Рішення № 62969824, 22.11.2016, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Унікальний номер справи 333/6473/16-ц

Номер провадження 2/333/3155/16

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

м. Запоріжжя 22 листопада 2016 р.

Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі: головуючий суддя Фунжий О.А., за участю секретаря судового засідання Лященко В.А., представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовною заявою

ОСОБА_3 до Міністерства оборони України про відшкодування моральної шкоди, -

В с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 100000 грн. в порядку відшкодування м оральної шкоди.

Позовні вимоги мотивовано тим, що в період проходження військової служби на території Афганістану в 1986 р. він отримав поранення, які стали причиною його захворювання та визнання інвалідом 3 групи. Вказаним пошкодженням здоровя йому завдано моральну шкоду, яка полягає у порушенні нормальних життєвих звязків, позбавленні можливості реалізовувати свої звички та бажання, постійних болях та спазмах, перенесених стражданнях. З наведених підстав позивач, посилаючись на положення ст. 17 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ст. 23, 1167 ЦК України, просить суд стягнути з відповідача 100000 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та їх обґрунтування, наполягаючи на задоволенні позову.

Представник відповідача позов не визнав, суду пояснив, що позивач та його представник не надали суду доказів, які підтверджують причинний звязок поранення при проходження військової служби із захворюванням, що виникло у позивача у 2015 р., та наявність моральних страждань внаслідок зазначеного пошкодження здоровя.

Позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні належними доказами встановлено, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в період з 3 серпня 1986 р. до 11 травня 1988 р. позивач проходив військову службу на території Афганістану, де велись бойові дії (а.с. 7), має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій, є інвалідом 3 групи згідно висновку МСЕК від 28 вересня 2015 р. (а.с. 8)

Згідно витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного звязку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв Міністерства оборони України від 25 червня 2015 р. множинні вогнепальні осколкові поранення голови, тулуба, верхньої та нижньої кінцівки, ЗЧМТ (контузія головного мозку, 1986 р.) у ОСОБА_3, наслідком яких стали множинні шкіряні рубці у зазначених анатомічних областях, в подальшому призвели до розвитку стійких залишкових явищ перенесеної ЗЧМТ (контузії головного мозку) у вигляді після травматичної та дисциркуляторної енцефалопатії II-III ступенів, прогресуючий, кризовий перебіг з вираженим церебростенічним синдромом, двобічною пірамідною симптоматикою, вегето-судинною дисфункцією, частими судинними кризами змішаного характеру (лікворо-гіпертензивні, вертебро-базілярні), мне стичним зниженням, емоційно вольовою нестійкістю, післятравматичного церебрального арахноїдиту з вираженим лікворо-гіпертензивним синдромом, центральною вестибулярною функцією ІІ-ІІІ ступенів, стійко вираженим цефалічним синдромом, вираженим вести було-атактичним синдромом центральною вестибулярною дисфункцією ІІІ ступеня, ст. ійко вираженого цефалічного синдрому, гіпертонічної хвороби ІІ ст. ступінь-3, ризик-3, гіпертрофії лівого шлуночка, церебрального атеросклерозу ІІ ступеня ІХС: стенокардії напруги ІІ ФК СНІ ФК ІІІ, реактивний поліартрит, що підтверджується військо-медичними та військово-обліковими документами. (а.с.10)

У відповідності зі ст. 17 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відшкодування військовослужбовцям заподіяної моральної і матеріальної шкоди провадиться у встановленому законом порядку.

Згідно зі ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Відповідно до ст. 1167 ч.1 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно зі ст. 1168 ч.1 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Оскільки в судовому засіданні встановлено, що позивач отримав поранення, які призвели до захворювання та встановлення інвалідності, під час проходження військової служби на території Демократичної Республіки Афганістан, де велись бойові дії, що призвело до фізичного болю та моральних страждань внаслідок ушкодження здоровя, він має право на відшкодування моральної шкоди відповідно до положень ст. 17 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ст. 23, 1167 ЦК України.

При визначені розміру відшкодування моральної шкоди суд приймає до уваги наступне.

Відповідно до ст. 23 ч.3 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно розясненням, що містяться у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Враховуючи глибину моральних та психічних страждань позивача внаслідок пошкодження здоровя, стан його здоровя на цей час, ступінь порушення нормальних життєвих звязків, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд визначає розмір відшкодування моральної шкоди в сумі 50000 грн., частково задовольнивши позов.

Вказана сума підлягає стягненню з Міністерства оброни України, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 ЦК України держава України є учасником цивільних відносин. Згідно зі ст. 170 ЦК України держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про збройні сили України» Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України.

Згідно зі ст. 23 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» фінансове забезпечення витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів, що передбачаються в Державному бюджеті України на відповідний рік для Міністерства оборони України.

Таким чином, обовязок держави відшкодувати позивачеві завдану моральну шкоду покладається на Міністерство оборони України як на уповноважений орган державного управління.

Вказаний висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 21 жовтня 2014 р. у справі № 3-86гс14, який згідно зі ст.360-7 ЦПК України є обовязковим для суддів.

При вирішені справи суд не приймає до уваги заперечення представника відповідача про те, що між пораненням, отриманим позивачем в період проходження військової служби, та захворюванням, яке він має на цей час, відсутній причинний звязок, оскільки це спростовується наведеним вище витягом з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного звязку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв Міністерства оборони України від 25 червня 2015 р. (а.с.10)

Також не приймається до уваги ствердження представника відповідача про те, що позивачем не доведено спричинення моральної шкоди внаслідок зазначеного пошкодження здоровя, оскільки в судовому засіданні встановлена наявність у позивача захворювання, причиною якого стало поранення, отримане в період проходження військової служби, а згідно зі ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

У відповідності зі ст. 88 ЦПК України судові витрати в сумі 1 378,00 грн. суд вважає за необхідне стягнути з відповідача.

Керуючись ст. 213-215 ЦПК України, суд

В и р і ш и в :

Позов ОСОБА_3 до Міністерства оборони України про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Міністерства оборони України, код ЄДРПОУ 00034022, на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, 50000 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Міністерства оборони України, код ЄДРПОУ 00034022, в дохід держави судовий збір у розмірі 1 378,00 грн.

Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Запорізької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.А.Фунжий