Ухвала суду № 62947872, 23.11.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2016 року Справа № 876/7725/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Кушнерика М.П., Мікули О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 вересня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання до вчинення дій,-

в с т а н о в и в :

У липні 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області (далі - відповідач) про визнання дій неправомірними та зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції, що діяла станом на 26.12.2002 року, на підставі довідки прокуратури Закарпатської області № 18-147 вих.16 від 17.06.2016 року в розмірі 90 % від суми заробітку без обмеження її максимального розміру та сплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії з 01.01.2016 року.

Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 вересня 2016 року позов задоволено частково. Визнано дії відповідача при прийнятті рішення про відмову позивачу у перерахунку пенсії за вислугу років згідно постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 неправомірними. Зобов'язано відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» у редакції, що діяла станом на 01 серпня 2000 року, у розмірі 90% від місячного заробітку, зазначеного у довідці, виданій Прокуратурою Закарпатської області № 18-147 вих. 16 від 17 червня 2016 року, без обмеження її максимального розміру, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії з 01 січня 2016 року. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області на користь позивача витрати на сплату судового збору в розмірі 551,20 грн. (п'ятсот п'ятдесят одна гривня двадцять копійок).

Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права та невстановлення всіх обставин справи, просить оскаржувану постанову скасувати і прийняти нову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що у зв'язку із змінами в законодавстві з 01.06.2015 року пенсії в порядку та на умовах, визначених, зокрема, Законом України «Про прокуратуру» не призначаються, а раніше призначені пенсії не перераховуються. Таким чином, провести перерахунок пенсії позивачу не є можливим.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, а відтак на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач знаходиться на обліку у відповідача та з серпня 2000 року отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" (далі - Закон № 1789) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) в розмірі 90% суми місячного заробітку.

У червні 2016 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії згідно довідки прокуратури Закарпатської області від 17.06.2016 року № 18-147 вих. 16, проте йому була надіслана вкладка № 45 до протоколу № 27 від 29.06.2016 року про відмову у перерахунку пенсії (а.с. 14-17).

Також листом від 21.07.2016 року № 02/М-92 відповідач відмовив позивачу в перерахунку пенсії (а.с. 24).

Колегія суддів зазначає, що умови та порядок пенсійного забезпечення прокурорів та слідчих визначено ст. 50-1 Закону № 1789 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Так, відповідно до частини першої ст. 50-1 Закону № 1789 в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу, прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (далі - Закон № 3668), який набрав чинності з 01.10.2011р., внесено зміни до ст. 50-1 Закону № 1789, зокрема змінено у відсотках розмір пенсії за вислугу років, яка призначається прокурорам і слідчим у разі реалізації ними такого права.

Так, відповідно до ст. 50-1 Закону № 1789 у редакції Закону № 3668 прокурори і слідчі мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011р. - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

Таким чином, з 01.10.2011 року положення ч. 1 ст. 50-1 Закону № 1789 щодо призначення прокурорам і слідчим пенсії за вислугу років у розмірі не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку втратили чинність у зв'язку з внесенням змін до редакції цієї статті Законом № 3668.

Разом з тим, підстави та порядок перерахунку пенсій прокурорам регулюються ч.13, 18 ст. 50-1 Закону № 1789, положення яких щодо перерахунку пенсії у зв'язку із прийняттям Закону № 3668-VІ змін не зазнали (змінилась лише нумерація частин цієї статті).

Так, відповідно до ч.13 ст. 50-1 Закону № 1789 обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст. 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд зазначає, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури мають застосовуватись норми, що визначають порядок перерахунку пенсії, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені Законом № 3668 зміни до ст. 50-1 Закону № 1789 щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

Стосовно дати проведення перерахунку, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції і зазначає наступне.

Згідно з ч.18 ст. 50-1 Закону № 1789, призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Таким чином, позивач набув право на підвищення пенсії з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому було підвищено заробітну плату відповідної категорії прокурорсько-слідчих працівників, тобто з 01 січня 2016 року, а звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії 23 червня 2016 року, відтак, враховуючи обмеження терміну виплати за минулий час (не більш як за 12 місяців до дня звернення за перерахунком пенсії), пенсія позивачу підлягає перерахунку і виплаті з 01 січня 2016 року, як і вказав суд першої інстанції.

Правова позиція висловлена Верховним судом України у постанові від 15.12.2015 року у справі № 161/18933/14-а.

Положення п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213, на які посилається відповідач, стосуються порядку призначення пенсії прокурорам у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

Тому, скасування порядку нарахування пенсій за спеціальними законами з 1 червня 2015 року та подальше призначення таких пенсій на загальних підставах, не впливає на можливість проведення перерахунку пенсії, призначеної раніше, у відповідності до діючих на час її призначення норм Закону № 1789 .

Таким чином, підстави для відмови у перерахунку пенсії позивачу відсутні, оскільки норма закону, на яку посилається відповідач, може застосовуватися лише до осіб, які звернулися із заявою про призначення пенсії після 01.06.2015 року, а не із заявою про перерахунок раніше призначеної пенсії.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.

Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 195,197,198,200,205,206,254 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області залишити без задоволення, а постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 вересня 2016 року у справі № 308/7196/16-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий А.Р.Курилець

Судді М.П.Кушнерик

О.І.Мікула