Ухвала суду № 62951221, 24.11.2016, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

№ 201/3013/15-ц

провадження 2-зз/201/214/16

УХВАЛА

24 листопада 2016 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючого

судді Антонюка О.А.

при секретарі Дашкевич Х.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську заяву представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 (04210, Україна, м. Київ, проспект Героїв Сталінграду, буд. 10 аАДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до ОСОБА_1 (49027, Україна, м. Дніпропетровськ, вул. Куйбишева, буд. 5 б, кв. 12, РНОКПП НОМЕР_2), -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 27 лютого 2015 року звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення суми боргу та судових витрат.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02 березня 2015 року накладено арешт на нежитлове приміщення № 13 (поз. 1-27, І) загальною площею 369,2 м2, в тому числі літ. МС мансардний поверх; літ а13 ганок в житловому будинку літ. А-3 та прибудовах літ. А1 -3, А2 -3, а-3, а1-2 за адресою: м. Дніпропетровськ, площа Червона, 3, яке належить ОСОБА_1 на підставі рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 вересня 2012 року.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 травня 2015 року позовні вимоги задоволено, а саме: стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 борг за договорами позики від 11 березня 2014 року, 16 квітня 2014 року і 13 листопада 2014 року в загальній сумі 2954000 грн., а також стягнуто судові витрати в вигляді судового збору в сумі 3654 грн., а всього 2957654 грн.

По справі постановлялися різні ухвали.

Представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 18 листопада 2016 року звернулася до суду з заявою про скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 154 ЦПК України заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу.

На підставі ч. 5 ст. 154 ЦПК України питання про скасування заходів забезпечення позову вирішується в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі, особи, які брали участь у справі, у судове засідання не зявилися, про час та місце судового засідання повідомлялися належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомили, а тому з урахувань зазначеного суд вважає можливим розглядати питання про скасування заходів забезпечення позову за відсутності цих осіб.

Згідно ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішення у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» передбачено, що Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Перевіривши матеріали справи та заяви, суд вважає можливим скасувати арешт на нежитлове приміщення № 13 (поз. 1-27, І) загальною площею 369,2 м2, в тому числі літ. МС мансардний поверх; літ а13 ганок в житловому будинку літ. А-3 та прибудовах літ. А1 -3, А2 -3, а-3, а1-2 за адресою: м. Дніпропетровськ, площа Червона, 3, яке належить ОСОБА_1 на підставі рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 вересня 2012 року, що було вжито ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02 березня 2015 року, оскільки справу було розглянуто судом та виконавчий документ по стягнення суми боргу, що був виданий судом на даний час на примусовому виконанні у державній виконавчій службі не перебуває в звязку з тим, що постановою державного виконавця Жовтневого ВДВС м. Дніпропетровськ ГТУЮ у Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 25 жовтня 2016 року його повернуто стягувачу за його заявою, крім того слід зазначити, що заходи на даний час порушують законні права ОСОБА_1, як власника обтяженого нерухомого майна, також як вбачається з матеріалів справи у позивача відсутні майнові претензії до відповідача, що підтверджується матеріалами справи, в звязку зазначеним вказаним не порушуються інтереси сторін, а тому з урахуванням вище викладеного у подальшій наявності заходів забезпечення позову на даний час немає потреби.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 154 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 задовольнити.

Скасувати арешт на нежитлове приміщення № 13 (поз. 1-27, І) загальною площею 369,2 м2, в тому числі літ. МС мансардний поверх; літ а13 ганок в житловому будинку літ. А-3 та прибудовах літ. А1 -3, А2 -3, а-3, а1-2 за адресою: м. Дніпропетровськ, площа Червона, 3, яке належить ОСОБА_1 на підставі рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 вересня 2012 року, що було вжито ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02 березня 2015 року.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 5 днів з дня проголошення ухвали, а у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя