Ухвала суду № 62951447, 24.11.2016, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/7325/16-ц

Провадження № 2/0202/3344/2016

УХВАЛА

24 листопада 2016 року м. Дніпро

Суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Бєсєда Г.В., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Індустріального районного суду м. Дніпропетровська звернулась ОСОБА_1 з позовною заявою до комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.

Позивач, як на підставу несплати судового збору, посилається на ч. 3ст. 22 Закону України № 1023-XII від 12 травня 1991 року «Про захист прав споживачів»згідно якого, споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

Відповідно до ч. 3ст. 22 Закону України № 1023-XII від 12 травня 1991 року «Про захист прав споживачів»споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

Однак, з 01.09.2015 року набув чинностіЗакон України № 484-VIII від 22 травня 2015 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору»щодо об'єктів справляння судового збору.

Так, відповідно до ст. 5 даного Закону в редакції від 01.09.2015 року споживачі при зверненні до суду від сплати судового збору не звільняються.

Конституційний Суд України у рішенні від 09.02.1999 року у справі № 1-рп/99 зазначив, що принцип, закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відповідно до п. 2постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення в цивільній справі»у разі наявності суперечності між нормами законів (кодексів), що мають однакову юридичну силу, застосуванню підлягає той з них, який прийнято пізніше.

Виходячи з цього, вимогиЗакону України «Про судовий збір»у редакції від 01.09.2015 року є пріорітетнішими.

Окрім цього, при розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному, якщо він не скасований виданим пізніше загальним актом.

Оскільки спеціальним законом, який визначає підстави для звільнення від сплати судового збору та пільги щодо його сплати єЗакон України «Про судовий збір», то саме цей Закон підлягає застосуванню.

Позивач звертається до суду з вимогами немайнового характеру.

У зв'язку із вищевикладеним, зазначена заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ч. 5 ст. 119 ЦПК України, а саме: до заяви не додані оригінали документів, що підтверджують повну сплату судового збору, відповідно до розміру ставок судового збору, які визначені ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», якою передбачено за подання позовної заяви немайнового характеру фізичною особою сплату судового збору в розмірі 0,4 мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві обєднано дві і більше вимоги немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Отже, відповідно до ч. 1 ст. 121 статті ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати пяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 119, 121 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху і надати позивачу строк для усунення недоліків - пять днів з дня отримання даної ухвали.

Повідомити заявника про необхідність усунення недоліків шляхом направлення йому копії даної ухвали та розяснити, що у разі не виправлення недоліків до вказаного строку заява вважатиметься не поданою та буде йому повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Г.В. Бєсєда