Рішення № 62958103, 24.11.2016, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Головуючий в І інстанції: Прохоренко В.В. Єдиний унікальний номер справи: 667/11358/13-ц

Доповідач: Борко А.Л. Справа №22-ц/791/2315/2016

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області у складі:

Головуючого Борка А.Л.

Суддів: Бездрабко В.О.

ОСОБА_1

Секретар Кутузова А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 02 грудня 2015 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2013 року ОСОБА_3 звернулася у суд із позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів, зазначаючи, що постановою Комсомольського районного суду м. Херсона від 12.07.2013 року у кримінальній справі за скаргою приватного обвинувачення ОСОБА_3 провадження відносно ОСОБА_2 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, було закрито зі звільненням останньої від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням, із затвердженням мирової угоди, згідно якої на відшкодування заявлених ОСОБА_3 позовних вимог ОСОБА_2 сплачує 7000 грн.: до 12.08.2013 року - 2300 грн., до 12.09.2013 року - 2300 грн., до 12.10.2013 року - 2400 грн. Позивач зазначила, що відповідачкою в супереч зазначених домовленостей та постанови суду було сплачено лише 2300 грн., вважає, що відповідачка прострочила виконання свого грошового зобовязання перед нею та просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь матеріальну шкоду у розмірі 4700 грн., 3261,80 грн. інфляційних витрат, 295,12 грн. 3% річних та понесені судові витрати.

Рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 02 грудня 2015 року позов ОСОБА_3 задоволено. Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заборгованість у розмірі 8256,93 грн., з якої: 4700 грн. сума основного боргу, 3261, 80 грн. інфляційні витрати; 295, 13 грн. 3%річних. Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 сплачений судовий збір в розмірі 487, 20 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та закрити провадження по справі. У судовому засіданні ОСОБА_2 уточнила свої вимоги та просить колегію суддів скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах,визначених ст.303 ЦПК України,колегія суддів приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

На думку колегії суддів,ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_3 ,суд першої інстанції,передчасно прийшов до зазначеного вище висновку з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи,14.03.2012 року за скаргою приватного обвинувачення ОСОБА_3 за фактом завдання їй легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, була порушена кримінальна справа відносно ОСОБА_2 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України. У зазначеній вище справі ОСОБА_3 було визнано потерпілою, останньою заявлено цивільний позов про відшкодування завданої матеріальної та моральної шкоди.

Із тексту постанови Комсомольського районного суду м. Херсона від 12.07.2013 року, що набрала законної сили, вбачається, що провадження в кримінальній справі № 667/3971/13-к відносно ОСОБА_2 у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України закрито зі звільненням ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за ч.2 ст.125 КК України у зв'язку з примиренням винного з потерпілим згідно з вимогами ст.46 КК України із затвердженням мирової угоди, згідно з якою на відшкодування заявлених ОСОБА_3 позовних вимог ОСОБА_2 сплачує 7000 грн.: до 12 серпня 2013 року - 2300 грн., до 12 вересня 2013 року - 2300 грн., до 12 жовтня 2013 року - 2400 грн.

Як вбачається з матеріалів справи ,відповідачем умови затвердженої мирової угоди у добровільному порядку виконані належним чином не були та на виконання зазначеної постанови було сплачено лише 2300 грн. 13 листопада 2013 року на виконання постанови Комсомольського районного суду м. Херсона від 12 липня 2013 року по кримінальній справі № 667/3971/13-к Комсомольським районним судом м. Херсона представнику потерпілої ОСОБА_3 видано виконавчий лист.

Як зазначено у постанові державного виконавця ВДВС Комсомольського РУЮ м. Херсона від 19 листопада 2013 року, у прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження відмовлено на підставі п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки виконавчий лист не відповідає вимогам ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження»,а саме не містить примусового характеру виконання рішення суду.

Відповідно до постанови Комсомольського районного суду м. Херсона від 12 липня 2013 року відповідачка взяла на себе обов'язок сплатити позивачці 7000 грн.: до12 серпня 2013 року - 2300 грн., до 12 вересня 2013 року - 2300 гри, до 12 жовтня 2013 року - 2400грн.

Статтею 625 ЦК України визначено загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання, її дія поширюється на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов'язань. Цією ж статтею регулюються зобов'язальні правовідносини, тобто її дія поширюється на порушення грошового зобов'язання, яке існувало між сторонами до ухвалення рішення суду. Разом з тим, ч.5 ст.11 ЦК України, в якій ідеться про те, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду, не дає підстав для застосування положень ст. 625 ЦК України у разі наявності між сторонами деліктних, а не зобов'язальних правовідносин. З рішення суду зобов'язальні правовідносини не виникають, оскільки вони виникають з актів цивільного законодавства, про що й зазначено в ст. 11 ЦК України, адже рішення суду лише підтверджує наявність чи відсутність правовідносин і вносить у них ясність та визначеність.

Указаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 02 березня 2016 року № 6-2491цс15 і відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковим для всіх судів України.

Таким чином,на думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про стягнення з відповідача грошових коштів, не виплачених в межах мирової угоди, затвердженої судом в кримінальній справі, оскільки не врахував положень п. 1 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження», якою, зокрема, встановлено, що виконанню державною виконавчою службою підлягають виконавчі листи, що видаються судами, та не вказав якою нормою матеріального чи процесуального законодавства передбачено зміну способу і порядку виконання мирової угоди, затвердженої в кримінальній справі. Крім того, суд першої інстанції не дав оцінки посиланням відповідача на те, що стягнення у межах даної справи заборгованості за мировою угодою, затвердженою в кримінальному провадженні, може мати наслідком подвійне стягнення однієї й тієї ж суми.

У зв язку із зазначеним вище,колегія суддів приходить до висновку,що суд першої інстанції у порушення ст. ст. 212-214, 303, 315 ЦПК України не встановив фактичних обставин, від яких залежить правильне вирішення справи, та норми права, які регулюють ці правовідносини, не перевірив доводів та наданих сторонами доказів,належним чином не перевірив правильності й справедливості рішення суду першої інстанції та ухвалив передчасне рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Таким вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає.

Враховуючи наведене вище,колегія суддів вважає,що рішення суду першої інстанції необхідно скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог .

Таким чином,колегія суддів приходить до висновку,що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню.

Керуючись вимогами ст.ст.88, 213, 303, 307, 309, 316 ЦПК України колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 02 грудня 2015 року скасувати. Ухвалити нове рішення. Відмовити ОСОБА_3 у задоволенні її позову до ОСОБА_2. Стягнути на користь ОСОБА_2 із ОСОБА_3 судові витрати у розмірі - 292,30грн.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом 20 днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий А.Л. Борко

Судді: В.О. Бездрабко

ОСОБА_1