Ухвала суду № 62953834, 24.11.2016, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №277/577/16-к Головуючий у 1-й інст. Гресько В. А.

Категорія ч. 2 ст. 286 КК України Доповідач Широкопояс Ю. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2016 року.

Апеляційний суд Житомирської області у складі суддів:

Широкопояса Ю.В., Жизнєвського Ю.В та Слісарчука Я.А.,

за участі: прокурора Семеньки М.П.,

обвинуваченого ОСОБА_4,

захисника - адвоката Піки М.М.,

потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7,

секретар судового засідання Велидчук І.М., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника-адвоката Піки М.М. на вирок Ємільчинського районного суду Житомирської області від 15 вересня 2016 року у кримінальному провадженні № 12016060160000131 за ч. 2 ст. 286 КК України, щодо ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Почетне Красноперекопського району АР Крим, жителя АДРЕСА_1, -

встановив:

Цим вироком ОСОБА_4 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права керувати транспортним засобом на строк 3 роки.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили змінено з домашнього арешту на тримання під вартою та вирішено взяти його під варту із зали суду.

Початок строку відбуття покарання ОСОБА_4 вирішено рахувати з 15 вересня 2016 року.

Вирішено стягнути з ОСОБА_4 на користь потерпілої ОСОБА_6 16324,96 грн. матеріальної шкоди та 200 000 грн. моральної шкоди, 3000 грн. сплаченого судового збору, а всього 219324 грн. 96 коп.

Позовні вимоги потерпілої ОСОБА_6 в частині стягнення 723 грн. 03 коп. шкоди на користь дочки ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, до досягнення нею 18 років, залишити без розгляду.

Вирішено також стягнути з обвинуваченого на користь потерпілої ОСОБА_7 200000 грн моральної шкоди та 3000 грн. сплаченого судового збору, а всього 203 000 грн.

Процесуальні витрати в сумі 1495 грн. 32 коп. пов'язані з проведенням автотехнічної експертизи, судової експертизи технічного стану транспортного засобу стягнуто з ОСОБА_4 у прибуток держави.

Речові докази: автомобіль НОМЕР_1, який належить ОСОБА_9 та зберігається на території Ємільчинського ВП Новоград-Волинського ВП ГУ НП в Житомирській області вирішено повернути власнику.

Згідно вироку, 10 травня 2016 року о 02 годині обвинувачений ОСОБА_4, керуючи технічно справним автомобілем НОМЕР_1 з пасажирами ОСОБА_10, ОСОБА_11 на передньому сидінні та ОСОБА_12 та ОСОБА_6 на задньому сидінні, грубо порушив вимоги п.п. 2.3 «б», 2.9 «а», 12.1, 12.2 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року, - перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, рухався зі швидкістю не менше 103,6-112,2 км/год по автодорозі між с. Горбове - с. Чміль Ємільчинського району Житомирської області, на відстані 450 м. до с. Чміль проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін і під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху не врахував дорожню обстановку і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не дотримався швидкості, щоб мати змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги, в результаті чого допустив виїзд за межі проїзної частини на праве узбіччя, кювет та допустив перекидання автомобіля, - внаслідок чого ОСОБА_11 отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження за ознакою тривалого розладу здоров'я у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, рани в потиличній ділянці, закритого перелому правої плечової кістки, а ОСОБА_12 отримав тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя, у вигляді закритої черепно-можкової травми, що супроводжувалася множинними ранами, синцями, саднами обличчя, тулуба та кінцівок, крововиливами під м'які покриви голови, під м'яку мозкову оболонку та речовину головного мозку, тулуба, легені та зв'язків апарату печінки, що ускладнилися розвитком набряку - набубнявінням речовини головного мозку, внаслідок чого настала смерть цього потерпілого.

В апеляційних скаргах:

- захисник просить змінити вирок в частині призначеного ОСОБА_4 покарання, пом'якшити його, - застосувати ст. 75 КК України та звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням;

- обвинувачений ОСОБА_4 просить змінити вирок в частині призначеного покарання, - застосувати ст. 69 КК України та призначити йому покарання не пов'язане з позбавленням волі.

Апелянти посилаються на несправедливу суворість призначеного обвинуваченому покарання, невідповідність його особі обвинуваченого. Твердять про неповне врахування судом даних про особу ОСОБА_4 та обставин, що пом'якшують його покарання. Зокрема, тих обставин, що він активно сприяв у розкритті злочину, частково відшкодував завдані збитки в сумі 7500 грн., має на утриманні хвору матір та двох неповнолітніх дітей, сам отримав тілесні ушкодження внаслідок ДТП та знаходився на лікуванні більше місяця, вперше вчинив необережний злочин.

У запереченнях потерпілі просять залишити вирок суду без змін як законний та обгрунтований, а апеляційні скарги без задоволення.

Заслухавши доповідача, доводи обвинуваченого та захисника в підтримання апеляційних скарг, доводи сторони захисту в заперечення апеляційних скарг,перевіривши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд приходить до таких висновків.

Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні злочину та кваліфікацію його дій за ч. 2 ст. 286 КК України є обґрунтованими та не оспорюються в апеляційному порядку.

Призначаючи ОСОБА_4 реальне покарання у виді позбавлення волі у межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України, суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 65 КК України, обгрунтовано врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину виходячи з усіх обставин справи, особу винного, обставину, що помякшує покарання - щире каяття та обставину, що обтяжує покарання, - вчинення злочину у стані алкогольного спяніння.

Це покарання за своїм видом та розміром є справедливим, необхідним та достатнім для виправлення та перевиховання ОСОБА_4 З врахуванням всіх обставин про особу обвинуваченого, на які посилаються апелянти, не можна визнати призначене місцевим судом покарання явно несправедливим внаслідок суворості з врахуванням тяжкості вчиненого ОСОБА_4 злочину виходячи з усіх обставин справи.

Рішення суду в частині вирішення цивільного позову є обгрунтованим та не оспорюється в апеляційному порядку.

Вирок суду є законним та обгрунтованим.

Підстав для його скасування або зміни немає.

Оскільки з 15 вересня 2016 року обвинувачений перебуває під вартою у зв'язку зі зміною запобіжного заходу, апеляційний суд зараховує йому у строк відбуття покарання строк попереднього ув'язнення з 15 вересня по час набрання вироком законної сили відповідно до положень ч. 5 ст. 72 КК України.

Керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України, апеляційний суд, -

у х в а л и в:

Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_4 та захисника-адвоката Піки М.М. залишити без задоволення, а вирок Ємільчинського районного суду Житомирської області від 15 вересня 2016 року щодо ОСОБА_4, - без змін.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати у строк відбуття покарання ОСОБА_4 строк його попереднього ув'язнення у даному кримінальному провадженні з 15 вересня 2016 року по 24 листопада 2016 року включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, а засудженим ОСОБА_4 - у той же строк з моменту отримання копії повного тексту ухвали.

Судді: