Постанова № 62961442, 09.11.2016, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

09 листопада 2016 р. № 820/3880/16

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Тітова О.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Костіної А.В.,

пр. відповідача - Лисенко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МИГОРА" до Чернівецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернівецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Мигора», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Чернівецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернівецькій області, в якій просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення № 0019361501 від 22.10.2015 року, яке винесене на підставі висновків акту №1020/15-01-09/39755678 від 02.10.2015 року.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що податкове повідомлення-рішення від № 0019361501 від 22.10.2015 року прийняте з порушенням вимог Податкового Кодексу України, не у спосіб визначений законом, а тому підлягає скасуванню.

У судове засідання, призначене на 09.11.2016 року представник позивача не прибув, належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи. При цьому через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував та просив суд у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 02.10.2015 року контролюючим органом проведено перевірку, висновки якої оформлені Актом перевірки №1020/15-01-09/39755678 від 02.10.2015 року «Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Мигора», за серпень 2015 року». У висновках акту зазначено, що ТОВ «Мигора» завищено суму, що враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні періоди з податку на додану вартість на суму 7213719,00 грн.

На підставі висновків акту податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0019361501 від 22.10.2015 року, яким Позивачу зменшено від'ємне значення суми податку на додану вартість у розмірі 7213719,00 грн.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного податкового повідомлення-рішення, а також суджень, відображених суб'єктом владних повноважень в акті №1020/15-01-09/39755678 від 02.10.2015 року на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд встановив наступне.

ТОВ «Мигора» подано податкову декларацію з ПДВ за серпень 2015 року, в якій задекларовано р. 23.1 «Сума від'ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, яка: зараховується у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість».

Як встановлено судом, станом на 01.08.2015 року заборгованість з ПДВ у Позивача була відсутня (внаслідок несвоєчасного подання декларації з ПДВ за липень 2105 року). Також, платником подана (несвоєчасно) податкова декларація з ПДВ за липень 2015 року, в якій задекларована сума ПДВ, що підлягала сплаті. Таким чином, у зв'язку з тим, що станом на 01.08.2015 року заборгованість з ПДВ була відсутня , податковий орган вважає, що платником завищено суму, що зараховується у зменшення суми податку на додану вартість (р.23.1), а саме: за серпень 2015 року на суму 7213719,00 грн..

З цього приводу суд зазначає, що згідно п.200.4 ст.200 Податкового Кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.п 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового Кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Акт перевірки містить висновки про заниження та завищення розміру від'ємного значення ПДВ по декларації за серпень 2015 року на 7213719,00 грн.., тобто самим актом перевірки визнається право платника податків на від'ємне значення об'єкту оподаткування.

Однак, ст. 54 Податкового Кодексу України зобов'язує податковий орган при встановленні заниження та завищення розміру від'ємного значення ПДВ визначити належне податкове зобов'язання платнику податків.

Проте, встановивши і зробивши висновок в акті перевірки щодо необхідності визначення суми від'ємного значення в іншій графі декларації, Відповідач не провів збільшення від'ємного значення в належній графі, як того вимагає Податковий кодекс, а обмежився лише зменшенням від'ємного значення.

Фактично наведене призвело до позбавлення платника податків права на від'ємне значення за звітній період, що суперечить вимогам ст. 54 Податкового Кодексу України.

У ст. 54 ПК України закріплено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається до контролюючого органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Таким чином, саме платник податку зобов'язаний аналізувати, правильно обчислювати та сплачувати податок. До того ж він повинен оцінити чи зможе у конкретній ситуації діяти обачно при здійсненні господарської діяльності тощо. Отже, саме платник податку здійснює оцінку фактичної ситуації і норми податкового законодавства, та бере на себе відповідальність за правильне їх застосування

Відповідно до п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК України податкове законодавство України ґрунтується, в тому числі на принципі презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Як вбачається з долучених до матеріалів справи податкових декларацій, Позивачем до контролюючого органу була подана наступна податкова звітність з ПДВ:

- Декларація з ПДВ за липень 2015 року, яка була подана Позивачем та прийнята податковим органом 21.09.2015 року, відповідно до якої Позивачем задекларовані наступні показники: Ряд. 23.1 Сума від'ємного значення, яка зараховується у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість - відсутня; Ряд. 24 Сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду - відсутня; Ряд. 25.1 Сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового періоду) та сплачується до бюджету: 7213719,00 грн.

- Декларація з ПДВ за серпень 2015 року, яка була подана Позивачем та прийнята податковим органом 22.09.2015 року, відповідно до якої Позивачем задекларовані наступні показники: Ряд. 23.1 Сума від'ємного значення, яка зараховується у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість - 7213719,00 грн.; Ряд. 24 Сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду - 1258574; Ряд. 25.1 Сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового періоду) та сплачується до бюджету: відсутня;

- Декларація з ПДВ за вересень 2015 року, яка була подана Позивачем та прийнята податковим органом 20.10.2015 року, відповідно до якої Позивачем задекларовані наступні показники: Ряд. 23.1 Сума від'ємного значення, яка зараховується у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість - відсутня; Ряд. 24 Сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду - 4662786; Ряд. 25.1 Сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового періоду) та сплачується до бюджету: відсутня.

Таким чином, вбачається що Позивач скористався сумою від'ємного значення з ПДВ за серпень 2015 року (ряд. 23.1) для погашення податкового боргу з ПДВ на суму 7213719,00 грн. відповідно до декларації з ПДВ за липень 2015 року (ряд. 25.1), і відповідно не відобразив цю суму у складі від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (ряд. 24 декларації за серпень 2015 року), не скористався нею для зменшення податкових зобов'язань у вересні 2015 року (декларація з ПДВ за вересень 2015 року).

Враховуючи вищенаведене, слід дійти висновку, що податкове повідомлення-рішення від № 0019361501 від 22.10.2015 року прийняте з порушенням вимог Податкового Кодексу України, не у спосіб визначений законом, а тому підлягає скасуванню.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Відповідачем не надано, а судом не встановлено доказів на підтвердження викладених в актах перевірки висновків про порушення позивачем вимог законодавства, чинного на час виникнення спірних правовідносин.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на це, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення підлягає скасуванню, а позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160,161,162,163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МИГОРА" до Чернівецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернівецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0019361501 від 22.10.2015 року, яке винесене на підставі висновків акту №1020/15-01-09/39755678 від 02.10.2015 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чернівецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернівецькій області (юридична адреса: вул. Героїв Майдану, буд. 200-А, м. Чернівці, Чернівецька область, 58013, код ЄДРПОУ 39579145) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МИГОРА" (юридична адреса: вул. Римарська, буд. 15, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39755678) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім грн. 00 коп.).

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 14 листопада 2016 року.

Суддя Тітов О.М.