Постанова № 62962398, 05.01.2011, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 січня 2011 року Справа № 2а-6050/10/2370

17 год. 05 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваленка В.І.,

при секретарі Забарі Н.Ю.

за участю представників від:

позивача ОСОБА_1, за довіреністю,

відповідача ОСОБА_2, за дорученням,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Сміла до фізичної особи підприємця ОСОБА_3 про стягнення 758 грн. 46 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в м. Сміла звернулося до суду з адміністративним позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_3 про стягнення 758 грн. 46 коп.

Позивача в судовому засіданні в обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що згідно ст. 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»платниками страхових внесків є страхувальники - роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання.

Відповідач є страхувальником відповідно до ст. 14 Закону України № 1058 та згідно п. 6 ч. 2 ст. 17 цього Закону має нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески до Пенсійного фонду.

Даного зобовязання відповідач вчасно не виконував, тому представник позивача просить задовольнити його позов та стягнути з відповідача заборгованість по страхових внесках на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у сумі 758 грн. 46 коп. за період з липня по вересень 2010 року.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив повністю, надавши суду письмові заперечення та зазначивши, що вимагати у обовязковому порядку сплатити страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, які є цільовими загальнообовязковими платежами до цільового страхового фонду та не включаються до складу податків, що складають систему оподаткування доходу, та на які не поширюються податкове законодавство, заборонено статтею 19 Господарського кодексу України та статтею 41 Конституції України.

Крім того, представник відповідача в судовому засіданні посилався на те, що позивачем не повідомлено відповідача про дату проведення перевірки та про її результати, що на думку представника відповідача є також підставою для відмови у задоволенні позову.

Вислухавши представників позивача та відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності суд встановив, що страхові внески до Пенсійного фонду є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»№ 1058 від 09.07.2003 року.

Згідно ст. 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі по тексту - Закон України № 1058) платниками страхових внесків є - страхувальники - роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання.

Дослідженням матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_3 є страхувальником відповідно до ст. 14 Закону України № 1058 та згідно п. 6 ч. 2 ст. 17 цього Закону має нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески до Пенсійного фонду.

Крім того, суд встановив, що відповідач зареєстрована згідно відомостей, вказаних у свідоцтві про державну реєстрацію (перереєстрацію) субєктів підприємницької діяльності фізичної особи з 17 вересня 2001 року як субєкт підприємницької діяльності фізична особа та згідно даних, вказаних у довідці АБ № 306585 з ЄДРПОУ перебуває на спрощеній системі оподаткування.

При дослідженні письмових матеріалів справи, суд встановив, що управлінням Пенсійного фонду України у м. Сміла проведена перевірка нарахування, обчислення та сплати внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування фізичної особи субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 за період з 01.07.2010 року по 30.09.2010 року.

За результатами перевірки встановлено, що платником податків порушено ч.6 ст.20 Закону України №1058, а саме: не сплачено у повному обсязі страхові внески за липень, серпень та вересень 2010 року на загальну суму 758 грн. 46 коп., про що складено акт від 21.10.2010 року.

Дослідивши вищевказані обставини, суд встановив, що у відповідності з п. 4 ст. 20 Закону України № 1058 сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду. Пунктом 6 ст. 20 Закону України № 1058 встановлено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є календарний місяць.

Суд зазначає, що згідно п. 12 ст. 20 Закону України № 1058 страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

При дослідженні письмових матеріалів справи, судом встановлено, що відповідачем подано розрахунки сум страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за липень, серпень та вересень 2010 року у сумі 758 грн. 46 коп.

В судовому засіданні судом встановлено, що згідно відомостей, зазначених у розрахунку суми боргу, відповідач має борг по страхових внесках перед позивачем за липень 2010 року в сумі 252 грн. 82 коп., за серпень 2010 року в сумі 252 грн. 82 коп., за вересень 2010 року в сумі 252 грн. 82 коп.

Таким чином, загальний борг відповідача до управління Пенсійного фонду України в м. Сміла становить 758 грн. 46 коп.

Суд зазначає, що ненадходження від відповідача вказаної заборгованості на рахунок Пенсійного фонду негативно впливає на своєчасність виплати пенсій та може призвести до зниження ефективності функціонування та розвитку в країні загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яке спрямовується на виплату пенсій і допомоги на поховання.

У відповідності до ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»спори, що виникають із правовідносин даного Закону вирішуються у судовому порядку.

Частиною 1 статті 67 Конституції України закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених Законом.

Підпунктом 7 пункту 5 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України № 21/2001 від 01.03.2001 року встановлено, що Пенсійний фонд має право стягувати з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»№ 400/97-ВР від 26.06.1997 року (надалі за текстом «Закон № 400/97-ВР») збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку визначеному законодавством України.

Крім цього, пунктом 2 та 3 статті 20 Закону № 1058-IV передбачено, що обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Відповідно до статей 18 та 20 Закону України № 1058-ІV та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою управління Пенсійного фонду України № 211 від 19.12.2003 р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663 страхові внески є цільовим загальнообовязковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому Законом України № 1058-ІV.

Суд встановив, що позивачем згідно ст.106 Закону України №1058 за формою і у строки, визначенні управлінням Пенсійного фонду України, надіслано відповідачу корінець вимоги про сплату боргу №Ф від 21.10.2010 року на суму 758 грн. 46 коп., який відповідачем отримано 26.10.2010 року, про що свідчить особистий підпис ОСОБА_3

Тому, суд на підставі вищевказаних обставин критично оцінює посилання відповідача на те, що позивач його не повідомив про результати перевірки.

Невиконання даного зобовязання платником страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування призводить до неповного формування бюджету Пенсійного фонду України та до порушення статті 46 Конституції України, яка гарантує права громадян на забезпечення зокрема у разі втрати працездатності, втрати годувальника та в старості.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі вищевказаного та керуючись ст.ст.11, 14, 70, 71, 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_3, що проживає за адресою: 20700, Черкаська обл., м. Сміла, вул. Яблочкова,10, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь управління Пенсійного фонду України, що знаходиться за адресою: 20700, Черкаська обл., м. Сміла, вул. Леніна, 35, ідентифікаційний код 21366449 страхові внески у сумі 758 (сімсот пятдесят вісім) грн. 46 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку, передбаченому ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 10 січня 2011 року.

Суддя В.І. Коваленко