Ухвала суду № 62947350, 15.11.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2016 року № 876/4504/16

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Святецького В.В.,

суддів Гудима Л.Я., Довгополова О.М.,

з участю секретаря судового засідання Гнідець Р.І.,

представника позивача Тарана О.П.,

представника відповідача Кузьменко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги державного підприємства ,,Цуманське лісове господарство" та Головного управління ДФС у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 23 травня 2016 року у справі за адміністративним позовом державного підприємства ,,Цуманське лісове господарство" до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

21 квітня 2016 року державне підприємство (ДП) ,,Цуманське лісове господарство" звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області за № 0000942201 від 28.03.2016 року, № 0005201700 від 28.03.2016 року, № 0001062201 від 29.03.2016 року, № 0001072201 від 29.03.2016 року, № 0001082201 від 29.03.2016 року, № 0001092201 від 29.03.2016 року, № 0001032201 від 29.03.2016 року.

Постановою від 23 травня 2016 року Волинський окружний адміністративний суд позовні вимоги задовольнив частково. Визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 29 березня 2016 року: №0001082201 та №0001092201 повністю; №0001072201 в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, на суму 880 083 грн., в тому числі 586 722 грн. основного платежу та 293 361 грн. штрафних санкцій.

Також суд визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 28 березня 2016 року №0000942201 в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх організацій) на суму 600 356,00 грн., в тому числі 480 285,00 грн. основного платежу та 120 071,00 грн. штрафних санкцій.

В задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ДП ,,Цуманське лісове господарство" та Головне управління ДФС у Волинській області подали апеляційні скарги, оскільки вважають, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В апеляційній скарзі ДП ,,Цуманське лісове господарство" зазначає, що суд першої інстанції без повного та всебічного з'ясування обставин, що мають значення для справи, безпідставно відмовив у задоволенні позовних вимог щодо податкових повідомлень-рішень за № 0000942201 від 28.03.2016 року, №0001072201 від 29.03.2016 року та № 0001062201 від 29.03.2016 року.

При цьому суд не дав належної оцінки наданим позивачем доказам про правомірність зменшення підприємством доходу на суму 141415,00 грн. внаслідок реалізації продукції за ціною нижчою собівартості.

Також суд не звернув належної уваги на помилковість висновків податкового органу про заниження підприємством податку на додану вартість на загальну суму 393969,00 грн., правомірності оподаткування резерву відпусток та фактичного здійснення господарських операцій з ФОП Гриценею П.Д..

Тому просить змінити постанову суду першої інстанції та задовольнити позовні вимоги у відмовленій частині, визнавши протиправними та скасувати повністю податкові повідомлення-рішення за № 0000942201 від 28.03.2016 року, №0001072201 від 29.03.2016 року та № 0001062201 від 29.03.2016 року.

Податковий орган свою апеляційну скаргу мотивує тим, що суд першої інстанції безпідставно задовольнив позовні вимоги в частині здійснення позивачем господарських операцій з компанією ,,ZORTEX BUSINESS LLP".

З огляду на викладене, відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В судовому засіданні апеляційного суду представники позивача та відповідача підтримали вимоги поданих апеляційних скарг та просять їх задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи та доводи скарг, апеляційний суд вважає, що скарги не належать до задоволення з таких підстав.

Суд першої інстанції встановив та підтверджується матеріалами справи, що за наслідками проведеної позапланової документальної виїзної перевірки ДП ,,Цуманське лісове господарство" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 01.04.2015 року, оформленої актом №81/03-20-14-01-09/00991491 від 14.03.2016 року, Головне управління ДФС у Волинській області прийняло такі податкові повідомлення-рішення:

-№ 0000942201 від 28 березня 2016 року, яким визначило позивачу грошове зобов'язання за платежем: частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх організацій) на суму 656 695,00 грн., в тому числі 525 356,00 грн. основного платежу та 131 339,00 грн. штрафних санкцій;

-№ 0005201700 від 28.03.2016 року, яким визначило грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 256 605,41 грн., в тому числі 164 414,58 грн. штрафних санкцій та 92190,83 грн. пені;

-№ 0001062201 від 29.03.2016 року, яким збільшене грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 393 969,00 грн., в тому числі 262 646,00 грн. основного платежу та 131 323,00 грн. штрафних санкцій;

-№ 0001072201 від 29.03.2016 року, яким визначене грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності на загальну суму 1011 709,50 грн., в тому числі 674 473,00 грн. основного платежу та 337 236,50 грн. штрафних санкцій;

-№ 0001082201 від 29.03.2016 року, яким підприємству нарахована пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства на загальну суму 1 104 304,00 грн.;

-№ 0001092201 від 29.03.2016 року, яким підприємству нарахована пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства на суму 510,00 грн.;

-№ 0001032201 від 29.03.2016 року, яким до підприємства застосовані штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів в сумі 10 128,85 грн.

Висновки податкового органу базуються на тому, що ДП ,,Цуманське лісове господарство" допустило порушення: 1) пп. 14.1.13, пп. 14.1.27, пп. 14.1.36, пп. 14.1.202, пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п. 135.1, п. 135.2, пп. 135.4.1 п. 135.4, п. 135.15 ст. 135, п. 137.4 ст. 137, пп. 138.1.1 п. 38.1, п. 138.2, п. 138.4, п. 138.5, пп. 138.8.1 п. 138.8 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України (далі ПК України), в результаті чого занижено податок на прибуток за 2014 рік на загальну суму 674 490,64 грн.;

2) п.1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011р. №138, Закон України ,,Про управління об'єктами державної власності", п. 153.3 ст. 153 ПК України, в результаті чого встановлено заниження відрахування чистого прибутку за 2014 рік на загальну суму 525 356 грн.;

3) пп. 14.1.179 п. 14.1 ст. 14, ст.185, п.187.1 ст.187, ст.188 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за 2014 рік в загальній суму 262 646 грн., в тому числі за березень 2014 року 14 169 грн., червень 2014 року 5 792 грн., липень 2014 року 1 241 грн., серпень 2014 року 1 036 грн., вересень 2014 року 126 197 грн., жовтень 2014 року 1 333 грн., листопад 2014 року 9 991 грн., грудень 2014 року 102 887 грн.;

4) п. 3.1. Положення проведення касових операцій у національній валюті в Україні;

5) ст.1 Закону України ,,Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", із врахуванням вимог Постанови Правління Національного банку України від 12.05.2014р. №270;

6) ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України ,,Про систему валютного регулювання і валютного контролю", п. 2.7 Положення про валютний контроль, в частині порушення порядку декларування ДП ,,Цуманське лісове господарство" валютних цінностей, а саме: не подання недостовірної інформації, що відображена в деклараціях про валютні цінності, доходи та майно станом на 01.10.2014р., станом на 01.01.2015р. та станом на 01.04.2015р.;

7) пп.168.1.2 та пп. 168.1.5 п.168.1 ст.168 ПК України, підприємством протягом періоду з 01.01.2014р. по 31.03.2015р. не своєчасно перераховувався податок на доходи фізичних осіб.

Суд першої інстанції відмовив в задоволенні позовних вимог в частині скасування податкового повідомлення-рішення за № 0005201700 від 28.03.2016 року, яким визначене грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 256 605,41 грн. та № 0001032201 від 29.03.2016 року, яким до підприємства застосовані штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів в сумі 10 128,85 грн.

Рішення суду першої інстанції в цій частині вирішення позовних вимог сторонами не оскаржене, а тому в силу приписів ч.1 ст. 195 КАС України, якою визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, колегія суддів не проводить аналізу правомірності зазначених податкових повідомлень-рішень та постанови суду першої інстанції щодо них.

Задовольняючи частково позовні вимоги та скасовуючи повністю та частково податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Волинській області, суд першої інстанції виходив з того, що господарські операції позивача з його контрагентом - фірмою ,,ZORTEX BUSINESS LLP" мали реальних характер, а тому висновки відповідача щодо отримання позивачем безповоротної фінансової допомоги є безпідставними.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального права та є вірними.

Так, з матеріалів справи апеляційний суд вбачає, що 05.06.2013 року ДП ,,Цуманське лісове господарство" (Продавець) та фірма ,,ZORTEX BUSINESS LLP" (Великобританія) (Покупець) уклали зовнішньоекономічний контракт №05/2013, предметом якого є поставка на умовах CPT, Одеса пиловника соснового в кількості 3 000 м.куб. Загальна сума контракту становить 219 000 доларів США. Платежі за поставлену партію товару (100% передоплата) здійснюється в доларах США шляхом банківського перерахунку на валютний рахунок продавця. Всі витрати і збори щодо здійснення перерахунку валюти, пов'язані з виконанням даного контракту оплачуються продавцем. Поставка товару здійснюється залізничним транспортом. Відвантаження товару здійснюється продавцем на умовах СРТ за відповідними реквізитами. Зміни і доповнення до даного контракту дійсні тільки у тому випадку, якщо зафіксовані в письмовій формі і підписані сторонами. Після підписання контракту всі попередні переговори і переписка втрачають силу. Всі доповнення, які передані засобами факсимільного зв'язку дійсні при наявності однієї оригінальної печатки. Термін дії контракту - до 31.12.2013 року.

До вказаного контракту вносились зміни і доповнення від 26.06.2013р. (додаток №1), від 01.10.2013р. (додаток №2), від 16.10.2013р. (додаток №3), від 04.11.2013р. (додаток№4), від 27.12.2013р. (додаток №5), від 28.02.2014р. (додаток №6), від 28.03.2014р. (додаток №7), від 28.03.2014р. (додаток №8), від 01.04.2014р. (додаток №9), від 06.05.2014р. (додаток №10), від 02.06.2014р. (додаток №11), від 10.06.2014р. (додаток №12), 01.07.10.2014р. (додаток №13), від 15.07.2014р. (додаток №14), від 20.08.2014р. (додаток №15), від 14.10.2014р. (додаток №15/1), від 29.10.2014р. (додаток №16), від 14.10.2014р. (додаток №17), від 19.11.2014р. (додаток №18) та від 31.12.2014р. (додаток №19).

На виконання умов даного контракту позивачем протягом 2014-2015 років здійснювались поставки деревини, оплата за придбану деревину проведена шляхом перерахування на рахунки позивача у банках іноземної валюти, про що свідчать виписки по рахунку ПАТ ,,Банк ,,Київська Русь", платіжні доручення в іноземній валюті та банківські виписки.

Крім того, на підтвердження факту виконання умов контракту на кожний вагон товару Продавець надав Покупцю пакет супроводжуючих документів, що підтверджується долученими до матеріалів справи накладними на залізничні перевезення, карантинними сертифікатами, специфікаціями до рахунків-фактур. Здійснення експорту лісоматеріалів підтверджується ВМД форми МД-2.

Додатковою угодою за №16 від 29.10.2014 р. визначено, що оплату за даним контрактом може здійснити компанія Interline Management L.P. Suite 1, Montgomey 78. Edinburgh, Scotland EH7 5JA. United Kingdom. Рахунок отримувача: LV72 RGNS 4300 5485 0001 0. Банк отримувача: Rigensis Bank Teatra street 3, Riga, Latvia, LV-1050, SWIFT: RGNSLV22.

За період з15.07.2014 року по 01.04.2015 року було здійснено проплат на загальну суму 234069,12 доларів США (3111120,30 грн.), в тому числі від компанії Interline Management L.P. в сумі 65439,12 доларів США ( 935041,45 грн.).

На підставі інформації, розміщеної на сайті за адресою http://wck2.companieshouse.gov.uk, а також листа Міністерства закордонних справ України щодо перевірки компанії ZORTEX BUSINESS LLP від 24.02.2015 р. №630/17-200-490, згідно яких фірма ZORTEX BUSINESS LLP (Великобританія) ліквідована з 05.07.2014 року, ГУ ДФС у Волинській області дійшла висновку, що кошти, які надійшли позивачу після 15.07.2014 року від фірми ZORTEX BUSINESS LLP в сумі 230910,00 доларів США (3061365,46 грн.), в тому числі від компанії Interline Management L.P. в сумі 62280,00 доларів США ( 885286,61 грн.) не можуть бути зарахованими як оплата за поставлений товар відповідно до контракту №05/2013 від 05.06.2013 року.

Тому податковий орган вважає, що покупцем товару, вивезеного позивачем за митну територію України у період з 15.07.2014 року до 31.12.2014 року лісоматеріалу, являється інша фірма-нерезидент, яку не ідентифіковано. У зв'язку з цим, на думку відповідача, сума в розмірі 242914,22 (230910,00 + 12004,22 кредиторської заборгованості фірмі ZORTEX BUSINESS LLP, яку неможливо погасити) доларів США або 3201900,95 грн. отримана позивачем як безповоротна фінансова допомога, а тому повинна бути оподаткована податком на прибуток в сумі 576342,00 грн. (3201900,95 грн. х 18%).

Крім того, ГУ ДФС у Волинській області дійшла висновку про заниження позивачем відрахування частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх організацій) в сумі 480285,14 грн. (3201900,95 грн. х 15%).

Надаючи правову оцінку вказаним спірним правовідносинам, колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.

Підпунктом 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу (ПК) України ( в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що безповоротна фінансова допомога - це: сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних); сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

За змістом п.135.1 ст.135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до п.137.10 ст. 137 ПК України суми безповоротної фінансової допомоги та безоплатно отримані товари (роботи, послуги) вважаються доходами на дату фактичного отримання платником податку товарів (робіт, послуг) або за датою надходження коштів на банківський рахунок чи в касу платника податку, якщо інше не передбачено цим розділом.

Враховуючи наведене, апеляційний суд погоджується з доводами суду першої інстанції щодо протиправності висновків податкового органу про отримання позивачем безповоротної фінансової допомоги, оскільки первинними документами бухгалтерського та податкового обліку повністю підтверджується факт реалізації позивачем за межі митної території деревини, попередня оплата якої нерезидентами проведена у липні-грудні 2014 року на загальну суму 242914,22 доларів США або 3201900,95 грн. Саме на виконання умов укладеного між позивачем та компанією ZORTEX BUSINESS LLP надійшли зазначені кошти на рахунок ДП ,,Цуманське лісове господарство", яке в свою чергу відвантажило на отриману суму лісотехнічну продукцію.

Посилання податного органу на ліквідацію компанії ZORTEX BUSINESS LLP як на доказ отримання позивачем безповоротної фінансової допомоги колегія суддів визнає безпідставними, оскільки податковий орган не надав жодного доказу на підтвердження факту ліквідації зазначеної компанії без правонаступників. Тому позивач не був звільнений від обов'язку виконати умови договору щодо поставки оплаченої продукції або повернути отримані кошти.

Відповідно до Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011р. №138, частина чистого прибутку (доходу), що відраховується державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до державного бюджету за відповідний період, визначається виходячи з обсягу чистого прибутку (доходу), розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, у розмірі: 30 відсотків - державними підприємствами, що є суб'єктами природних монополій, та державними підприємствами, плановий розрахунковий обсяг чистого прибутку яких перевищує 50 млн. гривень; 15 відсотків - іншими державними унітарними підприємствами (пункт 1).

Частина чистого прибутку (доходу) сплачується державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до державного бюджету наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності за відповідний період у строк, встановлений для сплати податку на прибуток підприємств (пункт 2).

Частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету, визначається державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями відповідно до форми розрахунку, встановленої Державною податковою службою, та зазначається у декларації з податку на прибуток підприємства. Розрахунок частини чистого прибутку (доходу) разом з фінансовою звітністю, складеною відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, подається державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до органів державної податкової служби у строк, передбачений для подання декларації з податку на прибуток підприємств (пункт 3).

Оскільки податковий орган протиправно визнав отримані підприємством від компанії ZORTEX BUSINESS LLP кошти в сумі 3201900,95 грн. як безповоротну фінансову допомогу, а відповідно безпідставно збільшив дохід на вказану суму, суд першої інстанції обґрунтовано визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення за №0001072201 від 29 березня 2016 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, на суму основного платежу в розмірі 586 722,00 грн. та штрафних санкцій в розмірі 293 361,00 грн., а також податкового повідомлення-рішення за №0000942201 від 28 березня 2016 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання з частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх організацій) на суму основного платежу в розмірі 480 285,00 грн. та штрафних санкцій в розмірі 120 071,00 грн..

Також колегія суддів апеляційного суду вважає правильними висновки суду першої інстанції щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29 березня 2016 року за №0001082201 та №0001092201, якими підприємству нарахована пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства на загальну суму 1 104 304,00 грн. та 510,00 грн.

Підставами для застосування вказаних санкцій були висновки відповідача про відсутність фактичного здійснення господарських операцій між підприємством позивача та компанії ZORTEX BUSINESS LLP, а відповідно і валютних розрахунків між вказаними контрагентами.

Враховуючи безпідставність таких висновків, колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції про відсутність в діях позивача порушень вимог валютного законодавства.

За таких обставин колегія суддів дійшла переконання про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги ГУ ДФС у Волинській області, оскільки вона не містить належних аргументів для спростування висновків суду першої інстанції про реальність господарських операцій у сфері зовнішньо-економічної діяльності між ДП ,,Цуманське лісове господарство" та компанією ZORTEX BUSINESS LLP.

Апеляційна скарга ДП ,,Цуманське лісове господарство" також не підлягає до задоволення з таких підстав.

З акту перевірки апеляційний суд вбачає, що підприємство позивача допустило заниження суми доходу від реалізації товарів (робіт, послуг) в розмірі 141415,00 грн.; інших доходів за 2014 рік на суму 193664,00 грн.; завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за 2014 рік на загальну суму 210190,00 грн., з яких завищення собівартості придбаних товарів по господарських взаємовідносинах з ПП Гриценею П.Д. на суму 57664,00 грн., завищення резерву відпусток на суму 82526,38 грн. та завищення витрат на збут на суму 70000,00 грн.

Крім того, на думку відповідача, позивач допустив заниження податку на додану вартість на загальну суму 262646,00 грн.

В позовній заяві позивач мотивував протиправність таких висновків податкового органу та податкових повідомлень-рішень в частині цих сум виключно протиправністю призначення та проведення перевірки в цій частині господарської діяльності підприємства.

Тобто, на думку позивача, податковий орган в порядку виконання ухвали слідчого судді Шевченківського району від 22 вересня 2015 року уповноважений був провести позапланову перевірку лише в межах дослідження господарських операцій з компанією ZORTEX BUSINESS LLP.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (ч.1).

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом (ч.4).

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка (ч.5).

Згідно підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності, зокрема, судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Відповідач надав суду копію ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 22 вересня 2015 року у справі № 761/27708/15-к, якою суддя призначив у кримінальному провадженні № 320115000000000072 позапланову документальну перевірку дотримання вимог податкового, митного та валютного законодавства України ДП ,,Цуманське лісове господарство" по проведеним фінансово-господарським операціям за період з 01.01.2014 року по 01.04.2015 року щодо правильності нарахування та сплати податків і зборів (т.2 а.с. 43).

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності призначення та проведення позапланової виїзної перевірки ДП ,,Цуманське лісове господарство" по всіх проведених фінансово-господарських операціях за вказаний в ухвалі період.

В додаткових поясненнях та обґрунтуваннях (т.2 а.с. 61-68) позивач вказав, що норми ПК України не містять особливих вимог щодо визначення прибуткового прибутку при реалізації товарів за ціною нижче собівартості. У бухгалтерському та податковому обліку операції з реалізації товарів нижче собівартості відображаються на загальних підставах.

Також позивач вказав, що для визначення податкових зобов'язань з ПДВ при продажу товарів, у тому числі за ціною нижче їх собівартості, передусім має значення договірна ціна. Дохід від продажу товарів за грошові кошти визначається на рівні договірної ціни на товар на загальних підставах. Для нарахування ПДВ за базу оподаткування приймається вартість, зазначена в договорі поставки.

В акті перевірки (т.1 а.с. 42-43) зазначено, що ДП ,,Цуманське лісове господарство", реалізувавши покупцям продукції нижче собівартості на суму 141415,00 грн., фактично безоплатно передало покупцям частину вартості продукції, а тому зменшення доходу на вказану суму суперечить приписам Податкового кодексу України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками податкового органу, оскільки відповідно до приписів пункту 14.1 статті 14 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (підпункт 14.1.36);

собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу III цього Кодексу - витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу(підпункт 14.1.228);

розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (підпункт 14.1.231).

Відповідно до п.135.2 ст. 135 ПК України доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Враховуючи наведене та приписи п.135.1 ст.135 ПК України, колегія суддів дійшла висновку, що позивач протиправно зменшив суму доходу, реалізувавши продукцію нижче собівартості, чим зменшив базу оподаткування податком на прибуток на суму 141415,00 грн..

Згідно акту перевірки (т.1 а.с. 43) на підставі даних бухгалтерського обліку підприємство позивача отримало в 2014 році інші доходи в сумі 193664,00 грн., однак вказана сума не відображена в складі доходів підприємства в декларації з податку на прибуток за 2014 рік, що призвело до заниження доходу на вказану суму.

Позивач не надав жодного доводу чи доказу на спростування вказаного факту.

Також в акті перевірки (т.1 а.с. 44-50) зафіксовано завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за 2014 рік на загальну суму 210190,00 грн., з яких завищення собівартості придбаних товарів по господарських взаємовідносинах з ПП Гриценею П.Д. на суму 57664,00 грн., завищення резерву відпусток на суму 82526,38 грн. та завищення витрат на збут на суму 70000,00 грн.

В силу приписів частин 1 та 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивач жодним чином не аргументував необхідність реалізації продукції за цінами нижче собівартості на суму 141415,00 грн., не спростував факту заниження інших доходів в сумі 193664,00 грн. та завищення витрат на суму 210190,00 грн., в той час як відповідач в акті перевірки навів переконливі докази протиправності таких дій позивача з посиланням на відповідні документи бухгалтерського та податкового обліку, а також нормативно-правові акти, які регулюють зазначені правовідносини.

Перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань з ПДВ податковий орган встанови їх заниження на загальну суму 262646,00 грн. (т.1 а.с. 53-57). Податковий орган вважає,що на порушення вимог Податкового кодексу України підприємство позивача суми податку на додану вартість з продажу товарів за ціною нижче собівартості не віднесло до податкових зобов'язань.

Відповідно до п.185.1 ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно з п.188.1 ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.

Враховуючи наведене, колегія суддів визнає вірними та обґрунтованими доводи податкового органу щодо протиправності не включення позивачем до складу податкових зобов'язань з ПДВ сум коштів, які були отриманні підприємством від реалізації продукції за цінами нижче собівартості, оскільки в силу наведених нормативно-правових актів оподаткуванню податком на додану вартість підлягають усі операції з поставки (реалізації) товарів, виходячи з договірної (контрактної) вартості, однак не нижче вартості матеріальних і нематеріальних активів, тобто, не нижче собівартості.

Наведені обставини спростовують доводи апеляційної скарги ДП ,,Цуманське лісове господарство" про невідповідність постанови суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення цієї апеляційної скарги.

Статтею 159 КАС України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В силу ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційних скарг їх не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, п. 1 ч. 1 ст.198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

апеляційні скарги державного підприємства ,,Цуманське лісове господарство" та Головного управління ДФС у Волинській області залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 23 травня 2016 року у справі № 803/582/16 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду протягом двадцяти днів після набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складенні ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.В. Святецький

Судді Л.Я. Гудим

О.М. Довгополов

Ухвала в повному обсязі складена 21 листопада 2016 року.