Ухвала суду № 62948879, 21.11.2016, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У х в а л а

21 листопада 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

Охрімчук Л.І.,

Гуменюка В.І.,

Сімоненко В.М.,

розглянувши заяву комунального підприємства «Бродиводоканал» виконавчого комітету Бродівської міської ради Львівської області (далі - КП «Бродиводоканал») про перегляд Верховним Судом України рішення Апеляційного суду Львівської області від 3 березня 2016 року та ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 жовтня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до КП «Бродиводоканал» про стягнення не донарахованої та невиплаченої заробітної плати, відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и л а :

Бродівський районний суд Львівської області рішенням від 25 грудня 2015 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовив.

Апеляційний суд Львівської області 3 березня 2016 року скасував рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог щодо стягнення заробітної плати та ухвалив у цій частині нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_4 у цій частині задовольнив частково, ухвалив стягнути з КП «Бродиводоканал» на його користь 61 тис. 2 грн 26 коп. невиплаченої заробітної плати. У задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 5 жовтня 2016 року касаційну скаргу КП «Бродиводоканал» відхилила, рішення Апеляційного суду Львівської області від 3 березня 2016 року залишила без змін.

28 жовтня 2016 року КП «Бродиводоканал» звернулося до Верховного Суду України із заявою про перегляд рішення Апеляційного суду Львівської області від 3 березня 2016 року та ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 жовтня 2016 року з передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, а саме положень Закону України «Про колективні договори» .

На обґрунтування підстави перегляду зазначених судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК України, заявник посилається на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 8 лютого 2012 року, в якій, на його думку, по-іншому, ніж в оскаржуваних судових рішеннях, застосовано вказані норми матеріального права.

Перевіривши наведені в заяві доводи, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку про те, що в допуску справи до провадження необхідно відмовити з огляду на таке.

За положеннями пункту 1 частини першої статті 355 ЦПК України підставою для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

При цьому під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де тотожними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини справи, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Постановляючи ухвалу від 5 жовтня 2016 року, про перегляд якої порушує питання заявник, касаційний суд, залишивши без змін рішення апеляційного суду, погодився з його висновком про наявність правових підстав для стягнення на користь позивача недонарахованої та невиплаченої заробітної плати з огляду на те, що КП «Бродиводоканал» узяв на себе зобов'язання, зокрема щодо дотримання вимог Територіальної угоди при нормуванні і оплаті праці, встановлення форми, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат, визначення умов регулювання фондів оплати праці та встановлення міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень в оплаті праці, однак відповідач невірно проводив розрахунок заробітної плати позивача, а тому, виходячи з положень Територіальної угоди, в якій наведено формулу розрахунку заробітної плати механіка, недонарахована та невиплачена сума підляже стягненню на користь позивача у судовому порядку.

Разом з тим в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 8 лютого 2016 року, наданій для порівняння, касаційний суд, направивши справу на новий розгляд до суду першої інстанції, указав на порушення судами норм процесуального права, що унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Порівняння наведеного судового рішення із судовим рішенням суду касаційної інстанції, про перегляд якого подано заяву, не дає підстав для висновку про те, що суди касаційної інстанції при розгляді двох чи більше справ з тотожними предметами спору, підставами позову та аналогічними обставинами й однаковим застосуванням норм матеріального права у спірних правовідносинах дійшли протилежних висновків щодо заявлених вимог.

Ураховуючи наведене, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку про те, що в допуску справи до провадження Верховного Суду України необхідно відмовити.

Керуючись частиною другою статті 360 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

У допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_4 до КП «Бродиводоканал» про стягнення не донарахованої та невиплаченої заробітної плати, відшкодування моральної шкоди за заявою комунального підприємства «Бродиводоканал» виконавчого комітету Бродівської міської ради Львівської області про перегляд Верховним Судом України рішення Апеляційного суду Львівської області від 3 березня 2016 року та ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 жовтня 2016 року відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Л.І. Охрімчук В.І. Гуменюк В.М. Сімоненко