Ухвала суду № 62969955, 24.11.2016, Сватівський районний суд Луганської області

Справа № 426/10850/16-к

УХВАЛА

24 листопада 2016 року , м.Сватове

Сватівський районний суд Луганської області у складі:

головуючого - судді Реки А.С.,

за участю секретаря Гапич К.В.,

прокурорів Губського К.О., Бусова Д.М.,

захисників Сімейко А.М., Ющенко О.М., Макаренко Г.С.,

розглянувши у підготовчому провадженні у залі суду в м. Сватове у режимі відеоконференції із СІЗО м. Старобільська матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 258-5 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

До провадження Сватівського районного суду Луганської області із прокуратури Луганської області надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_4, який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258-5 КК України.

Запобіжний захід, обраний щодо ОСОБА_4, у вигляді тримання під вартою, продовжений судом до 27.11.2016 року.

В підготовчому судовому засіданні надійшло клопотання від прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 на 60 днів. В обґрунтування зазначеного клопотання прокурор в підготовчому судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258-5 КК України. Ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, з часу продовження запобіжного заходу відносно ОСОБА_4, не зменшилися.

Обвинувачений та його захисники заперечували проти задоволення клопотання про продовження строку тримання під вартою та заявили клопотання про скасування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4

Адвокат Ющенко О.М. зазначив, що стороною обвинувачення не обґрунтовані ризики, передбачені ст. 177 КПК України, ОСОБА_4 не має наміру ухилятися від органів досудового розслідування та суду, він має міцні соціальні зв'язки та нерухомість на території, підконтрольній українській владі, наголосив, що перебуваючи на свободі протягом тижня не здійснював спроб втечі та самостійно з'явився на судове засідання апеляційного суду Луганської області. Також, в обґрунтування заявленого клопотання вказав, що ОСОБА_4 має незадовільний стан здоров'я, був неодноразово оглянути лікарями, після огляду 28.10.2016 року лікарем-кардіологом КУ СМБЛ було рекомендоване дообстеження і спостереження, оскільки захворювання ОСОБА_4 носить прогресуючий характер, що може становити загрозу життю. Згідно інформації Стробільського СІЗО посада лікаря-кардіолога не передбачена штатним розкладом Стробільського СІЗО, а також Старобільське РТМО не має обладнання для проведення спеціальної діагностики - коронавентрикулографії (КВГ). Таким чином, у умовах слідчого ізолятора ОСОБА_4 неможливо надати необхідну кваліфіковану медичну допомогу.

Адвокати Макаренко Г.С., Сімейко А.М. підтримали заявлене клопотання про скасування запобіжного заходу.

Прокурор заперечував проти заявленого клопотання про скасування запобіжного заходу, вказав, що ОСОБА_4 дійсно має захворювання, у зв'язку з чим був обстежений комісією лікарів 16.08.2016 року, та було встановлено, що стан здоров'я ОСОБА_4 задовільний, подальше лікування можливе шляхом надання амбулаторного лікування. Окрім того, в умовах слідчого ізолятора за станом здоров'я ОСОБА_4 постійно спостерігають, він отримує лікування згідно з призначеннями лікарів та даний час його загальний стан не погіршився та не загострився.

Заслухавши думку учасників процесу, вивчивши обвинувальний акт, суд приходить до наступних висновків.

Згідно вимог ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.

Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків, наявність у підозрюваного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, наявність повідомлення про підозру у вчиненні іншого тяжкого кримінального правопорушення, розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується тощо.

В обґрунтування клопотання про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою захисники, зокрема, посилаються на незадовільний стан здоров'я обвинуваченого та неможливість в умовах слідчого ізолятора провести повне обстеження обвинуваченого для подальшого визначення тактики його лікування.

Так, згідно ст. 49 Конституції України кожен має право на охорону здоровя, медичну допомогу та медичне страхування. Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування.

Пунктом «д» ст. 6 Основ законодавства України про охорону здоров'я від 19.11.1992 р. №2801-XII передбачено, що кожний громадянин України має право на охорону здоров'я, що передбачає, у тому числі, кваліфіковану медичну допомогу, включаючи вільний вибір лікаря, вибір методів лікування відповідно до його рекомендацій і закладу охорони здоров'я.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про попереднє ув'язнення», медичне обслуговування, а також лікувально-профілактична і протиепідемічна робота в місцях попереднього ув'язнення організуються і проводяться відповідно до законодавства про охорону здоров'я.

Гарантоване зазначеними нормами законодавства право осіб, узятих під варту, на охорону здоров'я та належну медичну допомогу реалізується, зокрема, в Порядку взаємодії закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров'я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров'я України № 239/5/104 від 10.02.2012 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 лютого 2012 р. за № 212/20525 (далі Порядок).

Відповідно до п. 2.3. Порядку, медичне обстеження осіб, узятих під варту, здійснюється у разі їх звернення зі скаргою на стан здоров'я за ініціативою лікаря медичної частини СІЗО або адміністрації СІЗО.У випадках, коли лікарі медичної частини СІЗО не можуть самостійно встановити діагноз, начальник медичної частини СІЗО подає запит до керівництва СІЗО щодо направлення хворого на лікування до обраного закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку або залучення відповідного лікаря-фахівця закладу охорони здоров'я. Керівництво СІЗО забезпечує допуск відповідного лікаря-фахівця чи направлення хворого на лікування до обраного начальником медичної частини СІЗО закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку.

Згідно з вимогами п.2.6 зазначеного вище Порядку, у разі необхідності в додаткових лабораторних обстеженнях, які не можуть бути проведені в медичних частинах СІЗО (наявним обладнанням, лабораторіями та обсягом медико-санітарної допомоги не передбачено проведення цих обстежень), вони проводяться на базі закладів охорони здоров'я з орієнтовного переліку. Про необхідність проведення обстеження, яке потребує вивезення особи, узятої під варту, до закладу охорони здоров'я, лікар медичної частини СІЗО готує медичну довідку про стан її здоров'я та запит до керівництва СІЗО. Керівництво СІЗО забезпечує своєчасне направлення особи, узятої під варту, на обстеження до обраного лікарем медичної частини СІЗО закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку.

Відповідно до вимог п. 2.7. зазначеного вище Порядку, якщо за результатами огляду чи обстеження особи, узятої під варту, встановлено, що вона потребує надання медичної допомоги у закладі охорони здоров'я з орієнтовного переліку, лікар медичної частини СІЗО готує медичну довідку про стан здоров'я особи, узятої під варту, та звертається із запитом до керівництва СІЗО. Керівництво СІЗО забезпечує перевезення особи, узятої під варту, до закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку та направляє довідку про стан здоров'я особи, узятої під варту, органу або особі, в провадженні яких знаходиться кримінальна справа цієї особи. Керівництво СІЗО організовує та забезпечує цілодобову охорону особи, узятої під варту, під час лікування у закладах охорони здоров'я відповідно до вимог нормативно-правових актів Міністерства юстиції, Міністерства охорони здоров'я.

Отже, законодавством чітко визначений порядок обстеження та надання медичної допомоги особам, узятим під варту і забезпечення виконання зазначеного порядку покладено саме на керівництво СІЗО.

Згідно ст. 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Таким чином, надання медичної допомоги особам, узятим під варту, покладено на керівництво СІЗО, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку про необхідність вжиття відповідних заходів реагування з метою зобов'язання керівництва закладу тимчасового утримання під вартою до організації негайного надання належної медичної допомоги.

Також, при вирішення питання щодо міри запобіжного заходу суд бере до уваги, що відповідно до ч. 5 ст. 176 КПК України, запобіжні заходи у вигляді особистого зобов'язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не можуть бути застосовані до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261 Кримінального кодексу України. Дана норма КПК є імперативною.

Крім того, як стверджує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Враховуючи, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258-5 КК України, який у відповідності до положень ст. 12 КК України, є тяжким злочином; ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, на даний час не змінилися та не зменшилися, є достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, суд вважає клопотання захисників про скасування запобіжного заходу таким, що не підлягає задоволенню, та беручи до уваги, що більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, у відповідності до вимог ч. 5 ст. 176 КПК України, до ОСОБА_4 не може бути застосовано, суд вважає за доцільне продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-177, 314, 315 КПК України, суд, -

Ухвалив:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю м. Косомольське, Старобешевського району, Донецької області, громадянину України, який обвинувачується у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258-5 КК України, подовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб, а саме до 24 січня 2017 року включно.

Зобов'язати начальника Старобільського слідчого ізолятора негайно організувати медичне обстеження обвинуваченого ОСОБА_4 із залученням відповідних лікарів-фахівців закладу охорони здоров'я або лікарської комісії; у разі необхідності проведення додаткового обстеження, яке потребує вивезення ОСОБА_4 до закладу охорони здоров'я, визначити відповідний заклад, на базі якого можливе проведення такого обстеження та вирішити питання про вивезення ОСОБА_4 для проведення відповідного обстеження, а у разі необхідності направлення останнього на лікування до закладу охорони здоров'я, провести організацію всіх необхідних заходів у відповідності до Порядку взаємодії закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров'я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, затвердженому спільним наказом Міністерства юстиції України та МОЗ України за №239/5/104 від 10.02.2012 року.

Копію ухвали направити начальнику Старобільського СІЗО для виконання та зобов'язати про вжиті заході негайно повідомляти Сватівський районний суд Луганської області.

Копію ухвали направити прокурору Луганської області для контролю за її виконанням.

Суддя А.С. Река