Ухвала суду № 62959608, 26.07.2016, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/2322/16-ц

УХВАЛА

СУДОВОГО ЗАСІДАННЯ

"26" липня 2016 р. Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді: Коваля Р.Г.,

при секретарі: Антоненко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дрогобичі цивільну справу за позовом позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Укрінбанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_2, Дрогобицької філії ПАТ «Укрінбанк», за участю третьої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання кредитного договору №60837 від 28.08.2006 року з його невід»ємними частинами: додатковими договорами №1 від 08.02.2007 року, №2 від 12.06.2007 року, №3 від 03.10.2008 року та №4 від 27.08.2009 року (без застосування наслідків недійсності), -

в с т а н о в и в :

В провадження Дрогобицького міськрайонного суду перебуває вищезгадана цивільна справа.

Від представника позивача ОСОБА_3 поступило клопотання про призначення по даній справі амбулаторної судово-психіатричної експертизи, мотивуючи це тим, що 28.08.2006 року, його довіритель - ОСОБА_1, без усної чи письмової згоди ОСОБА_4, тобто самовільно, уклав з АТ «Український інноваційний банк» в особі директора Дрогобицької філії Прим»яка М.В. кредитний договір за №60837 від 28.08.2006 року, згідно умов якого особисто одержав на руки на споживчі цілі кредитні кошти в сумі 31 200 доларів США строком з 28.08.2006 року по 27.08.2009 року під 12,5% річних.

На наступний день - 29.08.2006 року ОСОБА_1, знову ж таки без усної чи письмової згоди ОСОБА_4, тобто самовільно, уклав з АТ «Український інноваційний банк» в особі директора Дрогобицької філії Прим»яка М.В. договір іпотеки (без номера), згідно умов якого для забезпечення виконання взятих на себе згідно із кредитним договором за №60837 від 28.08.2006 року зобов'язань, передав установі банку в іпотеку зазначений вище житловий будинок №38 по вулиці Шухевича в місті Дрогобичі, який фактично знаходився і знаходиться по даний час у спільній сумісній власності ОСОБА_1 та ОСОБА_4 як подружжя.

В подальшому ОСОБА_1, як і раніше без усної та письмової згоди ОСОБА_4, тобто самовільно, було укладено з АТ «Український інноваційний банк» в особі директора Дрогобицької філії Прим»яка М.В. ще додаткові договори №1 від 08.02.2007 року, №2 від 12.06.2007 року, №3 від 03.10.2008 року, №4 від 27.08.2009 року, якими ОСОБА_1 були надані додаткові кредитні кошти з терміном повернення до 27.08.2010 року на умовах забезпеченості заставою житлового будинку №38 по вулиці Шухевича в місті Дрогобичі.

Одержані кредитні кошти ОСОБА_1, як з»ясувалось, фактично використав без погодження з ОСОБА_4 та всупереч інтересам сім»ї, а саме для погашення власних боргів, про які ОСОБА_4 навіть не знала.

При цьому, вирішуючи питання про кредитування та фактично одержавши кредит на споживчі цілі під заставу будинку №38 по вулиці Шухевича в місті Дрогобичі, ОСОБА_1 не тільки порушив особисті майнові права ОСОБА_4, а ще й грубо порушив законні права дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка на той час була неповнолітньою, а саме, укладаючи згадані вище правочини, всупереч вимогам ч.З ст.17 Закону України «Про охорону дитинства», ч.4 ст.12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» не одержав згоди органу опіки та піклування.

Рішенням Дрогобицького міськрайоного суду від 16.03.2010 року позов АТ «Український інноваційний банк» в особі директора Дрогобицької філії Прим»яка М.В. було задоволено в повному обсязі і ухвалено стягнути з ОСОБА_1 заборгованість по кредиту в сумі 55 900 доларів США, заборгованість по сплаті відсотків в сумі 1 186, 92 грн., заборгованості по процентам за користування кредитними коштами в сумі 907, 76 грн., 1 730 грн. судових витрат та 90 грн. на ІТЗ забезпечення розгляду справи.

Вказує на те, що поведінка ОСОБА_1, коли він, одержуючи кредитні кошти в значних розмірах під заставу єдиного житла, діяв всупереч не тільки своїм інтересам, а й інтересам своєї сім»ї, в тому числі і всупереч інтересам неповнолітньої на час укладення оспорюваного договору дитини, є явно нетиповою і суперечить здоровому глузду.

З метою встановлення психічного стану довірителя, діючи на підставі договору про представництво інтересів та надання правової допомоги від 21.06.2011 року, він, як представник, звернувся в ОКЗ «Психіатрична лікарня Миколаївського району» з адвокатським запитом від 21.06.2011 року, на який 15.07.2011 року одержав довідку зазначеного спеціалізованого медичного закладу за №541 від 05.07.2011 року про перебування ОСОБА_1 в проміжок часу з 26.04.по 29.04.2002 року на стаціонарному лікуванні з приводу маніакально-депресивного психозу, депресивна фаза, а з 28.05.2003 року по 14.07.2003 року - з діагнозом шизофренія, депресивно-параноїдна форма, приступоподібно-прогредієнтний перебіг.

Після одержання зазначеної інформації, зі слів довірителя ОСОБА_1 йому стало відомо, що останній стаціонарно лікувався в умовах ОКЗ «Психіатрична лікарня Миколаївського району» і в продовж 1997 року, а також систематично консультувався в лікаря-психіатра Комунального закладу «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» ОСОБА_6 та проходив підтримуюче амбулаторне лікування у психоневрологічному відділенні Дрогобицької міської поліклініки (лікуючий лікар- психіатр ОСОБА_7М.).

Так, із направлення психоневрологічного відділення Дрогобицької міської поліклініки у психіатричну лікарню від 04.04.2012 року відомо, що «ОСОБА_1 хворіє багато років. Лікувався в МПЛ дуже давно (документів не має). Періодично звертався за амбулаторною допомогою, приймав антидепресанти, пролонг. З 2009 по 2011 роки перебував в Росії на заробітках, де в стані психозу вчинив підпал кімнати, де проживав. Повернувся сюди на Україну, приймав підтримуюче амбулаторне лікування, проте на даний час відмічає пригнічення настрою, безсоння, відчуття, що його всі покинули, нікому він не потрібен, втрату зацікавленості до оточуючого, відсутність апетиту, відчуття повзання мурашок по тілу». А тому, ОСОБА_1 в добровільному порядку було скеровано на стаціонарне лікування в психоневрологічне відділення Стебницької міської поліклініки.

Тобто, зазначені фактичні дані вказують на те, що 28.08.2006 року, 08.02.2007 року, 12.06.2007 року, 03.10.2008 року, 27.08.2009 року на момент укладення спірного правочину - кредитного договору №60837 з додатковими договорами №№1, 2, 3, 4 до нього ОСОБА_1, не будучи визнаним недієздатним, не усвідомлював значення своїх дій та не керував ними.

Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду від 12.02.2016 року у справі №442/3302/15-ц його довірителя - ОСОБА_1 визнано недієздатним.

Отже, з цієї підстави, яка передбачається ст.225 ЦК України, зазначений спірний правочин слід визнати недійсним.

В судовому засіданні представник позивача підтримав подане ним клопотання та просив його задоволити.

Представник відповідача та третьої особи в судове засідання не з»явилися.

Заслухавши думку представника позивача, оглянувши матеріали справи, суд вважає за необхідне призначити по справі амбулаторну судово-психіатричну експертизу з метою з'ясування наявності психічної хвороби у ОСОБА_1.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 145 ЦПК України, призначення експертизи є обов»язковим за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити психічний стан особи.

Крім того, призначення експертизи зумовлено тим, що відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскільки, для проведення зазначеної експертизи потрібний значний проміжок часу, на час проведення експертизи провадження у справі слід зупинити.

Керуючись ст. ст. 143, 144, п.5, ст. 202 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

По справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Укрінбанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_2, Дрогобицької філії ПАТ «Укрінбанк», за участю третьої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання кредитного договору №60837 від 28.08.2006 року з його невід»ємними частинами: додатковими договорами №1 від 08.02.2007 року, №2 від 12.06.2007 року, №3 від 03.10.2008 року та №4 від 27.08.2009 року (без застосування наслідків недійсності) призначити амбулаторну судово-психіатричну експертизу, проведення якої доручити експертам-психіатрам Комунального закладу «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня», на вирішення яких поставити наступні питання:

1) чи страждає ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, психічним захворюванням, якщо так, то яким саме та в який проміжок часу?

2) яким був психічний стан ОСОБА_1 в момент укладення кредитного договору №60837 від 28.08.2006 року з додатковими договорами №1 від 08.02.2007 року, №2 від 12.06.2007 року, №3 від 03.10.2008 року, №4 від 27.08.2009 року до нього, як його невід'ємними частинами, і чи міг розуміти останній значення своїх дій та чи міг керував ними саме у даний момент?

Попередити експертів про кримінальну відповідальність, передбачену ст. ст. 384, 385 Кримінального кодексу України.

Матеріали цивільної справи скерувати Комунальному закладу «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня».

Витрати за проведення експертизи покласти на позивача.

На час проведення експертизи провадження по справі зупинити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом пяти днів з дня її проголошення.

Головуючий Коваль Р.Г.