Вирок № 62955936, 24.11.2016, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 131/879/15-к

Провадження №11-кп/772/1257/2016

Категорія: 48

Головуючий у суді 1-ї інстанції Шелюховський М. В.

Доповідач:Ващук В. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2016 року м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області

в складі:

головуючого- судді : Ващук В.П.

суддів: Рупака А.А., Федчука В.В.

зі секретарем: Доценко М.І.

розглянув «24» листопада 2016 року у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42014020060000009 від 14.12.2015 року щодо обвинуваченого

ОСОБА_3 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1

уродженця та жителя АДРЕСА_1

Іллінецького району Вінницької області

громадянина України,

раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого 1 ст. 366 КК України.

За участю сторін кримінального провадження:

прокурора: Миколайчука Д.Г.

обвинуваченого: ОСОБА_3

захисника-адвоката: Таксера В.З. , ОСОБА_5

за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на вирок Іллінецького районного суду Вінницької області від 18 липня 2016 року, -

В с т а н о в и в :

Вироком Іллінецького районного суду Вінницької області від 18.07.2016 року ОСОБА_3 визнано невинуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.1 ст. 366 КК України та виправдано.

Судові витрати, пов'язані із залученням експерта в сумі 3072, 00 грн. віднесено на рахунок держави.

Судом першої інстанції встановлено, що досудовим розслідуванням ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що що він, перебуваючи на посаді Жорницького сільського голови АДРЕСА_1, Іллінецького району, Вінницької області, будучи посадовою особою органу місцевого самоврядування, згідно рішення першої сесії 22 скликання від 15.07.1994 року, діючи з прямим умислом, в інтересах третіх осіб - держгоспу «Жорницький», вчинив дії щодо видачі завідомо неправдивого документу.

Так, ОСОБА_3, з використанням службового становища, всупереч інтересам служби, з порушенням процедури щодо розгляду земельних питань на сесії сільської ради, достовірно знаючи, що питання видачі державного акту на право постійного користування землею держгоспу «Жорницький» АДРЕСА_1 загальною площею 3048,64 га. на 8 сесії 22 скликання від 15.08.1996 року на голосування депутатів не виносилося та не ставилося, перебуваючи в приміщенні сільської ради, що по АДРЕСА_1, в листопаді 1996 року підписав та поставив відтиск гербової печатки Жорницької сільської ради на рішенні 8 сесії 22 скликання Жорницької сільської ради Іллінецького району Вінницької області від 15.08.1996 року «Про видачу державного акта на право постійного користування землею», тим самим надав дозвіл на видачу державного акту на право постійного користування землею держгоспу «Жорницький» площею 3048,64 га.

Встановлено, що технічна документація по видачі державного акту на право постійного користування землею держгоспу «Жорницький» АДРЕСА_1 комісією затверджена 05.11.1996 року та станом на 15.08.1996 року фактично розроблена не була, що в свою чергу унеможливлює розгляд депутатами сільської ради та прийняття рішення 8 сесії 22 скликання від 15.08.1996 року питання видачі державного акту на право постійного користування землею держгоспу «Жорницький» АДРЕСА_1, загальною площею 3048,64 га.

Своїми умисними діями, які виразились у видачі службовою особою завідомо неправдивого офіційного документу, ОСОБА_3, вчинив злочин, передбачений ч.1 ст. 366 КК України.

Не погодившись із рішенням суду, прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в який ставить питання про скасування вироку Іллінецького районного суду Вінницької області від 18.07.2016 року щодо ОСОБА_3 за ч.1 ст. 366 КК України, через неповноту судового розгляду, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить провести судове слідство у ході якого дослідити письмові докази а саме:

- витяги відділу статистики у Іллінецькому районі ;

- статут ПАТ Жорнище ;

- висновок почеркознавчої експертизи;

- відомості про відсутність в Жорницькій сільській раді станом на 15.08.1996 комп'ютерної техніки;

- клопотання держгоспу «Жорницький, яке міститься в технічній документації по видачі державного акту на право постійного користування землею держгоспу «Жорницький», АДРЕСА_1;

Ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_3 визнати винним за ч. 1 ст. 366 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн. Відповідно до ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України звільнити ОСОБА_3 від покарання у зв'язку з закінченням строків давності.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати у кримінальному провадженні в сумі 3072,00 грн.

Прокурор свої вимоги мотивує тим, що висновки суду, викладені у судовому рішенні не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження , містять істотні суперечності, в тому числі показання свідків ОСОБА_8 ,ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11, отриманих в судовому засіданні , не можуть бути прийняти до уваги, оскільки останні чітких та категоричних показів суду не надали, так як минув тривалий проміжок часу.

В своїх запереченнях на апеляційну скаргу прокурора захисник - адвокат Таксер В.З. в інтересах ОСОБА_3 просить в задоволенні апеляційної скарги прокурора у кримінальному провадженні на вирок Іллінецького районного суду Вінницької області від 18.07.2016 року відмовити у повному обсязі. Вирок Іллінецького районного суду Вінницької області від 18.07.2016 року щодо ОСОБА_3 залишити без змін.

Захист вважає мотиви , викладені в апеляційній скарзі прокурора є безпідставними, а виправдувальний вирок Іллінецького районного суду Вінницької області від 18.07.2016 року щодо ОСОБА_3 законним та обґрунтованим. Вказує, що саме секретарем Жорницької сільської ради ОСОБА_12 була допущена помилка, через неуважність виготовлення тексту рішення сесії, так як на його думку реєстрацією, підготовкою та виготовленням документів сільської ради займалася секретар.

Заслухавши доповідача, обвинуваченого ОСОБА_3 та в його інтересах захисників-адвокатів Таксера В.З. та ОСОБА_5, які заперечили проти задоволенні апеляційної скарги прокурора та вважають вирок суду першої інстанції законним та обґрунтованим, міркування прокурора про незаконність вироку суду щодо ОСОБА_3 та підтримав, доводи вкладені в апеляційній скарзі прокурора у кримінальному провадження в повному обсязі, дослідивши матеріали кримінального провадження, доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга прокурора у кримінальному провадженні підлягає до часткового задоволення

Згідно ст. 404 КПК України, - суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно зі ст. 370 КПК України вирок суду повинен бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Відповідно до ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення( час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат, обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою для закриття кримінального провадження, обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання, обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом , або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Згідно вимог ст. 374 КПК України мотивувальна частина виправдувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, яке пред'явлене особі і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдування обвинуваченого з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.

Виходячи із змісту вказаної норми закону, у мотивувальній частині виправдувального вироку має бути викладений аналіз і оцінка доказів, як тих, що були зібрані на досудовому слідстві, так і поданих у судовому засіданні, тих, що викривають, так і ті, що виправдовують підсудних, проаналізувати їх та дати оцінку з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності для вирішення питань, зазначених у ст. 368 КПК України та висновок суду про те, чому суд відкинув докази обвинувачення.

Проте, суд першої інстанції дані вимоги закону не виконав, побудував своє рішення на суперечливих, достатньо не перевірених доказах. Прийнявши рішення про виправдання ОСОБА_3 суд у вироку перерахував зібрані у справі докази, однак не дав їм належної правової оцінки.

Із матеріалів справи вбачається, що наведені у вироку докази не були ретельно перевірені, зіставлені та належно оцінені у сукупності, а висновок суду є необґрунтованим і передчасним.

В основу виправдувального вироку судом було покладено пояснення самого обвинуваченого, який вину свою не визнав, пояснив суду першої інстанції, що на той час підготовка документів, що підлягають розгляду на сесії сільської ради відносилась до компетенції секретаря сільської ради.

Також як вбачається з вироку суду першої інстанції - підставами для виправдання ОСОБА_3 є спростування, на думку суду, показами свідків ОСОБА_8, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15

Крім того суд першої інстанції , досліджуючи письмові докази сторони обвинувачення - рішення 8 сесії 22 скликання Жорницької сільської ради від 15.08.1996 року про видачу державного акту на право постійного користування держгоспу «Жорницький» АДРЕСА_1, загальною площею 3048,64 га, надав не належну оцінку аргументам захисту з приводу допущення помилки секретарем ОСОБА_12 при підготовці проекту документу для його підписання.

При перевірці в апеляційному суді кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні , апеляційний суд вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, а тому вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням апеляційним судом нового вироку.

Із матеріалів справи вбачається, що наведені у вироку докази не були ретельно перевірені, зіставлені та належно оцінені у сукупності, а висновок суду є необґрунтованим і передчасним.

Згідно ст. 366 КК України видача завідомо неправдивого документу є представлення службовою особою зацікавленій особі підробленого (фальшивого документа), зміст якого не відповідає дійсності.

Об'єктивну сторону складу злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 складає видача завідомо неправдивих документів. При цьому, видача неправдивих документів - це надання фізичним або юридичним особам документів, зміст яких повністю або частково не відповідає дійсності і які були складені службовою особою, яка їх видала, чи іншою особою.

Інформація, яка міститься в документі, повинна підтверджувати чи посвідчувати певні події, явища або факти, які спричинили, чи здатні спричинити наслідки правового характеру.

Суб'єктивна сторона службового підроблення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України, характеризується тільки прямим умислом, бо винний завідомо, тобто усвідомлює неправдивий характер тих відомостей, що вносяться ним до офіційних документів, або усвідомлює, що документ, який він видає, повністю або частково не відповідає дійсності ( є правдивим).

Так, допитані в судовому першої інстанції засіданні свідки ОСОБА_8, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 в судовому засіданні чітких та категоричних показів та відповідей на запитання, як сторони обвинувачення так і сторони захисту щодо розгляду на 8 сесії 22 скликання Жорницької сільської ради від 15.08.1996 питання видачі державного акту на право постійного користування землею держгоспу «Жорницький», АДРЕСА_1 загальною площею 3048,64 га. суду не надали, посилаючись на тривалий проміжок часу, який минув з момент прийняття вказаного рішення.

Натомість, суд у вироку безпідставно послався на показання вказаних вище свідків, як на такі, які спростовують вину обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого злочину, так як вони не заперечили вини останнього.

Також досліджуючи письмові докази, зокрема рішення 8 сесії 22 скликання Жорницької сільської ради від 15.08.1996 про видачу державного акту на право постійного користування держгоспу «Жорницький», суд послався на «аргумент» захисту з приводу допущення помилки секретарем ОСОБА_12 при підготовці проекту рішення для його підписання прийшовши до нічим не обґрунтованого висновку, що сформульований у рішенні текст: «Розглянувши технічну документацію по видачі державного акту на право постійного користування землею, держгоспу «Жорницький», Жорнище, розроблену Вінницьким філіалом інституту землеустрою...», с. помилково написаний внаслідок неуважності та помилки секретаря сільської ради при його виготовленні.

При цьому, докази у матеріалах провадження про те, що секретарем сільської ради допущеного помилки при виготовленні вказаного документу, відсутні та вказав той факт, що дійсно технічна документація на сесії сільської ради не могла розглядатись 15.08.1996, оскільки була виготовлена лише 05.11.1996 року.

Наведене свідчить про те, що висновки наведені у вироку суду в справі ОСОБА_3 не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду та крім того, висновки суду, викладені у судовому рішенні, містять істотні суперечності.

Суд посилаючись на те, що держгосп «Жорницький» АДРЕСА_1 перетворено на СВАТ «Жорнище» з 29.08.1997 року , відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію СВАТ «Жорнище», допустив невідповідність фактичних даних

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження , і дані докази були предметом дослідження в апеляційному суді державна реєстрація ПАТ «Жорнище» проведена 05.05.1996, про що на титульній сторінці статуту ... наявна відмітка державного реєстратора (том 1 а. с. 179).

22.05.1995 року виконавчий комітет районної ради зареєстрував Державне підприємство Державне господарство «Жорницький» ( а.с. 206 т.1).

Відкрите сільськогосподарське акціонерне товариство «Жорнище» (Вінницька область Іллінецький район , АДРЕСА_1) зареєстровано в Іллінецький районній державній адміністрації 05.05.1996 року №126.

Згідно ст. 6 Закону України «Про підприємства в Україні» підприємство вважається створеним і набуває прав юридичної особи з_дня його державної реєстрації.

Таким чином, твердження суду про те, що згідно свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи ПАТ «Жорнище» зареєстровано.з 29.08.1997 року є безпідставним.

Крім того, у змісті самого свідоцтва про державну реєстрацію підприємства наявні відомості про видачу вказаного свідоцтва Іллінецькою районною державною адміністрацією на підставі розпорядження голови Іллінецької РДА № 126 від 05.05.1996 року.

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судово - почеркознавчої та технічної експертизи №689/690/15-21 від 22.04.2015 року, - підписи у графах «Голова Жмеринської сільської Ради народних депутатів» в рішенні 8-ї сесії 22 скликання Жорницької сільської ради від 15.08.1996 року, яке знаходиться в технічній документації (а.с. 19) та в державному акті на право постійного користування землею серії НОМЕР_1 від 24.10.1996 року, який знаходиться у вище вказаному документі (а.с.2) виконані без застосування способів технічного відтворення, рукописним способом, без попередньої технічної підготовки чи технічних засобів.

Підписи у графах «Голова Жорницької сільської Ради народних депутатів в рішенні 8-ї сесії 22 скликання Жорницької сільської ради від 15.08.1996 року , яке знаходиться в технічній документації (а.с.19) та в держанвому акті на право постійного користування землею серія НОМЕР_1 від 24.10.1996 року, який знаходиться в вище вказаному документі (а.с.2), - виконані ОСОБА_3

Збиваючих факторів (природних, штучних) при виконанні підписів у графах «Голова Жорницької сільської Ради народних депутатів» в рішенні 8-ї сесії 22 скликання Жорницької сільської ради від 15.08.1996 року, яке знаходиться в технічній документації (а.с.19)та в державному акті на право постійного користування землею НОМЕР_1 від 24.10.1996 року, який знаходиться у вище вказаному документі (а.с.2) -не виявлено (а.с.25-29, т.2).

Як вірно зазначено в апеляційній скарзі прокурора, клопотання директора держгоспу «Жорницький» ОСОБА_16, яке міститься в технічній документації, про видачу державного акту на право постійного користування землею загальною площею 3 048, 64 га дирекцією радгоспу «Жорницький» - АДРЕСА_1, не обліковано по вхідній кореспонденції сільської ради та не містить будь - яких резолюцій сільського голови, та включення вказаного питання (клопотання) до порядку денного 8 сесії 22 скликання Жорницької сільської ради від 15.08.1996 року(а.с. 11 технічної документації).

На підставі викладеного, апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_3, з використанням службового становища, всупереч інтересам служби, з порушенням процедури щодо розгляду земельних питань на сесії сільської ради, достовірно знаючи, що питання видачі державного акту на право постійного користування землею держгоспу «Жорницький» АДРЕСА_1 загальною площею 3048,64 га. на 8 сесії 22 скликання від 15.08.1996 року на голосування депутатів не виносилося та не ставилося, перебуваючи в приміщенні сільської ради, що по АДРЕСА_1, в листопаді 1996 року підписав та поставив відтиск гербової печатки Жорницької сільської ради на рішенні 8 сесії 22 скликання Жорницької сільської ради Іллінецького району Вінницької області від 15.08.1996 року «Про видачу державного акта на право постійного користування землею», тим самим надав дозвіл н видачу державного акту на право постійного користування землею держгоспу «Жорницький» площею 3048,64 га.

Крім того, при ретельній перевірці всіх документів, встановлено, що технічна документація по видачі державного акту на право постійного користування землею держгоспу «Жорницький» АДРЕСА_1 комісією затверджена 05.11.1996 року та станом на 15.08.1996 року фактично розроблена не була, що в свою чергу унеможливлює розгляд депутатами сільської ради та прийняття рішення 8 сесії 22 скликання від 15.08.1996 року питання видачі державного акту на право постійного користування землею держгоспу «Жорницький» АДРЕСА_1, загальною площею 3048,64 га., а тому в діях ОСОБА_3 наявний склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України.

Тобто в судовому засіданні апеляційного інстанції достовірно встановлено, що ОСОБА_3 являючись службовою особою, видав завідомо неправдивий офіційний документ - державний акт на постійне користування землею.

Оскільки злочин скоєно в 1996 році і на той час діяв КК України в редакції 1960 року, а санкція статті 172ч.1 КК України якого передбачала мінімальну межу покарання у вигляді штрафу нижчою ніж санкція ч.1 ст. 366 КК України ( в редакції 2011 року), тому ОСОБА_3 слід призначити покарання за законом який діяв на момент вчиненя злочину.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 49, ч.5 ст. 74, КК України особа може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених ст.49 цього Кодексу, зокрема, якщо з дня вчинення нею злочину невеликої тяжкості і до дня набрання вироком законної сили минуло 3 роки.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України , який згідно зі ст. 12 КК України відносяться до злочинів невеликої тяжкості.

Даний злочин ОСОБА_3 вчинив в 1996 році , і з того часу минуло більш як три роки, а тому на час постановлення вироку , суд повинен ОСОБА_3 звільнити від покарання за ч.1 ст. 366 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.

За наведених обставин доводи апеляційної скарги в частині доведеності вини обвинуваченого ґрунтуються на законі.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 409, 412, 419КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 , - задовольнити частково.

Вирок Іллінецького районного суду Вінницької області від 18.07.2016 року щодо ОСОБА_3 - скасувати.

Визнати ОСОБА_3 визнати винуватим за ч.1 ст. 366 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 255 грн.

Відповідно до ст. 49, ч.5 ст. 74 КК України звільнити ОСОБА_3 від покарання, в зв'язку із закінченням строків давності.

На вирок суду може бути подана касаційна скарга до касаційної інстанції на протязі трьох місяців з моменту його проголошення.

Судді:

Ващук В.П. Федчук В.В. Рупак А.А.

Згідно з оригіналом: