Ухвала суду № 62967697, 17.11.2016, Лиманський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Краснолиманський міський суд Донецької області)

КП № 236/3677/15-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2016 року м. Лиман

Краснолиманський міській суд Донецької області, у складі:

головуючого судді Бєлоусова А.Є.,

суддів Бікезіної О.В.,

Ткачова О.М.,

при секретарі Колесник О.І.,

за участю:

прокурора Пономарьової О.В.,

захисників ОСОБА_2,

ОСОБА_3,

обвинуваченого ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лиман кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ст. 341, ч.3 ст. 187 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Краснолиманським міським судом Донецької області розглядається кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ст. 341, ч.3 ст. 187 КК України.

Для участі в судовому засіданні 17.11.2016 року не прибули та не повідомили суд про наявність поважних причин для цього викликані як свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6.

Прокурор Пономарьова О.В. наполягала на допиті свідка ОСОБА_6, вважаючи за необхідне відкласти судове засідання, застосувати повторно привід цього свідка до суду. Водночас в судовому засіданні прокурор відмовилась від необхідності виклику до суду та допиту свідка ОСОБА_5, звернувши увагу суду, що згаданий свідок за інформацією, отриманою від органу поліції, перебуває на території, тимчасово непідконтрольній державній владі України, в м. Єнакієве Донецької області.

Відносно свідка ОСОБА_6 вже застосовувався привід до суду, однак ухвала суду територіальними органами національної поліції не була виконана, місце проживання свідка ОСОБА_6 на теперішній час взагалі не встановлене. Прокурор просила доручити виконання ухвали про привід свідка ОСОБА_6 Лиманському ВП Слов'янського ВП ГУ НП України в Донецькій області, посилаючись на наявність спільного наказу територіальних органів прокуратури та національної поліції Донецької області.

Обвинувачений ОСОБА_4, захисники ОСОБА_2,. ОСОБА_3 не наполягали на допиті як свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд прийшов до наступних висновків.

Згідно з ч.1 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК. За змістом ст. 84 КПК України показання свідків є одним із видів процесуальних джерел доказів. Доказування полягає у збиранні, перевірці,оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження (ч.2 ст. 91 КПК України). Згідно зі ст. 92 КПК України обов'язок доказування за загальним правилом покладається на слідчого, прокурора. Неявка свідків для надання показань в судовому засіданні не дозволяє завершити судовий розгляд кримінального провадження, призводить до продовження строків розгляду справи. Згідно зі ст. 322 КПК України судовий розгляд відбувається безперервно, проте не вважаються порушеннями безперервності судового розгляду випадки відкладення судового засідання внаслідок неприбуття сторони або інших учасників кримінального провадження.

Отже, суд відкладає судове засідання у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ст. 341, ч.3 ст. 187 КК України для забезпечення прибуття свідка ОСОБА_6; водночас з урахуванням засад диспозитивності в кримінальному провадженні суд приймає відмову сторони обвинувачення від допиту свідка ОСОБА_5.

Свідок ОСОБА_6 неодноразово викликався до суду, однак зазначена особа в черговий раз не прибула для участі в судовому засіданні, поважних причин для цього не повідомили; Краматорським відділом поліції до цього часу не була виконана ухвала суду про привід свідка ОСОБА_6; місце проживання свідка ОСОБА_6 взагалі не встановлене.

Відповідно до ч.1 ст. 327 КПК України якщо в судове засідання не прибув за викликом свідок, заслухавши думку учасників судового провадження, суд після допиту інших присутніх свідків призначає нове судове засідання і вживає заходів для його прибуття; суд також має право постановити ухвалу про привід свідка.

За змістом ст. 140 КПК України привід полягає у примусовому супроводженні особи, до якої він застосовується, особою, яка виконує ухвалу про здійснення приводу, до місця її виклику в зазначений в ухвалі час. Рішення про здійснення приводу приймається під час судового провадження судом за клопотанням сторони кримінального провадження або з власної ініціативи. Рішення про здійснення приводу приймається у формі ухвали. Привід може бути застосований,зокрема, до свідка.

Враховуючи ту обставину, що свідок ОСОБА_6 для участі в судовому засіданні не прибув без поважних причин, суд ухвалює рішення про здійснення приводу цієї особи для участі в судовому засіданні.

В судовому засіданні 17.11.2016 року обвинувачений ОСОБА_4 заявив клопотання про зміну умов раніше обраного відносно нього запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, дозволивши йому залишати житло в період з 07 год.00хв. до 19 год. 00 хв. для надання можливості проходити процедури медичного обстеження, рекомендовані сімейним лікарем. На підтвердження такої необхідності ОСОБА_4 надав до суду два примірники направлення його на флюорографію та рентгенографію, видані сімейним лікарем ОСОБА_7. Також ОСОБА_4 зазначив, що має потребу реалізувати своє право на працю, гарантоване йому Конституцією України, для того, щоб отримувати кошти для задоволення своїх життєвих потреб. Додатково обвинувачений вказав, що відносно нього ухвалою суду від 05.10.2016 року було застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, він сумлінно виконує покладені на нього обов'язки, не скоював будь-яких інших правопорушень, прибував самостійно, без будь-якого супроводу, примусу чи спонукання до суду за викликом для участі в судових засіданнях,весь інший час перебуває в квартирі за місцем своєї реєстрації (АДРЕСА_1), його відвідували працівники поліції за місцем проживання, здійснювали з ним профілактичну бесіду, будь-яких порушень умов домашнього арешту з його боку поліцейськими не виявлено. ОСОБА_4 пояснив, що мешкає разом зі своєю дружиною ОСОБА_8,яка отримує пенсію в розмірі 900,00 грн. щомісяця та працює помічником вихователя в дитячому дошкільному закладі м. Лиман із розміром зарплати 1100,00 грн. щомісяця; будь-яких інших доходів родина його не має, у нього взагалі на теперішній час немає жодних джерел доходу, він не має вкладів у банківських та фінансових установах, не має присадибного господарства, за рішенням суду повинен виконувати обов'язав щодо утримання свого повнолітнього сина, який продовжує навчання у вищому закладі освіти,також на нього вироком суду від 30.12.2014 року (КП № 236/2501/14-к) покладено обов'язки періодично прибувати на реєстрацію до органу кримінально-виконавчої інспекції (служби пробації).

Захисники ОСОБА_2, ОСОБА_3 підтримали клопотання обвинуваченого, просили його задовольнити, змінити умови раніше обраного запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту на домашній арешт в період часу з 19 год. 00 хв. вечора до 07 год. 00 хв. ранку наступного дня, вважали такий запобіжний захід необхідним та достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків у кримінальному провадженні.

Прокурор Пономарьова О.В. в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення клопотання обвинуваченого, але пропонувала задовольнити таке клопотання частково, дозволивши ОСОБА_4 залишати його житло на час з 08 год. 00 хв. до 13 год. 00 хв. для проходження медичного обстеження; в інший час доби обвинуваченому доцільно залишатись під домашнім арештом.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт, який надійшов до суду, та додані до нього матеріали, суд, приходить до наступних висновків.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_4 на досудовому розслідуванні ухвалою слідчого судді Краснолиманського міського суду Донецької області від 05.11.2015 року обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 01.01.2016 року; ухвалою слідчого судді Краснолиманського міського суду Донецької області від 31.12.2015 року строк дії обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою продовжено до 30.01.2016 року; ухвалою судді Апеляційного суду Донецької області від 29.01.2016 року дію обраного відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою продовжено на строк до 28.02.2016 року; ухвалами Краснолиманського міського суду неодноразово продовжувалась дія обраного запобіжного заходу у виді взяття під варту.

Ухвалою суду від 05.10.2016 року відносно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту за місцем проживання, із покладенням обов'язків цілодобово не залишати місце постійного проживання, прибувати до суду за першим викликом по необхідності,не виїжджати за межі м. Лиман Донецької області без дозволу суду, повідомляти суд про необхідність зміни свого місця проживання,із застосуванням електронних засобів контролю за обвинуваченим (т.2, а.с. 223-230).

Відомостей про скасування обраного запобіжного заходу у справі немає. Судовий розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_4 на теперішній час не закінчено.

За змістом ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При цьому підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії.

Оцінюючи такі підстави відносно обвинуваченого ОСОБА_4, суд бере до уваги наступне.

Вироком Краснолиманського міського суду Донецької області від 30.12.2014 року ОСОБА_4 був засуджений за скоєння злочину, передбаченого ч.2 ст. 260 КК України, із призначенням покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років без конфіскації майна,зі звільненням від покарання з випробуванням, протягом 3-річного строку(т.1, а.с.42-43). За час, що минув від ухвалення вказаного вироку суду до затримання цієї особи у зв'язку з іншим обвинуваченням, ОСОБА_4 сумлінно виконував покладені на нього обов'язки, не намагався ухилитись від їх виконання, не скоював інших правопорушень, своєчасно прибував на реєстрацію до Краснолиманського МВ КВІ, що підтверджено довідкою начальника Краснолиманського МВ КВІ від 05.11.2015 року № 3242 (т.2, а.с.213). На теперішній час ОСОБА_4 сумлінно виконує покладені на нього обов'язки, не скоював будь-яких інших правопорушень, прибував самостійно, без будь-якого супроводу, примусу чи спонукання до суду за викликом для участі в судових засіданнях,весь інший час перебуває в квартирі за місцем своєї реєстрації (АДРЕСА_1), як підтверджено обвинуваченим і не спростовано жодними іншими доказами в кримінальному провадженні, ОСОБА_4 відвідували працівники поліції за місцем проживання, здійснювали з ним профілактичну бесіду, будь-яких порушень умов домашнього арешту з його боку поліцейськими не виявлено.

На думку суду, ці обставини вказують на сумлінність ОСОБА_4 у виконанні покладених на нього судом обов'язків.

Суд враховує позитивні характеристики ОСОБА_4 за місцем його проживання та за місцем роботи (т.2, а.с.204-205), наявність у обвинуваченого власної родини (т.2,а.с.199), на утриманні сина та непрацездатної матері, власного місця проживання в Україні, його поведінку до затримання за новою підозрою і після попереднього засудження, відсутність міжнародних зв'язків і навіть паспорта громадянина України для виїзду за кордон і констатує зменшення ризику з боку обвинуваченого переховуватись від суду.

Суд зважає на ту обставину, що докази по справі вже зібрані і перебувають у повному розпорядженні та під контролем сторони обвинувачення, під час судового розгляду не було з'ясовано будь-яких нових обставин у справі, не було заявлено клопотань з боку обвинувачення у необхідності здобуття нових доказів. Отже, суд констатує втрату відносно обвинуваченого ОСОБА_4 ризику намагань з його боку знищити, сховати або спотворити докази по справі.

Суд враховує ту обставину, що потерпілі в кримінальному провадженні за правовою кваліфікацією ст. 341 КК України відсутні взагалі, в кримінальному провадженні за правовою кваліфікацією ч.3 ст. 187 КК України представник потерпілої юридичної особи ОСОБА_9 вже був допитаний в судовому засіданні, надав послідовні показання, місце знаходження інших підозрюваних за фактом здійснення розбійного нападу на магазин ТОВ «АТБ-Маркет» взагалі невідоме; майже всі свідки з боку обвинувачення були також допитані в судовому засіданні, стороною обвинувачення не забезпечено прибуття до суду свідків обвинувачення ОСОБА_5, ОСОБА_6, незважаючи на покладення на прокурора законом прямого обов'язку доводити обвинувачення в суді, від необхідності допиту свідка ОСОБА_5 сторона обвинувачення відмовилась; місце перебування свідка ОСОБА_6 взагалі залишається суду невідомим.

Відтак, суд відзначає повне нівелювання на теперішній час можливого ризику з боку ОСОБА_4 незаконно впливати на свідків по справі та представника потерпілої юридичної особи.

Суд враховує, що інкриміновані ОСОБА_4 правопорушення на теперішній час припинилися зовсім, а його позитивні характеристики (т.2, а.с. 204,205), його сумлінна поведінка після застосування відносно нього домашнього арешту не дають підстави вбачати можливість скоєння ним нових правопорушень.

Також суд звертає увагу на те, що у обвинуваченого виникли об'єктивні потреби у проходженні медичних обстежень стану свого здоров'я, працевлаштуванні для забезпечення добробуту своєї родини, виконання покладених на нього судом аліментних зобов'язань щодо утримання повнолітнього сина (т.2,а.с.211-212), на нього вироком суду від 30.12.2014 року (т.1 а.с.42-43, т.2 а.с.213) покладено обов'язки періодично прибувати на реєстрацію до органу кримінально-виконавчої інспекції (служби пробації).

Враховуючи констатоване судом істотне зменшення з плином часу існування ризиків,передбачених ст. 177 КПК України, з боку обвинуваченого ОСОБА_4, суд приходить до висновку про можливість зміни умов раніше обраного запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

Водночас, зважаючи на серйозність висунутих обвинувачень, суд встановлює обвинуваченому ОСОБА_4 заборону тривалістю 2 місяці щодоби на час з 19-ї години вечора до 7-ї години ранку наступної доби залишати житло за адресою АДРЕСА_1, покладає на ОСОБА_4 обов'язки не виїжджати з м. Лиман Донецької області без дозволу суду, повідомляти суд про необхідність зміни свого місця проживання та вважає необхідним застосування електронних засобів контролю за обвинуваченим.

Суд, вислухавши думку учасників провадження, прийшов до висновку про можливість задовольнити клопотання обвинуваченого щодо зміни умов запобіжного заходу у виді домашнього арешту, раніше застосованого відносно ОСОБА_4.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7,8,9,26,84,91,92,140, 176-178, 181, 201, 206, 322,327, 331 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора задовольнити.

У зв'язку з неприбуттям в судове засідання свідка ОСОБА_6, відкласти судове засідання в кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ст. 341, ч.3 ст. 187 КК України для забезпечення прибуття свідків - на 12.12.2016 року на 09 год. 00 хв..

Застосувати відносно свідка ОСОБА_6(ІНФОРМАЦІЯ_2., останнє відоме місце проживання - АДРЕСА_3) здійснення приводу до Краснолиманського міського суду Донецької області (адреса Донецька область, м. Лиман, вул. Незалежності, буд. 13) для участі в судовому засіданні на 12.12.2016 року на 09 год. 00 хв..

Копію цієї ухвали направити з метою виконання в частині здійснення приводу свідка ОСОБА_6 - до Лиманського ВП Слов'янського відділу поліції ГУ НП України в Донецькій області, для здійснення контролю за виконанням - керівнику Слов'янської місцевої прокуратури Шилову В.С..

Прийняти відмову сторони обвинувачення від необхідності виклику до суду та допиту свідка ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_3., останнє відоме місце проживання - АДРЕСА_4) в кримінальному провадженні № 236/3677/15-к.

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 задовольнити.

З дня постановлення цієї ухвали змінити умови раніше застосованого відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у виді домашнього арешту за місцем проживання за адресою АДРЕСА_1.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, такі обов'язки:

- щодоби на час з 19-ї години вечора до 7-ї години ранку наступної доби не залишати місце постійного проживання - квартиру, розташовану за адресою АДРЕСА_1,

- прибувати до суду за першим викликом по необхідності;

- не виїжджати за межі м. Лиман Донецької області без дозволу суду;

- повідомляти суд про необхідність зміни свого місця проживання.

Під час дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту застосувати відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1., електронні засоби контролю за обвинуваченим.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту визначити тривалістю шістдесят днів з 17.11.2016 року по 15.01.2017 року.

Контроль за виконанням обвинуваченим ОСОБА_4 запобіжного заходу в виді домашнього арешту покласти на начальника Лиманського відділення поліції Слов'янського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області майора поліції Дмитрієва Д.О..

Копію цієї ухвали негайно після її оголошення вручити обвинуваченому ОСОБА_4, направити до Лиманського відділення поліції Слов'янського ВП ГУ НП України в Донецькій області для здійснення контролю за поведінкою обвинуваченого.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Головуючий -

судді -