Вирок № 62963999, 25.11.2016, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/7251/16-к

Провадження № 1-кп/161/395/16

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 25 листопада 2016 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням:

судді - Ясельського І.В.,

з участю секретаря - Соколової К.Ю.,

прокурора - Яковлєвої О.В.,

обвинуваченого- Грушко Ю.А.,

захисника - ОСОБА_1,

потерпілої - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12016030010001951 від 02.05.2016, який надійшов до суду 02.06.2016 від Луцької місцевої прокуратури, про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Сокаль, Львівської області та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, не працюючого, раніше судимого, востаннє 04.12.2014 Луцьким міськрайонним судом за ч.2 ст.185 КК України до 5 (п'яти) місяців арешту, -

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 02.05.2016, близько 17 години, знаходячись біля будинку АДРЕСА_2, діючи умисно, з корисливих мотивів та керуючись метою відкритого викрадення чужого майна, повторно, відкрито викрав з лавки, яка знаходилась на території дитячого майданчику, біля вищевказаного будинку, належний ОСОБА_2 мобільний телефон марки «Samsung Galaxy Note 5», вартістю 14 000 гривень, в якому знаходилась сім-карта мобільного оператора ПрАТ «МТС Україна», яка матеріальної цінності не становить, на рахунку якої знаходилось 11 гривень та чохол до мобільного телефону, вартістю 200 гривень, чим завдав потерпілій майнову шкоду на загальну суму 14 211 гривень.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3, свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав частково. Суду дав показання, що дійсно він, при обставинах місця і часу, вказаних в обвинувальному акті, викрав належний потерпілій мобільний телефон, однак викрадав його таємно. У вчиненому розкаявся та просив суд суворо його не карати. Цивільний позов потерпілої про відшкодування матеріальної та моральної шкоди визнав частково.

Незважаючи на часткове визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_3, його винність у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, повністю підтверджується зібраними в ході досудового розслідування та дослідженими під час судового розгляду доказами.

Так, допитана як потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердила факт викрадення 02.05.2016 належного їй мобільного телефону марки «Samsung Galaxy Note 5» з чохлом та сім-карткою, вартість яких зазначена в обвинувальному акті. Про викрадення телефону їй повідомила донька ОСОБА_4, яка ним користувалася та на час вчинення злочину перебувала на дитячому майданчику біля будинку АДРЕСА_2. Збитки не відшкодовані. Цивільний позов підтримала повністю, при призначенні покарання поклалася на розсуд суду.

Допитана в присутності законного представника неповнолітній свідок ОСОБА_4 суду показала, що 02.05.2016 вона, разом зі своїми друзями ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, перебувала на дитячому майданчику у м.Луцьку, поблизу медичного центру "Благомед", при собі з нею був мобільний телефон "Самсунг" в чохлі, який вона поклала на лавку. Повз дитячий майданчик декілька разів проходив незнайомий їй чоловік. Згодом вона почула як ОСОБА_5 крикнула «зачекайте!» і в цей час вона побачила як чоловік бере рукою телефон і кладе його в кишеню куртки, після чого чоловік почав тікати. Вони, всі разом, намагалися наздогнати цього чоловіка, однак останній втік.

Допитаний в присутності законного представника неповнолітній свідок ОСОБА_8 суду дав показання, що приблизно навесні 2016 року (точної дати не пам'ятає) він, разом зі своїми друзями ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 перебував на дитячому майданчику у м.Луцьку, поблизу медичного центру "Благомед", при собі з ОСОБА_4 був мобільний телефон "Самсунг" в чохлі, який лежав на лавці поруч із ними. Повз дитячий майданчик декілька разів проходив незнайомий чоловік, який дивився на телефон. Згодом цей чоловік підійшов та взяв телефон у руки, а коли ОСОБА_5 крикнула на чоловіка, щоб він віддав телефон то чоловік почав бігти в напрямку вул.С.Бандери, вони всі разом почали бігти за ним, однак чоловіку вдалося втекти.

Крім цього, винність обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України об'єктивно підтверджується також і іншими зібраними на досудовому розслідуванні та дослідженими в ході судового розгляду доказами.

Так, з протоколу огляду місця події від 02.05.2016 з оформленими фототаблицями вбачається, що слідчим у встановленому кримінальним процесуальним законом порядку оглянуто місце вчинення злочину - ділянка території, розташована у дворі будинку АДРЕСА_2, дитячий майданчик поблизу медичного центру "Благомед", лавка, на якій знаходився телефон, гойдалка, на якій в день вчинення злочину гралися діти.

Протоколами для позавізуального впізнання від 06.05.2016 з оформленими фототаблицями, з яких вбачається, що свідки ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_8, впізнали обвинуваченого ОСОБА_3, як особу яка вчинила грабіж 02.05.2016.

Протоколом огляду документу (відеозапису) від 07.05.2016 об'єктивно підтверджуються показання свідків ОСОБА_8, ОСОБА_4 про те, що обвинувачений ОСОБА_3 неодноразово проходив повз місце вчинення злочину, і що саме в той момент на території майданчику перебувала велика кількість людей.

З протоколу проведення слідчого експерименту від 25.05.2016 з оформленими фототаблицями вбачається, що в ході проведення вказаної слідчої дії обвинувачений ОСОБА_3 детально відтворив всі обставини вчиненого ним злочину та показав яким чином та при яких обставинах відкрито викрав мобільний телефон.

Довідками ПП ОСОБА_9 стверджується вартість викраденого телефону «Samsung Galaxy Note 5» та чохла станом на 02.05.2016.

Оцінюючи надані сторонами кримінального провадження докази, кожен з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України повністю доведена в ході судового розгляду.

Суд критично оцінює показання обвинуваченого про те, що він таємно викрав майно потерпілої ОСОБА_2, оскільки такі його показання повністю спростовуються показаннями допитаних в ході судового розгляду свідків ОСОБА_8, ОСОБА_4 Показання вказаних свідків суд вважає правдивими та послідовними, оскільки вони узгоджуються із дослідженими в ході судового розгляду письмовими доказами, та в сукупності повністю відтворюють всі обставини вчиненого ОСОБА_3 злочину. Із врахуванням зазначеного, суд вважає, що органом досудового розслідування дана вірна правова кваліфікація діям ОСОБА_3, а показання останнього суд розцінює як намагання пом'якшити свою відповідальність за вчинений злочин.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненими повторно, ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.186 КК України.

Обговорюючи питання про вид і міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання, суд по справі не вбачає.

Обвинувачений ОСОБА_3 раніше судимий, в тому числі за умисні корисливі злочини, відбував реальні міри покарання, після звільнення з місць позбавлення волі на шлях виправлення не став, знову вчинив тяжкий умисний корисливий злочин, вину визнав частково, не працює, не відшкодував завдані збитки, за місцем проживання характеризується позитивно, має важкі захворювання, потерпіла при призначенні покарання поклалася на розсуд суду, а тому суд, врахувавши наведені обставини у їх сукупності, дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого не можливе без ізоляції від суспільства, та йому слід призначити покарання в межах санкції статті кримінального закону, за яким він притягується до кримінальної відповідальності, у виді позбавлення волі.

Таке покарання, на думку суду, буде необхідне і достатнє для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження вчинення нових злочинів.

Оскільки суд призначає обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, яке належить відбувати реально, в ході судового розгляду останній порушив умови раніше обраного запобіжного заходу у виді домашнього арешту, не прибував за викликом до суду, а тому суд вважає, що запобіжний захід ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу слід залишити попередній - тримання під вартою.

На підставі ст.ст. 128, 129 КПК України, ст.1166, 1167 ЦК України цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 про відшкодування завданої матеріальної та моральної шкоди слід задовольнити частково, стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 в користь потерпілої ОСОБА_2 завдану матеріальну шкоду в сумі 14 211 грн. та моральну шкоду в сумі 1500 грн.

Матеріальна шкода судом стягується відповідно до розміру пред'явленого обвинувачення та документального підтвердження вартості викраденого майна.

Визначаючи розмір моральної шкоди суд виходив з засад розумності, виваженості, справедливості та вважає, що визначена сума моральної шкоди відповідає обсягу та характеру спричинених страждань потерпілої та характеру вимушених змін у її життєвих стосунках.

Долю речових доказів слід вирішити згідно ч.9 ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 128, 129, 370, 374 КПК України, ст.ст.1166, 1167 ЦК України, суд,

УХВАЛИВ :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 8 (вісім) місяців.

Строк відбуття покарання рахувати з 01 листопада 2016 року.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати у строк відбуття покарання ОСОБА_3 строк його попереднього ув'язнення в межах даного кримінального провадження, а саме з 01 листопада 2016 року до вступу даного вироку в законну силу, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити попередній - тримання під вартою.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 в користь потерпілої ОСОБА_2 завдану матеріальну шкоду в сумі 14 211 (чотирнадцять тисяч двісті одинадцять) гривень та моральну шкоду в сумі 1500 (одна тисяча п'ятсот) гривень.

Речові докази:оптичний диск для лазерних систем зчитування інформації «titanium dvd+r», з серійним номером «dvd+r 5w281» - залишити при матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання; кросівки «Найк», чорного кольору, з емблемою фірми білого кольору, штани джинсові, синього кольору, окуляри типу «капля», кольору хамелеон, куртку чорного кольору з капюшоном - залишити за належністю законному володільцю ОСОБА_3.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Головуючий