Рішення № 62953774, 22.11.2016, Попільнянський районний суд Житомирської області

Справа № 288/1659/15-ц

Провадження № 2/288/117/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2016 року. смт.Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Зайченко Є. О.,

за участю секретаря судового засідання- Мітніцької О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Попільня цивільну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна» (далі - Позивач) звернулося до суду з позовом про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу в якому вказує, що 28 вересня 2013 року між ним та ОСОБА_1 (далі - Відповідач) було укладено договір обовязкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у формі ОСОБА_2 № АС/4210532, строк дії якого з 29 вересня 2013 року по 28 вересня 2014 року, ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну 50000.00 гривень, розмір франшизи 500.00 гривень. Забезпеченим транспортним засобом є автомобіль НОМЕР_1.

06 вересня 2014 року в м.Києві по пр..Червонозоряний відбулася дорожньо транспортна пригода (далі ДТП) за участю забезпеченого транспортного засобу Ауді 80 д/н НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1 та автомобілем «Тойота» д/н НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_3 В результаті зазначеної ДТП було пошкоджено автомобіль «TOYOTA Prado», що було зазначено в Європротоколі від 06 вересня 2014 року, в якому Відповідач визнав себе винним у вчиненні зазначеної ДТП.

Враховуючи наявність Договору добровільного страхування, укладеного 25 березня 2014 року між ПАТ СК «ПЗУ Україна» та ТОВ «Ленбуд», автомобіль НОМЕР_4 був застрахованим транспортним засобом, в звязку з чим власник пошкодженого автомобіля звернувся із заявою про виплату страхото відшкодування. 10 вересня 2014 року було складено калькуляцію, згідно якої вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля НОМЕР_4 складає 3516.08 гривень. 17 вересня 2014 року ПАТ СК «ПЗУ Україна» було складено розрахунок та Страховий акт на суму 2436.08 гривень та 18 вересня 2014 року ним було здійснено виплату страхового відшкодування на вказану суму.

30 вересня 2014 року СК «ПЗУ Україна» звернулося до СК «Провідна», в якій була застрахована цивільна відповідальність винуватця ДТП - водія забезпеченого ТЗ, з вимогою про відшкодування шкоди в порядку суброгації на суму 2436.08 гривень.

30 січня 2015 року Позивачем було складено Страховий акт по справі, відповідно до якого підлягають виплаті на користь СК ПЗУ України кошти в розмірі 2436.08 гривень, які з врахуванням франшизи в розмірі 500 гривень становлять 1936.08 гривень та на підставі вказаних документів було здійснено виплату страхового відшкодування на їх користь.

Позивач вказує, що в порушення вимог підпункту 33.1.4. пункту 33.1 статті 33 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», його невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП не було повідомлено про дорожньо транспортну пригоду, яка сталася 06 вересня 2014 року та не надано документальні підтвердження того, що Відповідач не мав змоги повідомити Позивача у вказані законом строки, в звязку з чим Позивач подав регресний позов.

Позивач просить стягнути з відповідача 1936.08 гривень матеріальної шкоди в порядку регресу та сплачену суму судового збору.

Представник Позивача в судове засідання не зявився, надав до суду заяву в якій просив справу слухати у його відсутність, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Відповідач зявився в судове засідання, яке відбулося 23 травня 2016 року, в наступні судові засідання не зявлявся, про час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про що свідчить розписка про отримання повістки від 23 травня 2016 року та був належним чином повідомлений відповідно до частини пятої статті 74 ЦПК України, а саме на зареєстровану у встановленому законом порядку адресу його місця проживання були направлені судові повістки разом із розписками, які Відповідач отримав 22 червня 2016 року, 25 серпня 2016 року, 04 жовтня 2016 року та 08 листопада 2016 року, про що свідчать поштові повідомлення, які повернулися до суду з відміткою вручено особисто.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши в сукупності докази по справі, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_2 обовязкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/4210532 від 28 вересня 2013 року, укладеного між ПрАТ «СК «Провідна» та ОСОБА_1, забезпеченим транспортним засобом за вказаним Полісом є автомобіль НОМЕР_5, строк дії ОСОБА_2 з 29 вересня 2013 року по 28 вересня 2014 року, ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну 50000.00 гривень, розмір франшизи 500.00 гривень.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю,здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до повідомлення про дорожньо транспортну пригоду від 06 вересня 2014 року, ОСОБА_1, в м.Києві по пр..Червонозоряний, керуючи автомобілем НОМЕР_6 під час руху в попутному напрямку, під час зміни смуг здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_7 під керуванням ОСОБА_3, винним у вказаній дорожньо транспортній пригоді себе визнав водій ОСОБА_1.

ОСОБА_2 пункту 33.2 статті 33 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов'язку інформувати відповідні підрозділи Національної поліції про її настання.

ОСОБА_2 Договору добровільного страхування наземних транспортних засобів серії АМ № 082671 від 26 березня 2014 року, укладеного ТОВ «Ленбуд» в особі ОСОБА_3 та ПрАТ СК «ПЗУ Україна», забезпеченим транспортним засобом за вказаним Договором є автомобіль НОМЕР_8, строк дії Договору по 24.00 годину 24 березня 2015 року.

За змістом статті 6 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася заучастю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 звернувся до ПрАТ СК «ПЗУ Україна», з метою виявлення пошкоджень автомобіля НОМЕР_9, було складено калькуляцію дефектів за висновком якої встановлено вартість ремонту автомобіля в розмірі 3516.08 гривень, в подальшому було розраховано суму страхового відшкодування в розмірі 2436.08 гривень за страховою подією, яка настала 06 вересня 2014 року та 18 вересня 2014 року виплачено ОСОБА_3 страхове відшкодування в розмірі 2436.08 гривень, наведені обставини підтверджуються Актом огляду транспортного засобу від 08 вересня 2014 року, калькуляцією дефектів (ремонт) № 150209 від 10 вересня 2014 року, розрахунком страхового відшкодування до страхового акту № UA2014090600001/L01/01 від 17 вересня 2014 року, страховим актом № UA2014090600001/L01/01 від 17 вересня 2014 року, платіжним дорученням № 26553 від 18 вересня 2014 року.

Відповідно до статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Як вбачається з Вимоги в порядку суброгації № 396/2014 від 30 вересня 2014 року, страхового акту № 1001/39/43120/Р від 30 січня 2015 року та платіжного доручення № 0003969 від 03 лютого 2015 року, в звязку з тим, що транспортний засіб постраждалої сторони ОСОБА_3 застрахований у ПрАТ СК «ПЗУ Україна» та йому було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 2436.08 гривень, винною особою у події яка сталася 06 вересня 2014 року в м.Києві по пр..Червонозоряний є ОСОБА_1, цивільно правову відповідальність якого було застраховано у ПрАТ СК «Провідна», на їх адресу було надіслано вимогу для відшкодування вказаних коштів в порядку суброгації, ПрАТ СК «Провідна», з урахуванням 500.00 гривень франшизи, перерахувала на рахунок ПрАТ СК «ПЗУ Україна» 1936.08 гривень.

Відповідно до досудової вимоги № 106 від 11 березня 2015 року, ТОВ «Віндекс Груп» уповноважене ПрАТ «Страхова компанія «Провідна» здійснювати юридичні дії, звернулося до ОСОБА_1 з вимогою про компенсацію в порядку регресу суми виплаченого страхового відшкодування в розмірі 1936.08 гривень протягом 7 банківських днів, зазначені кошти було сплачено ПрАТ «Страхова компанія «Провідна», як страхове відшкодування за подію, яка сталася 06 вересня 2014 року, винним в якій, згідно підписаного євро протоколу визнав себе ОСОБА_1, який в порушення вимог письмово не повідомив Страхову компанію про подію протягом трьох робочих днів з дати ДТП.

ОСОБА_2 підпункту 33.1.4 пункту 33.1 статті 33 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди,зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

Відповідач ОСОБА_1 не надав суду підтвердження, що після настання дорожньо-транспортної пригоди, він, як особа причетна до такої пригоди, невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надав страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Крім того ним не наведено поважних причин, підтверджених документально, що він не мав змоги виконати зазначений обов'язок.

Як передбачено абзацом «ґ» підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Неузгодженість нумерації підпунктів пункту 33.1 статті 33 та підпунктів пункту 38.1 статті 38 Закону, яка виникла після внесених до них змін Законом України від 17 лютого 2011 року № 3045-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування», не може обмежувати встановлене статтею 38 Закону право страховика подати регресний позов до страхувальника у разі недотримання строків і умов повідомлення страховика про дорожньо-транспортну пригоду, а тому й не може бути підставою для відмови в задоволенні такого позову.

Зазначений висновок суду узгоджується з правовою позицією, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 12 лютого 2014 року (справа №6-1цс14), яка в силу вимогчастини першої статті 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України, якою встановлено, що виходячи з аналізу статей 33, 38 Закону України Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (у редакції з 18 вересня 2011 по 8 січня 2012 року), слід зазначити, що у звязку із внесеними до цього Закону змінами було збережено як обовязок страхувальника щодо вжиття заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика про настання ДТП, так і відповідне право страховика після виплати страхового відшкодування подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив його про настання ДТП. Неузгодженість нумерації підпунктів пункту 33.1 статті 33 та підпунктів пункту 38.1 статті 38 Закону, після внесених до них змін Законом України від 17 лютого 2011 року № 3045-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування», не може обмежувати встановлене статтею 38 Закону право страховика подати регресний позов до страхувальника у разі недотримання строків і умов повідомлення страховика про дорожньо-транспортну пригоду, а тому й не може бути підставою для відмови в задоволенні такого позову. Отже, висновок суду касаційної інстанції про те, що факт неповідомлення страховика про ДТП не є підставою для відшкодування страхувальником в порядку регресу сплаченого страховиком страхового відшкодування, є помилковим.

Відповідно до статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

ОСОБА_2 частини першої статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги( регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позову, а саме стягнення з Відповідача на користь Позивача матеріальної шкоди в порядку регресу та сплаченого судового збору.

Керуючись Законом України «Про обовязкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»; Законом України «Про страхування»; статтями 979, 993, 1191 ЦК України; статями 3, 10, 11, 15, 57, 60, 88, 209, 212, 214-215, 360-7 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (код ЄДРПОУ 23510137 п/р 26504301001766 в ПАТ «ВТБ Банк» м.Київ МФО 321767) 1936 (одна тисяча девятсот тридцять шість) гривень 08 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (код ЄДРПОУ 23510137 п/р 26504301001766 в ПАТ «ВТБ Банк» м.Київ МФО 321767) 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) гривень 00 копійок сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Житомирської області через Попільнянський районний суд Житомирської області на протязі 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Попільнянського

районного суду ОСОБА_4