Ухвала суду № 62962261, 23.11.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого: Невідомої Т.О.

суддів: Гаращенка Д.Р., Усика Г.І.

секретар: Ільченко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за апеляційною скаргою Мовіле Олександра Сергійовича в інтересах Міністерства охорони здоров'я України на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 03 серпня 2016 року за заявою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Державної санітарно-епідеміологічної служби України, тимчасово виконуючого обов'язки Голови Державної санітарно-епідеміологічної служби України Протаса Святослава Вікторовича, третя особа: Київська міська державна адміністрація, про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі,

№ апеляційного провадження: №22-ц/796/11834/2016Головуючий у суді першої інстанції: Васильєва Н.П.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Невідома Т.О. в с т а н о в и л а :

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 03 серпня 2016 року задоволено заяву Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником.

Замінено сторону у виконавчому провадженні №51353249 з примусового виконання виконавчого листа №757/33026/15-ц, виданого 02 червня 2016 року Печерським районним судом міста Києва про поновлення ОСОБА_2 на посаді директора державної установи «Київський міський лабораторний Центр Держсанепідслужби України» з 29 вересня 2015 року, а саме: боржника з Державної санітарно-епідеміологічної служби України» на його правонаступника - Міністерство охорони здоров'я України (код ЄДРПОУ 00012925, адреса: 01021, місто Київ, вулиця Грушевського, 7).

Не погодившись із такою ухвалою суду, Мовіле О.С. в інтересах Міністерства охорони здоров'я України подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, просив ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження. Вважає, що судом першої інстанції незаконно замінено первісного боржника Державну санітарно-епідеміологічну службу України на іншого боржника - Міністерство охорони здоров'я України, оскільки заміна сторони виконавчого провадження можлива лише у разі правонаступництва сторони виконавчого провадження. Також зазначає, що станом на момент розгляду заяви та подання апеляційної скарги Державна санітарно-епідеміологічна служба України не ліквідована та може здійснювати свої права та виконувати обов'язки. Звертає увагу на те, що Міністерство охорони здоров'я України не було належним чином повідомлено про день та час розгляду заяви про заміну сторони виконавчого провадження.

В суді апеляційної інстанції Мовіле О.С. в інтересах Міністерства охорони здоров'я України апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити з наведених в ній підстав.

ОСОБА_2 проти задоволення апеляційної скарги заперечував, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали.

В судове засідання представник Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, представник Державної санітарно-епідеміологічної служби України не з'явилися, про час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів відповідно до вимог ч. 2 ст. 305 ЦПК України вважала за можливе слухати справу за їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в суд апеляційної інстанції, з'ясувавши обставини справи та оговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, рішенням Печерського районного суду м. Києва від 02 червня 2016 року задоволено позов ОСОБА_2 до Державної Санітарно-епідеміологічної служби України, тимчасово виконуючого обов'язки Голови Державної санітарно-епідеміологічної служби України Протаса С.В., третя особа: Київська міська державна адміністрація, про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі (т.1, а.с.221-222).

Визнано незаконним та скасовано наказ Державної санітарно-епідеміологічної служби України №81-о від 28 серпня 2015 року про звільнення ОСОБА_2 з посади директора державної установи «Київський міський лабораторний центр Держсанепідслужби України» та дострокового припинення дії контракту №4 від 30 квітня 2013 року, укладеного з директором Державної установи «Київський міський лабораторний центр «Держсанепідслужби України» ОСОБА_2

Поновлено ОСОБА_2 на посаді директора Державної установи «Київський міський лабораторний центр Держсанепідслужби України» з 29 вересня 2015 року.

У відповідності до п.4 ч.1 ст.367 ЦПК України рішення в частині поновлення на роботі піддано негайному виконанню.

02 червня 2016 року Печерським районним судом м. Києва видано виконавчий лист № 757/33026/15-ц про визнання незаконним та скасування наказу Державної санітарно-епідеміологічної служби України №81-о від 28 серпня 2015 року про звільнення ОСОБА_2 з посади директора державної установи «Київський міський лабораторний центр Держсанепідслужби України» та поновлення ОСОБА_2 на посаді директора Державної установи «Київський міський лабораторний центр Держсанепідслужби України» з 29 вересня 2015 року, відповідно до змісту якого боржником є Державна Санітарно-епідеміологічна служба України (т.2, а.с.4).

В порядку виконання вищезазначеного рішення суду від 02 червня 2016 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства Юстиції України Нещадимом І.С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 51353249 від 07 червня 2016 року (т.2, а.с.5).

В липні 2016 року головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства Юстиції України Нещадим І.С. звернувся до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що Міністерство охорони здоров'я України є правонаступником усього майна, прав та обов'язків Державної санітарно-епідеміологічної служби України.

Задовольняючи заяву державного виконавця суд першої інстанції виходив з того, що згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 08 червня 2016 року №437-р та інших нормативно-правових актів, що визначають порядок передачі цілісних майнових комплексів державних підприємств та установ Державної санітарно-епідеміологічної служби України до сфери управління Міністерства охорони здоров'я України, останнє є правонаступником Державної санітарно-епідеміологічної служби України.

Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 378 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Суд у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з повідомленням сторін та заінтересованих осіб.

В той же час матеріли цивільної справи не містять будь-яких відомостей про належне повідомлення сторін та заінтересованих осіб про розгляд питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Суд першої інстанції у порушення вимог ч. 2 ст. 378 ЦПК України вирішив питання про заміну сторони виконавчого провадження без повідомлення Міністерства охорони здоров'я України.

Крім того, поза увагою суду першої інстанції залишились наступні положення чинного законодавства.

Згідно з ч. 5 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 91 ЦК України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 104 ЦК України, юридична особа припиняється в результаті передання всього майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно з ч. 2 ст. 107 ЦК України, після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс у разі поділу), які мають містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов'язань юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами.

Постановляючи ухвалу про заміну сторони виконавчого провадження, суд першої інстанції не повно дослідив обставини справи та не звернув увагу на те, що на час розгляду подання запис про припинення Державної санітарно-епідеміологічної служби України до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не внесено, а отже Державна санітарно-епідеміологічна службаУкраїни на час судового розгляду даного питання не припинила свою діяльність та не вибула з виконавчого провадження.

Крім того, в матеріалах справи відсутні беззаперечні докази того, що Міністерство охорони здоров'я України є правонаступником Державної санітарно-епідеміологічної служби України.

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 08 червня 2016 року №437-р, накази Міністерства охорони здоров'я України від 01 липня 2016 року №644 та від 08 липня 2016 року №689, що визначають порядок передачі цілісних майнових комплексів державних підприємств та установ Державної санітарно-епідеміологічної служби України до сфери управління Міністерства охорони здоров'я України не свідчать в повній мірі, що останнє є правонаступником Державної санітарно-епідеміологічної служби України.

Суд першої інстанції не з'ясував, чи припинила свою діяльність Державна санітарно-епідеміологічна служба України та хто в такому випадку є її правонаступником, а тому дійшов передчасного висновку про задоволення заяви головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства Юстиції України Нещадима І.С. про заміну сторони виконавчого провадження.

За викладених обставин ухвалу суду не можна вважати законною та обґрунтованою, вона підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах Міністерства охорони здоров'я України задовольнити частково.

Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 03 серпня 2016 року скасувати, питання передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню не підлягає.

Головуючий: Т.О. Невідома

Судді: Д.Р. Гаращенко

Г.І.Усик