Ухвала суду № 62956148, 24.11.2016, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області)

Справа №: 486/872/16-ц Провадження № 2-з/486/19/2016

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2016 року Суддя Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Волкової О. І., вивчивши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В С Т А Н О В И В:

12.08.2016 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

18.08.2016 року ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області судді Бобровського І.М. відкрито провадження у вищезазаначеній справі.

25.08.2016 року представником відповідача подана апеляційна скарга на ухвалу суду про відкриття провадження.

27.09.2016 року ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області ухвалу Южноукраїнського міського суду Миколаївської області залишено без змін.

04 жовтня протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями на підставі розпорядження №111 від 04.10.2016р. керівника апарату суду ОСОБА_2 у звязку з відставкою судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Бобровського І.М. цивільна справа розподілена в провадження судді Волковій О.І.

10.10.2016 року ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області судді Волковою О.І. справу прийняти до свого провадження та призначено до судового розгляду на 31.10.2016 року.

23.11.2016 року відповідачкою до секретаріату суду подано заяву про забезпечення позову в якій просить накласти арешт на квартиру та заборонити її відчудження позивачу за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідачка мотивує свою заяву тим, що позивач не очікуючи вирішення спору по суті та набуття чинності судовим рішенням, застосовуючи недобросовісні методи має намір скористатися прогалинами в законодавстві з метою рейдерського захоплення її єдиного житла.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч. 1 ст.151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені ЦПК України, заходи забезпечення позову.

В силу ч. 3 ст.151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а згідно ч. 5 ст.153 ЦПК України, про вжиття забезпечення позову суд постановляє ухвалу, в якій зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, порядок виконання, розмір застави, якщо така призначена.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року №9, розглядаючи заяву про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовними вимогами.

Суд забезпечує позов якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідачка у справі піклується про своє житло та припускається думки, що відповідач у майбутньому своїми рейдерськими діями позбаває її єдиного житла. З цієї заяви вбачається, що відповідачка подаючи заяву про забезпечення позову намагається захистити своє право на житло, такий спосіб захисту через накладення арешту не передбачений законодавством.

З огляду на викладене, враховуючи, що відповідачка не вмотивувала, які саме підстави дають привід припускати, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання можливого рішення суду, а також не надала конкретних відомостей, потрібних для забезпечення позову, суддя вважає за необхідним відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Слід також роз'яснити, що ухвала про відмову в забезпеченні позову не підлягає оскарженню, про що зазначено у Постанові Пленуму Верховного суду України № 9 (від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову».

Керуючись ст. ст.151-153, 208-210 ЦПК України суд,

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Южноукраїнського міського суду ОСОБА_3