Постанова № 62970714, 25.11.2016, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 1311/1609/12

Провадження № 1/444/2/2016

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2016 року Жовківський районний суд Львівської області в складі :

головуючого судді Зеліско Р. Й.

cуддів: Мікула В. Є., Оприск З. Л.

при секретарі Козакевич Р. В., Петришин М. Є., Мамедова Г. І.

з участю прокурора Стефанів Р. М., Ватраль Р. В.

захисника ОСОБА_1

законного представника підсудного ОСОБА_2 - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жовква Львівської області кримінальну справу про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Будапешт, Угорщина, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, інваліда 1-ї групи з дитинства, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого за вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого ст.115 ч. 1 КК України, -

встановив:

ОСОБА_2 31 серпня 2010 року приблизно о 14 годині 10 хвилин, знаходячись на городній ділянці своєї бабці ОСОБА_4, що в с. Великосілки Кам'янка-Бузького району Львівської області вчинив суспільно небезпечне діяння, а саме вбивство потерпілої ОСОБА_4, під час раптово виниклого словесного конфлікту з останньою, умисно наніс ОСОБА_4 декілька ударів лопатою по голові та тілу, після чого, продовжуючи свої злочинні дії, зайшов у будинок, де взяв молоток, та, повернувшись на городню ділянку, вказаним молотком умисно наніс численні удари по голові потерпілої, спричинивши, тілесні ушкодження у вигляді дрібно уламкових переломів правої скроневої, тім'яної та чолової кісток, розриву твердої мозкової оболонки в правій скроневій ділянці, крововиливу під тверду мозкову оболонку в правій скронево- потиличній ділянці та забою головного мозку, крововиливу в м'які тканини голови по внутрішній поверхні в правій скронево-тім'яно-чоловій ділянці, рани в скроневій ділянці справа, перелому правої гілки нижньої щелепи, переломів 3-6 ребер по середньо-ключичній лінії справа та грудини в 3-му міжребер'ї, крововиливів в м'язи огруддя та міжреброві м'язи справа, синяків в ділянці правого кута нижньої щелепи, правої вилиці, по правій бічній поверхні шиї, грудної клітки справа та грудини, по зовнішній поверхні правого плеча з середній третині, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя та призвели до смерті потерпілої, тобто умисно вбив ОСОБА_4

Законний представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 заперечила щодо застосування до ОСОБА_2 примусових заходів медичного характеру, посилаючись на те, що досудове слідство було проведено необ'єктивно, відсутні будь-які прямі докази, які б стверджували про те, що саме ОСОБА_2 вчинив дане суспільно-небезпечне діяння та в судовому засіданні показала, що проживає з сином ОСОБА_2, який є інвалідом 1-ї групи з дитинства. В с. Великосілки Кам'янка-Бузького району Львівської області проживала її мама ОСОБА_4. Оскільки проживає в м. Львові, то доглядала за своєю мамою. Крім неї до мами ніхто не їздив. Хоча у її мами складний характер, вона, незважаючи на це, постійно ходила до неї і допомагала по господарству, готувала їсти, доглядала. До мами їздила один раз в тиждень, особливо після того, як у мами був інсульт, оскільки знала, що продукти харчування у мами закінчуються, що потрібно йти у магазин, привезти продуктів. Їздила лише раз в тиждень, оскільки у неї немає достатньої кількості грошей, щоб частіше відвідувати маму в селі. В село постійно їздила зі своїм сином ОСОБА_2, оскільки той потребує догляду. Іноді в с. Великосілки до її мами ОСОБА_2 їздив сам. З середини серпня 2010 року у неї вдома по АДРЕСА_1 розвалилася веранда. Саме в той час майстри мурували нову веранду. То ж з середини серпня 2010 року, тобто два тижні, до мами в село їздив ОСОБА_2, який їздив в село два рази. Останній раз ОСОБА_2 їздив до мами в село 31.08.2010 року. Тоді вона попросила його відвезти мамі продукти. Вона дала ОСОБА_2 для мами помідори, зварила підливу. Також попросила ОСОБА_2, щоб той привіз з села картоплі, оскільки вдома картопля закінчилась, а грошей у неї на той час не було. Оскільки не мала грошей, то сказала ОСОБА_2, щоб при необхідності сходив до магазину і купив бабі продуктів, і щоб баба для цього дала йому гроші, оскільки знала, що мама мала гроші на продукти. Приблизно о 15.00 год. провела ОСОБА_2 на автостанцію № 2 та посадила на автобус «Львів- Буськ». ОСОБА_2 дала гроші в сумі 20 грн., які у неї лишилися. В той день ОСОБА_2 був одягнений у спортивний костюм синього кольору, взутий був у шльопанці. Повернувся ОСОБА_2 додому приблизно о 19.00 год. і привіз десь 2-3 кг картоплі та яблука. Також ОСОБА_2 привіз порожню банку, в якій вона передавала мамі підливу. Коли ОСОБА_2 повернувся, то сказав, що баба його вигнала, сказала, щоб забирався з городу, бо викопає їй всю картоплю і вона не буде мати на насіння. Більше нічого ОСОБА_2 не розповідав. У нього більше нічого не розпитувала, оскільки була зайнята домашніми справами. На поведінку мами, про яку розповів ОСОБА_2, а саме що та його вигнала, уваги не звертала, оскільки знала, що у мами складний характер. Наступного дня, приблизно об 11.00 год. пішла на базарчик, що на вул. Гайдамацькій. Там випадково зустріла ОСОБА_8, який є її двоюрідним братом та проживає в с. Великосілки. Оскільки мама вигнала ОСОБА_2 і він не купив їй продуктів, то попросила ОСОБА_8 передати мамі продуктів. ОСОБА_8 сказав, що з її мамою не спілкується. Тоді сказала, щоб передав продукти через сусідку ОСОБА_9. На ринку купила сметану, масло, хліб та сірники і передала це все в пакеті ОСОБА_8 Згодом о 16.00 год. до неї на мобільний телефон передзвонила сусідка мами ОСОБА_9 та повідомила, що її мама померла. Після цього відразу одягнулася та з ОСОБА_2 поїхала в село, куди приїхала приблизно о 17.30 год. Біля брами стояли сусіди мами, які повідомили, що мама лежить на городі. Зайшовши в будинок, почала прибирати пшеницю, яка лежала на підлозі в хаті, також почала прибирати в будинку. На город, де лежала мама, не ходила. Згодом прийшов ОСОБА_8 Також передзвонила до родичів і повідомила про те, що мама померла, попросила приїхати та допомогти. Коли вже на вулиці було темно, то в село приїхали ОСОБА_10 та ОСОБА_11. Після їх приїзду вони перенесли тіло мами в будинок та поклали тіло в малій кімнаті. Після цього всі вийшли з будинку. В будинку вона залишилась сама. Тоді почала мити тіло мами та переодягати її. Потім попросила ОСОБА_11, щоб той допоміг одягнути маму. Після цього вони положили тіло мами в труну та перенесли у велику кімнату. Коли мила тіло мами, то на тілі мами бачила синці з правого боку, над правим оком було розсічення. Особливо до ушкоджень на тілі не придивлялася, оскільки була в пригніченому стані, знала, що мама часто падала, бо була старою, після інсульту погано пересувалася. Після того, як вони поклали тіло в труну, то продовжили прибирати в будинку. 02.09.2010 року приблизно о 09 год. пішла до голови селищної ради, щоб отримати дозвіл на поховання, пішла до селищного лікаря щоб отримати довідку про смерть. Коли прийшла до лікаря, то повідомила, що її мама померла, сказала, що тіло знайшли на городі, що мама впала, вдарилася та померла. Лікар відразу виписав довідку про причину смерті, додому до мами лікар не ходив, оскільки знав маму, знав, що вона хворіла. Також вони домовились про поховання. Після цього поїхала в м. Львів додому, щоб переодягнутися. Разом з ОСОБА_2 поїхали додому, оскільки ввечері мало бути богослужіння за померлою. Коли перебувала вдома, то до неї подзвонила сусідка ОСОБА_9, яку вона попросила приглянути за будинком, та повідомила, що приїхали брати мами, почали викликати лікаря, казали, що маму хтось побив, що вона не могла падати. Тоді переодягнулася і разом з ОСОБА_2 повернулася в село. Коли прийшла на подвір'я, то там вже перебували працівники міліції. Працівники міліції опитували сусідів, родичів, оглядали місце події. Потім працівники міліції попросили її проїхати в райвідділ з ОСОБА_2, сказали, що потрібно у ОСОБА_2 відібрати пояснення. Тоді вони з ОСОБА_2 поїхали в райвідділ, де його затримали працівники міліції. В райвідділі працівники міліції спілкувалися з ОСОБА_2 у її відсутності. Під час огляду будинку мами вона присутньою не була. Проти застосування примусових заходів медичного характеру заперечила.

Незважаючи на невизнання законного представника ОСОБА_2- ОСОБА_3 участі ОСОБА_2 у вчиненні суспільно небезпечного діяння передбаченого ст. 115 ч. 1 КК України, його участь у вчиненні суспільно небезпечного діяння підтверджується показами свідків, протоколами слідчих та судових дій, висновками судових експертиз, іншими матеріалами справи.

Так свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні показав, що його викликали на похорони сестри ОСОБА_4 Коли він приїхав на похорон, то не замітив, але його брат побачив, що в сестри розбита голова. Брат повідомив, що лікар надав дані, що сестра просто померла. Після цього брат покинув квартиру, звернувся до лікаря і повідомив, що сестра має розбиту голову, мабуть вона померла від того, що має розбиту голову. Після цього прийшов лікар і повідомив, що сестру вбили та викликав працівників міліції. Працівники міліції опитували людей, в тому числі і його. Він їм повідомив, що тільки сьогодні приїхав, а хто розбив сестрі голову чи то вбив її чи ні він не бачив, не чув і не знає це. Була розмова між сусідами, що це зробив її внук, а його племінник ОСОБА_2. Він сказав, що нічого не може сказати чи вчиняв ОСОБА_2 цей злочин, так як він не бачив нічого і не чув. Його вже декілька разів викликали в суд, він це саме повідомляв, якби він бачив, що ОСОБА_2 вчиняв злочин, він б, звичайно, про це сказав. Від чого померла сестра не знає. З його родичів та сусудів потерпілої ніхто не сказав, що злочин вчинив ОСОБА_2. Єдине, що він знав про ОСОБА_2, що він психічно хворий, інвалід , шизофренік, отримує пенсію, більше він про нього нічого не знає, один раз бачив ОСОБА_2, але вже його навіть не пам'ятає. Повідомив, що тільки один раз відвідував ОСОБА_4 перед тим, як вона померла, це було 1 рік до смерті. Стан ОСОБА_4, коли він її відвідував, був дуже поганий. Коли вона йшла в магазин купляти продукти, падала на дорозі, в неї було головокружіння, нудота, атеросклероз судин головного мозку в результаті цього, йому здається, наступила смерть. Коли він приїхав на похорон, то не бачив, що була розбита голова, а це побачив його брат . Брат йому це показав, він бачив частину розбитої голови, а як була розбита голова він не знає.

Потерпілий ОСОБА_13 під час попереднього слідства показав, що в с. Великосілки Кам'янка-Бузького району Львівської області проживала його мама ОСОБА_4, проживала в селі сама. Частіше за всіх маму відвідувала його сестра ОСОБА_3, яка їздила до мами разом зі своїм сином ОСОБА_2. 01 вересня 2010 року приблизно о 20.00 год. до його дружини зателефонувала ОСОБА_3 та повідомила про те, що їх мама ОСОБА_4 померла. Казала приїжджати в село. Наступного дня приблизно о 13.00 год. разом зі сином приїхав в с. Великосілки. Коли зайшли на подвір'я, то на подвір'ї перебували працівники міліції. Також там були ОСОБА_3, її син ОСОБА_2, брати його мами та родичі. Він відразу зайшов у будинок. У будинку побачив в кімнаті труну, в якій лежала мама. Коли подивився на тіло, то побачив, що на обличчі справа була рана, було видно, що в тому місці пошкоджений череп. Коли перебував у будинку, то знаходився в пригніченому стані. ОСОБА_3 у розмові повідомила, що мама впала на лопату, але не міг цьому повірити, оскільки голова у мами була сильно розбита. Коли на місці перебував судово-медичний експерт, який оглядав тіло, то повідомив, що таке ушкодження не могло утворитись від падіння. Брати мами також казали, що мама не могла так впасти. Зі слів ОСОБА_3 йому також стало відомо, що ОСОБА_2 перебував в селі у бабці 31 серпня 2010 року, оскільки поїхав за картоплею. Також ОСОБА_3 повідомляла, що бабця не давала ОСОБА_2 картоплі. Що саме відбувалося 31 серпня 2010 року в деталях він не знає. Спочатку не думав, що мама могла загинути насильницькою смертю, але потім, коли подивився на ушкодження на ній, зрозумів, що мама не могла впасти на лопату, як це пояснювала його сестра, а хтось їй наніс такі тілесні ушкодження.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні показав, що у вересні 2010 року він був працівником Кам'янка-Бузького РВ ГУМВС України у Львівській області і лікар села Великосілки зателефонував до них у чергову частину, що є ознаки насильницької смерті в жінки. На місце події виїхав судово-медичний експерт. Померла жінка вже була в труні, в хустці, експерт зняв хустку і побачив, що на голові була рана. В цей день, коли вони виїхали на місце події ОСОБА_2 на подвір'ї не було, він приїхав пізніше із матір'ю. Із слів сусідів ОСОБА_2 бачили в день вбивства як він йшов чи то з маршрутки, чи то на маршрутку в село. Після того, як ОСОБА_2 приїхав на господарство, він нічого не говорив, а вже в кабінеті в райвідділі розповів, що скоїв даний злочин. ОСОБА_2 розповів, що копав картоплю на городі, бабця була також біля нього, бабця йому щось сказала, після цього він вдарив її лопатою, після цього пішов в будинок, взяв молоток і завдав ще удари молотком. Повідомив, що працівники міліції побачили лопату, яка була біля сараю. Молотка спочатку працівники міліції не бачили, але ОСОБА_2 сказав, що молоток знаходится чи то під газовою плиткою, чи в серванті, він точно не пам'ятає, але в протоколі допиту є зазначено, а лопата стояла на подвір'ї біля сараю. ОСОБА_2 дав пояснення в райвідділі. Ствердив, що покази, які давав, коли допитували на стадії попереднього слідства і зараз аналогічні. Зараз добре не пам'ятає всі обставини події, на час події пам'ятав краще. Повідомив, що ніби він допитував, спілкувався з ОСОБА_2. Протокол допиту особи підозрюваної у вчиненні злочину був ним складений .При допиті ОСОБА_2 поряд завжди була присутня його матір.Чи був присутній адвокат при проведенні допиту ОСОБА_2 він не пам'ятає. Повідомив, що ОСОБА_2 чітко вказував якими предметами наносив удари: лопатою, а потім молотком. Свідок підтвердив повністю покази надані на стадії досудового слідства. Крім того додав, що по телефону спілкувався з працівником поліції, який був на місці події, але сам не був на місці події. Він поїхав з місця події, але огляд місця події ще проводився, однак по телефоні повідомив, щоб дивились за молотком. В місці, на яке вказував ОСОБА_2, а саме в серванті.Молоток було знайдено в серванті. Коли ОСОБА_15 приїхав з місця події, то повідомив, що молоток знайшли. Свідок не пам'ятає чи був присутній при вилученні одягу з будинку, однак знає, що одяг вилучали з будинку у м. Львів, а з будинку за місцем події одяг не вилучався, бо ОСОБА_2 приїхав чистий з міста Львова. Віг не пам'ятає чи ОСОБА_2 давав такі пояснення, що він переодягнувся і тоді поїхав до міста Львова. Ствердив, що ОСОБА_2 при розмові чітко вказував на предмети, якими наносив удари та куда він наносив ними удари, а саме лопатою та молотком по голові.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні показав, що був працівником Кам'янка-Бузького РВ ГУМВС України у Львівській області, точно не пам'ятає, коли була подія, ніби у вересні, слідчо-оперативну групу викликали у село Великосілки. Слідчо-оперативна група виїхала на місце події, померла вже була в труні одягнена, з правої сторони в скроневій частині було видно гематому, голова була більше повернута на праву сторону. Вони вирішили, що потрібно викликати судово- медичного експерта з Червонограда ОСОБА_16, він здійснював роботу і на території Кам'янка-Бузького району. Експерт ОСОБА_16 приїхав і сказав, що відчутною є деформація черепа, поламані кістки, є ознаки насильства. Після цього почали оглядати місце події, він здійснював огляд місця події, оглянув приміщення будинку, підсобні приміщення, город. Йому казали, що бабу бачили на городі, тобто оглядали повністю її господарство. Довгий час були на місці події, були вилучені лопати, так як була підозра, що ушкодження нанесені були лопатою, та був вилучений молоток. Одна з лопат була на подвір'ї, біля підсобного приміщення, інша в підсобному приміщенні, в подальшому він даною справою не займався. Специфіка роботи слідчого є такою, що коли він є на місці події, огляд місця події може тривати і півдня, вони були на місці, а інші працівники опитували сусідів. На скільки він пригадує, хтось йому зателефонував, що є підозра, що удари могли бути завдані лопатою, молотком, сокирою. Все, що було на подвір'ї і він вважав за необхідне, вилучав. Не пригадує, щоб були видимі сліди біологічних матеріалів на молотку, лопаті. Не може дати відповідь в якому стані був молоток, лопата, бо цього не пригадує. В будинку ОСОБА_4 на ліву та на праву сторону є кімнати, з правої сторони знаходилась померла в труні, ніби посередині є кухня, на ній був сервант чи газова плита, але точно не пригадує скільки було вилучено лопат, можливо дві точно, а можливо і три. Вважає, що в минулому він краще пам'ятав події. Взагалі після операції, яку йому робили в 2013 році, після загального наркозу він багато подій не пам'ятає.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні показав, що до нього подзвонила його тітка ОСОБА_3, яка повідомила , що померла його баба- ОСОБА_4 Тоді він подзвонив до брата ОСОБА_10, з яким вони зустрілися, купили труну, хрест, все для похорону і з ним поїхали в село. Приїхавши, їм сказали, що баба впала на городі і треба її тіло забрати. Він з братом та з ОСОБА_8 пішли на город, принесли бабцю. Потім стали готувати бабцю до похорону, а він з братом поїхали додому. Потім бабці брат сказав, що потрібно викликати міліцію, бо в бабці є пошкодження. Після цього його з братом викликали і сказали, що на подвір'ї є багато працівників міліції та експерти і їх опитували. Повідомив, що ОСОБА_4 була для нього бабцею, в селі проживала сама, а він в серпні 2010 року проживав у Львові. ОСОБА_3, яка є сестрою його мами, проживала з ОСОБА_17 у Львові по АДРЕСА_1 і їздила в село Великосілки для того, щоб допомагати бабці- ОСОБА_4 по господарству. Він не може сказати як часто їздила, тому що він до бабці їздив часто ще в село, коли вчився в школі, потім одружився, народились діти і тому надалі рідко їздив. Зі слів чув, що ОСОБА_2 допомагав в селі бабці, привозив продукти. Він не чув, щоб ОСОБА_2 бив бабцю, чув тільки що були якісь конфлікти, сварились з бабцею. Про те, що трапилось з бабцею, йому повідомила ОСОБА_3. Це повідомила приблизно в обідню пору.Коли вже приїхали, то було темно, бабця лежала на городі. Приблизно три а може чотири години їм було потрібно, щоб приїхати в село з моменту коли подзвонили і сказали, що бабця померла. На город ходив він, ОСОБА_10 і ОСОБА_8, де побачили, що бабця лежала на городі. Коли вони приїхали їм сказали, що бабця впала на лопату і вдарилась. Це сказала ОСОБА_3. Після цього вони принесли ОСОБА_4 до будинку. ОСОБА_2, коли він з братом та ОСОБА_8 забирали бабцю з городу, ходив по подвір'ї.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показав, що точно не пригадує дати він був на базарі у м. Львові, де зустрів ОСОБА_3, яка попросила його передати її матері продукти, оскільки до неї їздив син ОСОБА_3, його племінник, однак її мати вигнала його, оскільки вона вже блудить. Сказала свідку самому до неї не заходити, оскільки вона буде кричати, а передати продукти через сусідку ОСОБА_9, яка водночас весь час годувала кури у ОСОБА_4. Він заїхав до ОСОБА_9, передав продукти і пішов додому, а вже ввечері інша сусідка ОСОБА_18 знайшла ОСОБА_4 на городі в крові, після чого він подзвонив до ОСОБА_3 Коли вони побачили ОСОБА_4 на городі, було вже темно, принесли її до будинку і тоді він побачив сліди удару і подзвонив до рідних братів своєї тітки, які, коли приїхали, викликали працівників міліції. Не може відповісти по часу коли відбулося вбивство, це може встановити експертиза, знає тільки, що ОСОБА_3 сказала, що обвинувачений їздив до ОСОБА_4 з продуктами вчора, ОСОБА_3 його відсилала до вбитої кожного тижня, однак ОСОБА_4 його вигнала, а тому ОСОБА_3 сказала йому взяти продукти і занести їх сусідці, яка водночас повинна була занести ці продукти ОСОБА_4 Він навіть не заходив до ОСОБА_4, оскільки вона блудила вже, могла накидатись з палкою на машини. Продукти йому передали у Львові на вулиці Гайдамацькій щоб він їх передав ОСОБА_4 через сусідку ОСОБА_9. Він б міг зайти до ОСОБА_4, однак йому цього не говорили робити. Після того як привіз продукти і передав їх ОСОБА_9, поїхав додому і вже ввечері дізнався, що коли сусідка ОСОБА_9 прийшла до ОСОБА_4, то її не було в будинку, вона поставила продукти на веранді та пішла з будинку. ОСОБА_4 знайшла інша сусідка, яка має з нею поряд город. Те, що був удар, він вже побачив в будинку ввечері, а чи вдарилась ОСОБА_4 до лопати чи до чогось іншого він не знає. ОСОБА_2 весь час ходить зі своєю мамою, він сам не ходить ніколи, він боїться будь-якого міліціонера і втікає. ОСОБА_2 говорив, що бабця ніби впала на лопатку, але він весь час щось говорить, ніби сусідку спалив чи щось інше подібне, може сказати про сусідку, що вона померла, а насправді вона жива.Коли була вбита ОСОБА_4 він не знає, чи в той самий день, коли він привозив продукти , чи вона вже лежала день чи можливо тиждень. Він передав продукти сусідці ОСОБА_9, а не ОСОБА_4 через те, що його сестра ОСОБА_3 сказала, щоб ці продукти він віддав ОСОБА_9, а не йшов до ОСОБА_4, щоб її не турбувати. Ввечері цього ж дня, коли він привозив продукти, інша сусідка ОСОБА_18 повідомила, що ОСОБА_4померла. ОСОБА_18 виявила ОСОБА_4 на городі. Коли прийшли на город і побачили ОСОБА_4, він не підходив до ОСОБА_4, потім вже з іншими чоловіками занесли ОСОБА_4 в будинок, вона була холодна, на вулиці було темно. Жодних знарядь біля тіла ОСОБА_4 не бачили, коли вже принесли її в будинок, то в будинку побачили пошкодження. Можливо знаряддя праці на городі були, але він на це не звернув уваги. Плям крові на городі не бачив, бо було темно, можливо вони і були. Вже в будинку побачили, що голова була пробита, ОСОБА_4 не дихала. Він в той час подзвонив до ОСОБА_3, щоб вона приїжджала. Всі думали, що ОСОБА_4 впала. За ОСОБА_2 ніхто нічого не говорив, він всіх боїться. В ОСОБА_2 ніхто не з'ясовував, що трапилось, через те, що він один раз може говорити одне, через півгодини інше. ОСОБА_2 сказав, що бабця впала на лопату, нічого не говорив про те, що він бабцю вдарив. ОСОБА_2 така людина, що може говорити, що всіх сусідів попалив. На ОСОБА_2, якщо крикнути, він відразу плаче. Сам ОСОБА_2 не агресивний, він навіть відро води не піднімить. Йому відомо, що раніше ОСОБА_4 ходила до магазину, по подвір'ї, але вона накидалась на машини, падала, проклинала всіх. Йому відомі факти, коли сусіди приносили ОСОБА_4 додому, після того як вона падала. Він не знає, чи ОСОБА_2 міг вчинити даний злочин, але такої сили удару ОСОБА_2, на його думку, не міг завдати.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні показала, що її покликала сусідка ОСОБА_18 і сказала, що ОСОБА_4 лежить на городі. Вона до потерпілої близько не підходила, була від неї на відстані 4-5 метрів. ОСОБА_4 лежала на початку свого городу. Потерпіла в своєму будинку проживала сама, інколи до неї приїжджала донька та внук ОСОБА_2. Внука вона інколи бачила. В цей день в будинку потерпілої вона жодних криків не чула, тому що її не було вдома. Коли вона побачила потерпілу, вона була мертва. Цього дня ОСОБА_2 вона не бачила. Потерпіла була старою жінкою, вона могла впасти на вулиці, були випадки, що вона їй допомагала піднятися. Цього дня безпосередньо потерпілу на городі вона не бачила. Їй не відомо про конфлікт ОСОБА_2 і потерпілої, про жоден конфлікт вона не чула. Для неї потерпіла була сусідкою і вона була нормальна жінка. Підсудного ОСОБА_2 на похороні не було.

Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні показала, що вона проживає у с. Великосілки зі своєю сім'єю та по сусідству з нею проживала ОСОБА_4, їх будинки знаходились поряд, на відстані приблизно 10 метрів. Загибла проживала сама вже довгий період часу, однак до неї приїжджала дочка ОСОБА_3 та ОСОБА_20, а також ОСОБА_2, однак останній відвідував бабцю не дуже часто, а саме коли була робота на городі. Показала, що бачила перед подією ОСОБА_2, він був на городі, однак це було не в той день, коли вона знайшла загиблу ОСОБА_4. Жодної сварки, конфлікту, крику на подвір'ї ОСОБА_4 вона не чула. Показала, що коли прийшла на свій город після обіду, то побачила, що на сусідньому городі лежить ОСОБА_4, близько до неї не підходила, приблизно підійшла на відстань 3-4 метрів, не пригадує як лежала загибла, в чому була одягнута, вона покликала сусудів, зокрема сусідку ОСОБА_9, а останні вже зателефонували дочці загиблої. Так як не підходила близько до загиблої, тому і не бачила чи були пошкодженння. Вона думала, що ОСОБА_4 померла сама. Потім вона дізналася від сусудів, що її сусідку вбили, однак хто це зробив на той час їй не було відомо. Щодо самої обстановки на городі, то вона не зауважила, чи була лопата чи інший інвентар на городі. Показала, що бачила лише ОСОБА_2 день до того, як знайшла тіло загиблої на городі. Зазначила, що відносини ОСОБА_4 і ОСОБА_2 були нормальними, інколи вони між собою сварились, інколи голосно говорили, бо бабця була глухою.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні показав, що йому подзвонив брат ОСОБА_11 і сказав, що їх бабця ОСОБА_4 померла. Після цього він зустрівся з ОСОБА_11, купили труну, хрест, все для похорону і з ним поїхали в село. Приїхавши в село, приблизно о 22 годині, їм сказали, що баба впала на городі і треба її тіло забрати. Він з братом та з ОСОБА_8 пішли на город, принесли бабцю. На городі ніби була лопата, однак точно сказати не може. Потім стали готувати бабцю до похорону. Він не знав, що бабця померла не природньою смертю. Вже в будинку він побачив кров на лиці загиблої, однак подумав, що кров була з носу, а вже коли мили загиблу, то побачив, що голова розбита. Вночі він з братом спали в машині, а вже на наступний день до нього підійшли працівники міліції, які задавали запитання щодо ситуації, яка трапилась. Показав, що загибла була конфліктною особою, однак йому нічого не відомо, чи був між нею і ОСОБА_2 конфлікт.

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_21 показав, що він був при проведенні стаціонарної комплексної психолого-психіатричної експертизи в 2010 році, членом експертної комісії, яка вивчала наявні матеріали кримінальної справи, архівну справу їхньої лікарні, був представлений безпосередньо сам ОСОБА_2, обстеження тривало 27 днів, було з'ясовано що ОСОБА_2 хворіє з 1 року життя, на 1 році життя в нього були виявлені епілептичні припадки, в подальшому вони повторювались. У зв'язку із таким раннім початком хвороби, дуже швидко відбуваються зміни, які проявляються у вигляді епілептичного недоумства. В наслідок цього ОСОБА_2 був визнаний інвалідом 1 групи безтерміново, лікувався в їхній лікарні, потім лікувався в диспансері, подальші обстеження показали, що дійсно ОСОБА_2 страждає недоумством, а тому не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Повідомив, що як з першого дня, так і до останнього дня жодних тенденції по антисоціальній поведінці від ОСОБА_2 не виявлялось, він навпаки був переляканий, плакав, просився додому, казав, що жити в лікарні не буде, ближче до завершення експертизи просив залишити його жити в лікарні, він був нерішучий, розгублений. Ствердив, що ОСОБА_2 потребуває звичайного нагляду, а не суворого, так як комісія виходила з ступеня суспільної небезпеки хворого, який складається з двох компонентів: психічного стану хворого та характеру суспільно небезпечного діяння. Характер суспільно небезпечного діяння є тяжким, але за психічним станом ОСОБА_2 не являє собою активної суспільної небезпеки, а представляє пасивну соціальну небезпеку.Хворі із активною суспільною небезпекою вчиняють суспільно-небезпечне діяння під впливом хворобливо наявної симптоматики, наприклад, хворий якому галюцинації підказують вбити когось, або хворий який має маячення, що його хтось переслідує, він вбиває переслідувача. Це активний тип суспільної небезпеки. А пасивний тип суспільної небезпеки, коли наявна симптоматика не впливала на інкриміновані йому дії, тобто було суто побутове підгрунтя, бабця зробила йому зауваження і він вчинив інкриміноване йому діяння. Тому виходячи з того, що хворий являє собою пасивну суспільну небезпеку, комісія вважала, що достатньо рекомендувати йому госпіталізацію до психіатричного закладу із звичайним наглядом. Агресія в ОСОБА_2 може проявлятись коли його спровокують зовнішніми обставинами, за ним просто потрібно здійснювати нагляд і тоді нічого не станеться. Мета застосування примусових заходів медичного характеру-це вилікування або покращення стану психічно хворого і профілактика недопущення нових суспільно небезпечних діянь. Вилікувати таку хворобу неможливо, покращити можна відносно,а звичайний нагляд є достатнім щоб убезпечити від вчинення нових суспільно небезпечних діянь. Особи з такими психічними розладами як у ОСОБА_2 можуть вказати, наприклад, що нанесли удар молотком чи лопатою. Слідчі чи інші працівники міліції, які проводять допит можуть 5-10 разів повторити запитання і, можливо, не з 1 разу, а на 5 ,10 чи 15 запитання така хвора люда може сказати, що, наприклад, била молотком чи лопатою, але в протоколі не буде вказано, що відповідь дана не з першого разу. Тобто, теоретично хворий з таким психічним розладом може вказати, що наносив удари якимось конкретним предметом. Виключати не можна, що такий хворий може приховати сліди злочину, тобто помити молоток чи лопату, так як у хворих зберігається формальне розуміння, що він вчинив щось погане відносно бабці. Такими категоріями, що ОСОБА_2 знищує сліди злочину хворий мислити не може, але він мислить предметно конкретно, якщо він бачить, що на якомусь знарядді вбивства є сліди крові, він розуміє, що вчинив щось погане, він бачить тіло потерпілої, вчинити таку дію просту, як помити той предмет він, в принципі, може. Повідомив, що йому не відомий теперішній стан хворого, але виходячи з характеру закономірності перебігу хвороби суттєвих змін не може відбутись, недоумство вже є незворотним процесом, навіть під впливом активного лікування його вже не вилікувати, а тому, на його думку, повторної чи додаткової експертизи ОСОБА_2 не потребує, є явні психічні розлади. При дослідженні хворого завжди враховуються дії, які вчинено, так як експертам представляються матеріали кримінального провадження, однак вони більше акцентують увагу на психічному стані обстежуваної особи, юридичний аспект залишають в стороні.

Допитаний в судовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_22 показав, що хоч він і не проводив експертизи, однак може проаналізувати її висновок. Повідомив, що тілесні ушкодження ОСОБА_4 могла спричинити неодноразова дія тупих предметів переважно в ділянку голови, більше з правої сторони та в ділянку грудної клітки. Сліди крові при наявності ран, безумовно, могли бути на особі, яка наносила удари, але необов'язково, а на знарядді безумовно мали бути. Він не може сказати якої статі була особа, яка могла завдати таких ударів, а якщо судити по фізичному розвитку, то такі удари мала наносити вже доросла людина, не обов'язково фізично розвинута, особливо зважаючи на вік загиблої- 88 років, то для нанесення ударів не потрібно було особливого фізичного розвитку. Виключає, що тілесні ушкодження ОСОБА_4 могли бути завдані внаслідок наїзду автомобіля чи кінної підводи. Оскільки при наїзді транспортного засобу в першу чергу ушкоджуються нижні кінцівки з наступним падінням на дорожнє покриття. Тілесні ушкодження ОСОБА_4 не могли утворитись внаслідок падіння з висоти власного тіла, це виключено. Основна причина смерті ОСОБА_4 відкрита черепно-мозкова травма у вигляді багатьох розривів твердової мозкової оболонки, крововиливів під оболонки і речовину головного мозку. Переломи ребер з 3 по 6 відносяться до середньої степені важкості. Відбулося руйнування головного мозку внаслідок відкритої черепно-мозкової травми. Ушкодження були завдані в основному тупими предметами, враховуючи розміри ран. Розміри ран є описані: 1, 8 на 3, 7 на голові. Такий розмір ран більше властивий для молотка, якби було завдано рани лопатою, то сліди були б завдані або широкою плоскою стороною, або вузькою. На те, що удари були завдані мотикою, не виглядає. Сліди від ударів мають певну площину, тому не могли бути завдані мотикою чи лопатою. Такі ушкодження не могли б утворитися внаслідок падіння з висоти власного росту, навіть якщо б предмети лежали на твердій поверхні.Було нанесено удар. У випадку таких тілесних ушкоджень виключено можливість врятувати життя внаслідок надання медичної допомоги. Така кількість переломів ребер неможлива при падінні. Множинність переломів ребер свідчить, що тілесні ушкодження були нанесені. Не можна сказати з висновку експертизи чи тілесні ушкодження завдані в один період часу чи були значні розриви в часі між різними тілесними ушкодженнями. Якщо виявляються крововиливи, може бути розрив в декілька годин, але при отриманні тілесних ушкоджень, він не знає обставин. Якщо людина б отримала черепно-мозкову травму, то повинна лежати на підлозі. Крововиливи і переломи ребер утворились протягом короткого періоду часу. Черепно-мозкова травма є основною причиною смерті. Після отримання черепно-мозкової травми життя померлої може вимірюватись хвилинами. Деякі ребра могли зломатись при падінні з висоти власного тіла, але при падінні не могла утворитись черепно-мозкова травма, на скільки йому відомо, у ОСОБА_4 дрібно-уламковий перелом, тому може сказати, що неодноразово множинно наносились удари в ділянку голови. Можна припустити, що деякі ребра могли бути зламані при падінні, але не така кількість ребер. Точний момент смерті, якщо правильно описаний судово-медичний огляд на місці події, то можна вирахувати приблизно момент настання смерті, тобто по трупних явищах. Згідно висновку вказано, що трупні явища не змінюють свого кольору, а тому смерть мусила наступити не менше ніж за дві доби до розтину. Якщо є тіло на місці події і відбувається огляд на місці події, то можна більш точніше вирахувати момент смерті.

З протоколу огляду місця події від 02.09.2010 року та фототаблиці до нього вбачається, що в даному протоколі зафіксовано факт виявлення трупу гр. ОСОБА_4, а також з дерев'яного підсобного приміщення вилучено дві металеві лопати з дерев'яними держаками. З кухні житлового будинку, з- під серванту вилучено молоток. (а.с. 4- 16);

З протоколу допиту експерта ОСОБА_23 від 28.10.2010 р. вбачається, що у ОСОБА_4 виявлені рана в правій скронево- тім'яній ділянці, множинні синяки в ділянці грудної клітки, множинні переломи ребер більш характерні для нанесення ударів твердими предметами з обмеженою поверхнею, яким міг бути і молоток, виявлений на місці події. Множинні переломи кісток склепіння черепа, крововиливи в м'які тканини голови могли утворитись як внаслідок нанесення ударів предметами з обмеженою поверхнею, так і предметами зі значною поверхнею, якими могли бути як молоток, лопата та інші. Синяки в ділянці обличчя та шиї могли утворитись як внаслідок ударів предметами з обмеженою поверхнею, так і падіння з висоти власного зросту та послідуюючими ударами об такі, чи тверде покриття. (а.с.99);

З висновку судово-медичної експертизи № 22/2010 від 02.09.2010 року вбачається, що смерть ОСОБА_4 наступила від черепно-мозкової травми у вигляді множинних переломів кісток склепіння черепа з руйнуванням твердої мозкової оболонки, крововиливів в м'які тканини голови та під тверду мозкову оболонку, що підтверджується характерними змінами виявленими при дослідженні трупа. На трупі ОСОБА_4 виявлено тілесні ушкодження у вигляді дрібно уламкових переломів правої скроневої, тим'яної та чолової кісток, розриву твердої мозкової оболонки в правій скроневій ділянці, крововиливу під тверду мозкову оболонку в правій скронево-потиличній ділянці та забою головного мозку, крововиливу в м'які тканини голови по внутрішній поверхні в правій скронево-тім'яно- чоловій ділянці, рани в скроневій ділянці справа, перелому правої гілки нижньої щелепи, переломів 3-6 ребер по середньо-ключичній лінії справа та грудини в 3-му межребір'ї, крововиливів в м'язи огруддя та міжреброві м'язи справа, синяків в ділянці правого кута нижньої щелепи, правої вилиці, по правій бічній поверхні шиї, грудної клітки справа та грудини, по зовнішній поверхні правого плеча в середній третині. Дані тілесні ушкодження могли утворитися внаслідок дії тупих твердих предметів та падіння і ударів об такі. Виявлені тілесні ушкодження на трупі ОСОБА_4 утворилися незадовго до настання смерті. На шиї ОСОБА_4 по правій бічній поверхні виявлено тілесне ушкодження у вигляді синяка, який міг утворитися внаслідок стискання руками чи іншими предметами, або удару. По тяжкості ушкодження виявлені на трупі ОСОБА_4 відносяться до тяжких по ознаці небезпеки для життя і в даному випадку призвели до смерті. При судово- токсикологічному дослідженні крові з трупа ОСОБА_4 виявлено етиловий алкоголь в кількості 0,62 %о (промиле), що відповідає алкогольному сп'янінню легкого ступеня, (а.с. 102-106);

З висновку стаціонарної судово-психолого-психіатричної експертизи № 240 від19.10.2010 року вбачається, що ОСОБА_2 у даний час страждає епілептичним недоумством і не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. У період інкримінованих дій він також страждав епілептичним недоумством і не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Враховуючи що в ОСОБА_2 за психічним станом не спостерігаються антисоціальні тенденції та агресивність в поведінці він потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом. Клінічних ознак хронічного алкоголізму і наркоманії ОСОБА_2 не виявляє (а.с. 178-179);

З протоколу огляду предметів від 29.10.2010 року вбачається, що предмети вилучені під час огляду місця події, оглядалися (а.с.181);

З постанови про визнання та прилучення до справи речових доказів від 29.10.2010 року вбачається що дві футболки, спортивна куртка, спортивні штани, кепка- " блайзер", шльопанці- одяг ОСОБА_2, дві лопати, молоток, частини вставної щелепи визнано речовими доказами та прилучено до кримінальної справи № 119-1033 (а.с.182).

З рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 05.05.2003 року вбачається, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнаний недієздатним. ( Т. 1, а. с. 213).

Суд бере до уваги , що згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину вбачається, що ОСОБА_2 під час опитування повідомив про вбивство бабці ОСОБА_4 Крім того, з показів свідка ОСОБА_14 вбачається, що ОСОБА_2 сам повідомив про молоток, яким завдавав удари ОСОБА_4 та місце його знаходження. В подальшому даний молоток було знайдено в тому місці, на яке вказував ОСОБА_2

З висновку експерта № 347/2010 ц від 21.10.2010 року вбачається, що у накладеннях речовини бурого кольору на молотку виявлено кров людини з антигеном А ізосерологічної системи АВО і клітини плоского епітелію, статева належність яких не встановлена через відсутність ядер. Статева належність крові не встановлена через відсутність її формених елементів. Отже виявлена кров походить від особи ( осіб), в крові якої міститься антиген А і може походити від трупа ОСОБА_4 Походження крові від обвинуваченого ОСОБА_2 виключається. ( Т. 1, а. с. 159-161)

Тобто з даного висновку вбачається, що кров на молотку може належати ОСОБА_4 Водночас ОСОБА_2 під час опитування надав покази, що завдавав ОСОБА_4 удари саме молотком, який залишив під сервантом, що в подальшому підтвердилося його виявленням в цьому місці під час огляду місця події.

А той факт, що на одязі ОСОБА_2 не було слідів крові ОСОБА_4 спростовується показами експерта ОСОБА_22, який в судовому засіданні повідомив, що при нанесенні ударів молотком сліди крові при наявності ран, безумовно, могли бути на особі, яка наносила удари, але не обов'язково, а на знарядді безумовно мали бути. Тобто експертом ОСОБА_22, який володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями спростовано доводи захисника ОСОБА_2 про те, що на одязі підсудного слідів крові не було виявлено, а відтак вчинення суспільно небезпечного діяння ОСОБА_2 було неможливим. А тому суд вважає, що при нанесенні ударів, факт наявності слідів крові на одязі ОСОБА_2 не є обов'язковим і не може братися до увагу як факт, який спростовує участь ОСОБА_2 у вчиненні суспільно небезпечного діяння. Факт наявності слідів крові на знарядді, яким є молотком, підтвердився висновком експерта № 347/2010 ц від 21.10.2010 року.

Таким чином, оцінюючи усі докази в їх сукупності, які не викликають у суду сумнівів в законності їх отримання, належності та допустимості суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 вчинив суспільно-небезпечне діяння, що містить ознаки злочину передбаченого ст. 115 ч. 1 КК України,а саме умисного вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті потерпілій ОСОБА_4 та за своїм психічним станом ОСОБА_2 являє небезпеку для суспільства, а відтак до ОСОБА_2 необхідно застосувати примусові заходи медичного характеру.

Відповідно до висновку акту стаціонарної судово психолого-психіатричної експертизи № 240 від 19.10.2010 року ОСОБА_2 в момент скоєння злочину та в теперішній час страждає епілептичним недоумством і не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. У період інкримінованих дій він також страждав епілептичним недоумством і не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. По своєму психічному стану на даний час ОСОБА_2 також не може віддавати собі звіт в своїх діях (бездіяльності) і керувати ними, не може приймати участі в судовому засіданні. ОСОБА_2 підпадає під дію ч. 2 ст. 19 КК України і потребує застосування у відношенні до нього примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації в психіатричний заклад із звичайним наглядом.

Додатково суд зазначає, що відповідно до ч. 5 ст. 94 КК України, госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який вчинив суспільно небезпечне діяння, пов'язане з посяганням на життя інших осіб, а також щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить особливу небезпеку для суспільства і потребує тримання у психіатричному закладі та лікування в умовах суворого нагляду.

Незважаючи на висновок стаціонарної судово-психолого-психіатричної експертизи № 240 від19.10.2010 року , що ОСОБА_2 потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом, суд вважає, що по відношенню до ОСОБА_2 потрібно застосувати примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом, оскільки підсудний вчинив суспільно-небезпечне діяння, пов'язане з посяганням на життя інших осіб, що зокрема призвело до смерті ОСОБА_4, крім того суд вважає, що за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння ОСОБА_2 становить особливу небезпеку для суспільства і потребує тримання у психіатричному закладі та лікування в умовах суворого нагляду.

Заслухавши думку прокурора, який просив суд застосувати до ОСОБА_2 примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом, захисника ОСОБА_1, який заперечив щодо застосування до ОСОБА_2 примусових заходів медичного характеру, законного представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3, яка заперечила проти клопотання прокурора щодо застосування примусового заходу медичного характеру у вигляді госпіталізації ОСОБА_2 на примусове лікування у відповідний психіатричний заклад з суворим наглядом, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 вчинив суспільно небезпечне діяння, передбачене ч.1 ст. 115 КК України в стані неосудності, відтак, враховуючи його психічний стан і характер вчиненого ним суспільно- небезпечного діяння, до ОСОБА_2 слід застосувати примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом.

Судові витрати по справі відсутні.

Речові докази: дві футболки, спортивну куртку, спортивні штани, кепку-«Блайзер», шльопанці - одяг ОСОБА_2, дві лопати, молоток, частини вставної щелепи незнищити.

Керуючись ст.ст. 419, 420, 421 КПК України, -

постановив:

Застосувати до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації ОСОБА_2 на примусове лікування у відповідний психіатричний заклад з суворим наглядом.

Міру запобіжного заходу підписку про невиїзд ОСОБА_2 після поміщення його у психіатричний заклад - скасувати.

Речові докази: дві футболки, спортивну куртку, спортивні штани, кепку-«Блайзер», шльопанці - одяг ОСОБА_2, дві лопати, молоток, частини вставної щелепи - знищити.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Львівської області на протязі п'ятнадцяти днів через Жовківський районний суд Львівської області.

Суддя Р. Й. Зеліско

Судді: В. Є. Мікула

З. Л. Оприск