Ухвала суду № 62966200, 24.11.2016, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/9391/16-к

Провадження № 1-кс/185/1252/16

У Х В А Л А

24 листопада 2016 року м. Павлоград Дніпропетровська область

Слідчий суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Мицак М.С., за участі секретаря Заверуха О.А., прокурора Немчинова Є.С., слідчого Тарасенка О.В., захисника ОСОБА_1, у присутності підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні погоджене із прокурором Павлоградської місцевої прокуратури Немчиновим Є.С. клопотання слідчого СВ Павлоградського ВП ГУНП України в Дніпропетровській області Тарасенка О.В. про застосування до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до клопотання, ОСОБА_2 підозрюється в тому, що 19.10.2016 року, приблизно о 20 год. 30 хв. (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено), маючи умисел на таємне, повторне викрадення чужого майна, а саме металевих виробів, які є власністю РФ «Придніпровська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» в особі СП «Експлуатаційне вагонне депо Нижньодніпровськ-Вузол», з корисливих мотивів прибув на 2 залізничну колію ст. Павлоград-2 Придніпровської залізниці, розташованої у м. Павлоград Дніпропетровської області, де стояли вагони №№ 24296683, 24465700, 24311342, 24463911, 24258121, 23962350, 24463986, 24460230, 24270993, при цьому маючи при собі пасатижі, які взяв із собою з дому з метою подальшого використання в ході вчинення злочину. Далі ОСОБА_2, впевнившись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, таємно, повторно, шляхом вільного доступу, підійшовши до вагону № 24296683, з якого за допомогою пасатижів, відігнув шплінти, що кріплять затяжку гальмівного циліндру до горизонтальних важелів, та зняв одну затяжку гальмівного циліндру та два горизонтальних важелі і поклав їх на землю біля означеного вагону. Таким же чином ОСОБА_2 зняв з інших вищевказаних вагонів по одній затяжці гальмівного циліндру та по два горизонтальних важелі з кожного вагону. Вищевказані дев'ять комплектів (кожен комплект складається з затяжки гальмівного циліндру та двох горизонтальних важелів) ОСОБА_2 переніс до ґрунтової дороги, що знаходилась біля вищевказаної колії, та складав їх у кучу, тим самим ОСОБА_2 повторно викрав дані деталі з вагонів.

Після чого ОСОБА_2 з місця вчинення злочину з викраденим майном зник та розпорядився ним на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_2 своїми протиправними діями завдав РФ «Придніпровська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» в особі філії СП «Експлуатаційне вагонне депо Нижньодніпровськ-Вузол» майнову шкоду на загальну суму 1234,71 грн.

Дії ОСОБА_2 кваліфікуються за ч. 2 ст. 185 КК України, а саме як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Крім того, 02.11.2016 року, приблизно о 17 год. 30 хв. (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_2, маючи умисел на таємне, повторне викрадення чужого майна, а саме магістральної частини повітророзподільника, яка є власністю РФ «Придніпровська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» в особі СП «Експлуатаційне вагонне депо Нижньодніпровськ-Вузол», з корисливих мотивів, з метою подальшого використання викраденого майна, прибув на ст. Павлоград-2 Придніпровської залізниці, розташованої у м. Павлоград Дніпропетровської області, де на 2 колії ст. Павлоград-2 побачив групу вагонів. Впевнившись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно, повторно, шляхом вільного доступу, за допомогою принесеного із собою для вчинення злочину гайкового ріжкового ключа на 17х19, з вагону № 24460230, що знаходився на вищевказаній колії, розкрутив чотири болти, які кріплять магістральну частину повітророзподільника, знявши її, тим самим ОСОБА_2 викрав магістральну частину з вищевказаного вагону.

Після чого ОСОБА_2 з місця вчинення злочину з викраденим майном зник та розпорядився ним на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_2 своїми протиправними діями завдав РФ «Придніпровська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» в особі СП «Експлуатаційне вагонне депо Нижньодніпровськ-Вузол» майнову шкоду на суму 216,28 грн.

Дії ОСОБА_2 кваліфікуються за ч. 2 ст. 185 КК України, а саме як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Крім того, 04.11.2016 року, приблизно о 17 год. 00 хв. (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_2, маючи умисел на таємне, повторне викрадення чужого майна, а саме магістральних частин повітророзподільників, які є власністю РФ «Придніпровська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» в особі СП «Експлуатаційне вагонне депо Нижньодніпровськ-Вузол», з корисливих мотивів, з метою подальшого використання викраденого майна, прибув на ст. Павлоград-2 Придніпровської залізниці, розташованої у м. Павлограді Дніпропетровської області, де на 2 колії ст. Павлоград-2 побачив групу вагонів. Впевнившись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно, повторно, шляхом вільного доступу, за допомогою принесеного із собою для вчинення злочину гайкового ріжкового ключа на 17х19, з вагону № 24259400, що знаходився на вищевказаній колії, розкрутив чотири болти, які кріплять магістральну частину повітророзподільника, знявши її, тим самим ОСОБА_2 викрав магістральну частину повітророзподільника з вказаного вагону. Далі, ОСОБА_2 таким же чином підійшов до вагону № 23978810, який знаходився поряд з вагоном № 24259400, де за допомогою гайкового ріжкового ключа на 17х19 розкрутив чотири болти, які кріплять магістральну частину повітророзподільника, знявши її, тим самим ОСОБА_2 повторно викрав магістральну частину повітророзподільника.

Таким чином, ОСОБА_2 викрав дві магістральні частини повітророзподільників, вартістю 216,28 грн. за одну штуку, та своїми протиправними діями завдав РФ «Придніпровська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» в особі СП «Експлуатаційне вагонне депо Нижньодніпровськ-Вузол» майнову шкоду на загальну суму 432,56 грн.

Дії ОСОБА_2 кваліфікуються за ч. 2 ст. 185 КК України, а саме як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Крім того, 08.11.2016 року, приблизно о 17 год. 00 хв. (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_2, маючи умисел на таємне, повторне викрадення чужого майна, а саме магістральних частин повітророзподільників, які є власністю РФ «Придніпровська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» в особі СП «Експлуатаційне вагонне депо Нижньодніпровськ-Вузол», з корисливих мотивів, з метою подальшого використання викраденого майна, прибув на ст. Павлоград-2 Придніпровської залізниці, розташованої у м. Павлоград Дніпропетровської області, де на 2 колії ст. Павлоград-2, побачив групу вагонів. Впевнившись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно шляхом вільного доступу, за допомогою принесеного із собою для вчинення злочину гайкового ріжкового ключа на 17х19, з вагону № 24456741, що знаходився на вищевказаній колії, розкрутив чотири болти, які кріплять магістральну частину повітророзподільника, знявши її, тим самим ОСОБА_2 викрав магістральну частину повітророзподільника з вказаного вагону. Далі, ОСОБА_2 таким же чином підійшов до вагону № 24451189, який знаходився поряд з вагоном № 24456741, де за допомогою гайкового ріжкового ключа на 17х19 розкрутив чотири болти, які кріплять магістральну частину повітророзподільника, знявши її, тим самим ОСОБА_2 повторно викрав магістральну частину повітророзподільника. Проте, розпорядитися викраденим майном, а саме двома магістральними частинами повітророзподільників, вартістю 216,28 грн. за одну штуку, за власним розсудом не зміг по причинам, які не залежали від його волі, хоча виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, оскільки на місці вчинення злочину був встановлений працівниками поліції.

Таким чином, ОСОБА_2 своїми протиправними діями міг завдати РФ «Придніпровська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» в особі філії СП «Експлуатаційне вагонне депо Нижньодніпровськ-Вузол» майнову шкоду на суму 432,56 грн.

Дії ОСОБА_2 кваліфікуються за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, а саме як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинений повторно.

Таким чином ОСОБА_2 підозрюється в учиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України, тобто у таємних викраденнях чужого майна (крадіжках), вчинених повторно, та в учиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, тобто у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно.

Відомості за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

22.11.2016 рокуОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, а саме закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно.

На думку слідчого, що погоджено з прокурором, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків передбачених п. п. 1, 5 ст. 177 КПК України.

При розгляді клопотання слідчий та прокурор з приводу підстав, зазначених в ст. 177 КПК України пояснили, що підозрюваний ОСОБА_2 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Підозрюваний не оспорював обґрунтованість підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення та зазначив, що погоджується з необхідністю обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.

Захисник погодився з думкою підозрюваного.

Вивчивши клопотання слідчого та матеріали, додані до клопотання, з'ясувавши думку осіб, що приймали участь у розгляді клопотання слідчого, зокрема, міркування прокурора та слідчого щодо доведеності наданими слідчому судді доказами обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, думку підозрюваного, проаналізувавши та зіставивши результати розгляду клопотання слідчого між собою та в сукупності з наданим до клопотання обґрунтуванням приходжу до наступного висновку.

Додані до клопотання слідчого додатки є вагомими і достатньо обґрунтовують наявність підозри відносно ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.

Також, надані стороною обвинувачення докази доводять обставини, що свідчать про наявність ризику, передбаченого у п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме щодо вчинення іншого кримінального правопорушення.

В той же час не знайшов підтвердження заявлений ризик про можливість переховування підозрюваниим від органів досудового розслідування та суду.

Тому з метою запобігання вищевказаним ризикам до ОСОБА_2 слід застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання. З метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження являється доцільним покладення на підозрюваного ряду обов'язків, передбачених у ч. 5 ст. 194 КПК України.

Разом з тим, не підлягає задоволенню вимога слідчого щодо покладення на підозрюваного ОСОБА_2 такого обов'язку як прибувати за першим викликом до службової особи у визначений нею час, оскільки в ч. 5 ст. 194 КПК України такий обов'язок відсутній.

Керуючись ст.ст. 176,179 184,186,193,194,196,309,372,395 КПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого СВ Павлоградського ВП ГУНП України в Дніпропетровській області Тарасенка О.В., погоджене із прокурором Павлоградської місцевої прокуратури Немчиновим Є.С., - задовольнити частково.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Михальово Муромського району Володимирської області Російської Федерації, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого, запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання та покласти на нього такі обов'язки:

1) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Вказані обов'язки покладаються на строк до не більше двох місяців, в межах строків досудового розслідування, тобто до 20 січня 2017 року.

Контроль за виконанням особистого зобов'язання здійснює слідчий СВ Павлоградського ВП ГУНП України в Дніпропетровській області Тарасенко О.В.

В разі невиконання покладених судом обов'язків відносно підозрюваного може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід, ніж особисте зобов'язання, і на нього може бути накладено грошове стягнення у розмірі від 0,25 до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: М. С. Мицак