Ухвала суду № 62950268, 24.11.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2016 р.м. ОдесаСправа № 821/889/16

Категорія: 8.3.2 Головуючий в 1 інстанції: Кисильова О.Й.

Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді - Єщенка О.В.

суддів - Димерлія О.О.

- Скрипченка В.О.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 5 серпня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулась до суду першої інстанції з позовом, в якому просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області від 22.09.2015 року №0007081702 про збільшення грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб за основним платежем у розмірі 14 165,71 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 3 711,43 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що висновки податкового органу про порушення позивачем правил оподаткування податком на доходи фізичних осіб не відповідають дійсності. Анульований борг позивача перед банком не є додатковим благом у розумінні норм податкового законодавства, оскільки включає в себе суму тіла кредиту, строк сплати якої ще не настав, відсотки за користування кредитом, пеню та штрафи за несвоєчасну їх сплату. Зазначені обставини свідчать, що нарахування позивачу податкового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб та застосування штрафних (фінансових) санкцій відбулось без достатніх правових підстав, необґрунтовано, що є безумовною підставою для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 5 серпня 2016 року адміністративний позов задоволено частково. Суд визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 22.09.2015 року №0007081702 Новокаховської ОДПІ Головного управління ДФС у Херсонській області в частині збільшення ОСОБА_2 суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 13 067,09 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 10 317,67 грн. та за штрафними санкціями на суму 2 749,42 грн. У задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.

В апеляційній скарзі Новокаховська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання (а.с. 86, 87), однак в судове засідання вони не з'явились, в запереченнях на апеляційну скаргу позивач просив розглянути скаргу без його участі, від апелянта не надходило заяв про неможливість прибути до суду з поважних причин, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до вимог ст. 197 КАС України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та як підтверджено матеріалами справи, у період з 10.08.2015 по 12.08.2015 року Новокаховською ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області проведено позапланову невиїзну перевірку ОСОБА_2 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року, за результатами якої складено акт від 13.08.2015 року №364/172/НОМЕР_1 (а.с. 10-16).

Зазначеною перевіркою встановлено порушення ОСОБА_2 п. 179.1 ст. 179 Податкового кодексу України в частині невиконання обов'язку щодо подання річної декларації про майновий стан і доходи за 2014 рік, п.п. д) п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п. 179.1, п. 179.7 ст. 179 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позивачем суми податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб за 2014 рік у розмірі 14 165,71 грн.

На підставі виявлених порушень Новокаховською ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.09.2015 року №0007081702, яким збільшено позивачу грошове зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб за основним платежем у розмірі 14 165,71 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 3 711,43 грн. (а.с. 17).

Згідно акту перевірки, підставою для висновків про заниження позивачем податку на доходи фізичних осіб стало не відображення у декларації за 2014 рік одержаного доходу - додаткового блага від ПАТ «Дельта Банк» у вигляді анульованого (прощеного) боргу за кредитом.

Не погоджуючись із висновками акту перевірки, посилаючись на їх безпідставність та невідповідність Закону, позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що додаткове благо як об'єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб може включати в себе основну суму прощеного боргу кредиту, одержаного позивачем за договором між банківською установою, та відповідно проценти та інші платежі, пов'язані з використанням одержаних від банку коштів, є вигодою банківської установи, отже врахування таких коштів за результатами річного декларування фізичних осіб суперечить вимогам податкового законодавства.

У зв'язку із чим суд першої інстанції дійшов висновку про те, що збільшення позивачу суми грошового зобов'язання по податку по податку на доходи фізичних осіб за основним платежем у сумі 10 317,67 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 2 749,42 грн., розрахованих від грошових сум - процентів, комісії та штрафів за користування кредитом, відбулось з порушенням норм податкового законодавства, що є безумовною підставою для скасування оскаржуваного рішення на вказаному розмірі.

Колегія суддів висновки суду першої інстанції вважає правильними, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Згідно із п.п. 14.1.56 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Отже, додаткові блага у розумінні податкового законодавства відносяться до доходів загалом, зокрема, ними є матеріальні та нематеріальні цінності, кошти та інші активи, які безпосередньо отримані платником податку та які збільшують загальний майновий стан цього платника і забезпечують приріст його активів у тій чи іншій формі.

За правилами п. 163.1 ст. 163 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду (п. 164.1 ст.164 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків включається ) суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Отже, отримання кредиту передбачає обов'язок позичальника повернути у встановлені кредитним договором строки основну суму боргу (суму, яка була отримана від банку). Крім цього, умовами кредитного договору може передбачатись сплата процентів за користування кредитом, необхідність здійснення позичальником інших платежів, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням та погашенням кредиту, як на користь банку (комісії за відкриття поточного/карткового рахунку, здійснення розрахунково-касового обслуговування, забезпечення обслуговування кредитної заборгованості, що, наприклад, пов'язано з бажанням позичальника отримувати виписки за кредитним/картковим рахунком, здійснення валютно-обмінних операцій, надання консультаційних, у тому числі юридичних, послуг тощо), так і на користь третіх осіб (страхові платежі, платежі за послуги нотаріусів, інших осіб, біржові збори тощо).

Аналіз наведених правових норм показав, що додаткове благо в кореспонденції оподаткованого доходу платника включає тільки основну суму боргу за кредитом, прощеного банківською установою, а проценти та інші платежі відносяться до вигоди виключно кредитодавця - банку.

Судом першої інстанції вірно враховано, що 10.10.2011 року між позивачем та ПАТ «Дельта Банк» укладено кредитний договір про № 265/ФКВ-07 на строк до 09.10.2017 року. Сума кредиту складала - 240 106,47 грн. (а.с. 8-9).

Відповідно до довідки ПАТ «Дельта Банк» від 05.06.2016 року заборгованість позивача по кредитному договору складає 224 064,83 грн., в тому числі: тіло кредиту - 164 068,47 грн., відсотки - 25 281,18 грн., комісія за ведення кредиту - 2 556,88 грн., штраф за прострочення сплати відсотків та комісії - 32 158,30 грн. (а.с. 21).

На підставі заяви позивача, відповідно до протоколу засідання кредитного комітету ПАТ «Дельта Банк» від 05.06.2014 року № 27/42-1 Банком прийнято рішення, що за умови внесення ОСОБА_2 на власний транзитний рахунок суми не менше 140 000 грн., на залишкову суму укласти Додаткову угоду про здійснення анулювання боргу за рахунок витрат Банку (а.с. 19, 20).

19.06.2014 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Дельта Банк» укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору від 10.10.2011 року № 265/ФКВ-07, за п.п. 2, 3, 4 якої Сторони домовились здійснити прощення (анулювання) боргу Позичальника за Договором на суму 84 760,63 грн. у відповідності до ст. 605 Цивільного кодексу України. Підписанням даного Додаткового договору № 1 Позичальник стверджує, що він повідомлений про те, що згідно п.п. «д» п. 164.2.17 Податкового кодексу України Позичальник зобов'язаний самостійно сплатити податок з доходів, сума яких складає анульовану Кредитором суму боргу в розмірі 84 760,63 грн. та відобразити їх у своїй річній податковій декларації. Сторони домовилися, що пункти 2 та 3 цього Додаткового договору № 1 починають застосовуватися з моменту здійснення Позичальником сплати заборгованості за Договором в розмірі 140 000 грн. (а.с. 22).

Згідно довідки ПАТ «Дельта Банк» від 19.06.2014 року №05-2222953 кредитний договір від 10.10.2011 року № 265/ФКВ-07 припинив свою дію з 19.06.2014 року у зв'язку з повним виконанням ОСОБА_2 кредитних зобов'язань (а.с. 18).

Враховуючи те, що тіло кредиту у структурі загальної заборгованості по кредитному договору позивача складало 164 068,47 грн. та, відповідно до банківських документів, позивачем сплачено додатково узгоджену заборгованість у розмірі 140 000 грн., то залишок заборгованості за кредитом (його тіло) складає 24 068,47 грн.

Таким чином, дохід, одержаний позивачем у вигляді додаткового блага, склав у розмірі 24 068,47 грн., який мав бути об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування.

З огляду на викладене, суд першої інстанції, з урахуванням правил ст. 167 Податкового кодексу України, дійшов вірного висновку про необґрунтованість позовних вимог щодо наявності підстав для скасування податкового повідомлення-рішення в частині визначення грошового зобов'язання за основним платежем у розмірі 3 848,04 грн. та за штрафними санкціями на суму 962,01 грн.

Відповідно в іншій частині, оскільки визначене контролюючим органом грошове зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб ґрунтується на сумах, що у розумінні норм податкового законодавства не є додатковим благом платника, а отже не є об'єктом оподаткування, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення за основним платежем у розмірі 10 317,67 грн. та за штрафними санкціями у сумі 2 749,42 грн.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству та доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують.

Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не встановлено.

Керуючись ст.ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст.ст. 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 5 серпня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили в порядку, встановленому частиною 5 статті 254 КАС України, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий-суддя: О.В. Єщенко

Судді: О.О. Димерлій

В.О. Скрипченко