Ухвала суду № 62959491, 24.11.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/778/4426/16 Головуючий у 1-й інстанції: Махіборода Н.О.

Є.У.№ 334/10548/15-ц Суддя-доповідач: Кочеткова І.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Кочеткової І.В.,

суддів: Маловічко С.В.,

Савченко О.В.,

При секретарі: Остащенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ВАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Правобережного районного відділення електричних мереж до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення вартості необлікованої електроенергії,

за апеляційною скаргою ВАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Правобережного районного відділення електричних мереж на рішення Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 30 серпня 2016 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2015 року ВАТ «Запоріжжяобленерго» звернулося до суду із позовом про стягнення з ОСОБА_3 і ОСОБА_4 14 970, 38 грн. вартості необлікованої електричної енергії, спожитої внаслідок порушення останньою Правил користування електричною енергією. Позивач зазначав, що ВАТ «Запоріжжяобленерго» на підставі відкритого особового рахунку № НОМЕР_1 постачає електричну енергію в квартиру АДРЕСА_1, в якій зареєстрована і проживає ОСОБА_3 7 серпня 2015 року при здійсненні перевірки дотримання споживачами Правил користування електричною енергією було виявлено самовільне підключення електропроводки до електромережі іншого власника мереж з порушенням схеми обліку - підключення електророзетки. За цим фактом порушення контролерами був складений акт №00136107 від 07.08.2015 року і згідно з Правилами користування електроенергією для населення та Методикою обчислення розміру відшкодування збитків обчислено кількість неврахованої електричної енергії і виписаний рахунок на суму 14 970, 38 грн. Посилаючись на те, що відповідачі до теперішнього часу не сплатили вартість не облікованої електроенергії, позивач просив суд стягнути солідарно з відповідачів всю суму збитків і відшкодувати судові витрати.

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 30 серпня 2016 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ВАТ «Запоріжжяобленерго» 14 970, 38 грн., а також 1218 грн. компенсації судових витрат. У задоволенні решти частини позовних вимог відмовлено.

Ухвалою цього ж суду від 2 жовтня 2016 року виправлено описки, допущені у резолютивній частині судового рішення: зазначено про стягнення з ОСОБА_3 на користь ВАТ «Запоріжжобленерго» 1 000 грн. вартості не облікованої електричної енергії.

В апеляційній скарзі про скасування судового рішення і ухвалення нового про задоволення позову ВАТ «Запоріжжяобленерго» посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. ст. 212, 213 ЦПК України законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відносини з приводу постачання фізичним особам електричної енергії регулюються ст. 714 ЦК України, ст.ст. 24-27 Закону України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією для населення (далі - Правила), затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357, Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією (далі - Методика), затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04 травня 2006 року № 562.

Нормою ч. 4 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» передбачається, що споживач енергії несе відповідальність згідно із законодавством за порушення умов договору та Правил.

Статтею 27 цього Закону встановлено відповідальність за порушення законодавства про електроенергетику, визначено, що правопорушеннями в електроенергетиці, зокрема, є порушення правил користування енергією.

Відповідно до п. 48 Правил споживач несе відповідальність згідно із законодавством за порушення правил користування електричною енергією; розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку.

Згідно з п. 53 Правил у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження. У разі відмови споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника. Акт про порушення цих Правил розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється енергопостачальником і складається не менш як з трьох уповноважених представників енергопостачальника. Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів.

Пунктами 4,5 Порядку визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 2006 року № 122, установлює, що обсяг електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, визначається за величиною розрахункового споживання електричної енергії протягом періоду порушення на підставі акта виявлених порушень, складеного відповідно до Методики.

Розрахунок завданих енергопостачальнику збитків здійснюється: за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії; за кількістю днів з дня останнього контрольного зняття представником енергопостачальника показів приладу обліку чи його технічної перевірки до дня усунення порушення (зокрема у разі виявлення представником енергопостачальника прихованої електропроводки, пристрою, що занижує покази приладу обліку, кількість днів обчислюється з дня останньої технічної перевірки і до дня усунення порушення, але не більше терміну позовної давності); за тарифами (цінами) для населення, що діяли у період, за який нараховується розмір збитків.

Фактичним підтвердженням правовідносин між споживачем електричної енергії та енергопостачальником є зареєстрований на ОСОБА_3 особовий рахунок № НОМЕР_2 та договір про користування електричною енергією від 03 квітня 2013 року НОМЕР_1, укладений між ОСОБА_3 та ВАТ «Запоріжжяобленерго». При укладенні договору сторони обумовили права й обов'язки кожного з них із приводу постачання електроенергії та відповідальність за неналежне виконання умов договору.

Виходячи з положень ст. ст. 6, 526, 626-631 ЦК України, договір є обов'язковим для належного виконання сторонами відповідно до його умов, вимог ЦК України та інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 являється споживачем електричної енергії та проживає за адресою АДРЕСА_2. Працівниками позивача 07 серпня 2015 року було проведено перевірку дотримання правил користування електричною енергією в квартирі, де проживає відповідач. Перевіркою виявлено самовільне підключення електропроводки до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника з порушенням схеми обліку. За цим фактом складено відповідний акт. Як зазначено в акті, його складено в присутності ОСОБА_4 (а.с.3, 18).

Згідно Методики обчислення обсягу та вартості не облікованої електроенергії було обчислено кількість неврахованої електричної енергії по акту № 00136107 від 07.08.2015 року на суму 14 970,38 грн. за період з 03.04.2013 року по 07.08.2015 року (а.с.4).

В письмових поясненнях до акту № 00136107 від 07.08.2015р. ОСОБА_4, яка була присутньою під час виявлення факту порушення Правил користування електричною енергією, зазначала, що ОСОБА_3 являється хворою людиною і вона здійснює за нею догляд. Акт про порушення ПКЕЕН складено в її присутності. З виявленими порушенням згодна, просить матеріали не передавати до суду, нараховані збитки будуть погашати самостійно (а.с.29).

Відповідно до довідки №33 від 10.02.2016 р. ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, страждає ішемічною хворобою серця, п/інфарктним синдромом, хр. аневризмою серця, цукровим діабетом, церебросклерозом, наслідки перенесеного ішемічного інсульту (а.с.28).

За висновком МСЕК м. Запоріжжя від 03.09.2009р. ОСОБА_3 визнано повторно інвалідом Ш групи загального захворювання безстроково (а.с.23).

Аналізуючи встановлені обставини справи, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що між сторонами виник спір з приводу виконання умов договору, тобто договірні правовідносини.

Суд першої інстанції, дійшовши обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_3 являється споживачем послуг з енергопостачання, порушила Правила користування електричною енергією - здійснила самовільне підключення електропроводки до електричної мережі іншого власника мереж з порушенням схеми обліку, а тому саме вона, а не її племінниця ОСОБА_4, яка здійснює за нею догляд, повинна відшкодувати енергопостачальнику вартість не облікованої електричної енергії.

Зменшуючи суму боргу, нараховану позивачем у відповідності з Методикою, суд першої інстанції послався на положення ст. 1193 ЦК України і врахував стан здоров'я відповідача, яка являється інвалідом Ш групи.

Проте суд першої інстанції не врахував, що спірні правовідносини регулюються спеціальним законодавством, а саме Законом України «Про електроенергетику», та Правилами користування електричною енергією для населення», затверджених постановою КМУ від 26 липня 1999 року № 1357, а тому правила ст.1193 ЦК України до спірних правовідносин не застосовуються.

Заперечення в апеляційній скарзі про те, що ОСОБА_3 не розуміється в електропроводках, а тому не могла здійснити самовільне підключення електророзетки поза приладу обліку, не заслуговують на увагу, оскільки за умовами договору про користування електричною енергією, укладеного сторонами 03.04.2013 р. ОСОБА_3 як споживач зобов'язана дотримуватися вимог нормативно-технічних документів і ПКЕЕН, забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх внутрішніх електромереж, електроустановок та побутових електроприладів.

Довідка від 10.02.2016р., складена ОСОБА_6 про те, що останній являється електриком і підключення квартири згідно схеми йде після приладу обліку через автомат (а.с.32), не є належним і допустимим доказом на спростування фактів, викладених в акті №00136107 від 07.08.2015р. За формою і змістом вказана довідка не відповідає вимогам ст.64 ЦПК України, оскільки в ній відсутні відомості про те, що особа яка її підписала, дійсно являється фахівцем в галузі енергопостачання і вправі надавати висновки про правильність підключення квартири до електромережі. Крім того, факт порушення відповідачем ПКЕЕН був виявлений у серпні 2015 року, а відповідна довідка складена ОСОБА_6 через півроку після виявлених порушень.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Згідно ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, та порушення або неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

За таких обставин, помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального права у відповідності зі ст.309 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення із ухваленням нового - про задоволення позову і стягнення з відповідача ОСОБА_3 на користь ВАТ «Запоріжжяобленерго» 14 970,38 грн. вартості необлікованої електроенергії і компенсації судових витрат зі сплати судового збору у суді першої і апеляційної інстанції в загальній сумі 2 557 грн.80 коп.

Вимоги ВАТ «Запоріжжяобленерго» про солідарне стягнення збитків з ОСОБА_4 задоволенню не підлягають, оскільки споживачем послуг з енергопостачання являється ОСОБА_3, з якою у позивача укладено відповідний договір. Як встановлено судом, постійним зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_4 являється смт. Кушугум, Запорізького району, Запорізької області (а.с.17), під час виявлення порушень ПКЕЕН вона була присутня в квартирі, оскільки здійснювала догляд за хворою ОСОБА_3 Тимчасове проживання ОСОБА_4 в квартирі ОСОБА_3 з метою надання їй допомоги і догляду не є підставою для покладання на неї солідарної відповідальності за порушення правил користування електричної енергії.

На підставі ст.88 ЦПК України з ОСОБА_3 на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору у суді першої і апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст.303,307,309,313,317 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ВАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Правобережного районного відділення електричних мереж задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 30 серпня 2016 року по цій справі скасувати і ухвалити нове рішення, яким позов ВАТ «Запоріжжяобленерго» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ВАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Правобережного районного відділення електричних мереж 14 970, 38 грн. (чотирнадцять тисяч дев'ятсот сімдесят гривень 38 коп.) вартості необлікованої електричної енергії, а також 2 557 грн.80 коп. (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят сім грн.. 80 коп.) компенсації судових витрат.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: