Ухвала суду № 62961953, 24.11.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

24 листопада 2016 року м. Київ К/800/24245/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Пасічник С.С., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міського відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції про визнання дій протиправними,

в с т а н о в и л а :

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2016 року було скасовано постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2014 року по справі № 807/154/14 в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про визнання протиправною бездіяльності Міського відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції щодо необ'єднання у зведене виконавче провадження виконавчих проваджень від 22.10.2001 року та 31.01.2002 року, а в подальшому з виконавчим провадженням від 08.08.2002 року, та прийнято у цій частині нове рішення, яким визнано протиправною бездіяльність Міського відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції щодо необ'єднання у зведене виконавче провадження виконавчих проваджень від 22.10.2001 року та 31.01.2002 року, а в подальшому з виконавчим провадженням від 08.08.2002 року. В решті постанову суду першої інстанції залишено без змін.

29 червня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до Львівського апеляційного адміністративного суду із заявою про виправлення допущених у мотивувальній частині постанови апеляційного суду описок.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2016 року у задоволенні даної заяви відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подала касаційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції й задовольнити її заяву.

Також, позивачем порушено питання поновлення строку касаційного оскарження, й вказані останньою в ньому причини пропуску такого строку є достатніми для визнання їх поважними.

Крім того, позивачем також заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору з посиланням на скрутний майновий стан, при цьому, наведені нею причини неможливості його сплати є достатніми для застосування, в даному випадку, приписів частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України й звільнення позивача від сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Разом з тим, дослідивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, у відкритті провадження за касаційною скаргою необхідно відмовити з наступних підстав.

Так, за змістом частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд може з власної ініціативи або за заявою особи, що брала участь у справі, чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

Тобто, у розумінні зазначеної норми закону, необхідність виправлення описок у судовому рішенні виникає тоді, коли виникла помилка при його написанні (друкуванні), та/або похибка при проведенні арифметичних розрахунків, що не стосуються суті спору, але змінюють (викривляють) точний текстуальний зміст судового рішення.

Оскільки, дослідивши заяву позивача про виправлення описки та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2016 року, судом апеляційної інстанції було встановлено, що позивач не посилається на необхідність виправлення допущених у вказаному судовому рішенні описок, а фактично викладає власне бачення обставин справи та формулювання висновків суду, апеляційний суд дійшов правильно висновку про відмову у задоволення даної заяви.

Відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, зокрема, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (а у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Виходячи із змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення, дана касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки не містить належних доводів в підтвердження незаконності постановленого судом апеляційної інстанції рішення, а тому, з врахуванням наведених приписів пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, не викликає необхідності перевірки судом касаційної інстанції матеріалів справи, що в свою чергу, є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и л а :

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2016 року.

Поновити ОСОБА_1 пропущений строк подання касаційної скарги.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міського відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції про визнання дій протиправними.

Додані до касаційної скарги матеріали повернути скаржнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Вищого адміністративного суду України С.С. Пасічник