬ «СТАРТ» сплатив узгоджену суму податкового зобов'язання у строк, встановлений законом, але грошові кошти не надійшли до державного бюджету України з вини банківської установи. Оскаржувана податкова вимога від 28.09.2016 року №12249-17 ґрунтується на таких же підставах, що і попередня, а саме на наявності у позивача податкового боргу з податку на прибуток підприємства за 2014 рік у розмірі 44583,27 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, вказав на обґрунтованість та законність дій відповідача, а тому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. У письмових запереченнях на адміністративний позов зазначив, що податковий борг виник в результаті поданої позивачем до ОДПІ річної декларації з податку на прибуток №9081074985 від 26.02.2015 року. В результаті чого, в автоматичному режимі на підставі ІКП «Податковий борг» була сформована податкова вимога №12249-17 від 28.09.2016 року. Таким чином, незважаючи на причину несплати податкових зобов'язань, зокрема у разі порушення банком строків виконання доручень клієнтів на переказ коштів, податкове законодавство України не звільняє платника податків від обов'язку сплатити основну суму податкового зобов'язання або податкового боргу. Таким чином податкова вимога була винесена правомірно та скасуванню не підлягає.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до положень ч.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В наявних матеріалах справи міститься постанова Харківського окружного адміністративного суду від 19.08.2015 року по справі 820/5377/15, яка набрала законної сили 28.10.2015 року, адміністративний позов ГОТЕЛЬ «СТАРТ» до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкової вимоги, було задоволено у повному обсязі та скасовано податкову вимогу від 13.03.2015 року №1374-25 на суму 44583,27 грн.

В межах вказаної справи, судом встановлено, що 03.02.2015 року Готель «Старт» до обслуговуючого його банку ПАТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» було подано платіжне доручення № 75 на суму 45574, 00 грн. із призначенням платежу: «Передплата податку на прибуток за 2014 рік. Перераховано повністю. Заборгованості немає. Термін сплати 03.02.2015 р.», яке було прийнято банком до виконання про що свідчить відбиток у верхньому правому верхньому кутку платіжного доручення банку та підпису відповідальної особи банку.

12.03.2015 року Господарським судом м. Києва було винесено ухвалу про порушення провадження у справі № 910/5781/15-г (суддя Мудрий С.М.) за позовом готелю «Старт» до ПАТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» про стягнення 108819, 16 грн.

13.03.2015 р. Основ'янською ОДПІ було сформовано та направлено позивачу податкову від 13.03.2015 року № 1374-25 на суму 44583, 27 грн., у зв'язку із ненадходженням до бюджету суми податку на прибуток, задекларованого позивачем у податковій декларації у встановлений законом строк.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 12.05.2015 року по справі № 910/5781/15-г (суддя Мудрий С.М.) за позовом готелю «Старт» до ПАТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» про стягнення 108819, 16 грн., залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.07.2015 року, позовні вимоги Готель «Старт» задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість сумі 108819 грн. 16 коп.

Вказаним рішенням Господарського суду м. Києва, зокрема, встановлено, що 25.02.2004 року між Банк «Фінанси та Кредит», ТОВ (правонаступником всіх прав та обов'язків якого є Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит») та Готелем «Старт» укладено Договір № 7582 відкриття банківського рахунку на розрахунково-касове обслуговування з додатками та додатковими угодами до нього (далі - Договір).

Відповідно до пункту 2.1. Договору банк відкриває клієнту поточні рахунки в національній та іноземній валюті на умовах та в порядку, що встановлені чинним законодавством України, нормативними актами НБУ, Цивільним кодексом України, внутрішніми документами, що регламентують дане питання.

Згідно пункту 3.1. Договору банк зобов'язаний вести комплексне розрахунково-касове обслуговування клієнта та виконувати за його дорученням всі розрахунково-касові операції, які не суперечать законодавству та нормативним Актам НБУ та Цивільному кодексу України.

У відповідності до пункту 3.1.3. Договору банк зобов'язаний розрахункові операції за дорученням клієнта проводити у відповідності до діючих правил здійснення безготівкових рахунків. Проводити списання коштів з рахунку клієнта за його дорученням. Примусове стягнення коштів з рахунку клієнта виконується банком у випадках, передбачених чинним законодавством України або договорами сторін.

Відповідно до пункту 4.1.1. Договору банк має право відмовити в здійсненні розрахункових та (або) касових операцій за рахунком за наявності фактів порушення клієнтом законодавства, положень даного договору та діючих правил банку, а також вимог щодо оформлення розрахункових документів та строків надання їх в банк. Банк, повертаючи розрахунковий документ, в день його надходження має зробити на зворотному боці напис про причину повернення документа без виконання (з обов'язковим посиланням на статтю Закону України, відповідно до якої розрахунковий документ не може бути виконано, або/та розділ/пункти нормативно-правового акту НБУ.

03.02.2015 р. відповідачем не виконано платіжне доручення № 75 на суму 45574, 00 грн. в якості передплати податку на прибуток підприємства за 2014 рік, повторно вказане платіжне доручення позивач надав Банку 12.02.2015 року.

Зазначені доручення були прийняті Банком до виконання, але не виконані, внаслідок чого, як зазначає позивач, були заблоковані кошти позивача на загальну суму 108 819,16 грн.

Як зазначено у постанові Київського апеляційного господарського суду відповідачем не заперечується факт невиконання спірних платіжних доручень позивача. Доказів відмови у виконанні спірних платіжних доручень на підставі положень пункту 4.1.1. Договору відповідачем суду не надано. Будь-яких обмежень прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами та підстав для зупинення власних видаткових операцій банку за його рахунками, а також видаткових операцій за рахунками юридичних осіб не встановлено.

З урахуванням встановлених обставин та аналізу наведених норм чинного законодавства України суд в межах справи 820/5377/15 прийшов до висновку, що оскільки платник податків - позивач сплатив узгоджену суму податкового зобов'язання у строк, встановлений законом, але грошові кошти не надійшли до державного бюджету України з вини банківської установи, то сформована податкова вимога, як вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу та на підставі якої може бути вчинено стягнення коштів та продаж майна платника податків в силу Закону, на час її прийняття є передчасною, оскільки судове рішення, яким встановлено обставини невиконання банком платіжних доручень готелю «Старт» набрало законної сили 02.07.2015 року, а тому є незаконною та підлягає скасуванню.

Вимоги стосовно скасування податкової вимоги від 13.03.2015 року № 1374-25, як такої, що порушує права позивача та норми діючого законодавства України, є законними, підтвердились матеріалами справи, не були спростовані відповідачем, а відтак були задоволені.

Судом встановлено, що відповідачем було винесено податкову вимогу від 28.09.2016 року №12249-17, яка ґрунтується на таких же підставах, що і попередня, а саме на наявності у позивача податкового боргу з податку на прибуток підприємства за 2014 рік у розмірі 44583,27 грн.

Не погоджуючись із позицією та рішеннями відповідача, позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом.

По суті заявлених вимог суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1.3 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04. 2001 року № 2346-ІІІ (далі - Закон № 2346-ІІІ) дата валютування - зазначена платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки дата, починаючи з якої кошти, переказані платником отримувачу, переходять у власність отримувача. До настання дати валютування сума переказу обліковується в обслуговуючих отримувача банку або в установі - учасників платіжної системи.

Пунктом 1.24 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначено, що переказом коштів є рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою.

Відповідно до п. 8.1 ст. 8 Закону № 2346-ІІІ, банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Пунктом 1.29 статті 1 Закону № 2346-ІП передбачено, що проведення переказу коштів є обов'язковою функцією, що має виконувати платіжна система.

Згідно із ст.ст. 22.3, 22.4 Закону № 2346-ІІІ, розрахункові документи, за винятком платіжної вимоги-доручення, мають подаватися ініціатором до банку, що його обслуговує. При використанні розрахункового документа ініціювання переказу для платника вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання.

Днем подання до установ банків платіжного доручення за всіма видами податкових платежів вважається день його реєстрації у цих установах (п.п. 16.5.2 п. 16.2 ст. 16 Закону № 2346-III).

Суд зазначає, що поняття податкової вимоги визначено п.п. 14.1.153. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, згідно якого податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (п.п. 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

У п.п. 14.1.39. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно п. 2.2. Порядку направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 р. № 576 (далі по тексту - Порядок) податкова вимога формується, зокрема у разі, якщо платник податків не сплатив узгодженої суми грошового зобов'язання, визначеної в податковому повідомленні-рішенні, у встановлені законом строки.

У п. 3.1. Порядку визначено, що податкові вимоги формуються автоматично на підставі даних інформаційної системи органів доходів і зборів.

Відповідно до п. 95.2. ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Суд приходить до висновку, що платником податку виконано свій податковий обов'язок своєчасно та в повному обсязі оскільки позивачем добросовісно та у встановлені законодавством строки фактично сплачена сума грошового зобов'язання з податку на прибуток.

Крім того, Податковий кодекс України не містить вимоги щодо повторного виконання зобов'язання з оплати податків та зборів у разі їх незарахування на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, з вини банку.

Оскільки пп.4.1.4. п.4 ст.4 Податкового кодексу України передбачає принцип презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, допущення відмінного трактування моменту виконання платником податків податкового зобов'язання від передбаченого пп. 129.3.1. п.129.3 ст. 129 Податкового кодексу України, суд вважає правомірним.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність у позивача податкового боргу з податку на прибуток підприємств відповідно до річної декларації з податку на прибуток №9081074985 від 26.02.2015 року, що свідчить про неправомірність формування податкової вимоги №12249-17 від 28.09.2016 року, на як наслідок необхідність її скасування.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до вимог ст.94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186, 254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Готелю "Старт" до Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкової вимоги - задовольнити.

Скасувати податкову вимогу від 28.09.2016 року №12249-17 винесену Східною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на користь Готелю "Старт" (код ЄДРПОУ 22613986) судовий збір у розмірі 1378 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 25.11.2016 року.

Суддя Полях Н.А.