Ухвала суду № 62947721, 23.11.2016, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

23 листопада 2016 рокум. Ужгород№ 807/1856/16

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Скраль Т.В., розглянувши матеріали позовної заяви Хустського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області до товариства з обмеженою відповідальністю "Приватно-орендного агроторгівельного об'єднання Прикордонник" про стягнення заборгованості в сумі 4958,27 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Хустське об'єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Приватно-орендного агроторгівельного об'єднання Прикордонник" про стягнення заборгованості в сумі 4958,27 грн.

Однак, подана позовна заява не відповідає вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), виходячи з наступного.

Згідно з ч. 3 ст. 106 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем доказ сплати судового збору не додано.

Позивачем разом з позовною заявою подано до суду клопотання про звільнення від сплати судового збору від 27.10.2016 № 6526/07. Дане клопотання обґрунтоване тим, що відповідно до ч. 1 ст. 73 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" кошти Пенсійного фонду формуються переважно за рахунок страхових внесків та використовуються на: 1) виплату пенсій, передбачених цим Законом; 2) надання соціальних послуг, передбачених цим Законом; 3) фінансування адміністративних витрат, пов'язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду; 4) оплату послуг з виплати та доставки пенсій; 5) формування резерву коштів Пенсійного фонду. Окрім цього, зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 73 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом. Також, в поданому клопотанні позивач наголошує, що судові витрати не повинні бути перешкодою для доступу до суду всіх осіб незалежно від їх майнового стану, що відповідає гарантуванню принципу рівності.

Проте, розглянувши клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору, суд приходить до висновку, що таке є необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Законом України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон України "Про судовий збір") врегульовано правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Зокрема, ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" розмір мінімальної заробітної плати на 01 січня 2016 року складає 1378,00 грн.

Згідно з пп.1 п.3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах, а саме: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Дана позовна заява містить вимогу майнового характеру, зокрема, позивач просить стягнути з відповідача суму в розмірі 4958,27 грн.

Отже, розмір необхідної до сплати позивачем - суб'єктом владних повноважень судового збору за подання до адміністративного суду позову майнового характеру повинен складати 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати, тобто 1378,00 грн.

Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" визначено осіб, яким надано пільги щодо сплати судового збору.

Позивач, виходячи з положень ст. 5 Закону України "Про судовий збір" до осіб, що звільнені від сплати судового збору, не відноситься.

У відповідності до ст. 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Разом з тим, майновий стан сторони є оціночним поняттям та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану.

Однак, позивачем не було надано суду жодних належних доказів на підтвердження факту відсутності відповідних коштів (бюджетних асигнувань) для сплати судового збору.

Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 № 2 "Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" постановлено рекомендувати суддям адміністративних судів Аналіз практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", враховувати під час ухвалення рішень у справах відповідної категорії. Так, Пленум Вищого адміністративного суду України у Постанові від 05.02.2016 № 2 зазначає, що при зверненні до суду із заявою про відстрочення або розстрочення сплати судового збору особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності відповідних коштів (бюджетних асигнувань) для сплати судового збору.

Окрім цього, Пленум Вищого адміністративного суду України в Постанові від 05.02.2016 № 2 вказує, що як зазначено у Довідці про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами Закону України "Про судовий збір" від 23 січня 2015 року, обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати. Таку ж позицію, підтримав Європейський суд з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18 жовтня 2005 року (заява № 70297/01), а також Вищий адміністративний суд України в своїй Ухвалі від 25.09.2015 по справі № К/800/41360/15.

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у своїй Постанові від 25.09.2015 зазначила, що відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для звільнення її від сплати судового збору, що узгоджується із позиціями Пленуму Вищого адміністративного суду України, Верховного суду України та практикою Європейського суду з прав людини.

Разом з тим, рівність усіх учасників судового процесу перед законом передбачає єдиний правовий режим судочинства, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та обов'язків, тобто є конкретизацією загального принципу рівності всіх перед законом і судом стосовно сфери здійснення судової влади і судочинства.

Тому, звільнення від сплати судового збору в окремих категоріях справ може розцінюватися як надання їм певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу.

Отже, враховуючи, що позивачем не було надано суду жодних належних доказів на підтвердження факту відсутності відповідних коштів (бюджетних асигнувань) для сплати судового збору, суд приходить до висновку про відсутність підстав, передбачених ст. 88 КАС України для звільнення позивача від сплати судового збору за подання ним позовної заяви. А тому, в задоволенні клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору слід відмовити.

Реквізити для сплати судового збору в Закарпатському окружному адміністративному суді (за подання до адміністративного суду адміністративного позову) є наступними: призначення платежу: *;101;____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом___(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Закарпатський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа); Отримувач коштів УК у м. Ужгороді, 22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38015610; Банк отримувача ГУ ДКСУ у Закарпатській області; Код банку отримувача (МФО) 812016; Рахунок отримувача: 31210206784002; Код класифікації доходів бюджету 22030101.

За таких обставин, згідно з ч. 1 ст. 108 КАС України позовну заяву слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення вказаного недоліку шляхом подачі до суду документа про сплату судового збору в розмірі 1378,00 грн.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 106, 108, 165 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Хустського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області до товариства з обмеженою відповідальністю "Приватно-орендного агроторгівельного об'єднання Прикордонник" про стягнення заборгованості в сумі 4958,27 грн. - залишити без руху.

Надати Хустському об'єднаному управлінню Пенсійного фонду України Закарпатської області п'ятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення вищезазначеного недоліку.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Роз'яснити позивачу, що відповідно до п.1 ч. 3 ст. 108 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Ухвала суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Т.В. Скраль