Рішення № 62962229, 23.11.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого - судді Гаращенка Д.Р.

суддів Борисової О.В., Пікуль А.А.

при секретарі Дука В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргоюпредставника ОСОБА_1 за довіреністю - ОСОБА_2 на заочне рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 18 червня 2015 року у справі за позовом Кредитної спілки «Народний кредит» до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення боргу, -

ВСТАНОВИЛА:

Справа № 760/26938/14-ц№ апеляційного провадження: 22-ц/796/13202/2016Головуючий у суді першої інстанції: Козленко Г.О.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Гаращенко Д.Р.У грудні 2014 року КС «Народний кредит» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про стягнення боргу, в якому, з уточненнями, просили стягнути з відповідачів суму боргу за кредитним договором у сумі 105 400 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 054 грн.

Свої вимоги обґрунтовували тим, що рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 17.12.2013 року по справ за позовом Кредитна спилка «Народний кредит» до ОСОБА_3, ОСОБА_1 про стягнення боргу, позовні вимоги задоволено та стягнуто з відповідачів 65 810,00 грн. за кредитним договором, у зв'язку з неналежним виконанням. На виконання рішення суду, 24.02.2014 року Солом'янським районним судом було видано виконавчі листи № 2-6035/13. Проте на даний час рішення, яке набрало законної сили не виконано, сума боргу не погашена.

Позивач зазначив, що працівниками Кредитної спілки було неодноразово здійснено попередження, щодо порушення відповідачами строків виконання зобов'язання, а також надіслано претензію з відповідними вимогами. Отже, станом на 16 березня 2015 року, згідно кредитного договору №8-121105-н від 22.11.2012, боржникам ОСОБА_3, ОСОБА_1 були нараховані відсотки за користування кредитом, у зв'язку з чим заборгованість за договором збільшилась і становить 105 400,00 грн. - нараховані відсотки за користування кредитом.

Заочним рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 18 червня 2015 року позов задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором у розмірі 105 400 грн. та витрати на сплату судового збору у розмірі 524 грн. з кожного.

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 29 серпня 2016 року відмовлено у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про перегляд вказаного заочного рішення.

Не погоджуючись з заочним рішенням суду, в частині стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат з ОСОБА_1, її представник подав апеляційну скаргу, у якій посилаючись на його незаконність і необґрунтованість, неповне з'ясування судом обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просив заочне рішення скасувати в цій частині та ухвалити нове про відмову у задоволенні цієї частини позову. Крім того, просив стягнути з позивача на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог посилався на те, що суд першої інстанції незаконно стягнув заборгованість з поручителя - ОСОБА_1, оскілки судом не було враховано, що рішенням Апеляційного суду м. Києва від 27 травня 2015 року, заочне рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 17 грудня 2013 року, на яке посилався суд в оскаржуваному рішенні, в частині солідарного стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 було скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову до неї.

Представник апелянта у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Інші особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не з'явилися, були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, про причину неявки суду не повідомили, а тому, відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе провести судове засідання за їх відсутності.

Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника апелянта, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 22 листопада 2012 року між КС «Народний кредит» та членом кредитної спілки ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №8-121105-н, згідно якого кредитна спілка надала їй кредит у розмірі 20 000 грн. 00 коп., плата за користування яким (проценти) становить 69,35% річних, тобто, 0,19% денних від суми залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

14 січня 2014 року між сторонами було також укладено Додатковий договір, відповідно до якого у разі своєчасного ненадходження планового платежу повністю або частково, з першого дня прострочення цей кредит визнається з підвищеним ризиком, плата за яким становить 365% річних, тобто 1% денних на суму залишку по кредиту.

В забезпечення кредитного договору 22.11.2012 року між КС «Народний кредит» та ОСОБА_1 було укладено Договір поруки № 8-121105-н, відповідно до умов якого ОСОБА_1 виступила поручителем та зобов'язалась відповідати по зобов'язанням ОСОБА_3, що витікають із кредитного договору № 8-121105-н.

Згідно п.3.1 Кредитного договору плата за користування кредитом (проценти) є фіксованою. Річна ставка переплати за кредитом на умовах дотримання Графіку розрахунків становить 35,625 %. Проценти нараховуються за фактичне число календарних днів користування кредитом за виключенням дня отримання кредиту та включаючи дату його повернення. Річний процент становить 69,35%, тобто 0,19% денних на суму залишку за кожен день користування.

Відповідно до рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 17.12.2013 року по справ за позовом Кредитна спилка «Народний кредит» до ОСОБА_3, ОСОБА_1 про стягнення боргу, позовні вимоги задоволено та стягнуто з відповідачів 65 810,00 грн. за кредитним договором, у зв'язку з неналежним виконанням. На виконання рішення суду, 24.02.2014 року Солом'янським районним судом було видано виконавчі листи № 2-6035/13. Проте на даний час рішення, яке набрало законної сили не виконано, сума боргу не погашена.

Листом від 26.11.2014 відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 повідомлялися претензією КС «Народний Кредит» про виконання своїх зобов'язань за кредитним договором (а.с.27).

Відповідач не погашає заборгованість, чим порушує умови кредитного договору.

Станом на 16 березня 2015 року, згідно кредитного договору №8-121105-н від 22.11.2012 року, боржникам ОСОБА_1 та ОСОБА_3 були нараховані відсотки за користування кредитом, у зв'язку з чим заборгованість за договором становить 105 400,00 грн - нарахованні відсотки за кредитним договором, що підтверджується наданим розрахунком заборгованості, який міститься в матеріалах справи.

Задовольняючи повністю позов, суд першої інстанції виходив з того, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язнання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 325 ЦК України, оскільки належним виконанням зобов'язання є виконання, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін.

Колегія суддів не може погодитися з висновком суду першої інстанції в частині стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат з ОСОБА_1

В іншій частині рішення суду сторонами не оскаржувалося, а тому, у відповідності до положень ст.303 ЦПК України, колегією суддів не перевірялося.

Так, згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції, в частині стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат з ОСОБА_1, не відповідає, оскільки суд першої інстанції не забезпечив повний та всебічний розгляд справи, що призвело до ухвалення помилкового рішення.

Так, обґрунтовуючи своє рішення, суд першої інстанції посилався на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 17.12.2013 року по справ за позовом Кредитна спилка «Народний кредит» до ОСОБА_3, ОСОБА_1 про стягнення боргу, відповідно до якого позовні вимоги задоволено та стягнуто з відповідачів 65 810,00 грн. за кредитним договором.

Проте судом першої інстанції не було враховано, що вказане рішення набрало законної сили не в повному обсязі.

Так, рішенням Апеляційного суду м. Києва від 27 травня 2015 року, заочне рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 17 грудня 2013 року, в частині солідарного стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1, було скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову до неї.

Згідно ч.3 ст.61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ч.1 ст.559 ЦК України, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Вказаним рішенням Апеляційного суду м. Києва, у справі з приводу цього самого кредитного договору, за участі цих самих сторін, встановлено, що кредитним договором, з умовами якого погодився поручитель ОСОБА_1, були передбачені порядок та підстави збільшення процентної ставки за користування кредитом, а додатковою угодою до кредитного договору, укладеного без згоди поручителя, встановлено нові умови щодо збільшення розміру процентної ставки шляхом визначення конкретних (збільшених) процентних ставок, що застосовуються у зв'язку з порушенням позичальником кредитної дисципліни тощо, тобто змінено зобов'язання, забезпечене порукою, що призвело до збільшення обсягу відповідальності поручителя, а тому порука ОСОБА_1 є такою, що припинилася.

Судом першої інстанції не було враховано наведеного, що призвело до помилкового стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат з ОСОБА_1

Таким чином, апеляційна скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню, а заочне рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 18 червня 2015 року, в частині стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат з ОСОБА_1, скасуванню з ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову у цій частині.

Судові витрати, за подання апеляційної скарги слід покласти на позивача, у відповідності до положень ст.88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 218, 303-305, 307, 309, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 за довіреністю - ОСОБА_2 задовольнити.

Заочне рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 18 червня 2015 року, в частині стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат з ОСОБА_1, скасувати та ухвалити нове рішення у цій частині про відмову у задоволенні позовних вимог Кредитної спілки «Народний кредит» до ОСОБА_1.

Стягнути з Кредитної спілки «Народний кредит» на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1 159,41 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді