Постанова № 62948088, 18.11.2016, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/8522/16-а

Провадження № 2-а/750/801/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2016 року м.Чернігова

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:

головуючого судді Логвіної Т.В.,

при секретарі Примак Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Чернігові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернігівського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом та просить визнати неправомірними дії Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України щодо обчислення позивачу пенсії за віком у 2016 році з урахуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2007 рік, зобов'язати відповідача здійснити обчислення йому пенсії за віком на підставі поданої заяви від 15.06.2016 на умовах і в порядку, передбачених ст.ст. 27, 28, 29, 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та ст.ст. 49, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком (за 2013-2015 роки), внести у розрахунок достовірні відомості про заробітну плату за період з 01.08.1995 року по 30.09.1996 рік згідно з даними архівної довідки №179/1/4924, при обчисленні, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключити один неповний місяць - серпень 2008 року та період до 60 календарних місяців підряд (54 місяців з 01.07.2000 по 31.01.2005) та виплачувати пенсію в обрахованому розмірі з 01 липня 2016 року.

В судове засідання сторони не з'явились, до його початку надіслали до суду заяви з проханням розглянути справу в їх відсутність, позивача позов підтримує, представник відповідача позов не визнає.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звільнений з військової служби у запас за віком та з 01.04.1999 йому призначена пенсія за вислугу років за Законом України від 9.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Позивач перебував на обліку в Управлінні пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області. Після звільнення з військової служби позивач продовжує працювати.

15.06.2016 року позивач подав заяву до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про призначення вперше пенсії за віком відповідно до Закону України від 9.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

30.06.2016 за №8019/05 відповідач надав запит до Управління пенсійного забезпечення військовослужбовців про припинення виплати пенсії, позивача було знято з обліку та припинено виплату пенсії з 01.08.2016 року, відповідачу надано атестат про зняття з обліку №504 від 14.07.2016 року.

При цьому, відповідач не мав законних підстав подавати клопотання про припинення виплати раніше призначеної пенсії позивача, оскільки таке не ґрунтується на законі, виходячи з наступного.

Правом вибору пенсії закон наділив лише особу, яка має право на пенсійне забезпечення.

Згідно ст. 7 Закону №2262-ХІІ військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. У разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та Закону №1058-ІУ, призначається одна пенсія за її вибором.

22.07.2016 року відповідачем прийнято розпорядження № 6556 про призначення позивачу пенсії за віком з 16.06.2016 року у сумі 1161,14 грн. довічно.

В зазначеному вище розпорядженні у розділі І.Заробітна плата, за період з 01.08.1995 по 30.09.1996 у розрахунок внесені відомості про заробітну плату, які суперечать відомостям, зазначеним в архівній довідці №179/1/4924.

26.07.2016 року відповідачем складено протокол № 157 про відмову в призначенні пенсії за віком позивачу.

27.07.2016 року листом №10708/05 відповідачем повідомлено позивача про відмову в призначенні пенсії та повернуто трудову книжку.

З 01.08.2016 року Управління пенсійного забезпечення військовослужбовців за відсутності заяви позивача поновило йому виплату раніше призначеної пенсії.

25.08.2016 року листом за №12888/05 відповідач знову звернувся до Управління пенсійного забезпечення військовослужбовців з повідомленням про те, що згідно з роз'ясненням Департаменту пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України він знову повернувся до розгляду заяви позивача від 15.06.2016 року щодо призначення пенсії за віком та просив припинити виплату пенсії і надіслати атестат.

З 01.09.2016 року Управління пенсійного забезпечення військовослужбовців припинило виплату пенсії та надіслало відповідачу атестат про зняття з обліку № 348.

При цьому, раніше прийняті відповідачем розпорядження № 6556 про призначення позивачу пенсії за віком, а у подальшому протокол № 157 про відмову в призначенні пенсії за віком, не скасовувалися, у повторному розгляді документів позивача потреби не було.

05.09.2016 року відповідачем було прийнято розпорядження № 827240 про перерахунок призначеної пенсії через зміну надбавки та встановлено розмір пенсії за віком з 01.09.2016 року у сумі 1161,13 грн. довічно.

В цьому розпорядженні у розділі 1 .Заробітна плата, за період з 01.08.1995 по 30.09.1996 у розрахунок внесені відомості про заробітну плату, що суперечать відомостям, вказаним в архівній довідці №179/1/4924.

При цьому, позивач заяву та інші документи про перерахунок пенсії не подавав, також не надавав згоди на зменшення розміру пенсії, тобто відповідач на власний розсуд здійснив з 01.09.2016 року перерахунок пенсії позивача, допустивши зменшення її розміру.

Ст. 44 Закону № 105 8-ІV встановлює, що перерахунок пенсії здійснюється за заявою особи.

Також у п. 2.7. "Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затвердженого постановою ПФ України від 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови ПФ України від № 13-1) (далі - Постанова 22-1) встановлено, що до заяви про перерахунок пенсії у зв'язку з урахуванням страхового стажу (заробітної плати) після призначення пенсії, у зв'язку зі зміною кількості членів сім'ї, а також в інших випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються документи, передбачені п.п.2-4 п. 2.1, п. 2.6 цього розділу.

Подаючи 15.06.2016 року заяву про призначення пенсії позивач надав усі необхідні документи, в тому числі і анкету з фотографією для оформлення пенсійного посвідчення. У п. 4.9. Постанови 22-1 вказано, що документом, який підтверджує призначення особі пенсії, є пенсійне посвідчення, яке видається органом, що призначає пенсію, але відповідачем такого посвідчення не видано та скасовано раніше проставлений штам у трудовій книжці про призначення пенсії.

З матеріалів справи вбачається, що подаючи заяву 15.06.2016 року, позивач не просив здійснити переведення з одного виду пенсії на інший, а просив призначити йому пенсію за віком за Законом №1058-ІУ на підставі вперше поданих документів, а не матеріалів пенсійної справи на пенсію за вислугу років, яка виплачувалася Головним управлінням ПФ України в Чернігівській області.

При призначенні пенсії за віком відповідачем не могли бути застосовані положення ч. З ст. 45 Закону №1058-ІУ, яка регулює порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного відповідно до цього Закону на інший.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При обчисленні пенсії за віком відповідач повинен був керуватися положеннями ст.ст. 27, 28, 29, 40 Закону №1058-ІУ щодо призначення пенсії за віком, з врахуванням страхового стажу та застосуванням показника середньої заробітної плати в цілому по Україні за три календарних роки, які передували року звернення із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до цього Закону та з урахуванням підвищення розміру пенсії за віком, обчисленого відповідно до ст. 27 цього Закону на 0,5% - за кожний повний місяць страхового стажу після досягнення пенсійного віку.

Також до даних правовідносин підлягає застосуванню ст.ст. 49, 51 Закону України від 28.02.1991 №796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо призначення щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію особі, що належить до категорії 4.

Законом №796-ХІІ у ст. 49 встановлено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію, а ст. 51 цього закону встановлено, що особам віднесеним до категорій 2, 3, 4 призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Такий порядок встановлений Кабінетом Міністрів України, у п.п.2 п.13 Постанови КМ України від 23.11.2011 № 1210 встановлений розмір додаткової пенсії особам, що належать до категорії 4, це сума 56,94 грн.

Виходячи з вищевикладеного, відповідач повинен був призначити позивачу пенсію за віком з 01.07.2016 року на підставі зроблених розрахунків, використавши достовірні відомості з наданих ним документів та з урахуванням:

підвищення розміру пенсії на 16% за 32 місяців, у зв'язку з відстроченням виходу на пенсію на строк до 60 місяців відповідно до ст. 29 Закону №1058-ІУ;

доплати за понаднормовий стаж 10 % за 10 років згідно ст. 28 Закону №1058-ІУ; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю 4 категорія (ст.ст. 49, 51 Закону №796-ХІІ).

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

керуючись ст. ст. 158-163, 186 КАС України,

п о с т а н о в и в :

адміністративний позов задовольнити.

Визнати неправомірними дії Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України щодо обчислення ОСОБА_1 пенсії за віком у 2016 році з урахуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2007 рік.

Зобов'язати Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України здійснити обчислення ОСОБА_1 пенсії за віком на підставі поданої заяви від 15.06.2016 на умовах і в порядку, передбачених ст.ст. 27, 28, 29, 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та ст.ст. 49, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком (за 2013-2015 роки), внести у розрахунок достовірні відомості про заробітну плату за період з 01.08.1995 року по 30.09.1996 рік згідно з даними архівної довідки №179/1/4924, при обчисленні, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключити один неповний місяць - серпень 2008 року та період до 60 календарних місяців підряд (54 місяців з 01.07.2000 по 31.01.2005) та виплачувати пенсію в обрахованому розмірі з 01 липня 2016 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 551 грн. 20 коп.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення в порядку ч. 1 та 2 статті 186 КАС України.

Суддя: