Ухвала суду № 62959375, 18.11.2016, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 305/1468/16-ц

У Х В А Л А

Іменем України

18 листопада 2016 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області у складі:

головуючого - судді Леска В.В.

суддів - Готри Т.Ю., Джуги С.Д.

при секретарі - Волощук В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на майнові права на об'єкт незавершеного будівництва міні-готельного комплексу «Дріада» за апеляційними скаргами ОСОБА_3 і ОСОБА_2 на ухвали Рахівського районного суду від 16 вересня 2016 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

26 серпня 2016 року ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_4 та адвоката Монастирецької Г.В. звернулися в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на майнові права на об'єкт незавершеного будівництва міні-готельного комплексу «Дріада», який обгрунтували тим, що перебуваючи з відповідачами у договірних відносинах передала їм грошові кошти на будівництво міні-готельного комплексу «Дріада» в сумі 1 600 000 доларів США, які відмовляються виконувати домовленості щодо спільної діяльності.

Ухвалою Рахівського районного суду від 29 серпня 2016 року відкрито провадження у справі.

15 вересня 2016 року адвокат Монастирецька Г.В., яка представляє інтереси позивачки, подала до суду заяву про забезпечення позову, в якій просила до вирішення спору по суті та вступу у законну силу судового рішення вжити заходи забезпечення позову шляхом проведення опису (зовні та всередині) та накладення арешту на майно: міні-готельного комплексу, об'єкт нерухомості, загальною площею 2337,5 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2, розташований на земельній ділянці площею 0,07 га, кадастровий номер: НОМЕР_4, за адресою: Закарпатська область, Рахівський район, полонина «Драгобрат», які належать ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та з метою схоронності спірного майна передати таке на зберігання ОСОБА_1 або її представнику.

В поданій до суду 16 вересня 2016 року заяві Монастирецька Г.В. в інтересах ОСОБА_1 просила вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно ОСОБА_3 (ід. номер НОМЕР_1, проживає за адресою: 88017, АДРЕСА_1,) та ОСОБА_2 (ід. номер НОМЕР_2, проживає за адресою: 88017, АДРЕСА_1,), де б воно не знаходилося.

Заяви мотивувала тим, що на даний час стало відомо, що відповідачі всупереч чинного законодавства, зокрема, Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та норм цивільного законодавства, згідно яких використання об'єкту незавершеного будівництва до прийняття в експлуатацію заборонено, протягом двох останніх років самовільно користувалися спірним майном-об'єктом незавершеного будівництва, міні-готельним комплексом, приймали туристів та отримували від нього прибутки і в підтвердження вказаних обставин посилається на певні сайти в мережі інтернет, на яких розміщена інформація про спірний об'єкт, роздруківки скріншотів з яких раніше були подані у матеріали справи. Також стало відомо, що відповідачі вчинили дії щодо введення в експлуатацію спірного об'єкта шляхом подачі до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Закарпатській області та реєстрації останнім в єдиному реєстрі декларації про готовність до експлуатації спірного об'єкта, отримали сертифікат про введення в експлуатацію спірного об'єкта та неправомірно, за наявності судового рішення про заборону державному реєстратору реєструвати право власності на спірний об'єкт від 29.08.2016 р. та від 09.09.2016 р., ввели в оману державного реєстратора, який 13.09.2016 року прийняв рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 31358118 від 13.09.2016 р. та зареєстрував право власності на спірне майно за ОСОБА_3 і в підтвердження надала Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 13.09.2016 р. №67960645 (додається).

Маючи правовстановлюючі документи на спірний об'єкт відповідачі можуть такий відчужити на користь третіх осіб. Ціна позову становить 1 600 000 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на день подання заяви становила 40488848 (сорок мільйонів чотириста вісімдесят вісім тисяч вісімсот сорок вісім) гривень і є достатньо великою, визначена виходячи з переданої позивачкою відповідачам суми грошових коштів на будівництво готелю, а за умови вчинення відповідачами протиправних дій щодо відчуження або знищення спірного майна, що призведе до зміни кількісних чи якісних характеристик майна, утрудниться або унеможливиться виконання рішення суду в даній справі за рахунок спірного майна (у випадку задоволення позову).

Посилаючись на вказані обставини просила задовольнити заяви про забезпечення позову.

Ухвалою Рахівського районного суду від 16 вересня 2016 року заяву адвоката позивачки Монастирецької Г.В. про забезпечення позову задоволено.

Постановлено «До вирішення спору по суті та вступу у законну силу судового рішення вжити заходів забезпечення позову шляхом проведення опису (зовні та всередині) та накладення арешту на майно: міні-готельний комплекс, об'єкт нерухомості, загальною площею 2337,5 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2, розташований на земельній ділянці площею 0,07 га, кадастровий номер: НОМЕР_4, за адресою: Закарпатська область, Рахівський район, смт. Ясіня, полонина «Драгобрат», які належать ОСОБА_3 (ід. номер НОМЕР_1, проживає за адресою: 88017, АДРЕСА_1,) та ОСОБА_2 (ід. номер НОМЕР_2, проживає за адресою: 88017, АДРЕСА_1,) та з метою схоронності спірного майна передати дане майно на зберігання ОСОБА_1 (ід. номер НОМЕР_3, проживає за адресою: 02222, АДРЕСА_3,) або її представнику».

Ухвалою Рахівського районного суду від 16 вересня 2016 року заяву адвоката Монастирецької Г.В. в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено.

Постановлено, «До вирішення спору по суті та вступу у законну силу судового рішення вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно ОСОБА_3 (ід. номер НОМЕР_1, проживає за адресою: 88017, АДРЕСА_1,) та ОСОБА_2 (ід. номер НОМЕР_2, проживає за адресою: 88017, АДРЕСА_1,), де б воно не знаходилося».

Не погоджуючись з вказаними ухвалами відповідачі подали апеляційні скарги, в яких, посилаючись на незаконність ухвал із-за порушення норм процесуального права, просять такі скасувати, а у випадку відмови в задоволенні апеляційних скарг змінити оскаржені ухвали, зобов'язати позивача ОСОБА_1 внести заставу в розмірі ціни позову - 40 млн. 488 тис. 848 грн. із зазначенням в ухвалі, що остання звертається до виконання негайно після внесення предмета застави у повному розмірі. Зазначають, що надані позивачкою докази на підтвердження своїх позовних вимог не свідчать про реальне, дійсне виникнення між ОСОБА_1 та ними спору, а свідчать виключно про його надуманість та штучність, оскільки не містять інформації, яка би підтверджувала в порядку, встановленому законом, її причетність в будь-який спосіб до будівництва міні-готелю «Дріада» на земельній ділянці площею 0,07 га на полонині «Драгобрат», смт. Ясіня, Рахівського району Закарпатської область. Припущення позивачки про намір відповідачів відчужити міні-готельний комплекс і земельну ділянку, на якій міні-готельний комплекс розташований, є надуманими і голослівними та не мають під собою реального підгрунтя.

В запереченні адвокат Монастирецька Г.В., та ОСОБА_6, які представляють інтереси позивачки, просять відхилити апеляційні скарги відповідачів у повному обсязі і залишити оскаржені ухвали без змін, оскільки суду надані докази на підтвердження позовних вимог про спільну діяльність, копію нотаріально посвідченого договору про намір купівлі-продажі земельної ділянки від 19 грудня 2012 року, який був укладений між відповідачем ОСОБА_3 та позивачем ОСОБА_1 у забезпечення виконання договору про спільну діяльність, після відкриття провадження у даній справі відповідачі вчинили дії по знищенню частини спірного об'єкту - вхідні сходи, що вбачається із фотографій, що додаються, та зафіксовано державним виконавцем під час виконання ухвали про забезпечення позову і 13 вересня 2016 року за відповідачем ОСОБА_3 зареєстровано право власності на спірне майно.

Заслухавши доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Задовольняючи заяви про забезпечення позову суд виходив з наведених в позовній заяві обставини та положення закону, предмету позовних вимог, а також тих обставин, що після відкриття провадження у даній справі (29.08.2016 р.) відповідачі вчинили дії щодо введення в експлуатацію спірного об'єкта та достовірно знаючи про ухвалу суду від 29.08.2016 р. про заборону державному реєстратору реєструвати право власності, звернулися до державного реєстратора - приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Антонів О.М., який прийняв рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 31358118 від 13.09.2016 р. та зареєстрував право власності на спірне майно за ОСОБА_3, і прийшов до вірного висновку про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, так як з боку відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 можуть вчинятися дії щодо відчуження на користь третіх осіб спірного об'єкта нерухомості або можливого пошкодження, знищення (підпалу) спірного майна, вчинення яких призведе до зміни кількісних чи якісних характеристик майна, що може в майбутньому ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Статтею 124 Конституції України визначений принцип обов'язковості судових рішень, який із огляду на положення статей 14, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до частини третьої статті 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

З урахуванням особливостей мети забезпечення позову, заява про забезпечення позову розглядається судом у день її надходження, копія ухвали про забезпечення позову надсилається заявнику та заінтересованим особам негайно після її постановлення, відповідна ухвала суду виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень, і крім того, навіть оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання та не перешкоджає подальшому розгляду справи (стаття 153 ЦПК України).

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову (стаття 154 ЦПК України).

Встановлено, що ухвалою Рахівського районного суду Закарпатської області від 29 серпня 2016 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_4 та адвоката Монастирецької Г.В. до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності на майнові права на об'єкт незавершеного будівництва міні-готельний комплекс «Дріада».

З позовної заяви вбачається, що предметом спору між сторонами являється об'єкт незавершеного будівництва, міні-готельний комплекс «Дріада», розташований на земельній ділянці площею 0,07 га, кадастровий номер: НОМЕР_4, за адресою: Закарпатська область, Рахівський район, смт. Ясіня, полонина «Драгобрат».

Згідно пунктів 1.1, 1.2 та 1.3 договору про намір купівлі-продажу земельної ділянки від 19 грудня 2012 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, в особі якої діє ОСОБА_8, посвідченого ОСОБА_9, державним нотаріусом Рахівської державної нотаріальної контори, зареєстрованого в реєстрі за № 1-1392, ОСОБА_3 виявив намір продати ОСОБА_1 належну йому ? частку земельної ділянки, розташовану за адресою: смт. Ясіня, полонина Драгобрат, Рахівського району, Закарпатської області загальною площею 0,070 га, кадастровий номер якої: НОМЕР_4, яка належить йому на праві приватної власності на підставі державного акту серії НОМЕР_5, виданого 12 березня 2007 року на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 10 лютого 2006 року, реєстраційний номер 430. ОСОБА_1 (в особі представника) виявила намір купити у ОСОБА_3 належну йому вказану вище ? частку земельної ділянки з дотримання строків, обумовлених цим договором.

Таким чином, вказана вище земельна ділянка, на якій розташований спірний міні-готельний комплекс, була предметом вказаного вище договору від 19 грудня 2012 року про намір купівлі-продажу земельної ділянки, сторонами якого є позивачка та відповідач ОСОБА_3 по даній справі.

Отже, питання про забезпечення позову вирішено стосовно предмету позову, відносно якого виник матеріально-правовий спір. Вжиті судом заходи забезпечення позову шляхом проведення опису (зовні та всередині) та накладення арешту на спірний міні-готельний комплекс відповідає заявленим вимогам й безпосередньо зв'язані з предметом спору.

Встановлено, що 30 вересня 2016 року адвокат Монастирецька Г.В. в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою в порядку ст. 31 ЦПК України про збільшення позовних вимог, просила:

1. Встановити факт виконання ОСОБА_1 умов договору про спільну діяльність, укладеного між ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 по оплаті будівництва міні-готельного комплексу, загальною площею 2337,5 кв. м., за адресою: АДРЕСА_2, розташованого на земельній ділянці площею 0,07 га, кадастровий номер: НОМЕР_4, за адресою: Закарпатська область, Рахівський район, смт. Ясіня, полонина «Драгобрат» у сумі 1 400 000 доларів США та сплати ОСОБА_3 та ОСОБА_2 винагороди за сприяння організації будівництва вказаного міні-готельного комплексу та грошової компенсації за земельну ділянку площею 0,07 га, кадастровий номер: НОМЕР_4, за адресою: Закарпатська область, Рахівський район, смт. Ясіня, полонина «Драгобрат», під міні-готельним комплексом на загальну суму 200 000 дол. США;

2. Припинити за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 право спільної сумісної власності на міні-готельний комплекс, об'єкт нерухомості, загальною площею 2337,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2, розташований на земельній ділянці площею 0,07 га, кадастровий номер: НОМЕР_4, за адресою: Закарпатська область, Рахівський район, смт. Ясіня, полонина «Драгобрат».

3. Визнати за ОСОБА_1 право власності на міні-готельний комплекс, об'єкт нерухомості, загальною площею 2337,5 кв. м., за адресою: АДРЕСА_2, розташований земельній ділянці площею 0,07 га, кадастровий номер: НОМЕР_4, за адресою: Закарпатська область, Рахівський район, смт. Ясіня, полонина «Драгобрат», розташований на земельній ділянці площею 0,07 га, кадастровий номер: НОМЕР_4, за адресою: Закарпатська область, Рахівський район, смт. Ясіня, полонина «Драгобрат».

4. Припинити за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 право спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 0,07 га, кадастровий номер: НОМЕР_4, за адресою: Закарпатська область, Рахівський район, смт. Ясіня, полонина «Драгобрат».

5. Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,07 га, кадастровий номер: НОМЕР_4, за адресою: Закарпатська область, Рахівський район, смт. Ясіня, полонина «Драгобрат» та вирішити питання по судових витратах.

Встановлено, що після відкриття провадження у справі, незважаючи на наявність відповідних заборон, відповідач ОСОБА_3 ввів в експлуатацію міні-готельний комплекс, об'єкт нерухомості, загальною площею 2337,5 кв. м., та 13 вересня 2016 року здійснив державну реєстрацію права власності стосовно предмета позову, відносно якого виник матеріально-правовий спір.

З огляду на вказані обставини та заяву про збільшення позовних вимог вжиті судом заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно відповідачів, де б воно не знаходилося є співмірним заявленим вимогам, необхідним і достатнім для забезпечення виконання судового рішення.

Допускаючи забезпечення позову, суд може вимагати від позивача забезпечити його вимогу заставою, достатньою для того, щоб запобігти зловживанню забезпеченням позову, яка вноситься на депозитний рахунок суду. Розмір застави визначається судом з урахуванням обставин справи, але не повинен бути більшим за розмір ціни позову (ч. 4 ст. 153 ЦПК України).

На думку колегії суддів, обґрунтування заяви про забезпечення позову, як і позов із збільшеними позовними вимогами, не дають підстав для відмови у задоволенні такої та для висновку про зловживання позивачкою забезпеченням позову. Тому колегія суддів не вбачає підстав для забезпечення вимоги позивача заставою, як це просять апелянти.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не містять встановлених законом підстав для скасування чи зміни оскаржуваних ухвал, які постановлені з додержанням вимог процесуального права.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України апеляційні скарги відповідачів слід відхилити як безпідставні та необгрунтовані і залишити ухвали про забезпечення позову без змін, оскільки судом першої інстанції такі постановлено з додержанням вимог закону.

Керуючись ст. ст. 307, 312, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги ОСОБА_3 і ОСОБА_2 на ухвали Рахівського районного суду від 16 вересня 2016 року відхилити.

Ухвали Рахівського районного суду від 16 вересня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий: Судді: