Ухвала суду № 62955664, 23.11.2016, Святошинський районний суд міста Києва

пр. № 2-п/759/173/16

ун. № 759/8201/16-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2016 року Святошинський районний суд м. Києва у складі:

головуючого-судді - Борденюка В.В.

при секретарі - Трегубенку М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про визнання недійсним договорів

ВСТАНОВИВ:

У червні 2016 року Позивач звернувся до суду із позовною заявою про визнання недійсними договорів підряду укладених з фізичними особами-підприємцями ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Заочним рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 13.10.2016 у цивільній справі №759/8201/16-ц позовні вимоги ОСОБА_2 до ФОП ОСОБА_1, ФОП ОСОБА_4, ОСОБА_3 про визнання недійсним договорів задоволено: визнано недійсним з моменту укладення Договір підряду №27/12 від 27 грудня 2010 року укладений між ОСОБА_5, ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1; визнано недійсним з моменту укладення Договір підряду №01/10 від 01 жовтня 2010 року укладений між ОСОБА_5, ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3; визнано недійсним з моменту укладення Договір підряду №30/06 від 30 червня 2011 року укладений між ОСОБА_5, ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_4; вирішено питання про стягнення судового збору.

08.11.2016 року до Святошинського районного суду м. Києва надійшла заява ФОП ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Святошинського районного суду м. Києва від 13.10.2016 у цивільній справі №759/80201/16-ц. Обґрунтовуючи подану заяву ФОП ОСОБА_1 посилається на те, що зазначене рішення постановлено у його відсутність, він не повідомлявся належним чином про судовий розгляд справи, а також при постановленні рішення не враховано обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.

У межах судового засідання ФОП ОСОБА_1 просив дану заяву задовольнити із викладених вище підстав.

Представник позивача проти задоволення даної заяви заперечував, вказуючи на те, що судом у ході розгляду даної справи відповідачі про час і місце проведення судових засідань повідомлялись належним чином; крім того представник вказував на те, що дана заява не містить посилань на обставини які судом не були дослідженні при первинному розгляді справи і які б зумовлювали наявність підстав для перегляду судового рішення.

Вислухавши думку представника позивача, відповідача, а також дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що заява про перегляд заочного рішення не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 228 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії.

Скасування заочного рішення суду можливе за умови існування поважних причин неявки в судове засідання, про які відповідачі не змогли завчасно повідомити. Так, поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об'єктивно перешкоджають явці у судове засідання. Такі обставини повинні бути підтверджені належними доказами.

Однак ФОП ОСОБА_1 не було надано суду доказів поважності причин його неприбуття у судове засідання і обставин, які були перешкодою завчасного повідомлення суду про існування цих обставин.

Разом з тим, спростовуються матеріалами справи посилання ФОП ОСОБА_1 на неналежне його повідомлення про дату й час судового розгляду даної справи.

Так, із матеріалів справи слідує, що лист суду №0314813113060, який направлявся на адресу місцезнаходження ФОП ОСОБА_1 разом із копією позовної заяви та ухвалою про відкриття провадження у даній справі був повернутий на адресу суду 27.08.2016 за закінченням встановленого терміну зберігання (а.с. 44). Крім того, згідно наявних в матеріалах справи доказів заявника було належним чином повідомлено про дату та місце проведення всіх судових засідань, які проходили 16.09.2016, 05.10.2016 та 13.10.2016, а саме на адресу фізичної особи - підприємця, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, направлялись судові повістки - телеграмами, про виклик до суду.

При цьому суд враховує те, що всі відповідачі неодноразово повідомлялись про дату, час та місце судового засідання судовими повістками - телеграмами, які направлялися на адресу фізичних осіб - підприємців, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, однак жодного разу відповідачі не з'явились в судові засідання, які відбулись 16.09.2016, 05.10.2016, 13.10.2016.

Із наведеного вбачається, що оскаржуване заочне рішення від 13.10.2016 року було ухвалене при повторній неявці належним чином повідомлених відповідачів про час і місце проведення судових засідань, що свідчить про наявність процесуальних підстав, визначених частиною 4 статті 196 і частиною 1 статті 224 ЦКП України, для постановлення судом заочного рішення.

Крім того, у заяві ФОП ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення відсутні посилання на істотні обставини справи, які не були встановлені судом при вирішені спору та прийнятті рішення; при цьому доводи заяви зводяться до переоцінки судом зроблених ним висновків щодо встановлених обставин справи.

Що ж стосується посилання заявника на необхідність застосування строку позовної давності до спірних правовідносин, то суд звертає увагу на наступне.

Як встановлено судом, всі оспорювані договори було підписано не самим позивачем, а його представником ОСОБА_7 з перевищенням наданих йому повноважень. Докази зворотнього заявником не надані.

При цьому, із матеріалів справи вбачається, що про факт укладення таких договорів, їх умови та про порушення у зв'язку із цим власних прав, позивачу стало відомо лише в червні місяці 2013 року після ознайомлення його представником з матеріалами справи №761/12961/13-ц в Шевченківському районному суді м. Києва, в якій було пред'явлено позов про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на підставі оспорюваних договорів на користь ТОВ «Білопторг».

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Таким чином, оскільки загальний трирічний строк позовної давності для позивача у даному випадку почався 11.06.2013, а позовна заява подана 10.06.2016, тобто в межах трирічного строку, що підтверджується вхідним штампом канцелярії суду, то суд дійшов до висновку про відсутність підстав для застосування до спірних правовідносин правил позовної давності.

Також суд зважає на те, що в матеріалах справи №759/80201/16-ц відсутні заяви відповідачів чи їх уповноважених представників про застосування судом строків позовної давності, яка б була подана згідно вимог частини третьої статті 267 ЦК України до винесення районним судом заочного рішення у справі, хоча всі відповідачі були належним чином повідомлені, як про наявність на розгляді в суді ініційованого позивачем цивільно-правового спору, його підстави та суть позовних вимог, так і про час та місце розгляду справи судом. Отже, у суду не було правових підстав для розгляду питання щодо застосування до спірних правовідносин правил позовної давності.

Суд також погоджується із доводами про те, що позовна давність застосовується лише за наявності порушеного права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, суд повинен з'ясувати та зазначити у своєму рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся. У разі, коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності.

Тобто, заявлена ФОП ОСОБА_1 вимога про застосування судом позовної давності до спірних правовідносин є ознакою того, що заявник погоджується із обґрунтованістю заявлених позовних вимог, однак просить суд відмовити у їх задоволенні у зв'язку зі спливом строку позовної давності. Вказані обставини підтверджують правильність зроблених судом висновків щодо суті спору та наявності підстав для визнання недійсними оспорюваних договорів.

Разом з тим, посилання ФОП ОСОБА_1 у поданій заяві на судові рішення у справі №761/12961/13-ц, в яких, на його думку, були встановлені преюдиційні для даної справи обставини, суд визнає безпідставним, оскільки, як вбачається із матеріалів справи, ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 09.11.2016 у справі №6-20981ск16 всі судові рішення, на які посилається заявник, були скасовані, а справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

Отже, на час розгляду даної заяви рішення судів по суті позовних вимог у справі №761/12961/13-ц відсутні.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення даної заяви і скасування заочного рішення.

Керуючись ст.ст.208-209, 224, 228, 231 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ФОП ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Святошинського районного суду м. Києва від 13.10.2016 у цивільній справі №759/8201/16-ц відмовити.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення даної ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: