Ухвала суду № 62965818, 21.11.2016, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

21.11.2016 № 814/2164/16Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Лебедєва Г.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про зобов"язання відповідача виконати рішення суду по справі № 2а-6279/09/1470 та надати звіт про його виконання, -

В С Т А Н О В И В:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про зобов"язання відповідача виконати рішення суду по справі № 2а-6279/09/1470 та надати звіт про його виконання.

Ухвалою суду від 25.10.2016 року вказану позовну заяву залишено без руху та позивачу наданий строк для усунення недоліків позовної заяви до 10.11.2016 року шляхом надання до суду доказів сплати судового збору в сумі 551, 20 грн.; доказів, якими обґрунтовуються позовні вимоги; всіх документів, якими обґрунтовуються позовні вимоги для відповідача та роз'яснено, що в разі не усунення недоліків позов буде визнаний неподаним та повернутий позивачу.

Копію ухвали суду від 25.10.2016 року про залишення позовної заяви без руху отримано позивачем 04.11.2016 року, що підтверджується повідомленням про вручення, яке міститься в матеріалах справи.

Згідно бази даних "Діловодство спеціалізованого суду" ухвала суду від 25.10.2016 року про залишення позовної заяви без руху не була оскаржена позивачем, а отже, набрала законної сили.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КАС України, питання про відкриття провадження у справі суддя вирішує протягом трьох днів, з дня закінчення строку, встановленого для усунення недоліків позовної заяви, у разі залишення позовної заяви без руху.

До канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог разом з документом на підтвердження не виконання відповідачем рішення суду по справі № 2а-6279/09/1470.

Проте, доказів сплати судового збору в сумі 551, 20 грн. ОСОБА_1 до суду надано не було.

Крім того, ані до позовної заяви, ані до заяви про уточнення позовних вимог позивачем не було надано достовірних та належних доказів того, що він не спроможний сплатити вказану суму, а наразі її сплати він не зможе забезпечити свої звичайні життєві потреби.

Разом з цим, заяв про відстрочення або розстрочення сплати судового збору позивачем також не надавалось.

Відповідно до частини 2 статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

З 01.11.2011 року набрав чинності Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до частин 1 та 2 ст.8 Закон України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Тобто, з аналізу вказаної статті вбачається, що основною умовою, за якою позивач може бути звільнений від сплати судового збору це його скрутний майновий стан, який повинен бути доведений достовірними доказами.

На думку суду повне звільнення від сплати судового збору можливо за наявністю достовірних та належних доказів того, що позивач взагалі не спроможний сплатити вказану суму, а наразі її сплати він не зможе забезпечити свої звичайні життєві потреби.

В даному випадку позивачем не доведено та не надані докази на підтвердження неспроможності оплати судового збору.

Крім того, судовий розгляд потребує певних витрат (так звані судові витрати). Позивач заявив про своє скрутне становище для здійснення судових витрат. Судові витрати теж не фінансуються з держбюджету у повному обсязі. Будь-яких конструктивних шляхів вирішення питання за чий рахунок буде здійснюватися розгляд даної справи позивач не навів.

Окрім того, відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судових витрат є правом суду, а не обов'язком.

Крім того, суддя звертає увагу, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.

Європейський суд з прав людини у справах «Толстой та Милославський проти Сполученого Королівства»(Tolstoy and Miloslavsky v. the United Kingdom) від 13 липня 1995 року, "Ейрі проти Ірландії" (Airey v. Ireland) від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland) від 19 червня 2001 року зазначив, що він ніколи не виключав можливості того, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду; що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. Тобто, вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Таким чином, позивачем у встановлений строк не були усунуті визначені в ухвалі суду недоліки, а саме: не сплачений судовий збір у відповідності до вимог Закону України «Про судовий збір».

Згідно з вимогами п.1 ч.3 статті 108 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивачем не усунуті недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

За таких обставин, позов слід вважати неподаним та повернути його позивачу з усіма доданими до нього матеріалами.

Одночасно, слід роз'яснити позивачу, що відповідно до ч. 6 ст. 108 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись ст.ст.108, 160, 165 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про зобов"язання відповідача виконати рішення суду по справі № 2а-6279/09/1470 та надати звіт про його виконання - повернути позивачеві.

Копію ухвали разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати позивачеві.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського окружного адміністративного суду протягом п'яти днів з дня отримання ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Г.В. Лебедєва