Рішення № 62962071, 31.10.2016, Апеляційний суд міста Києва

Апеляційний суд міста Києва

Справа № 757/2733/16-ц Головуючий у суді першої інстанції: Цокол Л.І. в

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/11347/16 Доповідач у суді апеляційної інстанції: Волошина В.М.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2016 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі :

Головуючого Волошиної В.М.

Суддів Котули Л.Г., Слюсар Т.А.

при секретарі Крічфалуши С.С.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 на заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 05 квітня 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 про зобов'язання вчинити дії.

Заслухавши доповідь судді Волошиної В.М., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

22.01.2016 позивач ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_10 та просила зобов'язати останнього проставити відмітку на договорі купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного між нею ОСОБА_4 (в особі представника ОСОБА_5) та ОСОБА_6, посвідченого 11.10.2014, зареєстрованого в реєстрі за № 229, про його недійсність; зобов'язати цього нотаріуса проставити відмітку в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій про недійсність договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_4 (в особі представника ОСОБА_5) та ОСОБА_6, посвідченого 11.10.2014, зареєстрованого в реєстрі за № 229; зобов'язати приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 повернути ОСОБА_4 оригінали правовстановлюючих документів на земельну ділянку, пл. 3,3840 га., кадастровий номер НОМЕР_1, розташовану за адресою: територія Григорівської сільської ради, Обухівського району Київської області, цільове призначення: для ведення селянського (фермерського) господарства, а саме: оригінал договору міни, посвідченого приватним нотаріусом КМНО ПелехЗ.Б., зареєстрованого в реєстрі за № 5584, додатком до якого є Державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2, виданий 25.11.2004 Обухівською районною державною адміністрацією Київської області, на якому проставлена відмітка про перехід права власності приватним нотаріусом КМНО Пелех З.Б., та Управлінням Держкомзему в Обухівському районі Київської області про реєстрацію права в Поземельній книзі 17.05.2012 за реєстровим номером НОМЕР_3.Судові витрати покласти на відповідача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що нотаріус відмовляє у вчиненні дії, яка прямо передбачена чинним законодавством після визнання правочину недійсним.

Заочним рішенням Печерського районного суду м. Києва від 05 квітня 2016 року позовні вимоги задоволені.

Зобов'язано приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 проставити відмітку на договорі купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_4 (в особі представника ОСОБА_5) та ОСОБА_6, посвідченого 11.10.2014 , зареєстрованого в реєстрі за № 229, про його недійсність.

Зобов'язано приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 проставити відмітку в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій про недійсність договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_4 (в особі представника ОСОБА_5) та ОСОБА_6, посвідченого 11.10.2014, зареєстрованого в реєстрі за № 229.

Зобов'язано приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 повернути ОСОБА_4 оригінали правовстановлюючих документів на земельну ділянку, пл. 3,3840 га., кадастровий номер НОМЕР_1, розташовану за адресою: територія Григорівської сільської ради, Обухівського району Київської області, цільове призначення: для ведення селянського (фермерського) господарства, а саме: оригінал договору міни, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Пелех З.Б., зареєстрованого в реєстрі за № 5584, додатком до якого є Державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2, виданий 25.11.2004 Обухівською районною державною адміністрацією Київської області, на якому проставлена відмітка про перехід права власності приватним нотаріусом КМНО Пелех З.Б., та Управлінням Держкомзему в Обухівському районі Київської області про реєстрацію права в Поземельній книзі 17.05.2012 за реєстровим номером НОМЕР_3.

Стягнуто з ОСОБА_10 на користь ОСОБА_4 судові витрати в розмірі 1 653,60грн.

Не погодившись із рішенням суду приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 подав на нього апеляційну скаргу, посилаючись на його необгрунтованість, порушення норм матеріального та процесуального права при його ухваленні. Зокрема зазначав, що суд в порушення вимог процесуального права розглянув справу за його відсутності. Звернення представника позивача до нього, як до нотаріуса для вчинення відповідних дій після скасування рішення суду про визнання недійсним договору купівлі-продажу потребував відповідної перевірки. При цьому зазначав, що йому не було подано заяву відповідної форми, рішення суду. При перевірці розділу щодо спірної земельної ділянки у Державному реєстрі прав, ним було виявлено, що на земельну ділянку накладено арешт на підставі ухвали від 13 липня 2015 року Обухівського районного суду Київської області № 372/2416/15-Ц, реєстраційний номер обтяження 10406564. Окрім зазначених обставин, ОСОБА_8 (власник земельної ділянки за договором купівлі-продажу) надала йому ухвалу Вищого спеціалізованого суду України від 09 листопада 2015 року, якою з 09 листопада 2015 року зупинено виконання ухвали Апеляційного суду Київської області від 20 жовтня 2015 року до закінчення касаційного провадження, тобто на момент звернення ОСОБА_9, дія рішення, виконання якого вимагав представник, була зупинена. Просив заочне рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

За правилами ч.ч. 1, 2 ст. 305 ЦПК України апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання особи, яка бере участь у справі, щодо якої немає відомостей про вручення їй судової повістки, або за її клопотанням, коли повідомлені нею причини неявки буде визнано судом поважними.

Неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи є їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому не може бути перешкодою для розгляду судом апеляційної інстанції питання по суті.

Виходячи з вимог частини 3 статті 27 ЦПК України щодо неприпустимості зловживання сторонами своїми процесуальними правами, статті 303-1 ЦПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги та статті 67 ЦПК щодо строків процесуальних дій, а також зважаючи на вимоги ч. 2 ст. 305 ЦПК України, колегія суддів визнала неявку позивача та відповідача в судове засідання, які належним чином про час та місце розгляду справи були повідомлені, про що свідчать поштові повідомлення , такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи. Окрім того, позивач для участі у справі направила свого представника.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 303 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

За наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог (п.2, ч.1 ст. 307 ЦПК України).

Статтею 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є:

- неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

- недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими;

- невідповідність висновків суду обставинам справи;

- порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обгрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до вимог ст. 214 ЦПК України, під час ухвалення судового рішення суд вирішує, чи мали місце обставини справи, якими обгрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, які правовідносини випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правових відносин та інші.

Оцінка зібраних по справі доказів має здійснюватися за правилами, передбаченими ст.212 ЦПК України з врахуванням положеньст.57-66 ЦПК України.

Задовольняючи позовні вимоги про зобов'язання нотаріуса вчинити дії суд першої інстанції виходив з того, що приватний нотаріус КМНО ОСОБА_10, одержавши рішення суду про визнання недійсним Договору купівлі-продажу, зобов'язаний був проставити про це відмітку на примірнику Договору купівлі-продажу, який зберігається в матеріалах нотаріальної справи, долучивши до нього копію рішення суду, а також проставити відмітку в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій і, при можливості, на всіх інших примірниках договору та повернути ОСОБА_4 правовстановлюючий документ на Земельну ділянку та прийшов до висновку, що відмова приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_10 у вчиненні вищезазначених дій та видачі (повернені) оригіналів правовстановлюючих документів ОСОБА_4 на Земельну ділянку є такою, що суперечить вищезазначеним положенням чинного законодавства України.

Проте, з такими висновками суду не можна погодитись виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 11.10.2014 між ОСОБА_4 (в особі представника ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було укладено договір купівлі- продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 та зареєстрований в реєстрі за № 229 (надалі також Договір купівлі-продажу) , згідно якого ОСОБА_4 (в особі представника ОСОБА_5.) передала у власність, а ОСОБА_8 прийняла у власність земельну ділянку, пл. 3,3840 га., кадастровий номер НОМЕР_1, розташовану за адресою: територія Григорівської сільської ради, Обухівського району Київської області, цільове призначення: для ведення селянського (фермерського) господарства.

На момент продажу Земельна ділянка належала ОСОБА_4 на підставі договору міни, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Пелех З.Б., зареєстрованого в реєстрі за № 5584, додатком до якого є Державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2, виданий 25.11.2004 Обухівською районною державною адміністрацією Київської області, на якому проставлена відмітка про перехід права власності приватним нотаріусом КМНО Пелех 3.Б., та Управлінням Держкомзему в Обухівському районі Київської області про реєстрацію права в Поземельній книзі 17.05.2012 за реєстровим номером НОМЕР_3.

Рішенням Обухівського районного суду від 08.09.2015 по справі № 372/2416/15-ц Провадження 2-997/15), залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 20.10.2015 (провадження № 22-ц/780/5830/15) визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 11.10.2014, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_8, посвідчений приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_10, зареєстрований в реєстрі за № 229.

У зв'язку з визнанням договору недійсним, 09.11.2015 ОСОБА_4 (в особі представника ОСОБА_9.) звернулася із заявою до приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_10 із заявою, в якій просила, в тому числі, видати оригінали правовстановлюючих документів ОСОБА_4 на Земельну ділянку, а саме договір міни, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Пелех З.Б., зареєстрований в реєстрі за № 5584, додатком до якого є Державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2, виданий 25.11.2004 Обухівською районною державною адміністрацією Київської області.

Рішення Обухівського районного суду від 08.09.2015 та ухвала Апеляційного суду Київської області від 20.10.2015, якою рішення суду залишено без змін було оскаржено ОСОБА_8 в касаційному порядку до ВССУ.

За наявності клопотання особи,яка подала касаційну скаргу, суддя-доповідач у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення суду (ч.1 ст. 328 ЦПК України).

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.

Вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення, суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки.

Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України від 09 листопада 2015 року зупинено виконання ухвали Апеляційного суду Київської області від 20 жовтня 2015 року, якою залишено без змін рішення Обухівського районного суду Київської області від 08 вересня 2015 року до закінчення касаційного провадження.

Якщо провадження зупинене, вчиняти будь-які процесуальні дії до його поновлення не можна, що і було зроблено нотаріусом.

Норми ЦПК не передбачають необхідності скасовувати ухвалу про зупинення виконання судового рішення чи відновлювати його виконання при ухваленні судового рішення за наслідками касаційного провадження, оскільки з ухваленням судового рішення касаційною інстанцією зупинення виконання судового рішення втрачає законну силу.

Окрім того, у Державному реєстрі прав, нотаріусом було виявлено, що на земельну ділянку накладено арешт на підставі ухвали від 13 липня 2015 року Обухівського районного суду Київської області № 372/2416/15-Ц, реєстраційний номер обтяження 10406564, що також забороняє нотаріуса вчиняти будь-які нотаріальні дії.

Відповідно до ст. 49 ЗУ "Про нотаріат" на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов'язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.

На звернення ОСОБА_4 листом вих. № 51/01-16 від 11.11.2015 приватний нотаріус КМНО ОСОБА_10 відмовив у видачі оригіналів правовстановлюючих документів ОСОБА_4 на земельну ділянку. 20.01.2016 ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до приватного нотаріуса про зобов'язання вчинити дії. На момент звернення ОСОБА_4 до нотаріуса правових підстав вчиняти відповідні дії, які вона просила у нотаріуса не було, про що отримала відповідь. Разом з тим, вона не була позбавлена права звернутися до нотаріуса повторно після розгляду справи касаційним судом, про що надала ухвалу ВССУ від 30 березня 2016 року, якою касаційну скаргу ОСОБА_8 було відхилено, а рішення Обухівського районного суду від 08.09.2015 та ухвала Апеляційного суду Київської області від 20.10.2015 залишено без змін. Однак, прийняти до уваги зазначену ухвалу, як доказ саме по цій справі апеляційний суд не може, оскільки події, які мали місце при розгляді цієї справи передували цій ухвалі.

З урахуванням викладеного та у відповідності до вимог ст. 309 ЦПК України рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317,319 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 задовольнити.

Заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 05 квітня 2016 року скасувати та ухвалити нове, яким відмовити ОСОБА_4 у задоволенні позовних вимог до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 про зобов'язання вчинити дії.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: