Ухвала суду № 62947598, 17.11.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/1102/16-а

Головуючий у 1-й інстанції: Мультян М.Б.

Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.

17 листопада 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г.

за участю:

секретаря судового засідання: Нечаюк Т.В.,

представника позивача Кондратенко Т.І.

представника позивача Куленко О.І.

представника позивача Якимчук В.І.

представника відповідача Терепи С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВ Українське каолінове товариство" на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВ Українське каолінове товариство" до Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

В липні 2016 року позивач - ТОВ "АКВ Українське каолінове товариство" звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.

Вінницький окружний адміністративний суд ухвалою від 28 вересня 2016 року позовну заяву залишив без розгляду у зв'язку із пропущенням строку звернення.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції від 28.09.2016 року та прийняти нове рішення, яким направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В судовому засіданні представники позивача підтримали доводи апеляційної скарги в повному обсязі, в свою чергу представник відповідача заперечив проти апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, виходячи з наступного.

Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що на користь позивача що підлягають відшкодуванню з бюджету суми ПДВ за жовтень 2010 року у розмірі 134 482,00 грн., за жовтень 2009 року у розмірі 164 497,00 грн., за грудень 2009 року у розмірі 269 153,00 грн., за липень 2012 року в сумі 293 472,00 грн., за травень 2013 року в сумі 525 964,00 грн., січень 2010 року в сумі 222 966,00 грн., за лютий 2010 року в сумі 74 593,00 грн., за квітень 2010 року в сумі 28 241,00 грн., за жовтень 2012 року в сумі 235603,00 грн., за листопад 2012 року в сумі 1995 789,00 грн., за грудень 2012 року в сумі 652704,00 грн., за січень 2013 року в сумі 622 830,00 грн.

Наявність права на відшкодування вказаних сум підтверджується рішеннями суду а саме: ухвалами Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2012 року, від 25 березня 2014 року, від 06 березня 2014 року, від 11 серпня 2011 року та від 26 червня 2014 року.

Суд першої інстанції приймаючи оскаржуване рішення виходив з того, що оскільки позивач жодного разу починаючи з 2011 року не звертався до Козятинської ОДПІ з листами про відшкодування сум грошового зобов'язання; не оскаржував в судовому порядку бездіяльність податкового органу щодо невиконання заяв про повернення сум грошового зобов'язання, хоча зазначене право у позивача виникло після закінчення процедури судового оскарження 15 березня 2012 року; 25 березня 2014 року; 06 березня 2014 року; 11 серпня 2011 року 26 червня 2014 року та закінчення п'яти робочих днів з дня подання заяви, а звернувся до суду лише у липні 2016 року то позивачем пропущено встановлений статтею 99 КАС України шестимісячний строк звернення до суду, а тому наявні підстави для залишення адміністративного позову без розгляду.

Колегія суддів із зазначеними висновками суду першої інстанції погодитися не може з огляду на наступне.

Відповідно до п.п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України при від'ємному - значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргів платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Підпунктом 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України визначає, платник податку, який має право отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення сум бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. У такій заяві платник податку зазначає про його відповідність або невідповідність критеріям.

Судом встановлено, що позивачем вчасно подано заяву про повернення сум грошового зобов'язання до податкового органу.

Згідно п. 200.15. статті 200 ПК України, у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або контролюючий орган розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Отже, з моменту отримання податковим органом судового рішення, що підтверджує право платника податків на бюджетне відшкодування, контролюючий орган зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню.

Згідно з матеріалами справи, відповідач вказаних дій не вчинив, однак колегія суддів зазначає, що обов'язок контролюючого органу подати висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету стосовно платника податків після закінчення п'ятиденного терміну встановленого у статті 200 ПК України не зникає.

Така бездіяльність контролюючого органу фактично є продовжуваним порушенням вимог податкового кодексу та прав платника податку.

Враховуючи те, що право платника податків на отримання бюджетного відшкодування та в свою чергу обов'язок контролюючого органу підтверджене рішеннями суду бездіяльність податкового органу у вигляді невиконання рішень суду та здійснення відшкодування платнику податків відповідних сум є протиправною бездіяльністю.

При цьому чинним законодавством не встановлено строк протягом якого можливо здійснити бюджетне відшкодування сум ПДВ, та як наслідок відсутній і строк зі спливом якого таке відшкодування вже є неможливим (тобто строк зі спливом якого у контролюючого органу вже відсутній обов'язок здійснювати відповідне відшкодування).

Крім того, законом не визначено будь-яких правових інструментів які б давали можливість платникам податків контролювати облік та рух коштів по сплаченим платежам відносно них, і спонукати контролюючий орган до вчинення дій по бюджетному відшкодуванню та як наслідок можливість платника податків виявити факт порушення його прав та викликати у нього бажання вчинити дії спрямовані на захист такого порушеного права, включаючи і звернення до суду.

Таким чином, є неможливим чітко встановити з якого моменту позивач міг дізнатися про порушення відповідачем строку відшкодування сум ПДВ чи здійснення такого відшкодування в цілому.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом (ч. 4 ст. 6 КАС України).

При винесенні оскаржуваної ухвали, на думку колегії суддів, суд першої інстанції зобов'язаний був врахувати вищевказані норми процесуального та матеріального права та надати позивачу реальну можливість скористатись його правами на справедливий судовий захист.

Відповідно до статті 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотримання норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції зроблено необґрунтований висновок щодо пропущення апелянтом строку звернення до суду у зв'язку відсутністю доказів поважності причин його пропуску.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 199, 204, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВ Українське каолінове товариство" задовольнити.

Ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВ Українське каолінове товариство" до Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії скасувати.

Справу направити до Вінницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Ухвала суду складена в повному обсязі 22 листопада 2016 року.

Головуючий Смілянець Е. С. Судді Сушко О.О. Залімський І. Г.