Ухвала суду № 62957749, 22.11.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 11-сс/785/1684/16

Номер справи місцевого суду: 522/2160/16-к

Головуючий у першій інстанції Дерус

Доповідач Кадегроб А. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.11.2016 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Кадегроб А.І.,

суддів: Котелевського Р.І., Прібилова В.М.,

секретаря Джинчарадзе Н.С.,

за участю прокурора Комбарова Г.В.,

захисника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 15.11.2016 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у кримінальному провадженні №12016161010000270 від 31.08.2016 року,

встановив:

Оскаржуваною ухвалою слідчого судді частково задоволено клопотання прокурора військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України ОСОБА_3 та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, працюючого на посаді інспектора 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в м. Одесі, у військовому званні «старший лейтенант поліції», зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимого,

підозрюваного у кримінальному провадженні №12016161010000270 від 31.08.2016 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Органом досудового розслідування ОСОБА_2 підозрюється в тому, що він, працюючи на посаді інспектора 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в м. Одесі, за попередньою змовою з інспектором 3 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в м. Одесі ОСОБА_4, переслідуючи корисливий мотив, з метою особистого незаконного збагачення, вимагав та отримав від ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 800 доларів США та 200 гривень, що в сумі у гривневому еквіваленті складає 20 840 гривень, за непритягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та повернення вилученого 05.08.2016 року посвідчення водія на ім'я ОСОБА_5

12.11.2016 року ОСОБА_2 був затриманий працівниками військової прокуратури Одеського гарнізону в порядку, передбаченому ст.208 КПК України, та цього ж дня йому було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

14.11.2016 року прокурор звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, мотивуючи клопотання наявністю у кримінальному провадженні обґрунтованої підозри стосовно ОСОБА_2, ризиків, передбачених п.п.1-5 ч.1 ст.177 КПК України, а також неможливістю запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу. Також прокурор, посилаючись на те, що вчинення ОСОБА_2 вищевказаного тяжкого кримінального правопорушення створило в очах громадян негативне враження безладдя, беззаконності і хабарництва в органах Національної поліції України та є виключним випадком, просив визначити заставу в розмірі, що перевищує 80 мінімальних заробітних плат - не менше 550 мінімальних заробітних плат.

Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 15.11.2016 року вищевказане клопотання було задоволено частково та до підозрюваного ОСОБА_2 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 11.01.2016 року, з визначенням застави в розмірі 300 мінімальних заробітних плат, що складає 413400 гривень. Ухвала мотивована тим, що під час розгляду клопотання знайшли своє підтвердження наявність обґрунтованої підозри стосовно ОСОБА_2, заявлені прокурором ризики та неможливість їх запобігання шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу. Також слідчий суддя дійшов висновку про те, що альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у вищезазначеному розмірі в разі її внесення здатний забезпечити належну поведінку підозрюваного та виконання ним своїх процесуальних обов'язків.

На дану ухвалу захисник підозрюваного ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій вказує, що вважає ухвалу незаконною, просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

В обґрунтування вимог своєї апеляційної скарги захисник вказує, що додані до клопотання прокурора документи не підтверджують обґрунтованості пред'явленої ОСОБА_2 підозри, оскільки з їх змісту неможливо зрозуміти, якими саме діями останній вчинив інкримінований йому злочин, оскільки посвідчення водія було повернуто потерпілому ОСОБА_5 не підставі постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 31.10.2016 року, якою провадження по справі про адміністративне правопорушення було закрите у зв'язку з відсутністю в його діях складу такого правопорушення.

Також прокурор під час розгляду клопотання не довів наявності заявлених у клопотанні ризиків та неможливістю запобігти їх шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.

Суд на вказані порушення уваги не звернув, чим допустив неповноту і однобічність судового розгляду, та дійшов передчасного висновку про необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Також захисник вважає, що суд визначив заставу як альтернативний запобіжний захід в розмірі, завідомо непомірному для підозрюваного.

Заслухавши суддю-доповідача, виступ захисника ОСОБА_1, який підтримав доводи своєї апеляційної скарги і просив її задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги і просив залишити оскаржувану ухвалу без змін, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить таких висновків.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобовязаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий і прокурор; недостатність підстав для застосування більш мякого запобіжного заходудля запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно вимог ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобовязаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоровя підозрюваного; міцність його соціальних звязків в місці постійного проживання, у тому числі наявність родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; його майновий стан; наявність судимостей та інші.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.

Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, викладеною в п.84 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 року в справі "Харченко проти України", п.4 ст.5 Конвенції передбачає право заарештованих або затриманих осіб на судовий контроль щодо матеріально-правових і процесуальних підстав позбавлення їх волі, що, з погляду Конвенції, є найважливішими умовами забезпечення «законності». Це означає, що суд відповідної юрисдикції має перевірити не тільки питання дотримання процесуальних вимог національного законодавства, але й обґрунтованість підозри, яка послужила підставою для затримання, і законність мети, з якою застосовувались затримання та подальше тримання під вартою (див. справу «Буткевічус проти Литви» (Butkevicius v. Lithuania) № 48297/99, п. 43, ЄКПЛ 2002-ІІ).

Апеляційний суд вважає, що слідчий суддя відповідно до вищевказаних вимог Закону та Конвенції перевірив та належним чином встановив наявність у кримінальному провадженні обґрунтованої підозри стосовно ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину, наявність зазначених у клопотанні слідчого ризиків та неможливість їх запобігання шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.

Обґрунтованість підозри стосовно ОСОБА_2 у вчинення інкримінованого йому тяжкого злочину підтверджується доданими до клопотання прокурора матеріалами, а саме: заявою ОСОБА_5 про вчинення кримінального правопорушення та його письмовими поясненнями, рапортом старшого оперуповноваженого в ОВС УВБ в Одеській області ОСОБА_6, протоколом огляду та виготовлення ідентифікованих (помічених) грошових коштів, протоколом затримання ОСОБА_2, протоколами допиту свідків ОСОБА_7, ОСОБА_5

На підставі аналізу доданих до клопотання прокурора матеріалів слідчий суддя дійшов вірного висновку про наявність у кримінальному провадженні заявлених прокурором ризиків та неможливість запобігти їм шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу.

Відповідно до ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, встановлюється в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обовязків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів мінімальної заробітної плати відповідно.

Разом з цим, при застосуванні до підозрюваного ОСОБА_2 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі, що перевищує вісімдесят розмірів мінімальної заробітної плати, слідчий суддя взагалі не мотивував, у чому полягає виключність обставин даного кримінального правопорушення, які дають підстави для застосування застави в розмірі, що перевищує максимально допустимий для такої категорії злочинів. Викладене в клопотанні прокурора формулювання "виключного випадку", при якому можна застосувати заставу в заявленому прокурором розмірі, не містить належного правового обґрунтування та суперечить загальним засадам кримінального провадження.

Апеляційний суд вважає, що вищевказані порушення, допущені слідчим суддею під час розгляду клопотання, призвели до застосування до підозрюваного ОСОБА_2 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі, що є завідомо непомірним для нього, що є безумовною підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

При цьому колегія суддів вважає, що застава у межах, визначених п.2 ч.5 ст.182 КПК України, в разі її внесення в повній мірі здатна забезпечити належну поведінку підозрюваного та виконання ним своїх процесуальних обов'язків.

Аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, апеляційний суд доходить висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана ухвала - скасуванню із постановленням нової ухвали про часткове задоволення клопотання прокурора та застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави в межах, встановлених п.2 ч.5 ст.182 КПК України.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 15.11.2016 року, якою частково задоволено клопотання прокурора військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України ОСОБА_3 та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави відносно ОСОБА_2, підозрюваного у кримінальному провадженні №12016161010000270 від 31.08.2016 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави відносно ОСОБА_2, підозрюваного у кримінальному провадженні №12016161010000270 від 31.08.2016 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 21 січня 2016 року.

Визначити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, заставу як альтернативний запобіжний захід в межах 80 (вісімдесяти) розмірів мінімальної заробітної плати, що складає 110 240 (сто десять тисяч двісті сорок) гривень,яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на Депозитний рахунок для зарахування заставних сум Апеляційного судуОдеської області (м. Одеса, вул.Гайдара, 24-а, отримувач: Апеляційний суд Одеської області, Код ЄДРПОУ 02892913, р/р 37311091005572 МФО 820172, Банк отримувача: ДКСУ м. Київ).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави зобовязати підозрюваного після звільнення з під варти прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора, слідчого судді або суду протягом дії запобіжного заходу у вигляді застави.

На підставі п. 1,2,3,8 ч.5 ст.194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_2 у разі внесення застави наступні обовязки:

-прибуватидослідчогоізвстановленою періодичністю;

-не відлучатисязнаселеногопункту,в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, суду;

-повідомлятислідчого,прокурорачисудпрозмінусвогомісцяпроживання;

- здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїздузакордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді апеляційного суду Одеської області

А.І. ОСОБА_8 ОСОБА_9 Прібилов