Ухвала суду № 62956436, 23.11.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №477/1656/16-ц 23.11.2016 23112016 23.11.2016

Провадження №22-ц/784/2573/16

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 477/1656/16-ц Головуючий І інстанції - Козаченко Р.В.

Провадження № 22-ц/784/2573/16 Доповідач - Темнікова В.І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2016 року Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Миколаївської області в складі :

головуючого - Темнікової В.І.,

суддів - Бондаренко Т.З., Крамаренко Т.В.,

за участю секретаря - Горенко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду Миколаївської області від 26 жовтня 2016 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частину спільного майна подружжя, -

В С Т А Н О В И Л А :

В вересні 2016 року позивачка звернулась до суду з даним позовом, в якому просила суд визнати за нею право власності на частку майна в спільному майні подружжя, а сааме: 1/2 частину садового будинку АДРЕСА_1

26 жовтня 2016 року ухвалою Жовтневого районного суду Миколаївської області позов ОСОБА_1 було залишено без розгляду.

Не погодившись з даною ухвалою суду, позивачка звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Позивачка та її представник підтримали доводи апеляційної скарги, просили її задовольнити, надавши пояснення, аналогічні змісту апеляційної скарги.

Відповідач та його представник не визнали доводи апеляційної скарги, просили її відхилити.

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд виходив з того, що відповідно до статті 119 ЦПК України позовна заява подається в письмовій формі і підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її подання, а якщо позовна заява подається представником позивача, до позовної заяви додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження. В статтях 38- 46 ЦПК України визначена можливість представництва позивача в цивільних справах, в тому числі і повноваження та документи, якими вони підтверджуються. Так, повноваження представників сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, мають бути посвідчені такими документами: 1) довіреністю фізичної особи; 2) довіреністю юридичної особи або документами, що посвідчують службове становище і повноваження її керівника; 3) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна; довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на службі, стаціонарному лікуванні чи за рішенням суду, або за місцем його проживання; повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватись ордером, дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором. До ордера обов'язково додається витяг із договору, у якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. Витяг засвідчується підписом сторін договору. Крім того, відповідно до Положення «Про ордер адвоката», затвердженого рішенням Ради адвокатів України 17 грудня 2012 року (зі змінами), ордер адвоката, окрім іншого, повинен містити номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане.

Також, суд керувався статтею 207 ЦПК України, яка передбачає випадки залишення позову без розгляду після відкриття провадження в справі, в тому числі коли заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Виходячи з того, що позов був поданий від імені позивачки особою, яка не мала на день подання позову достатніх правових повноважень, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність залишення позову без розгляду. Таким чином, суд фактично дійшов висновку про те, що позов від імені позивачки був поданий особою, яка на день подання позову мала деякі правові повноваження представляти інтереси позивачки, але вони були недостатні.

Проте до такого висновку суд дійшов передчасно та з порушенням вимог процесуального законодавства, виходячи з наступного.

Згідно п.2 ч.1 ст. 207 ЦПК України суд дійсно постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи. Згідно роз'яснень, які містяться в п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» особи, які беруть участь у цивільній справі, згідно зі статтею 38 ЦПК України можуть брати у ній участь особисто або через представника (крім справ про усиновлення). Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника. Повноваження представника сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, посвідчені документами, зазначеними в частинах першій-третій статті 42 ЦПК, а повноваження адвоката також і ордером, який видається відповідним адвокатським об'єднанням, або договором, дозволяють йому вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти ця особа. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені не у виданому ордері, а в довіреності чи договорі.

Перевірка навності достатніх повноважень у представника позивача для звернення від імені позивача до суду за загальним правилом відноситься до стадії відкриття провадження по справі. Встановивши на даній стадії процесу про те, що заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи, суддя на підставі п.3 ч.3 ст. 121 ЦПК України повинен винести ухвалу про її повернення. В ст. 207 ЦПК України фактично йдеться про процесуальне порушення з боку судді, який відкрив провадження в тому числі і за позовною заявою, поданою особою, яка не має повноважень на ведення справи, і це призвело до певних витрат (фінансових, витрат часу, тощо), оскільки залучені учасники процесу вчиняли певні дії. У даному випадку мова може йти і про порушення права на справедливий судовий розгляд, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як убачається з тексту позовної заяви, вона підписана представником позивачки ОСОБА_3 До позовної заяви був доданий договір про надання правової допомоги від 14 травня 2016р., укладений між позивачкою та адвокатом ОСОБА_3, а також ордер серії МК №50226 та копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія МК №000943. Договір про надання правової допомоги від 14 травня 2016р., який був доданий до позовної заяви, містить як п. 2.1.2 даного договору про те, що адвокат зобов'язується представляти інтереси клієнта також у судах України загальної юрисдикції, так і п. п. 1.1 та п. 1.2 договору, згідно яких адвокат представляє інтереси клієнта, які пов'язані із спором і здійснює необхідний для цього комплекс юридичних дій у Корабельному районному суді м. Миколаєва по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та про поділ майна подружжя. При цьому договір про надання правової допомоги не містить обмежень повноважень представника на вчинення певних процесуальних дій. В ордері, який також був доданий до позовної заяви, було зазначено, що адвокат ОСОБА_3 має право представляти інтереси позивачки у Жовтневому районному суді Миколаївської області з посиланням також на договір про надання правової допомоги від 14 травня 2016р.

Аналіз даних, зазначених в вищенаведених документах, свідчить про наявність у адвоката ОСОБА_3 повноважень представляти інтереси позивачки по справі, що фактично було визнано і судом в ухвалі, яка оскаржується, а певні протиріччя в них, при зазначенні в договорі про надання правової допомоги від 14 травня 2016р. того, що адвокат ОСОБА_3 зобов'язується на ряду з іншими установами та органами представляти інтереси клієнта також у судах України загальної юрисдикції ( п. 2.1.2), фактично свідчить не про відсутність повноважень адвоката ОСОБА_3 представляти інтереси позивачки взагалі по справі, а про недоліки позовної заяви, які потрібно було вирішувати шляхом залишення позовної заяви без руху з наданням строку на усунення зазначених недоліків ( суперечностей в наданих до позовної заяви документах щодо повноважень представника позивачки), чого судом на цій стадії зроблено не було.

Натомість, ухвалою Жовтневого районного суду Миколаївської області від 02 вересня 2016 року було відкрито провадження у справі за даною позовною заявою та призначено до розгляду на 03 жовтня 2016р. 03 жовтня 2016р. розгляд справи було відкладено на 26 жовтня 2016р.

Встановивши зазначені порушення при розгляді справи, суд згідно роз'яснень, які містяться в п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» повинен був вжити заходів щодо їх усунення в ході судового розгляду або залишити позовну заяву без руху з наданням строку для усунення виявлених недоліків, а в разі невиконання такої ухвали застосувати наслідки, передбачені пунктом 8 частини першої статті 207 ЦПК України.

Як убачається з матеріалів справи, а саме, журналу судового засідання від 26 жовтня 2016р., позивачка особисто приймала участь у розгляді справи. Встановивши в даному судовому засіданні, що позовна заява підписана особою, яка на думку суду не мала достатніх повноважень для її подачі від імені позивачки саме до Жовтневого районного суду Миколаївської області, і що таким чином вона не містить підпису позивачки чи уповноваженої нею особи на представництво її інтересів саме в Жовтневому районному суді Миколаївської області, суд не встановив, чи підтримує позивачка заявлені в позовній заяві вимоги та не запропонував їй підписати позовну заяву, якщо вона їх підтримує, тобто в порушення положень, викладених в п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» не усунув недолік позовної заяви в ході розгляду справи. Не постановив суд також ухвалу про залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення виявленого недоліку, яка б давала підстави у разі не усунення позивачкою даного недоліку, для застосування положень п.8 ч.1 ст. 207 ЦПК України.

Без виконання зазначених процесуальних дій та з урахуванням конкретних обставин по справі, викладених вище, суд передчасно дійшов висновку про необхідність залишення позовної заяви без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст. 207 ЦПК України.

Крім того, постановляючи ухвалу, суду слід було б врахувати і положення п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 р. №12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку», згідно якого навіть відсутність підпису в позовній заяві, якщо позивач брав участь у судовому засіданні й підтримав позовні вимоги відноситься до таких недоліків, які не призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального законодавства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, і не впливають на суть ухваленого рішення, а отже не є підставою для скасування рішення.

Проаналізувавши зазначені обставини по справі у їх сукупності, колегія суддів вважає, що ухвала суду підлягає скасуванню, як постановлена з порушенням порядку, встановлено для вирішення питання про залишення позовної заяви без розгляду, а справа направленню до суду першої інстанції для вирішення питання у передбаченому законом порядку.

Керуючись ст. ст. 303,307,312,314,315 ЦПК України, кодегія суддів, =

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргук ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Жовтневого районного суду Миколаївської області від 26 жовтня 2016 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання у передбачений законом спосіб.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів після її проголошення в касаційному порядку.

Головуючий

Судді