Рішення № 6294708, 23.09.2009, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

23 вересня 2009 р. Справа 13/73-09

Господарський суд Вінницької області у складі:

Головуючий суддя С. Тісецький

Секретар суду Л.Новожилова

Представники :

Прокурор: Стецюк Н.Д. помічник прокурора

позивача : Панянчук С.В. - за дорученням

відповідача: ОСОБА_3

інші:

Місце розгляду справи : приміщення суду,кімн.№1115

розглянувши справу за позовом: Прокурора Замостянського району м.Вінниці в інтересах Держави в особі виконавчого комітету Вінницької міської ради до Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 про стягнення 17886,00 грн. основного боргу, 778,14 грн. - пені, -

В С Т А Н О В И В :

Фіксація судового процесу шляхом звукозапису не здійснювалась в звязку з неподанням клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу, оскільки відповідно до ч.7 ст.81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу це право, а не обовязок суду.

Представник позивача та прокурор подали суду заяву про зменшення позовних вимог, в якій уточнюють позовні вимоги та просять стягнути з відповідача 10709,74 грн. основного боргу та 135,64 грн. - пені. Вказане клопотання відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, а тому приймається судом до розгляду.

Заслухавши пояснення прокурора представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку поданих до справи доказів, суд зясував:

Відповідно до договору №5-023 від 08.01.2008 р., Виконком Вінницької міської ради передав в оренду відповідачу у строкове платне користування приміщення площею 81,61 м.кв. за адресою: м.Вінниця, вул.. Червоноармійська, 32, яке знаходиться на балансі та обслуговуванні Міського палацу мистецтв.

Відповідно до п.2.1 договору, укладеного між сторонами, відповідач мав сплачувати орендну плати щомісячно не пізніше останнього числа поточного місяця. Орендна плата за базовий місяць була визначена сторонами у розмірі 1498,66 грн., крім того ПДВ 20%.

Відповідно до п.2.2 договору, розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції попереднього місяця.

Згідно розрахунку позивача, відповідач допустив заборгованість по орендній платі у сумі 10709,74 грн.

В судовому засіданні відповідач заявлений позивачем позов визнав у повному обсязі.

Отже борг відповідача перед позивачем становить 10709,74 грн.

Відповідно до п.1 ст..692 ЦК України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений іншій строк оплати товару.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його

обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Стаття 610 цього ж Кодексу передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

Відповідач доказів щодо проведення розрахунків з позивачем, суду не надав.

Отже позовні вимоги позивача про стягнення основної заборгованості в розмірі 10709,74 грн., підлягають задоволенню, з покладенням на відповідача відшкодування судових витрат на підставі ст.49 ГПК України.

Також підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення з відповідача 135,64 грн. пені згідно розрахунку позивача, тому що вказана вимога відповідає умовам п.2.5. договору укладеного між сторонами, де вказано, що у випадку несвоєчасного перерахування грошових коштів орендар (відповідач) перераховує пеню в розмірі подвійної облікової ставки встановленої НБУ за кожен день прос рочки.

Відповідно до п.2 ст.551 ЦУ України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного судочинства.

Керуючись ст.ст.525, 526, 527, 549, 551 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст. ст.4-3, 4-5, 25, 28, 30, 43, 82, 83, 84, 115, 116 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Виконавчого комітету Вінницької міської ради, м.Вінниця, вул.. Соборна, 59 (код ЄДРПОУ 13322432) 10709,74 грн. - основного боргу, 135,64 грн. пені.

3.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1) до Державного бюджету 107,10 грн. витрат повязаних зі сплатою державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Тісецький С.С.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 24 вересня 2009 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу

3 - відповідачу