Постанова № 62962437, 30.06.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 червня 2011 року 16:00 № 2а-7354/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Патратій О.В.,

розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовом

Державна податкова інспекція у Дніпровському районі м.Києва

до

Приватне підприємство "Продпоставка"

про

стягнення заборгованості у розмірі 1862,11 грн.

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Дніпровському районі м. Києва (далі –позивач, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва) звернулася з позовом до Приватного підприємства «Продпоставка»(далі –відповідач, ПП «Продпоставка») про стягнення заборгованості у розмірі 1 862,11 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем на порушення вимог Податкового кодексу України не було сплачено суму штрафних (фінансових) санкцій, застосованих за несвоєчасне подання податкових декларацій. Вжиті податковим органом заходи по стягненню цієї суми не призвели до позитивного результату, що стало підставою для звернення до суду з метою примусового стягнення коштів з рахунків платника податків відповідно до п. 20.1.18 ст. 20, п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 травня 2010 року відкрито скорочене провадження у справі, враховуючи пред’явлення позивачем вимоги, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 1832 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до частини 3 статті 1832 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачу було встановлено строк до 25 червня 2011 року для подання заперечень проти позову та необхідних документів або заяви про визнання позову.

Ухвала про відкриття скороченого провадження в адміністративній справі направлялась відповідачу за наявною у матеріалах справи адресою, яка внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців та відповідно до ч. 3 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України вважається врученою відповідачу.

У строк, встановлений ч. 3 статті 1832 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач не подав до канцелярії суду заперечення проти позову або заяви про визнання позову. Враховуючи вищенаведене, справа розглядається в порядку скороченого провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Приватне підприємство «Продпоставка»(код за ЄДРПОУ 31923333) було зареєстроване Дніпровською районною у м. Києві державною адміністрацією 22.02.2002 року та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Дніпровському району м. Києва, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 06.09.2010 року № 6931093 та довідкою про взяття на облік як платника податків від 04.08.2008 року № 10531/14/29-06781.

Станом на день розгляду спору у відповідача згідно з обліковою карткою платника податків обліковується заборгованість по податку на додану вартість у розмірі 1862,11 грн. на підставі:

- податкового повідомлення-рішення від 03.07.2009 року № 0014451520/0, яким відповідачу були нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 850,00 грн.;

- податкового повідомлення-рішення від 19.03.2009 року № 0006601520/0, яким відповідачу були нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1020,00 грн.

Рішення про накладення штрафних (фінансових) санкцій були прийняті внаслідок не подання відповідачем податкових декларацій по податку на додану вартість за серпень 2008 року, вересень 2008 року, жовтень 2008 року, листопад 2008 року, грудень 2008 року, січень 2009 року, а також лютий 2009 року, березень 2009 року, квітень 2009 року, травень 2009 року, червень 2009 року.

Вказані податкові повідомлення-рішення винесено на підставі підпункту 17.1.1. пункту 17.1. статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181 - III (далі –«Закон № 2181 - III»), яким передбачається накладення штрафу у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний випадок неподання звітності.

Як вбачається з матеріалів справи, вищезазначені податкові повідомлення - рішення були направлені на адресу відповідача поштою, однак повернуті поштовим відділенням з відміткою про відсутність адресата за місцезнаходженням, у зв’язку з чим розміщені податковим органом на дошці податкових оголошень, про що складено акт № 1498 від 14.07.2009 р. (щодо повідомлення - рішення № 0014451520/0 від 03.06.2009 року) та акт № 987 від 23.03.2009 року (щодо повідомлення - рішення № 0006601520/0 від 18.03.2009 року).

Нараховані суми штрафних (фінансових) санкцій були погашені відповідачем частково - у розмірі 7,89 грн. за рахунок існуючої переплати, сума заборгованості становить 1 862 грн. 11 коп. (згідно виписки зі зворотного боку облікової картки станом на 15.01.2011 року).

Враховуючи те, що податкове зобов’язання у відповідача виникло у період, коли був чинним Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181 - III, який установлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів, порядок стягнення податкового боргу та порядок вжиття контролюючим органом заходів з метою погашення платниками податків податкового боргу, судом при вирішенні даної справи застосовуються норми вказаного Закону.

Відповідно до п. 5.2.1. пп. 5.2. ст. 5 Закону № 2181 - III податкове зобов’язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2. та 4.3. статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2. пункту 5.2. Закону № 2181 - III (апеляційне узгодження податкового зобов’язання).

Виходячи з положень пп. 5.2.2., пп. 5.2.4. п. 5.2. ст. 5 Закону № 2181 - III у випадку оскарження рішення податкового органу про нарахування податкового зобов'язання в адміністративному або судовому порядку, такі зобов’язання вважаються узгодженими у день закінчення, відповідно, процедури адміністративного оскарження або у день набрання законної сили рішенням суду.

Як вбачається з матеріалів справи, податкові повідомлення-рішення № 0014451520/0 від 03.06.2009 року та № 0006601520/0 від 18.03.2009 року відповідачем в адміністративному та судовому порядку не оскаржувалися.

Отже, податкові зобов’язання, визначені вищевказаними повідомленням –рішеннями, вважається узгодженими у день їх розміщення позивачем на дошці податкових оголошень.

Відповідач повинен був самостійно сплатити суму нарахованих податкових зобов’язань протягом 10 днів з моменту отримання податкових повідомлень (абз. 3 п.п. 5.3.1. Закону № 2181 - III), однак вказаний обов’язок не було виконано відповідачем в добровільному порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання вимог підпунктів 6.2.1., 6.2.2., 6.2.3. пункту 6.2. статті 6 Закону № 2181 - III надіслав на адресу відповідача першу податкову вимогу № 1/1439 від 13.05.2009 року та другу податкову вимогу № 2\1810 від 03.07.2009 року на суму 1012,00 грн. .

Перша та друга податкові вимоги були направлені відповідачу поштою, однак повернуті поштовим відділенням у зв’язку із неможливістю вручення та розміщені податковим органом на дошці податкових оголошень, що підтверджується Актом № 22 від 27.05.2009 року та Актом № 33 від 13.08.2009 року відповідно.

Відповідачем не надано суду доказів на спростування вищенаведених доводів позивача, в тому числі доказів погашення податкового боргу.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 року № 509 –XII одним з завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов’язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Однією з функцій державних податкових інспекцій є звернення з позовом до суду про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами (п. 11 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»).

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2011 рік»від 23.12.2010 року № 2857 –VI податки і збори (обов’язкові платежі), які справлялись до 1 січня 2011 року та не встановлені Податковим кодексом України як загальнодержавні і місцеві податки та збори, включаючи розстрочені і відстрочені суми грошових зобов’язань, суми податкового боргу з урахуванням штрафних санкцій та пені, що опубліковувалися станом на 31 грудня 2010 року, і суми, донараховані за актами перевірок, за цими податками і зборами (обов’язковими платежами), сплачуються платниками податку за правилами, встановленими відповідними законодавчими актами України, або стягуються у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності –шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 93.5 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 20.1.8 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Беручи до уваги встановлені судом обставини, враховуючи те, що вжиті позивачем заходи щодо стягнення податкового боргу не призвели до позитивного результату (погашення податкового боргу), суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158 - 162, 1832 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Продпоставка» (код ЄДРПОУ 31923333, адреса: 02152, м. Київ, вул. Серафимовича, буд. 7-а) на користь Державного бюджету України (УДК у Дніпровському районі м. Києва, ідентифікаційний код 26077906, Банк одержувач ГУ УДК у м. Києві, МФО 820019, р\р 34122999700005) суму заборгованості у розмірі 1862,11 гривень (одна тисяча вісімсот шістдесят дві грн. 11 коп.).

3. Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя О.В. Патратій