Ухвала суду № 62947828, 17.11.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/355/16 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б. Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

У Х В А Л А

Іменем України

17 листопада 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Мамчура Я.С.,

Бєлової Л.В.,

при секретарі: Вітковській К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 серпня 2016 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними та скасування протоколу, припису та постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві, в якому просив:

- визнати незаконним Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 14.12.2015 та Припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема, будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт від 14.12.2015;

- визнати незаконною та скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 22.12.2015 №79/15/10/26-42/2212/02/3.

Протокольною ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.12.2015 замінено неналежного відповідача - Департамент державної архітектурно-будівельної інспекцію у місті Києві на процесуального правонаступника - Державну архітектурно-будівельну інспекцію України.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 серпня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, а висновки, викладені ним в оскаржуваній постанові, не відповідають обставинам справи.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явилися у судове засідання, вивчивши матеріали справи, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги і докази на їх підтвердження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, 14 грудня 2015 року Головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурного-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Лук'яновим Андрієм Олександровичем на підставі звернення Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 04.11.2015 за вих. № 15167/0/07/27-15 було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, на об'єкті за адресою: АДРЕСА_1.

За результатами перевірки Департаментом складено Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 14.12.2015, яким зафіксовано, що нежитлове приміщення, яке розташоване на АДРЕСА_2 загальною площею 299,2 кв.м. займає ФОП ОСОБА_3, на підставі Договору суборенди нежитлового приміщення від 01.09.2015, укладеного між ним (Суборендар) та ФОП ОСОБА_6 (Орендар).

Згідно таблиці А.1 Додатку А ДСТУ-Н Б В. 1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва», об'єкт будівництва віднесено посадовими особами контролюючого органу до II (другої) категорії складності.

В ході перевірки, беручи посадовими особами контролюючого органу встановлено, що ФОП ОСОБА_3 самочинно без документів, які надають право на виконання будівельних робіт, розпочато будівельні роботи із реконструкції нежитлових приміщень на першому поверсі будівлі по АДРЕСА_1 чим порушено приписи ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

14 Грудня 2015 року Відповідачем було складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема, будівельним нормам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

В подальшому відповідачем на підставі протоколу про порушення у сфері містобудівної діяльності, припису про усунення порушень та акту перевірки, прийнято постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 22 грудня 2015 №79/15/10/26-42/2212/02/3, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 3 п.4 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф в розмірі 49 608 грн.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що кваліфікація виконаних позивачем робіт як «реконструкція», є обґрунтованою, - внаслідок чого притягнення позивача до відповідальності у формі штрафу є цілком правомірним, а тому підстави до скасування постанови від 22.12.2015 № 79/15/10/26-42/212/02/3 відсутні.

Також, зазначив, що право позивача не може бути відновлене шляхом визнання протиправним акта індивідуальної дії - припису від 14.12.15, який вичерпав свою дію 15.01.2016, та протоколу про адміністративне правопорушення, з урахуванням чого, на думку Окружного адміністративного суду м.Києва, в позові в цій частині також слід відмовити.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого:

Частиною 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; 2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності.

Згідно з ч. 1 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I - III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Правовий аналіз зазначених вище норм чинного законодавства, порушення яких встановлено під час проведення перевірки, дає змогу дійти висновку, що вирішальною ознакою наявності/відсутності в діях позивача ознак правопорушення у сфері містобудівної діяльності, в даному випадку, є виконання позивачем будівельних робіт без дотримання погоджувальної процедури, передбаченої ч. 1 ст. 34, ч. 1 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Поняття «Будівельні роботи» визначено в Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 № 466.

Зокрема, відповідно до п. 2 зазначеного Порядку під будівельними роботами розуміються роботи з нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення діючих підприємств, реставрації, капітального ремонту.

Додатком Б до ДБН А.2.2-3-2004 «Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва» визначено, що реконструкція - перебудова існуючих об'єктів виробничого та цивільного призначення, пов'язана з удосконаленням виробництва, підвищенням його техніко-економічного рівня та якості вироблюваної продукції, поліпшенням експлуатації та проживання, якості послуг, зміною основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність, функціональне призначення, показників (кількість продукції, потужність, функціональне призначення, геометричні розміри).

Як вбачається з матеріалів справи, роботи, виконувані позивачем на об'єкті за адресою: АДРЕСА_1, ідентифіковані контролюючим органом як «реконструкція».

Під час перевірки позивачем було надано «Проект реконструкції вбудованого нежитлового приміщення адресою: АДРЕСА_1 розроблений Проектно-будівельною компанією «Оксі-К», однак вказаний проект містить відмітку «Дана проектна документація не дає права на початок виконання будівельних робіт. Право на початок виконання будівельних робіт настає після отримання всіх необхідних погоджень, згідно чинного законодавства України».

Жодних інших дозвільних документів, які б підтверджували дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 ані до перевірки, ані до суду надано не було.

Крім того, з матеріалів фотофіксації, що наявні в матеріалах справи, вбачається, що позивачем майже на всю висоту житлового будинку встановлено вентиляційну трубу, що також підтверджує проведення позивачем будівельних робіт саме із реконструкції спірного нежитлового приміщення.

Вказані обставини апелянтом в ході судового розгляду справи не спростовані. Посилання апелянта на те, що означена вентиляційна труба не була предметом перевірки контролюючого органу, а тому вказані обставини не можуть бути підставою до притягнення його до відповідальності на підставі п.4 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» також не відповідають дійсності, оскільки як вбачається з направлення на проведення перевірки від 11.12.2015, об'єктом такої перевірки був 1-й поверх будівлі за адресою: АДРЕСА_1 вцілому, а не окремі його елементи.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що при винесенні постанови від 22.12.2015 №79/15/10/26-42/212/02/3 відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому підстави для її скасування відсутні.

Стосовно решти позовних вимог, суд апеляційної інстанції звертає увагу на їх похідний характер та враховуючи, встановлену раніше судом правомірність постанови про притягнення до відповідальності, також погоджується з судом першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог в цій частині та відсутність підстав до їх задоволення.

Отже, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Допущення судом першої інстанції порушень норм матеріального та процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не виявлено, суд повно і правильно встановив фактичні обставини справи, правильно визначив правовідносини, що склалися між сторонами, і дав їм належну правову оцінку, - з огляду на що підстави до скасування судового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст.160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 серпня 2016 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 22 листопада 2016 року.

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Бєлова Л.В.

Мамчур Я.С