Ухвала суду № 62970776, 24.11.2016, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/952/15-ц

Провадження № 2/461/241/16

УХВАЛА

24.11.2016

Галицький районний суд м.Львова в складі:

головуючого-судді - Мисько Х.М.,

при секретарі Коружинець Н.В.,

з участю позивача ОСОБА_1,

представників позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

представника відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_6,

представника відповідача ОСОБА_7 районної адміністрації Львівської міської ради ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в залі суду клопотання представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_3 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_7 районної адміністрації Львівської міської ради, ОСОБА_5, Управління державної реєстрації Львівської міської ради, третя особа ОСОБА_9, про скасування розпоряджень ОСОБА_7 районної адміністрації Львівської міської ради №101 «Про розгляд заяви ОСОБА_5Л.» від 27 січня 2006 року та №116 «Про розгляд заяви ОСОБА_5Л.» від 30 січня 2006 року, скасування державної реєстрації права власності та зобовязання до вчинення дій, -

в с т а н о в и в:

в провадженні Галицького районного суду м. Львова перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_7 районної адміністрації Львівської міської ради, ОСОБА_5, Управління державної реєстрації Львівської міської ради, третя особа ОСОБА_9, про скасування розпоряджень ОСОБА_7 районної адміністрації Львівської міської ради №101 «Про розгляд заяви ОСОБА_5Л.» від 27 січня 2006 року та №116 «Про розгляд заяви ОСОБА_5Л.» від 30 січня 2006 року, скасування державної реєстрації права власності та зобовязання до вчинення дій.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 подала клопотання про забезпечення позову, в якому просить накласти арешт на житлову квартиру №3, розташовану за адресою: м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 12, право власності на яку належить згідно витягу про реєстрацію права власності ОСОБА_5; заборонити всім субєктам державної реєстрації прав на нерухоме майно здійснювати будь-які реєстраційні дії з відчуження вищевказаного обєкта нерухомості; заборонити виселяти та знімати з реєстрації мешканців вищевказаної квартири, а також вселяти інших осіб до неї, іншим чином користуватись, володіти та розпоряджатись ним, в тому числі укладати договори іпотеки, оренди, купівлі-продажу, дарування тощо з третіми особами; копію ухвали направити до Управління державної реєстрації Львівської міської ради, державної міграційної служби у Львівській області, відповідачам.

В обґрунтування внесеного клопотання покликається на те, що в мережі Інтернет знаходиться оголошення про продаж квартири за адресою: м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 12, відтак вважає, що існує загроза, що дана квартира може бути продана і у випадку скасування реєстрації на право власності, рішення суду буде неможливо виконати.

В судовому засіданні позивач та його представники клопотання про забезпечення позову підтримали та просили таке задоволити.

Представник відповідача ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання, надав пояснення про те, що стороною позивача не надано доказів відчуження відповідачем квартири, оскільки з долученого до клопотання оголошення вбачається, що подане оголошення про продаж квартири у м. Києві.

Представник відповідача ОСОБА_7 районної адміністрації ЛМР в судовому засіданні при вирішенні клопотання поклалась на розсуд суду.

Відповідно до ст.151 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

При цьому відповідно до ч.2 ст.151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до ст.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконанняможливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.При встановленні зазначеної відповідності слід врахувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Як вбачається із долученого до клопотання витягу із мережі Інтернет, в такому не зазначено чітко адреси квартири, яка виставлена на продаж, що унеможливлює ідентифікацію квартири, як таку, що належить відповідачу ОСОБА_5

Інших доказів в підтвердження обґрунтованості клопотання про забезпечення позову стороною позивача до клопотання не долучено, в судовому засіданні не надано.

Таким чином, позивачем не доведена відповідність та співмірність виду забезпечення позову, який просить застосувати, не подано жодного належного доказу на підтвердження обставин, викладених у клопотанні, а тому у суду відсутні достатні підстави вважати, що існує реальна загроза того, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення прав та інтересів позивача, а також до невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду. Також суд приймає до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів для унеможливлення зловживання позивачем своїм правом, яке може порушити права відповідача.

За таких обставин, з врахування вищевикладеного, суд приходить до висновку про необґрунтованість клопотання про забезпечення позову, так як вважає доводи такого недостатніми та не доведеними належними засобами, а тому в задоволенні клопотання слід відмовити.

Крім цього, клопотання про забезпечення позову не належним чином оформлене, оскільки не підписане заявником та у такому не зазначена дата його підготовки чи подання.

Керуючись ст.ст.151-153 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

у задоволенні клопотання відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом пяти днів з дня її проголошення або в порядку ч.2 ст.294 ЦПК України.

Головуючий суддя Мисько Х.М.