Постанова № 62947764, 15.11.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" листопада 2016 р. Справа№ 910/6479/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Шапрана В.В.

Буравльова С.І.

за участю секретаря: Добрицької В.С.

за участю представників:

позивача Білоус О.А. довіреність № б/н від 20.09.16

відповідача Бондарєв Ю.О. довіреність № б/н від 16.05.16

відповідача Юнга В.Ю. довіреність № (директор)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Купава-Укрторг" та апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМОУШН ТУ ГОУ УКРАЇНА"

на рішення Господарського суду Київської області

від 16.08.2016

у справі № 910/6479/16( суддя Бабкіна В.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМОУШН ТУ ГОУ УКРАЇНА"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Купава-Укрторг"

про стягнення 499051,28 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 16.08.2016 у справі №910/6479/16 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Купава-Укрторг" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМОУШН ТУ ГОУ УКРАЇНА" 313793 (триста тринадцять тисяч сімсот дев'яносто три) грн 37 коп. безпідставно перерахованих позивачем коштів, 4706 (чотири тисячі сімсот шість) грн 90 коп. судового збору. У решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ТОВ "Купава-Укрторг" подало апеляційну скаргу, в якій просило суд скасувати рішення Господарського суду Київської області від 16.08.2016 у справі №910/6479/16, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.09.2016 для розгляду справи №910/6479/16 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Купава-Укрторг" було сформовано колегію суддів під головуванням судді Андрієнка В.В., суддів Шапран В.В., Буравльов С.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2016 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Купава-Укрторг" було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 22.09.2016.

21.09.2016 до відділу забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) КАГС від позивача надійшло письмове клопотання про відкладення розгляду справи.

22.09.2016 до відділу забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) КАГС від представника відповідача надійшло письмове клопотання про витребування відповідей у ТОВ «УКРНЕТ» і ТОВ «ЛАЙФСЕЛЛ» на запити ТОВ «КУПАВА УКРТОРГ».

Також, 22.09.2016 до відділу забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) КАГС від представника відповідача надійшло письмове клопотання про фіксування судового процесу, клопотання про призначення експертизи, для з'ясування розміру фактичних затрат, понесених відповідачем у зв'язку із виконанням договору підряду.

Головуючим суддею було задоволено клопотання відповідача про фіксування судового засідання. В судове засідання, яке відбулось 22.09.2016 не з'явився представник позивача. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 77 ГПК України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу.

Частиною другою вказаної статті передбачено, що про відкладення розгляду справи виноситься ухвала, в якій вказуються час і місце проведення наступного засідання.

Враховуючи подане позивачем клопотання та не з'явлення останнього в судове засідання розгляд справи було відкладено на 20.10.2016.

27.09.2016 до відділу забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) КАГС від позивача надійшла апеляційна скарга на рішення Господарського суду Київської області від 16.08.2016 у даній справі. ТОВ "ЕМОУШН ТУ ГОУ УКРАЇНА" просило суд, скасувати рішення Господарського суду Київської області у даній справі, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовну заяву в повному обсязі. Також, стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір за розгляд судом апеляційної скарги.

Відповідно до протоколу передачі апеляційної скарги раніше визначеному складу суду від 27.09.2016, апеляційну скаргу ТОВ "ЕМОУШН ТУ ГОУ УКРАЇНА" у справі №910/86479/16 було передано для розгляду раніше визначеному складу суду, під головуванням судді Андрієнка В.В., суддів Шапран В.В., Буравльов С.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.09.2016 апеляційну скаргу ТОВ "ЕМОУШН ТУ ГОУ УКРАЇНА" було прийнято до провадження у визначеному складі суду та призначено до розгляду на 20.10.2016.

20.10.2016 до відділу забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) КАГС від відповідача надійшло письмове клопотання про призначення експертизи, на вирішення якої поставити наступні питання:

- чи виконаний друк на аркушах 1-7 та 8 договору на одному друкуючому пристрої?

- чи виконаний друк на аркушах 1-7 договору на одному друкуючому пристрої?

- чи виконаний друк аркушу 8 договору на принтері HP (Hewlett Packard) Laser Jet 1010 Product # 02460A Serial # CNFJ 460572?

- чи виконаний друк аркушів 1-7 на друкуючих пристроях, вилучених в офісі ТОВ «ЕМОУШЕН ТУ ГОУ УКРАЇНА» та за місцем проживання ОСОБА_1

- чи виконаний друк сторінок 1-7 та 8 договору в один час?

- в який час виконаний друк сторінок 1-7 договору?

- в який час виконаний друк сторінки 8 договору?

- чи в один час виконаний відтиск печаток ТОВ «ЕМОУШЕН ТУ ГОУ УКРАЇНА» та ТОВ «КУПАВА УКРТОРГ» на аркуші 8 договору?

- в який час виконаний відтиск печаток ТОВ «КУПАВА УКРТОРГ» на аркуші 8 договору?

- в який час виконаний відтиск печаток ТОВ «ЕМОУШЕН ТУ ГОУ УКРАЇНА» на аркуші 8 договору?

- чи відповідає дата укладення договору, проставлена на аркуші 1 договору, даті друку сторінок 1-7 договору?

- чи в один час виконано підпис директора ТОВ «ЕМОУШЕН ТУ ГОУ УКРАЇНА» та відтиск печатки ТОВ «ЕМОУШЕН ТУ ГОУ УКРАЇНА» на аркуші 8 договору, друк аркушів 1-7 договору?

- чи в один час виконано підпис керівника та відбиток печатки ТОВ «КУПАВА УКРТОРГ» на аркуші 8 договору та документах, наданих для порівняльного дослідження (за 22.12.2015)?

- чи в один час виконано підпис керівника та відбиток печатки ТОВ «ЕМОУШЕН ТУ ГОУ УКРАЇНА» на аркуші 8 договору та документах, наданих для порівняльного дослідження (за 22.12.2015)?

- в якій послідовності виконано підпис керівника та відбиток печатки ТОВ «ЕМОУШЕН ТУ ГОУ УКРАЇНА» на аркуші 8 договору?

В судове засідання, яке відбулось 20.10.2016 з'явились представники позивача та відповідача. Представник відповідача усно клопотав перед судом про перенесення судового засідання, для можливості ознайомлення з матеріалами справи. Було оголошено перерву до 15.11.2016. Також, в судовому засіданні головуючим суддею було об'єднано апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Купава-Укрторг" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМОУШН ТУ ГОУ УКРАЇНА" в одне апеляційне провадження.

14.11.2016 до відділу забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) КАГС від відповідача надійшло письмове клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, а саме, копії документів по кримінальним справам.

Також, 14.11.2016 до відділу забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) КАГС від відповідача надійшло письмове клопотання про прийняття доказів та долучення їх до матеріалів справи.

В судове засідання, яке відбулось 15.11.2016 з'явились представники позивача та відповідача, які надали суду усні пояснення стосовно доводів наведених в апеляційній скарзі також стосовно заявлених клопотань. Отже, заслухавши пояснення присутніх представників, головуючий суддя, після проведення колегією суддів наради, оголосив вступну та резолютивну частини постанови, також головуючи оголосив про відхилення клопотання відповідача про призначення експертизи у справі, з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 41 ГПК України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі.

Як зазначається в п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року N 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи", судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Відповідно до п. 5 вказаної вище постанови суду, питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Також, колегія суддів зазначає, що представником позивача були надані відповіді на питання, які були поставленні на вирішення експертизи. При цьому представник позивача не заперечував, що сторінки в договорі, який є предметом розгляду, дійсно друкувались на різних принтерах. Отже, враховуючи те, що у жодної ж сторін не має в наявності оригіналу кладеного між ними договору, тому у суду відсутні підстави та можливості призначення у даній справі експертизи.

Приписами ст. 99 ГПК України визначено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, позивачем було вказано, що 22.12.2015 між ТОВ "ЕМОУШН ТУ ГОУ УКРАЇНА" (ЗАМОВНИК) та ТОВ "Купава-Укрторг" (ПІДРЯДНИК) було укладено договір підряду №40/12/15В.

Пунктом 1.1. вказаного договору передбачено, що в порядку та на умовах, визначених цим договором, Підрядник зобов'язується на свій ризик та за завданнями Замовника виконати визначені в цьому договорі види робіт, щодо виготовлення продукції (товар), а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані Підрядником роботи.

Отже, ТОВ "ЕМОУШН ТУ ГОУ УКРАЇНА" посилається на укладення в якості замовника з ТОВ "Купава-Укрторг" в якості підрядника договору підряду № 40/12/15В від 22.12.2015, за умовами якого останній у передбачені договором строки зобов'язувався виконати передбачені договором роботи з виготовлення продукції (причепа), які замовник зобов'язався оплатити в порядку та на умовах, визначених договором.

Позивач зазначив, що відповідно до умов договору ним було перераховано відповідачеві загалом 361606,00 грн.

Відповідно, факт перерахування коштів у вказаній сумі підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними дорученнями, та не заперечується відповідачем.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач листом від 14.03.2016 №287 звернувся до відповідача з вимогою про розірвання договору в односторонньому порядку, та вимагав протягом 3-х банківських днів повернути невикористаний аванс у сумі 313793,37 грн, оскільки в період з 22.12.2015 по 12.03.2016 відповідачем було виконано робіт на суми 38153,63 грн та 9656,00 грн.

Судом було вказано, що оскільки зазначені кошти повернуто не було, позивач і звернувся до суду і просить стягнути з відповідача 313793,37 грн заборгованості з повернення авансового платежу, 3% річних від суми заборгованості, 185000,00 грн штрафу за порушення строків виконання робіт, а також покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору.

Відповідач неодноразово вказував, що позивачем надано до суду підроблений договір, оскільки відповідачем надавалися позивачеві два підписаних з боку відповідача примірники договору іншого змісту, який містив умови, що були погоджені відповідачем. При цьому відповідач категорично заперечував наявність волевиявлення на укладення договору на таких умовах, які містяться у варіанті договору, що наданий позивачем.

Беручи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку, що дослідженню у даній справі підлягає саме факт укладення сторонами договору підряду № 40/12/15В від 22.12.2015 та зміст його умов.

Колегією суддів було встановлено, також не заперечувались сторонами в засіданні, що жодна із сторін справи не має у своєму розпорядженні примірника оригіналу договору, кожний аркуш якого був би засвідчений підписами керівників сторін та відбитками їх печаток, що надавало б можливість беззаперечно встановити зміст умов договору підряду, який мали намір укласти сторони.

Відповідно відповідач надав до матеріалів справи копію договору підряду № 40/12/15В від 22.12.2015, з якої вбачається проставлення керівником відповідача, за його твердженням, підпису на кожному аркуші договору.

Як вбачається з договору наданого відповідачем, останній містить 7 аркушів, копія останнього з яких містить підписи керівників і печатки обох сторін договору.

Таким чином, умови договору, викладені на останній сторінці, сторонами не заперечуються.

Між тим, відповідачем було надано до матеріалів справи копію додатку № 1 до договору підряду - Специфікацію № 1, на першому аркуші якої, за твердженням керівника відповідача, проставлений його підпис. Специфікація № 1 містить загалом 2 аркуші, останній з яких містить підписи керівників та відбитки печаток сторін, і зміст викладених на цьому другому аркуші умов сторонами не заперечується.

Відповідач неодноразово наголошував на тому, що позивачем замінено усі сторінки, крім останніх сторінок договору та додатків до нього, на яких містяться оригінальні підписи в.о. генерального директора ТОВ "Купава-Укрторг" та відбитки печатки товариства. При цьому, текст на сторінках, які замінено, відрізняється від тексту, в якому викладені умови договору, щодо яких, за твердженням відповідача, було волевиявлення ТОВ "Купава-Укрторг".

Беручи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку, що у кожної із сторін договору є власний варіант "договору підряду № 40/12/15В від 22.12.2015", що містить різні його умови.

При цьому судом було встановлено, що жодних належним чином підписаних обома сторонами документів на підтвердження існування відповідних правовідносин за договором підряду між позивачем та відповідачем у даній справі (додаткові угоди про внесення змін до договору, акти виконаних робіт, акти звіряння розрахунків тощо) та виконання його узгоджених умов до матеріалів справи не надано, і, за поясненнями представників сторін, не існує.

Отже, як вбачається з п. 2.1 договору в редакції, наявній у позивача, виконання робіт та їх передача (передача товару) замовнику здійснюється підрядником протягом 60 робочих днів з дати отримання підрядником передплати згідно Специфікації до даного договору за наступним графіком: базової комплектації причепу (виготовлення платформи, стін, підлоги, стелі) - з 25.12.2015 по 25.01.2016; виготовлення та встановлення вікон - 15.01.2016 по 07.02.2016; виготовлення та встановлення барної стійки - 15.01.2016 по 01.02.2016; виготовлення та встановлення деко даху, лайт боксів, обклеювання фасаду - 01.02.2016 по 01.03.2016; виготовлення та встановлення сонцезахисної системи - 25.02.2016 по 15.03.2016; внутрішнє оздоблення - 15.02.2016 по 01.03.2016; встановлення обладнання - 01.03.2016 по 15.03.2016; зовнішнє оздоблення - 15.02.2016 по 10.03.20.16; надання відповідної документації, сертифікати - 15.03.2016 по 17.03.2016.

Однак, як встановлено судом, пунктом 2.1 договору в редакції, наявній у відповідача, встановлено, що виконання робіт та їх передача (передача товару) замовнику здійснюється підрядником протягом 60 робочих днів з дати отримання підрядником передплати згідно Специфікації до даного договору. Графіку виконання робіт та змісту їх етапів редакція договору відповідача не містить.

Як зазначено у пункті 1.2 договору в редакціях як позивача, так і відповідача, обсяги та ціна (вартість) робіт, а також технічні специфікації, вимоги по зовнішньому виду та інші вимоги до товару, наводяться в додатках до договору, які підписуються та скріплюються печатками обох сторін та є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно додатком № 1 до договору - Специфікацією, в редакції договору позивача, встановлено перелік операцій/одиниць обладнання, які мають бути виконані (поставлені) підрядником. Зокрема, вартість шасі причепу встановлено в сумі 38156,63 грн.

Водночас, додатком № 1 до договору - Специфікацією, в редакції договору відповідача, передбачений інший перелік робіт, а вартість певних позицій не є деталізованою. Так, Специфікація відповідача взагалі не містить окремо визначеної вартості шасі причепу.

Між тим, у варіанті договору позивача міститься пункт 5.3.4, покладений в основу вимог ТОВ "ЕМОУШН ТУ ГОУ", за змістом якого замовник має право в односторонньому порядку розірвати даний договір у разі порушення підрядником положень розділу 2 даного договору, про що письмово проінформувати підрядника та вимагати повернення сплачених замовником на рахунок підрядника коштів за договором. В такому випадку договір вважається розірваним від дати отримання підрядником такого повідомлення засобами електронного зв'язку. В інших випадках діє п. 10.2 договору.

Одночасно, варіант договору як позивача, так і відповідача містить п. 10.2, який розташований на останньому його аркуші, на якому проставлені підписи і печатки сторін. За змістом пункту 10.2 договору одностороння відмова від зобов'язань за цим договором і його одностороннє розірвання не допускаються. Договір може бути достроково розірваний тільки за письмовою згодою сторін, або в порядку, встановленому чинним законодавством України. Водночас, варіант договору відповідача не містить пункту 5.3.4.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що пункт 6.4, на який посилається позивач при нарахуванні штрафу і згідно з яким, у разі порушення підрядником строків графіку відповідно до п. 2.1 договору, підрядник сплачує замовнику штраф у розмірі 5000,00 грн за кожен день затримки, у вказаній редакції міститься тільки у варіанті договору позивача. Варіант договору відповідача містить пункт 6.4 іншого змісту, і не містить пунктів, що встановлювали б відповідальність підрядника у вигляді наведеного вище штрафу.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Отже, договором є домовленість сторін, що виражає узгоджену волю сторін, яка спрямована на досягнення конкретної мети, тобто договір це юридичний факт, на підставі якого виникають цивільні права та обов'язки.

Частина 1 ст. 638 Цивільного кодексу України передбачає, що договір вважається укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. До істотних умов відносяться умови про предмет договору, умови, які визначені істотними законом, а також ті умови, щодо яких сторонами обов'язково повинна бути досягнута згода.

Згідно зі ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми (ч.ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Поряд з цим, ч. 1 ст. 641 того ж Кодексу передбачено, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.

Як встановлено ч. 1 ст. 642 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Також, статтею 646 ЦК України передбачено, що відповідь про згоду укласти договір на інших, ніж було запропоновано, умовах є відмовою від одержаної пропозиції і водночас новою пропозицією особі, яка зробила попередню пропозицію.

Колегія суддів звертає увагу на те, що статтею 181 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони. У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Отже, беручи до уваги вищенаведене, та враховуючи те, що до матеріалів справи сторонами не надано доказів укладення договору підряду № 40/12/15В від 22.12.2015 у встановленому чинним законодавством порядку, як і доказів погодження обома сторонами його істотних умов, зокрема, в частині видів та обсягів робіт, що підлягали виконанню, а також строків їх виконання, тому суд дійшов висновку, що договір підряду № 40/12/15В від 22.12.2015 не є укладеним між сторонами у встановлений законом спосіб.

Судом було встановлено, що позивачем було здійснено перерахування на користь відповідача коштів на підставі договору, який був визнаний судом неукладеним.

Отже, позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача частину коштів, сплачених в якості авансу, в сумі 313793,37 грн.

Згідно зі статтею 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Отже, загальні умови існування цивільно-правових зобов'язань, що виникають у зв'язку із так званим безпідставним збагаченням, тобто набуттям або збереженням майна без достатньої правової підстави.

Таким чином, підставою виникнення зобов'язання із безпідставного збагачення можуть бути як дії набувача майна або потерпілого, так і події. При цьому поведінка набувача майна може бути як правомірною (коли він набуває майно внаслідок помилки, без умислу зі своєї сторони), так і неправомірною (коли набувач майна свідомо подає підроблені документи для отримання пільги або здійснює якісь інші неправомірні діяння з метою отримання безпідставного збагачення).

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Виходячи зі змісту зазначеної норми можна виокремити особливості змісту та елементів кондикційного зобов'язання.

Характерною особливістю кондикційних зобов'язань є те, що підстави їх виникнення мають широкий спектр: зобов'язання можуть виникати як із дій, так і з подій, причому з дій як сторін зобов'язання, так і третіх осіб, із дій як запланованих, так і випадкових, як правомірних, так неправомірних. Крім того, у кондикційному зобов'язанні не має правового значення чи вибуло майно, з володіння власника за його волею чи всупереч його волі, чи є набувач добросовісним чи недобросовісним.

Кондикційне зобов'язання виникає за наявності таких умов:

1) набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого);

2) набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Конструкція статті 1212 ЦК, як і загалом норм глави 83 ЦК, свідчить про необхідність установлення так званої "абсолютної" безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.

Отже, ознаки, характерні для кондикції, свідчать про те, що пред'явлення кондикційної вимоги можна визнати належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо: 1) річ є такою, що визначена родовими ознаками, в тому числі грошовими коштами; 2) потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів) від тієї особи (набувача), з якою він не пов'язаний договірними правовідносинами щодо речі. (Постанова Верховного Суду України від 02.03.2016 № 6-3090цс15).

За таких обставин, у відповідача існує обов'язок повернути позивачу перераховані ним кошти.

Так як позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача частину коштів, сплачених в якості авансу, в сумі 313793,37 грн, то відповідна вимога позивача підлягає задоволенню саме в цій сумі, з урахуванням меж позовних вимог.

Також, позивачем були заявлені вимоги про стягнення з відповідача 257,91 грн 3% річних від суми заборгованості.

Однак, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позову в цій частині виходячи з наступного.

Відповідно до п. 5.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов'язання за договором (стаття 612 ЦК України), повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов'язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Беручи до уваги встановлених раніше обстави справи, позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних залишається судом без задоволення.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача 185000,00 грн штрафу, слід зазначити, що за приписами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Поряд з цим, стаття 546 Кодексу встановлює, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ст. 547 ЦК України).

Відтак, оскільки договір підряду № 40/12/15В від 22.12.2015 є неукладеним, і, відповідно, вчинення сторонами письмового правочину щодо встановлення для відповідача відповідальності у вигляді штрафу в сумі 5000,00 грн за кожний день прострочення виконання робіт є недоведеним, то і підстави для стягнення з відповідача штрафу є відсутніми.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про задоволення позову в частині стягнення з відповідача коштів у сумі 313793,37 грн, як безпідставно перерахованих позивачем коштів.

Беручи до уваги наведене, судова колегія вважає, що рішення Господарського суду Київської області від 16.08.2016 у справі №910/6479/16 прийнято з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, які мають значення для вирішення даного спору, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Купава-Укрторг" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМОУШН ТУ ГОУ УКРАЇНА" задоволенню не підлягають.

Судові витрати за подання апеляційних скарг відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на скаржників.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду Київської області від 16.08.2016 у справі №910/6479/16 залишити без змін, а апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Купава-Укрторг" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМОУШН ТУ ГОУ УКРАЇНА" - без задоволення.

2. Матеріали справи №910/6479/16 повернути до Господарського суду Київської області.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді В.В. Шапран

С.І. Буравльов