Постанова № 62949473, 22.03.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДП О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2012 р. № 2а-13996/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді Мричко Н.І.

за участю секретаря судового засідання Якимець О.І.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Сколівське карєроуправління»до Державної податкової інспекції у Сколівському районі Львівської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 від 31 серпня 2011 року,-

встановив :

Відкрите акціонерне товариство «Сколівське кар'єроуправління»(далі ВАТ «Сколівське кар'єроуправління») звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Сколівському районі Львівської області (далі ДПІ у Сколівському районі Львівської області), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення відповідача від 31 серпня 2011 року №0000392351, яким позивачу донараховано суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 58918,75 грн. (в т.ч. 47135 грн. основного платежу і 11783,75 грн. штрафних санкцій) та № НОМЕР_2, яким позивачу донараховано зобовязання з податку на прибуток підприємств в сумі 73647,81 грн. ( в т.ч. 58918,25 грн. основного платежу та 14729,56 грн. штрафних санкцій).

В обґрунтування позовних вимог посилається на безпідставність та незаконність висновків податкового органу про фактичне непроведення позивачем господарських операцій з ПП «Легіон Тур»щодо придбання відповідно до договору №08/011 від 10 листопада 2008 року товаро матеріальних цінностей. Зокрема вказує, що дійсність господарських операцій з ПП «Легіон - Тур» крім первинних документів, на які посилається орган державної податкової служби також підтверджується й іншими первинними документами, що свідчать про подальше використання отриманих товарів господарській діяльності позивача. Зазначає про безпідставність застосування органом державної податкової служби до спірних правочинів ч.2 ст. 228 Цивільного кодексу України.

Представник відповідача в судовому засіданні позову не визнав з підстав, викладених у письмовому запереченні, суть яких зводиться до наступного. Проведеною ДПІ у Сколівському районі м. Львова позаплановою виїзною документальною перевіркою результати якої оформлені актом №124/23-0/03327227 від 17 серпня 2011 року встановлено порушення позивачем ст.216, ч.2 ст. 228 Цивільного кодексу України, п. 1.7, п.1.8 ст.1, п.п.7.4.1., 7.4.5. п.7.4., п.п. 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість за листопад 2008 року на 47135,00 гривень, що зумовлює необхідність донарахування відповідного податкового зобовязання з податку на додану вартість та штрафних санкцій в розмірі 11783,75 грн. Також встановлено порушення пп. 5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, пп.11.2.1. п.11.2. ст. 11 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого ВАТ «Сколівське карєроуправління»завищено валові витрати за 4 квартал 2008 року на 235673,0 гривень, що зумовлює донарахування зобовязань з податку на прибуток підприємств в сумі 58918,25 грн. та 14729,56 грн. штрафних санкцій.

Як підставу для даних висновків представником відповідача вказується акт невиїзної документальної перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Львова ПП «Легіон -Тур»від 13.04.2011 № 664/23-118/31526007. Вказаним актом встановлено, що підприємство не володіє власними офісними та складськими приміщеннями, транспортними засобами, землями та спорудами, іншими основними фондами, персоналом, необхідними для здійснення фінансово-господарської діяльності. З вищевказаних факторів вбачається, що господарська діяльність ПП «Легіон Тур»здійснювалась поза межами правового поля. Як наслідок, на думку податкового органу всі правочини укладені ПП «Легіон Тур», у тому числі й з ВАТ «Сколівське карєроуправління»є фіктивними та нікчемними в силу ч.2 ст.. 228 ЦК України.

У судове засідання, яке відбулося 02.04.2012 року відповідач явки уповноваженого представника не забезпечив, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи.

Суд, заслухавши пояснення сторін, зясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, враховуючи наступне.

ДПІ у Сколівському районі Львівської області проведено позапланову виїзну перевірку ВАТ «Сколівське карєроуправління»з питань підтвердження відомостей по взаєморозрахунках з ПП «Легіон Тур»за період з 01.10.2008 р. по 31.12.2008р.

За наслідками перевірки складено ОСОБА_1 №124/23-0/03327227 від 17 серпня 2011 року. Згідно з ОСОБА_1 перевірки, встановлено порушення позивачем ст.216, ч.2 ст. 228

Цивільного кодексу України, п. 1.7, п.1.8 ст.1, п.п.7.4.1., 7.4.5. п.7.4., п.п. 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість за листопад 2008 року на 47135,00 гривень та пп. 5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, пп.11.2.1. п.11.2. ст. 11 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого ВАТ «Сколівське карєроуправління»завищено валові витрати за 4 квартал 2008 року на 235673,0 гривень.

На підставі вказаного ОСОБА_1 ДПІ у Сколівському районі Львівської області 31 серпня 2011 року винесено податкові повідомлення - рішення №0000392351, яким позивачу донараховано суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 58918,75 грн. (в т.ч. 47135 грн. основного платежу і 11783,75 грн. штрафних санкцій) та № НОМЕР_2, яким позивачу донараховано зобовязання з податку на прибуток підприємств в сумі 73647,81 грн. ( в т.ч. 58918,25 грн. основного платежу та 14729,56 грн. штрафних санкцій).

Підставою для прийняття спірних податкових повідомлення-рішення стали висновки податкового органу про фактичне непроведення ВАТ «Сколівське карєроуправління»господарських операцій з ПП «Легіон -Тур»відповідно до договору купівлі продажу №08/011 від 10 листопада 2008. Згідно даного договору Продавець ( ПП «Легіон Тур») зобовязується поставити та передати у власність Покупцю (ВАТ «Сколівське карєроуправління») товар - дизпаливо, запасні частини, а Покупець зобовязується його прийняти та оплатити. Асортимент товару, що постачався за вказаним договором також попередньо погоджувався між сторонами шляхом виставлення ПП «Легіон Тур»рахунку фактури № 03/11-05 від 03.11.2008 року.

Факт передачі товаро матеріальних цінностей оформлений накладною від 28.11.2008 року, податковою накладною від 28.11.2008 року та актами приймання передачі від цієї ж дати. З вказаних первинних документів вбачається що ПП «Легіон Тур»було передано ВАТ «Сколівське карєроуправління Дизпаливо - 23000,00 літрів на суму 119508,00, в тому числі ПДВ - 19918,00, запчастини ( Вісь натяжна 1 шт., Електродвигун ДПЕ-21У-2 1 шт., Штанги СБУ 10 шт.), на суму 126313,20 грн. в тому числі ПДВ - 21052,20 гривень та Масло дизель 3300 літрі на суму 36986,40 в тому числі ПДВ 6164,40 гривень. Передача здійснювалась за місцезнаходженням ВАТ «Сколівське карєроуправління»: Львівська область, Сколівський район, с. Гребенів.

Вказані документи повністю відображають зміст господарської операції та відповідають вимогам ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Загальна вартість поставлених товаро матеріальних цінностей, що становить 282807,60 гривень, в тому числі ПДВ 47134,60 гривень була оплачена позивачем відповідно до платіжних доручень № 438 від 26.12.2008 року., та № 439 від 29.12.2008 року.

Також позивачем надано докази подальшого використання придбаних запчастин та паливно мастильних матеріалів у власній господарській діяльності. Зокрема позивачем подано відомості витрат паливно - мастильних матеріалів за грудень 2008 року, витяг з книги складського обліку товаро матеріальних цінностей, штатний розклад, список працівників, перелік основних засобів ВАТ «Сколівське карєроуправління». Вказані документи підтверджують відображення отриманих від ПП «Легіон тур»товарів не тільки в податковому, але й в складському обліку ВАТ «Сколівське карєроуправління», з поступовим подальшим їх використанням в господарській діяльності позивача.

Дослідивши подані позивачем документи, суд приходить до висновку що Договір купівлі продажу №08/011 від 10 листопада 2008 року укладений ПП «Легіон тур»та ВАТ «Сколівське карєроуправління»фактично виконувся.

В той час не заслуговують на увагу доводи позивача про нікчемність вказаних договорів, як таких що порушують публічний порядок. Відповідно до ч.1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно ст.. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 1 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Однак відповідно до ч.3 даної норми у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Тобто, законодавець відносить до правочинів, що порушуються публічний порядок виключно правочини спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. А правочин, що не відповідає інтересам держави і суспільства, його моральним засадам може бути визнаний судом недійсним, тобто є оспорюваним правочином і відповідно наслідки недійсності до такого правочину можуть бути застосовані виключно після набрання законної сили відповідним рішенням суду. З зазначених підстав судом також відхиляються доводи позивача про встановлення факту здійснення нікчемних господарських операцій ПП «Легіон Тур»в акті невиїзної документальної перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Львова від 13.04.2011 № 664/23-118/31526007.

Окрім цього, норма ст. 72 КАС України, передбачаючи обставини, що звільнені від доказування не відносить до таких обставин дані, що встановлені актом перевірки органу державної податкової служби.

А тому, обставини, що вказані в ОСОБА_1 перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Львова від 13.04.2011 № 664/23-118/31526007 щодо здійснення ПП «Легіон Тур»нікчемних господарських операцій повинні доводитись відповідачем в даному судовому засіданні. В той час вказані обставини оцінюються судом з врахуванням усіх інших доказів, поданих сторонами, зокрема позивачем. При цьому судом враховується, що при проведенні ДПІ у Шевченківському районі м. Львова невиїзної документальної перевірки ПП «Легіон Тур»жодні первинні документи не оглядались та не оцінювались, а висновки формувались виключно на підставі інформації, отриманої з податкових баз, що не відповідає вимогам п.75.1.2 ст. 75 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 5.1. ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Згідно п.5.2. вказаного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. Відповідно до п.5.3.9 ст.5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Судом встановлено, що витрати позивача понесені на купівлю товарів (запчастин, паливно мастильних матеріалів) у ПП «Легіон - Тур»підтверджені належними первинними документами, що відповідають ст..9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», здійснені у звязку з підготовкою організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг). Дані господарські операції фактично відбувались. А тому, позивачем обґрунтовано в 4 кварталі 2008 року включено до складу валових витрат суму 235673,0 гривень. Як наслідок податкове повідомлення - рішення ДПІ у Сколівському районі Львівської № НОМЕР_2, яким позивачу донараховано зобовязання з податку на прибуток підприємств в сумі 73647,81 грн. ( в т.ч. 58918,25 грн. основного платежу та 14729,56 грн. штрафних санкцій) підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

На момент виникнення спірних правовідносин визначення платників податку на додану вартість, обєкти, бази та ставки оподаткування, перелік неоподаткованих та звільнених від оподаткування операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету були встановлені Законом України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03 квітня 1997 року з наступними змінами та доповненнями (далі Закон № 168/97-ВР). Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону № 168/97-ВР податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.

Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 цього Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю. Копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг. Датою виникнення податкових зобовязань з поставки товарів (робіт, послуг) відповідно до підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 цього Закону вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові кошти дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку. Відповідно до п. 7.4.1. ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1. статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Оскільки придбані у ПП «Легіон -Тур»товари ВАТ «Сколівське карєроуправління»використовувало у власній господарській діяльності, й у нього наявні всі належним чином оформлені документи, зокрема й податкові накладні, позивачем правомірно було віднесено суму 47134,60 грн. до складу податкового кредиту. У звязку з цим податкові повідомлення - рішення ДПІ у Сколівському районі м. Львова від 31 серпня 2011 року №0000392351, яким позивачу донараховано суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 58918,75 грн. (в т.ч. 47135 грн. основного платежу і 11783,75 грн. штрафних санкцій) підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Враховуючи наведене, перевіривши обставини передбачені ч.3 ст.2 КАС України, суд вважає, що оскаржувані податкові повідомлення рішення від 31 серпня 2011 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 прийняті необґрунтовано, тобто без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), а відтак позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, такі належить присудити на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 3,11,30,70,71,72,86,94,98,159 160 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 від 31 серпня 2011 року винесені Державною податковою інспекцією у Сколівському районі Львівської області .

Стягнути з Державного бюджету на користь Відкритого акціонерного товариства «Сколівське кар'єроуправління»сплаченого судового збору в розмірі 28 (двадцять вісім) грн. 30 коп.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 04 квітня 2012 року.

Суддя Мричко Н.І.