Постанова № 62964113, 17.11.2016, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/2583/16-п

Провадження №3/163/1739/16

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2016 року місто Любомль

Суддя Любомльського районного суду Волинської області Гайдук А.Л., за участі представника Волинської митниці ДФС ОСОБА_1, розглянувши, направлені Волинською митницею ДФС, матеріали справи за протоколом №2158/20502/2016 про притягнення до відповідальності за ст.ст.471, 472 МК України

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, що проживає ІНФОРМАЦІЯ_2, комерційного директора ТОВ «АСТІМ», РНОКПП невідомий, закордонний паспорт серії FB №472951, виданий 08.05.2015 року органом 1826, -

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_2 08.10.2016 року приблизно о 22 год. 10 хв., слідуючи з України через ОСОБА_3 в Нідерланди, через митний пост Ягодин Волинської митниці ДФС смугою спрощеного митного контролю зелений коридор, в якості водія автомобіля марки Volvo XC60, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, переміщував при собі, а саме, у наплечовій сумці, окрім дозволеної до вивезення за межі України, без письмового декларування та надання дозвільних документів, суми валюти, еквівалентної 10000,00 євро, валюту, яка склала понад допустиму до вивезення за межі України норму готівки, а саме: 2350 євро, що згідно офіційного курсу НБУ станом на цю ж дату становить 68048,40 грн., та 800 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 08.10.2016 року складає 20711,14 грн., яка знаходилась разом з валютою в еквіваленті 10000,00 євро, чим порушив вимоги пункту 2 розділу 2 Інструкції про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України, затвердженої постановою Правління Національного банку України № 148 від 27.05.2008 року, та вчинив правопорушення, передбачене ст.471 МК України.

Крім цього, ОСОБА_2 ставиться у вину те, що він, за вищевикладених обставин, не задекларував за встановленою формою точної кількості переміщуваної ним валюти, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 472 МК України.

ОСОБА_2 на розгляд справи в суд не зявився, однак на електронну адресу суду надіслав заяву про розгляд справи у його відсутності, у якій одночасно вказав, що підтримує надані суду його письмові пояснення.

У надісланих електронним звязком письмових поясненнях ОСОБА_2 висловив позицію про те, що його дії, які викладені в протоколі про порушення митних правил, повністю охоплюються диспозицією ст.471 МК України та додаткової кваліфікації за ст.472 МК України не потребують, оскільки митний кордон України смугою митного контролю «червоний коридор», де письмове декларування є обовязковим, він не перетинав, що, в силу ст.ст.257, 366 МК України, є обовязковою умовою для кваліфікації дій за ознаками ст.472 МК України. У звязку з цим, просив провадження у справі за ознаками ст.472 МК України закрити за відсутністю в його діях складу даного правопорушення. Крім цього, просив повернути йому вилучену валюту в сумі 2350 євро та 800 доларів США після відповідного їх митного оформлення та сплати митних платежів. В обґрунтування такого прохання посилався на Європейську Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» та протоколи до неї за №№ 1, 2, 4, 7, 11, у яких закріплено правила: мирного володіння майном, умови для визнання втручання у власність правомірним та право держави контролювати використання майна за наявності для цього певних умов. Також послався на позицію Європейського Суду з прав людини (рішення у справі від 02.11.2004 року «Трегубенко проти України»), згідно якої: будь-яке втручання у право власності обовязково повинне відповідати принципу пропорційності; «справедливий баланс» має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогам захисту прав людини; необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе «індивідуальний і надмірний тягар». В розрізі наведеного вказав, що раніше до відповідальності за порушення митних правил він не притягувався, застосування до нього конфіскації валюти не попередить іншої незаконної діяльності (легалізації злочинних доходів, торгівлі наркотиками, фінансування тероризму, ухилення від сплати податків тощо), шкода, яку він міг завдати державі є незначною, оскільки органи влади лише не отримали б інформацію про вивезення даних коштів на територію іншої держави, тому фактично збитків державі не заподіяно, переміщувані ним кошти належать особисто йому та мають законне походження, та, крім цього, на його утриманні перебуває двоє неповнолітніх дітей.

Представник Волинської митниці ДФС під час розгляду протоколу в суді висловила позицію про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні порушень митних правил, передбачених ст.ст.471, 472 МК України, та, на підставі ч.2 ст.36 КУпАП, просила накласти на останнього стягнення в межах санкції ст.472 МК України та стягнути судовий збір.

Заслухавши думку представника митниці та дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов наступних висновків.

Згідно протоколу про порушення митних правил №2158/20502/2016 від 08.10.2016 року, ОСОБА_2 ставиться у провину вчинення правопорушень, передбачених ст.ст.471, 472 МК України.

Відповідно до ст.471 МК України, передбаченим у цій статті, адміністративним правопорушенням є порушення встановленого цим Кодексом порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через "зелений коридор", товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України.

Обрання «зеленого коридору» вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та /або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та свідчить про факти, що мають юридичне значення.

Отже, обравши смугу проходження митного контролю «зелений коридор», особа несе відповідальність за порушення умов (порядку) його проходження.

Відповідно до вимог ст.197 МК України, на окремі товари встановлюються обмеження щодо їх переміщення через митний кордон України. Зокрема, обмеження щодо ввезення на митну територію України та вивезення за межі митної території України валютних цінностей, а також порядок переміщення їх через митний кордон України, у тому числі особливості декларування валютних цінностей (зокрема, визначення граничних сум валютних цінностей, які підлягають письмовому або усному декларуванню), можуть встановлюватися Національним банком України.

Розділом 2 Інструкції про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України, затвердженої постановою Правління Національного банку України № 148 від 27.05.2008 року (далі Інструкція) передбачено, що фізична особа має право ввозити в Україну та вивозити за межі України готівку в сумі, що не перевищує в еквіваленті 10000 євро, без письмового декларування митному органу. Фізична особа - резидент має право ввозити в Україну та вивозити за межі України готівку в сумі, що перевищує в еквіваленті 10000 євро, за умови письмового декларування митному органу в повному обсязі та за наявності документів, що підтверджують зняття готівки з рахунків у банках (фінансових установах), виключно на ту суму, що перевищує в еквіваленті 10000 євро. Строк дії таких документів 30 календарних днів, починаючи з дня видачі.

Тобто, з огляду на вказані положення Інструкції в розрізі вимог ч.4 ст.374 МК України, при переміщенні через пункти пропуску для автомобільного сполучення валюти понад 10000 євро, громадяни зобов'язані обрати загальну смугу пропуску "червоний коридор", подати письмову декларацію та підтверджуючі документи про зняття готівки з рахунків у банках (фінансових установах) на ту суму, що перевищує в еквіваленті 10000 євро.

Наведене також вказує на те, що грошові кошти, як у національній валюті, так і в іноземній валюті, які громадяни переміщують через митний кордон України, є товаром, переміщення якого через кордон України не забороняється, однак обмежується.

Частиною 7 Розділу 1 Інструкції передбачено, що фізична особа, юридична особа несуть відповідальність за недекларування готівки і банківських металів, що переміщуються через митний кордон України, відповідно до законодавства України.

Та обставина, що ОСОБА_208.10.2016 року слідував через митний кордон України в якості водія автомобіля марки Volvo XC60, р.н.з. АМ0555АН, смугою спрощеного митного контролю «зелений коридор» стверджується відповідним талоном для проходження по «зеленому коридору» та протоколом про порушення митних правил №2158/20502/2016 від 08.10.2016 року(а.с.1-4).

Як вбачається з акту про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №205020101/2016/000545Е від 08.10.2016 року, під час огляду особистих речей громадянина ОСОБА_2 у службовому приміщенні митниці було встановлено наявність у наплечевій сумці останнього валюту, що перевищує дозволену норму (10000 євро), а саме: 2350 євро та 800 доларів США (а.с.5).

З приводу виявленої органом доходів і зборів валюти, ОСОБА_2 у письмових поясненнях від 08.10.2016 року вказав, що збираючись у поїздку в Нідерланди у поспіху взяв з собою норму валюти у 10000 євро, однак про наявність у тій же сумці ще іншої валюти він забув (а.с.6).

Пасажири, які слідували разом з ОСОБА_2 в автомобілі: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у своїх письмових поясненнях від 08.10.2016 року, вказали на свою непричетність до вказаної валюти, а саме, що вона їм не належить (а.с.8-11).

Підтверджуючих документів про зняття валюти, яка склала понад норму, з рахунків банківської установи під час проходження митного контролю у ОСОБА_2 не було, що стверджується відсутністю таких у матеріалах справи та це випливає й з самих письмових пояснень ОСОБА_2

Таким чином, встановлені судом обставини, за яких ОСОБА_2, окрім валюти, еквівалентної сумі у 10000 євро, переміщував через митний кордон України в напрямку «виїзд», смугою спрощеного митного контролю «зелений коридор», також 2350 євро та 800 доларів США, які підлягали обовязковому письмовому декларуванню з поданням митному органу відповідних документів, підтверджуючих їх зняття з рахунків у банках (фінансових установах), в своїй сукупності доводять вчинення ним правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України.

Щодо кваліфікації тих же дій ОСОБА_2 за ст.472 МК України, суд вважає, що така кваліфікація його дій є безпідставною, у звязку з відсутністю ознак даного правопорушення.

У відповідності до вимог ст. 472 МК України адміністративним правопорушенням є недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

Однак, як вбачається зі змісту протоколу про порушення митних правил, складеного відносно ОСОБА_2, він не відповідає диспозиції вищевказаної норми, оскільки у ньому взагалі не сформульовано звинувачення за ст.472 МК України, відповідно й не розкрито об'єктивної сторони даного правопорушення.

Посадовою особою митниці використано формальний підхід та зроблені формальні висновки щодо наявності в діях ОСОБА_2 такого правопорушення, які не ґрунтуються на належних та допустимих доказах. При цьому, такі висновки органу доходів і зборів викладені лише у протоколі про порушення митних правил, з якого неможливо зрозуміти у чому полягало вчинення останнім правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, якими його діями воно вчинено і чим це підтверджується.

В судовому засіданні представник органу доходів і зборів також не навела переконливих доказів, які б доводили винуватість ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.472 МК України.

З аналізу статей 257, 366 МК Українита диспозиції статті 472 МК Українислідує, що заст.472 МК Україникваліфікуються діяння осіб, які переміщуються через митний кордон України смугою митного контролю «червоний коридор» і допустили зазначене у диспозиції цієї статті Митного кодексу Українипорушення митних правил.

Матеріалами справи стверджено, що ОСОБА_2 через митний кордон України смугою митного контролю «червоний коридор» не слідував, її не перетинав та митна декларація за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 року №431, для письмового декларування товару йому не надавалась.

Таким чином, провадження у справі за ознаками ст.472 МК України відносно ОСОБА_2 слід закрити за відсутністю в його діях складу даного правопорушення.

Крім цього, слід зазначити, що недотримання особою порядку переміщення валюти через митний кордон України, передбаченого Інструкцією про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України, затвердженої постановою Правління Національного банку України № 148 від 27.05.2008 року, саме по собі не може утворювати складу правопорушення, передбаченого ст.472 МК України.

Розглядаючи прохання особи, що притягується до відповідальності, про повернення йому вилученої валюти після відповідного її митного оформлення та сплати митних платежів, тобто фактичне незастосування відносно нього додаткового стягнення у виді конфіскації валюти, суд виходить з наступного.

Згідно санкції ст.471 МК України, за вчинення даного правопорушення передбачено накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі якщо безпосередніми предметами правопорушення є товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, - також конфіскацію цих товарів.

Як зазначалось вище, в силу ст.197 МК України, обмеження щодо переміщення через митний кордон України валюти встановлені постановою Правління Національного банку України № 148 від 27.05.2008 року на рівні 10000 євро.

Отже, санкція статті 471 МК України не передбачає альтернативи накладення стягнення у виді конфіскації валюти, яка обмежена до переміщення через митний кордон України (ввезення/вивезення), а тому, в даному випадку, є обовязковим додатковим стягненням.

Надані особою, що притягується до відповідальності, документи про його особу, зокрема, перебування на його утриманні двох неповнолітніх дітей, а також вказівка про те, що він вперше притягується до відповідальності за порушення митних правил, враховуються судом лише при визначенні виду та міри стягнення, яке слід застосувати за вчинене правопорушення, однак аж ніяк не дають підстав для незастосування відносно порушника додаткового стягнення у виді конфіскації валюти.

Щодо наданої суду виписки по банківському рахунку ОСОБА_2 за період з 01.01.2016 року по 16.11.2016 року за здійсненими операціями (платежами), то суд її до уваги не приймає, оскільки дана виписка не підтверджує факту зняття останнім готівкових коштів валюти у понад дозволену норму в період з 07 вересня 2016 року по 30 жовтня 2016 року, як це вимагає Інструкція № 148 від 27.05.2008 року, при цьому, законності походження коштів та належності їх ОСОБА_2 у справі жодним чином під сумнів не ставиться.

Звільнення громадянина-порушника від конфіскації безпосередніх предметів правопорушення можливе лише в тому випадку, якщо конфіскація буде для конкретного порушника (або іншої особи власника грошей) «індивідуальним і надмірним тягарем», однак таке звільнення не повинне бути правилом, а скоріше «винятком».

Натомість, надані документи щодо особи правопорушника не вказують на «винятковість» цих обставин та відповідно не можуть слугувати підставою для звільнення від обовязкового додаткового стягнення.

Посилання ОСОБА_2 на рішення Європейського Суду з прав людини від 02.11.2004 року у справі «Трегубенко проти України» на юридичну оцінку у даній справі не заслуговують, оскільки зазначене рішення прийнято у цивільній справі та має виключно цивільно-правову природу, тобто іншу сферу правового застосування, аніж у даній справі, та аж ніяк не стосується покарання, яке особа має понести за вчинення протиправного діяння.

Крім цього, суд зауважує, що переміщувана через митний кордон України валюта понад еквівалент у 10000 євро, згідно вимог МК України та постанови Правління Національного банку України № 148 від 27.05.2008 року, розмитненню не підлягає, а щодо такої переміщуваної суми валюти висуваються лише умови необхідності її письмового декларування та надання до митного контролю документів про зняття їх з рахунків банківської установи.

З огляду на вищенаведене та враховуючи характер і обставини вчиненого правопорушення, відсутність обставин, що помякшують та обтяжують відповідальність винного, ступінь його вини у вчиненому, дані про особу правопорушника, зокрема те, що він вперше притягується до відповідальності за порушення митних правил, перебування на його утриманні двох неповнолітніх дітей, суд вважає, що відносно ОСОБА_2слід застосувати стягнення у чіткій відповідності з санкцією ст.471 МК України у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією валютних цінностей, що склали понад допустиму до вивезення за межі України норму, як такі, що є обмеженими до переміщення через митний кордон України.

Відповідно до п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_2 слід стягнути судовий збір в розмірі 275 грн. 60 коп.

Керуючись ст.ст. 522, 527, 528 МК України, п.1 ст.247 КУпАП, п.9 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», на підставі ст.ст. 471, 472 МК України, суддя, -

п о с т а н о в и л а :

ОСОБА_2визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.471 МК України, і накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень з конфіскацією в дохід держави 2350 (дві тисячі триста пятдесят) євро та 800 (вісімсот) доларів США, вилучених згідно протоколу та опису затриманих предметів №2158/20502/2016 від 08.10.2016 року і прийнятих 10.10.2016 року бухгалтерією Волинської митниці ДФС, згідно квитанцій до прибуткового касового ордера за №11 та за №12.

Штраф в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень підлягає стягненню на рахунок 31115106705262 в ГУДКСУ у Волинській області (МФО 803014, код ЄДРПОУ 38031501, одержувач УДКСУ в Любомльському районі, код класифікації доходів бюджету 21081100, призначення платежу «адміністративні штрафи у справі про порушення митних правил»).

Провадження у справі відносно ОСОБА_2за ст.472 МК України закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у звязку з відсутністю в його діях складу даногоадміністративного правопорушення.

Стягнути з ОСОБА_2в користь держави 275 (двісті сімдесят пять) гривень 60 копійок судового збору на рахунок 31214206700262 в ГУДКСУ у Волинській області (МФО 803014, код ЄДРПОУ 38031501, отримувач УДКСУ в Любомльському районі, код класифікації доходів бюджету 22030001).

Постанова суду (судді) у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи, органом доходів і зборів, який здійснював провадження у цій справі, протягом десяти днів з дня винесення постанови до апеляційного суду Волинської області через Любомльський районний суд Волинської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Любомльського районного суду

Волинської області ОСОБА_6