Рішення № 62959981, 08.11.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 450/1076/13 Головуючий у 1 інстанції: Кукса Д.А.

Провадження № 22-ц/783/5848/16 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 Ю. Р.

Категорія:30

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого судді Мікуш Ю.Р.

суддів Ніткевича А.В.,Павлишина О.Ф.

секретар Бохонко .Е.Р.

з участю позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 08 липня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди та поновлення строків, -

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваним рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 08 липня 2016 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення суду оскаржили позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3

В апеляційній скарзі зазначають, що вважають рішення суду незаконним, необґрунтованим та таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права. Стверджують, що ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову судом першої інстанції допущено неповне дослідження всіх матеріалів справи, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Звертають увагу, що постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 27 листопада 2008 року ОСОБА_6 було визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення Правил вуличного руху, що привело до вчиненої ДТП. Судом не враховано положень ст.ст. 23,1167 ЦК України, якими передбачено, що матеріальна та моральна шкода відшкодовується у випадках коли вона завдана неправомірними діями винної особи, що матеріалами справи доведено. При ухваленні рішення в частині поновлення строків позовної давності судом не було взято до уваги та не дано об»єктивної оцінки тим обставинам, які мали суттєве значення для своєчасного звернення до суду. Не було взято до уваги тяжкий збіг обставин, стан здоров»я та родинні обставини. Просять рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Заслухавши пояснення позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підтримання доводів апеляційної скарги, заперечення з приводу апеляційної скарги представника відповідача ОСОБА_4, вивчивши матеріали цивільної справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно приписів статті 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Матеріалами справи та судом встановлено, що 26.07.2008 року о 21 год.30 хв. на автодорозі Львів-Бібрка відбулася ДТП за участю автомобіля НОМЕР_1 під керуванням позивача ОСОБА_2 та автомобіля марки «Вольво» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням відповідача ОСОБА_5

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль «ВАЗ-2109» отримав технічні пошкодження, а пасажир ОСОБА_3 отримала легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров»я.

Постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 27.11.2008 року відповідача ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні ДТП, яка місце 26.07.2008 року та притягнуто до адміністративної відповідальності по ст..24 КУпАП. ( а.с.35).

Відповідно до Висновку спеціаліста № 539 експертного автотоварознавчого дослідження від 19 вересня 2008 року розмір матеріальної шкоди внаслідок технічних ушкоджень автомобіля НОМЕР_3 визначений у розмірі 7821,37 грн.

Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1187 ЦК України визначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об»єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом в залежності від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із вимог статті 257 ч.1 згідно якої загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ст.261 ч.1 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права.

Колегія суддів частково погоджується із висновком суду першої інстанції, а саме в частині щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди в користь ОСОБА_2, який пропустив строк позовної давності, поважних причин не звернення до суду на протязі п»яти років не назвав.

Щодо позивачки ОСОБА_3, яка просила матеріальне та моральне відшкодування , колегія суддів вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до статті 268 ч.1 п.3 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров»я або смертю, крім випадків завдання такої шкоди внаслідок недоліків товару, що є рухомим майном, у тому числі таким, що є складовою частиною іншого рухомого чи нерухомого майна, включаючи електроенергію.

Позивачка ОСОБА_3 в момент ДТП отримала тілесні пошкодження у вигляді черепно-мозкової травми, забою головного мозку середнього ступеня субарноїдального крововиливу, забою тканин лобової частини голови та нижніх кінцівок, що підтверджується довідкою виклику швидкої медичної допомоги від 26.07.2008 року, медичною карткою стаціонарного хворого № 1687/650 від 27 липня 2008 року про перебування ОСОБА_3 на стаціонарному та амбулаторному лікуванні. Матеріальні затрати за період лікування з 26 липня по 18 серпня 2008 року на стаціонарному лікуванні та за період з 21 січня по 21 лютого 2009 року на амбулаторному лікуванні позивачка оцінює у 5000 грн.

В суді апеляційної інстанції позивачка ОСОБА_3 пояснила, що накладних, квитанцій чи інших рахунків на підтвердження затрат про придбання ліків у неї немає. Відтак, колегія суддів вважає, що позов в цій частині позовних вимог не підлягає до задоволення.

Щодо відшкодування моральної шкоди в сумі 5000 грн., колегія суддів вважає, що зазначені позовні вимоги підлягають до задоволення.

Згідно лікарських документів, позивачка ОСОБА_3 отримала черепно-мозкову травму, забій головного мозку, тривалий час була на стаціонарному лікуванні. Вона перенесла фізичну біль, страх за життя і майбутнє здоров»я, що могло ускладнитися через перенесені наслідки. Позивачка вибилася із звичного ритму життя. Відтак сума 5000 грн. відповідає тим моральним стражданням, які позивачка перенесла після ДТП та вимогам ст.ст. 23, 1167 ЦК України.

Відповідно до статті 309 ч.1 п.4 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Керуючись ст.ст. 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.4, 314 ч.2, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 08 липня 2016 року скасувати в частині відшкодування матеріальної і моральної шкоди в користь ОСОБА_3.

Ухвалити в цій частині нове рішення.

Стягнути з ОСОБА_5 в користь ОСОБА_3 5000 (п»ять) тисяч грн.. моральної шкоди спричиненої ушкодженням здоров»я та 504 грн. 68 коп. ( п»ятсот чотири грн.. шістдесят вісім коп..) судових витрат.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Головуючий Ю.Р.Мікуш

Судді: А.В.Ніткевич

ОСОБА_7