Ухвала суду № 62947274, 24.11.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/14592/15 Головуючий у 1-й інстанції: Мазур А.С. Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

У Х В А Л А

Іменем України

24 листопада 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Мацедонської В.Е., Петрика І.Й.,

при секретарі: Сергійчук Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу представника Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» - Шаповал Ірини Олексіївни на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 квітня 2016 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва до Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2015 року Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» про стягнення заборгованості. Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до Законів України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», «Про оплату праці», Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, відповідач має заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 152364,01 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 квітня 2016 року задоволено вказаний адміністративний позов. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» суму заборгованості з виплати фінансової санкції та пені у розмірі 152 364,01 грн.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням представник Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» - Шаповал Ірина Олексіївна подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Також вказаною особою подано клопотання про визнання поважними причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення суду першої інстанції.

Враховуючи наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів вважає, що зазначений строк пропущено з поважних причин.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в апеляційному порядку в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції було встановлено, що Приватне акціонерне товариство «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» є юридичною особою та зареєстрована в Управлінні Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва як платник внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Згідно з довідкою Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва № 31 від 14 березня 2014 року про співставлення достовірності відомостей про застрахованих осіб системи персоніфікованого обліку з первинними документами та правильності наданої інформації за період з 2000 по 2007 рік за СЗАТ «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» встановлено порушення п.п. 8.3 п. 8 Порядку формування та подання органам Пенсійного фонду України відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 10 червня 2004 року №7-6, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 серпня 2004 року за №1000/9599 (далі - Порядок №7-6), зокрема, при поданні річної звітності, тип форми початкова на застраховану особу ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) за 2000-2007 роки відобразила мінімальну заробітну плату за період роботи останнього в дочірньому підприємстві авіакомпанії.

В подальшому, Управлінням Пенсійного фонду України в Шевченківському районі міста Києва проведено перевірку відповідача щодо нарахування заробітної плати ОСОБА_3 за період з .01.07.2000 року до 31.01.2007 року.

Відповідно до виявлених порушень, головним спеціалістом відділу контрольно-перевірочної роботи № 1 Шабановою О.А. управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва Антоновою Н.М. складено акт № 39 від 20.03.2014 року.

Керуючись вказаним актом, відповідачем прийнято рішення № 15 від 20.03.2014 року про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків, згідно з яким до позивача на підставі пункту 4 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застосовано фінансові санкції .

Вказане рішення отримане відповідачем 24.03.2014 року, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання.

У зв'язку з несплатою відповідачем фінансових санкцій Управлінням Пенсійного фонду України в Шевченківському районі міста Києва направлено вимогу про сплату боргу від 04.09.2014 року № Ю 403/82, відповідно до якої станом на 01.09.2014 року заборгованість зі сплати фінансових санкцій становить 152364,01 грн.

Відповідно до даних картки особового рахунку відповідача, борг по фінансовим санкціям становить 152364,01 грн.

Оскільки сума боргу не сплачена відповідачем в добровільному порядку, позивач звернулася з даним позовом до суду.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його обґрунтованим з огляду на наступне.

Відповідно до частини третьої статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пункту 5.9 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 січня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного фонду здійснюється, в тому числі, на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків.

Судом першої інстанції було встановлено, що Управлінням Пенсійного фонду України в Шевченківському районі міста Києва проведено перевірку відповідача щодо нарахування заробітної плати ОСОБА_3 за період з 01.07.2000 року до 31.01.2007 року.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 20.03.2014 року № 39, за змістом якого перевіркою було виявлено суму простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків (зборів) у розмірі 69523,00 грн.

Зазначений акт отриманий відповідачем 20.03.2014 року та підписаний ним без зауважень.

Частиною дев'ятою статті 106 Закону (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), встановлювалось, що виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції, зокрема, за приховування (заниження) страхувальником суми заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески, накладається штраф у розмірі всієї суми прихованої (заниженої) заробітної плати (виплат, доходу), а в разі повторного протягом року такого порушення - штраф у триразовому розмірі суми прихованої (заниженої) заробітної плати (виплат, доходу) (пункт 3); за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначених сум за кожний повний або неповний місяць, за який донараховано ці суми (пункт 4).

Згідно з частиною тринадцятою статті 106 Закону про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій (абзац перший). Суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення (абзац другий). Оскарження рішення виконавчого органу Пенсійного фонду про нарахування пені та накладання штрафів зупиняє строки їх сплати до винесення вищим органом Пенсійного фонду або судом рішення у справі. Строки сплати фінансових санкцій також призупиняються до винесення судом рішення в разі оскарження страхувальником вимоги про сплату недоїмки, якщо накладення фінансових санкцій пов'язано з її виникненням або несвоєчасною сплатою (абзац третій).

На підставі висновків акта перевірки від 20.03.2014 року № 39 управлінням Пенсійного фонду України в Шевченківському районі міста Києва прийнято рішення від № 15 від 20.03.2014 року про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків, згідно з яким до позивача на підставі пункту 4 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застосовано фінансові санкції у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у розмірі 231826,67 грн. Зазначені рішення отримане відповідачем 24.03.2014 року

Будь-яка інформація щодо оскарження відповідачем зазначеного рішення, а також будь-які докази на підтвердження вказаної обставини у матеріалах справи відсутні.

Судом першої інстанції було встановлено, що відповідач листом від 02.04.2014 року повернув зазначене рішення до Управління Пенсійного фонду без виконання, посилаючись на відсутність підстав для нарахування фінансових санкцій.

Колегія суддів погоджується з критичним сприйняттям судом першої інстанції вказаного факту, оскільки дана обставина жодним чином не спростовує твердження позивача та відповідачем не надано жодного письмового доказу, який би свідчив про оскарження підприємством рішення Управління Пенсійного Фонду.

Існування заборгованості відповідача зі сплати фінансових санкцій у розмірі 152364,01 грн. підтверджується наявною у матеріалах справи карткою особового рахунку відповідача та відсутністю будь-яких доказів сплати відповідачем спірної суми.

З 01.01.2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Відповідно до абзацу п'ятого пункту 7 Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Згідно з частиною другою статті 106 Закону (в редакції, чинній на час застосування до відповідача фінансових санкцій) суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Частиною третьою статті 106 Закону (в редакції, чинній на час застосування до відповідача фінансових санкцій, які є предметом розгляду у даній справі) встановлювалось, що територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату (абзац перший). Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій (абзац третій). Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку (абзац четвертий). У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються (абзац восьмий).

Судом першої інстанції було встановлено відсутність доказів узгодження відповідачем вимоги про сплату боргу від 04.09.2014 року № Ю 403/82, її оскарження в судовому порядку, а також сплати відповідачем визначеної у вимозі суми заборгованості протягом десяти днів з моменту її отримання.

Таким чином, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до Указу Президента України від 06.04.2011 № 384/2011 "Про Положення про Пенсійний фонд України" основним завданням Пенсійного фонду України є, зокрема, стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум єдиного внеску, страхових внесків та інших платежів.

Станом на день розгляду спору заборгованість, визначена вказаною вимогою, відповідачем не сплачена, вимога про сплату боргу відповідачем не оскаржена.

Отже, позов є таким, що підлягає задоволенню.

При цьому, колегія суддів при оцінці твердження відповідача про те, що ОСОБА_3 не є їх працівником враховує, що відповідно до відомостей його трудової книжки наказом МАУ № 132 від 15.12.1994 року його прийнято на посаду Генерального представника у Федеративній республіці Німеччина.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, а тому вона задоволенню не підлягає.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» - Шаповал Ірини Олексіївни - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 квітня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: В.Е. Мацедонська

І.Й. Петрик

Повний текст виготовлено 24.11.2016 року.

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Петрик І.Й.

Мацедонська В.Е.