Постанова № 62968075, 16.11.2016, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа №265/2880/16-а

Провадження №2-а/265/86/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2016 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Ковтуненко О.В.,

за участю секретаря Сагайдак Є.Л.,

представника позивачки ОСОБА_1,

представника відповідача Кірсанової Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дій,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецький області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії (надалі за текстом - ГУПФУ).

В обґрунтування позову позивачка зазначала, що в 2011 році їй була призначена пенсія за віком. При виході на пенсію їй було зменшено пенсійний вік. ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер її чоловік, у зв'язку з чим вона звернулася до УПФУ в Донецький області із заявою про призначення пенсії в разі втрати годувальника. Однак, у призначені пенсії в наслідок втрати годувальника їй було відмовлено у зв'язку з недосягненням нею пенсійного віку. Із зазначеним рішенням вона не згодна, у зв'язку з чим звернулася до суду з позовом, в якому просить суд визнати дії відповідача не правомірними та зобов'язати ГУПФУ нарахувати їй пенсію у разі втрати годувальника.

Позивачка в судове засідання не з'явилася, надала суду заяву с проханням розглядати справу за її відсутності, за участю її представника.

Представник позивачки ОСОБА_1 в судовому засіданні повністю підтримала позовні вимоги, та пояснила, що позивачці ОСОБА_3 було призначено пенсію за віком, і вона є пенсіонером за віком відповідно до п. «б» ст. 30 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а тому має право на пенсію у разі втрати годувальника. Вважає рішення відповідача у відмові нарахування пенсії у разі втрати годувальника не законним, у зв'язку з чим просить скасувати рішення ГУПФУ у Донецький області № 27 від 21 червня 2016 року та зобов'язати нарахувати ОСОБА_3 пенсію в разі втрати годувальника.

Представник відповідача ГУПФУ в Донецький області Кірсанова Т.І. в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог у зв'язку з недосягненням позивачкою пенсійного віку. Надала суду письмові заперечення.

Суд вислухав думку сторін, дослідивши письмові докази надійшов висновку що позовні вимоги ОСОБА_3 . не підлягають задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року, про що Іллічівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Маріупольського міського управління юстиції у Донецький області, 12 січня 2016 року зроблено актовий запис № 58 ( а.с. 8)

Згідно довідки про смерть № 167 від 11 січня 2016 року причиною смерті ОСОБА_4 є наскрізне вогнепальне кульове поранення голови з ушкодженням головного мозку.

Сторони не заперечують, що смерть ОСОБА_4 сталася не при виконанні службових обов'язків.

Відповідно до посвідчення НОМЕР_3, виданого 11 листопада 2010 року, ОСОБА_4 має право на пільги встановлені законодавством для ветеранів служби цивільного захисту ( а.с.7)

Факт спільного проживання позивачки ОСОБА_3 з померлим ОСОБА_4 підтверджується довідкою з місця проживання, виданої 16 лютого 2016 року КК «Східна» (а.с.17).

Рішенням ГУПФУ в Донецький області № 27 від 21 червня 2016 року ОСОБА_3 було відмовлено в призначенні пенсії у раз втрати годувальника ( а.с.49-50).

За ст. 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких осіб» право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні.

Непрацездатними членами сім'ї є батьки та дружина (чоловік), якщо вони досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" або є інвалідами.

Статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено межу пенсійного віку, а саме зазначено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цієї статті, право на пенсію за віком мають жінки ІНФОРМАЦІЯ_1 і старші після досягнення ними такого віку: 59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року.

Згідно ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності.

При цьому непрацездатними членами сім'ї вважаються: чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону;

Таким чином, однією з основних вимог для призначення пенсії по втраті годувальника, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є досягнення особою пенсійного віку.

ОСОБА_3 відповідно до паспорту НОМЕР_4, виданого 1 МВМ Лисичанського МВУУМВС України Луганської області 21 грудня 1995 року, народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року ( а.с. 3,4).

Згідно з наказом командира військової частини 3057 внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ від 18 квітня 2011 року № 77 та трудової книжки НОМЕР_5 від 18 червня 1990 року ОСОБА_3 було виключена зі списків особового складу частини у зв'язку зі звільненням у відставку за віком ( а.с.6,9).

Відповідно до пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 ОСОБА_3 є отримувачем пенсії за вислугу років довічно (а.с. 5).

Як зазначено в протоколах ГУ ПФУ в Донецький області від 19 квітня 2011 року та від 9 вересня 2016 року за пенсійною справою № НОМЕР_2, ОСОБА_3 призначена пенсія за вислугу років.

На день звернення до ГУПФУ в Донецький області із заявою про нарахування пенсії по втраті годувальника, а саме на 8 лютого 2016 року позивачці ОСОБА_3 виповнилося 54 роки 10 місяців, тобто до віку встановленого ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не вистачає 4 роки 8 місяців.

На підставі викладеного, суд вважає дії відповідача ГУ ПФУ в Донецький області законними, а позовні вимоги ОСОБА_3 такими що не підлягають задоволенню.

Ухвалою суду від 20 травня 2016 року позивачці ОСОБА_3 було відстрочено сплату судового збору за подання даного позову до ухвалення рішення у справі.

Оскільки суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 не підлягають задоволенню, на підставі ст. 94 КАС України з позивачки на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 551,20 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 159-167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Керуючись ст. 158-163 КАС України

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання неправомірними дій щодо відмови в нарахуванні пенсії у разі втрати годувальника з 16 січня 2016 року, про скасування рішення № 27 від 21 червня 2016 року, про зобов'язання нарахувати пенсію у разі втрати годувальника з 16 січня 2016 року - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У зв'язку із застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя