Ухвала суду № 62947552, 23.11.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2016 р.Справа № 623/2485/16-аХарківський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя: Яковенко М.М.

судді: Лях О.П., Старосуд М.І.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 12 жовтня 2016 року по справі № 623/2485/16-а за позовом ОСОБА_1 до Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання неправомірною відмови в перерахунку пенсії та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Ізюмського міськрайонного суду Харківської області з позовом до Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області в якому просив:

- визнати неправомірними та протиправним дії відповідача щодо відмови у перерахунку розміру пенсії згідно постанови КМУ від 09.12.2015р. №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів»;

- зобов'язати відповідача з 01.12.2015р. здійснити перерахунок пенсії у зв'язку із підвищенням зарплати державних службовців згіднопостанови КМУ від 09.12.2015р. №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» на підставі довідки, відповідно до ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» в редакції, що діяла на момент призначення йому пенсії, виходячи з розрахунку 90% від заробітної плати та здійснити відповідні виплати.

Постановою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 12 жовтня 2016 року відмовлено в задоволенні позову (а.с. 26-27).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, пославшись на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції, прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим просив постанову скасувати та прийняти нову про задоволення позову в повному обсязі. Апелянт в обґрунтуванні апеляційної скарги посилається на положення Постанови КМУ №1013 та положення ст..37-1 ЗУ «Про державну службу» в редакції на час призначення пенсії, наголошує на недопущенні звуження, обмеження прав, можливості застосування цих норм, та на наявності у нього законного права на перерахунок пенсії, як державного службовця.

Розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, з урахуванням приписів п.2 ч.1 ст.197 КАС України. Представники сторін в судове засідання не з'явились, хоча належним чином були повідомленні про дату, час та місце розгляду справи.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, що позивач працював на посаді начальника відділу Управління праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради в Харківській області.

З 01.11.2008 року позивач перебуває на обліку в Ізюмському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України "Про державну службу" в розмірі 90% від заробітної плати.

У зв'язку з підвищенням державним службовцям заробітної плати позивач звернувся до Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про перерахунок раніше призначеної йому пенсії на підставі довідки №8893 від 05.09.2016р. про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям про складові заробітної плати за період з 01.12.2015 року.

Ізюмське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Харківській області надало позивачеві відповідь № 232/К-14 від 15.09.2016 року, якою позивачу відмовлено в перерахунку пенсії, оскільки згідно зі статтею 37-1 Закону України "Про державну службу" умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України, а відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року №1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" перерахунок пенсії державним службовцям не передбачений.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що заяву про перерахунок пенсії подано позивачем після 01.05.2016р., тобто після набрання чинності Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року, Ізюмське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Харківській області обґрунтовано прийнято рішення про відмову в проведенні перерахунку пенсії.

Колегія суддів здійснюючи апеляційний перегляд виходе з наступного.

Як вже було встановлено, що позивач є отримувачем пенсії за віком з листопада 2008 року відповідно до Закону України «Про державну службу».

На час призначення пенсії, положеннями до ст.37-1 Закону України «Про державну службу» було встановлено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.

Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Згодом, до наведених положень статей були внесені відповідні зміни, при чому, як до ст.37 Закону, яка визначала питання щодо призначення пенсії державних службовців, так і до ст.37-1 Закону, яка врегульовувала питання стосовно проведення перерахунку пенсії.

Так, відповідно до Закону України від 28.12.2014 р. N 76-VIII, положення ст.37-1 Закону зазнала змін та була викладена в новій редакції, а саме було встановлено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.

Тобто, якщо положеннями попередньої редакції цієї ст.37-1 Закону на час призначення пенсії визначались одні правила та підстави перерахунку пенсії, що було пов'язано з підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, то згодом такий перерахунок пенсії міг проводитися лише відповідно до положень визначених Кабміном України.

Таким актом, була Постанова КМ України від 31 травня 2000 р. N 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії».

Так, відповідно до положень пунктів 4 та 5 цієї Постанови №865 було визначено -

4. У разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України (для службовців Національного банку України відповідно до рішень його Правління) після набрання чинності Законом України від 16 січня 2003 р. N 432-IV "Про внесення змін до Закону України "Про державну службу" заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України "Про державну службу", визначається в такому порядку:

1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку;

2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок. При цьому:

посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України (для службовців Національного банку України у розмірах, установлених його Правлінням) на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та рангом на момент призначення (перерахунку) пенсії;

надбавки за знання та використання в роботі іноземної мови, за почесне звання "заслужений", за роботу з таємними документами залежно від ступеня таємності інформації, доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук враховуються в розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України на момент виникнення права на перерахунок, якщо вони були фактично встановлені особі;

премія, крім премій, зазначених у другому реченні цього абзацу, та інші надбавки враховуються в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа вийшла на пенсію, на момент виникнення права на перерахунок. Премія до державних, професійних свят та ювілейних дат, виплачена у місяці підвищення заробітної плати, враховується в розмірі 1/12 середнього розміру цієї премії (премій), визначеного за відповідною посадою (посадами), з якої призначено (перераховано) пенсію.

5. Перерахунок пенсій провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення (перерахунку) пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики.

Таким чином, умови та порядок перерахунку пенсії були визначені постановою КМ України, які надавали можливість здійснити перерахунок пенсію державним службовця при настанні певних обставин, а саме у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів (підстава). Пункт 5 Постанови регулював питання строку такого перерахунку.

Як вбачається з правових підстав звернення до суду з позовними вимогами, наявність права на перерахунок пенсії позивач пов'язує з Постановою КМ України від 09 грудня 2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», якою було встановлені відповідні підвищення розмірів заробітної плати з 1 грудня 2015 р. у штатному розписі посадових окладів, в тому числі, що й стосувалося безпосередньо посади позивача, яку він займав, що підтверджується відповідною довідкою, які він надавав до пенсійного фонду для проведення перерахунку пенсії.

В той же час, колегія суддів зазначає, що якщо Постанова №1013 врегульовувала питання щодо підвищення розмірів заробітку відповідних категорій осіб - державних службовців, то Постанова №865, як вже зазначалось регулювала питання та визначала правила проведення перерахунку, та зазначена постанова є визначальною в межах спірних правовідносин при вирішенні питання про наявність або відсутність права позивача на проведення перерахунку його пенсії з 01.12.2015 року в зв'язку з прийняттям Постанови №1013 про підвищення заробітку.

В зв'язку з зазначеним, колегія суддів звертає увагу, що відповідно Постанови КМ України від 09.12.2015 року №1013, яка застосовується з 01.12.2015 р., положення пункту 4 Постанови КМ України №865 були виключена, а положення пункту 5 цієї ж постанови зазнала змін, що стосувалось органу який затверджував форму довідки, та час проведення такого перерахунку.

Таким чином, положення пункту 4 та 5 постанови КМ України №865, яка регулювала питання перерахунку пенсії, з урахуванням положень ст.37-1 Закону, зазнали таких законодавчих змін, що унеможливлюють проведення перерахунку пенсії для позивача з 01.01.2015 року з підстав підвищення заробітку.

Колегія суддів зазначає, що на законодавчому рівні існують різні підстави для проведення перерахунку пенсій, в той же час такої правової підстави, як підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів на даний час не існує. Тобто, для перерахунку пенсій, особам, що працювали на посадах пов'язаних зі службою в органах місцевого самоврядування, підстав немає. Вони скасовані на законодавчому рівні, а тому вважати, що відповідач допустив порушення прав позивача, не має підстав. Відмовляючи у задоволенні заяви, Відповідач діяв з урахуванням вимог законодавства, та він не міг застосовувати не існуючої норми. Питання щодо наявної бездіяльності держави відносно прийняття нормативного акту, який й б регулював питання перерахунку пенсії у зв'язку із підвищенням заробітної плати працюючих осіб, є питанням та прерогативою самої держави, як і її відповідальності. Законодавцем визначено, що саме КМ України наділений повноваженнями встановлювати підстави для проведення перерахунку. При чому такі підстави, КМ України може визначати які завгодно. Відповідач, не є особою, яка сама встановлює та визначає правове регулювання питань щодо такого перерахунку з наведених підстав, пенсій орган є суб'єктом владних повноважень, який є виконавцем в межах цих відносин, та нормотворенням не займається.

Також, Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889- VIII, який вступив в дію з 01.05.2016 року, перерахунки пенсій в зв'язку з підвищенням посадового окладу не передбачено.

Законодавчі норми щодо пенсійного забезпечення можуть змінюватися, а відповідне судове рішення не може бути гарантією проти таких змін у майбутньому (рішення у справах «Аррас та інші проти Італії» (Arras and Others v. Italy), заява № 17972/07, п. 42, від 14 лютого 2012 року, та «Сухобоков проти Росії» (Sukhobokov v. Russia), заява №75470/01, п. 26, від 13 квітня 2006 року).

Посилання апелянта щодо ненадання судом першої інстанції належної оцінки положенням Конституції України щодо недопущення звуження та обмеження прав, можливості застосування цих норм, як норм прямої дії, наявності у нього законного права на перерахунок пенсії, як державного службовця, є безпідставними. Жодна наведена норма Конституції України, як норма прямої дії, не визначає умови та порядок проведення перерахунку пенсії саме з підстав підвищення заробітної плати.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції. Відповідно до перехідних положень Закону України «Про державну службу», що набрав законної сили з 01.05.2016 року, ст.37 Закону (1993р.) діє щодо призначення та виплати пенсій державним службовцям при призначенні вперше, тоді як ст.37-1 втратила чинність. Тому з 01.01.20016 року перерахунок пенсій повинен здійснюватися у відповідності до Розділу 6 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що наведено у Перехідних положеннях Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-8 від 02.03.2015 року.

Відповідно до зазначеного, Відповідач при прийнятті рішення про відмову у проведенні перерахунку пенсії діяв на підставі, у межах повноважень та згідно чинного законодавства України, а тому не порушив права та законні інтереси позивача. Відповідач не мав правових підстав для застосування до спірних правовідносин положення норм, що регулювали питання проведення перерахунку пенсії, в редакції чинній на час призначення пенсії, норми яких на теперішній час існують в іншій редакції закону, та у інший спосіб регулюють спірні правовідносини. Такої правової можливості не має також і суд.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Жодні доводи апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст.2, 11, 159, 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211-212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 12 жовтня 2016 року по справі № 623/2485/16-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Яковенко М.М.Судді(підпис) (підпис) Лях О.П. Старосуд М.І.