Постанова № 62946944, 21.11.2016, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" листопада 2016 р.Справа № 923/760/16Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Туренко В.Б.

суддів Поліщук Л.В., Пироговського В.Т. (на підставі розпорядження в.о. керівника апарату суду від 18.11.2016р. №895 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи, протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 18.11.2016 р.)

при секретарі судового засідання: Земляк А.В.

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1

від відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства «Садове»

на рішення господарського суду Херсонської області від 03.10.2016 року

у справі № 923/760/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ Каргілл»

до Приватного сільськогосподарського підприємства «Садове»

про стягнення 218733,22 грн.

ВСТАНОВИВ:

В липні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АТ Каргілл» звернулось до місцевого господарського суду з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства «Садове» про стягнення 218733,22 грн., з яких: 175706,20 грн. основного боргу, 4246,5 грн. 3% річних, 20852,41 грн. штрафу, 17928,11 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобовязань щодо оплати наданих позивачем послуг за договором поставки від 02.12.2013р. №CVS 57958, укладеним між сторонами, у звязку з чим утворилась заборгованість, на яку нараховано 3% річних, пеню. Крім того, відповідно до п. 6.3. договору також нараховано штраф.

У відзиві на позов відповідач зазначив про його необґрунтованість та просив відмовити в його задоволенні.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 03.10.2016р. (суддя Закурін М.К.), оформленим відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 03.10.2016р., позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 175607,20 грн. основної заборгованості, 4246,50 грн. річних, 1000,00 грн. пені, 1000,00 грн. штрафу та 2727,81 грн. компенсації по сплаті судового збору, в решті позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач 07.10.2016р. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив його скасувати, у позові відмовити повністю, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 20.10.2016р. (головуючий суддя Туренко В.Б., судді Поліщук Л.В., Таран С.В.) апеляційну скаргу прийнято до провадження із призначенням до розгляду.

У зв'язку з перебуванням судді-учасника колегії ОСОБА_3 у відрядженні з 20.11.2016р. по 25.11.2016р., за розпорядженням в.о. керівника апарату суду від 18.11.2016р. №895 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи, протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 18.11.2016р., її замінено на суддю Пироговського В.Т.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 18.11.2016р. справу прийнято до провадження у визначеному складі колегії суддів.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач послався на безпідставність доводів скаржника, просив рішення суду залишити без змін.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, судова колегія встановила наступне.

2 грудня 2013 року між ТОВ АТ Каргілл (далі - Постачальник) та Приватним сільськогосподарським підприємством Садове (далі - Покупець) укладено договір поставки № СVS 57958 (далі - Договір).

Разом з Договором сторонами підписана Специфікація №1/57958 № CVS 57958 від 02.12.2013 року (далі Специфікація), в якій визначалась загальна кількість, ціна та строк поставки товару.

Згідно п.1.1. Договору Постачальник зобовязався поставити Покупцю товар, а саме насіння зернових, олійних, технічних культур, засоби захисту рослин, добрива згідно Специфікацій до цього договору, а покупець, в свою чергу, зобовязався прийняти та оплатити товар.

Відповідно до Специфікації товаром є амофос фасований, в кількості 20 тон, базовою ціною 1 тони без ПДВ 5666,70 грн., загальною вартістю з ПДВ 121600,80 грн., строк поставки 19.12.2013р., терміном оплати 10.10.2014р., коригування ціни здійснюється відповідно до положень Договору.

Сторонами підписано акт приймання-передачі мінеральних добрив №1 від 05.12.2013 (а.с. 17), відповідно до якого Постачальник передав, а Покупець прийняв товар (20 тон амофосу на суму 121600,80 грн.). Водночас, вартість поставленого товару позивачем була збільшена (скоригована у звязку зі збільшенням курсу долара США станом на 09.10.2014р.) до 191108,05 грн. на підставі пункту 3.4. договору, що слідує з рахунку-фактури № 57958/2488 від 09.10.2014 (а.с. 18).

В свою чергу, відповідачем вартість отриманого товару оплачена в сумі 121600 грн, а саме: платіжним дорученням № 72 від 11.12.2014 перераховано 80000 грн., платіжним дорученням № 77 від 17.12.2014 - 41600 грн.; що слідує з виписки Філії КІБ ПАТ Креді ОСОБА_4 по рахунку позивача № 26008000037001/UAH.. (а.с. 19).

Несплата останнім основного боргу та наслідки неналежного виконання грошового зобовязання у добровільному порядку, стали підставою для звернення позивача з позовом.

Відповідач в свою чергу зазначив, що вартість товару сплачена своєчасно та в повному обсязі, а коригування ціни товару здійснено позивачем в односторонньому порядку, без, як того вимагають умови договору, узгодження з ним.

Господарський суд Херсонської області, задовольняючи позов частково мотивував тим, що позивачем правомірно застосовано курсову різницю, оскільки відповідач оплату вартості продукції здійснив не у строк до 10.10.2014р., а також не за ціною товару, яка змінилася у звязку з коливанням національної валюти до курсу долара США.

Суд першої інстанції не прийняв до уваги заперечення відповідача щодо необхідності коригування ціни товару по відношенню до іноземної валюти лише за погодженням з ним та шляхом підписання відповідної специфікації, оскільки такий обовязок не встановлений договором та спростовується умовами договору щодо визначення ціни товару.

В апеляційній скарзі ПСП "Садове" зазначило, що суд першої інстанції, задовольняючи позов частково, не надав оцінки доказам Відповідача, а саме: щодо вартості та оплати товару Позивач зобов'язаний надати Відповідачу скоригований рахунок-фактуру та відповідну скориговану Специфікацію, як того вимагає п.3.6. Договору. Вищевказані документи надані відповідачу разом з додатками до позовної заяви.

Також зазначило, що суд порушив норми матеріального права, відхиляючи його клопотання про витребування у Позивача наступних документів: 1) податкової накладної на скориговану суму оплати за товар та докази її направлення відповідачу, отримання ним; 2) декларації з податку на прибуток та податку на додану вартість на скориговані суми оплати за товар, оскільки обов'язковість складання цих документів визначена Податковим законодавством.

Колегія суддів, проаналізувавши матеріали справи, погоджується з висновком суду першої інстанції, в частині задоволення позовних вимог частково, з огляду на слідуюче:

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частина 1 ст. 174 Господарського кодексу України встановлює, що господарські зобов'язання виникають серед іншого з господарського договору.

Між позивачем та відповідачем укладено господарський договір поставки, ціна та предмет якого визначені у специфікації, яка є частиною договору.

За приписами ст. 712 Цивільного кодексу України продавець зобовязується передати у встановлений строк товар у власність покупцеві, а останній зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статті 524, 533 цього Кодексу встановлюють, що сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобовязань в іноземній валюті, у звязку з чим сума, що підлягає сплаті у гривні, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом.

Розділом 3 Договору поставки № СVS 57958 від 02.12.2013р. визначені ціна та порядок розрахунків, відповідно до якого ціна товару підлягає коригуванню у відповідності до пункту 3.4. договору.

Згідно п. 3.4. Договору сторони можуть обрати один із передбачених способів розрахунків: повна попередня оплата, без застосування базової ціни товару, повна попередня оплата із застосуванням базової ціни товару, часткова (повна) оплата після поставки товару із застосуванням базової ціни товару.

Умовами Договору визначено, що покупець зобовязаний сплатити постачальнику вартість товару платіжним дорученням шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника; покупець зобовязаний сплатити постачальнику повну вартість товару, скориговану згідно умов цього договору, платіжним дорученням шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника не пізніше терміну, визначеному у відповідній специфікації.

Вказані в Специфікації ціна і вартість товару (в гривнях) підлягають коригуванню на момент виставлення рахунка-фактури або дати фактичного зарахування коштів на банківський рахунок постачальника у випадку сплати за простроченим рахунком, якщо курс банку змінився більше, ніж на 1% в порівнянні з курсом банку на дату підписання відповідної специфікації;

Згідно п. 3.4.3.4.4. Договору у випадку, якщо покупець сплачує за товар за простроченим рахунком, коригування остаточної ціни товару здійснюється за наступною формулою: остаточна ціна товару = К1 ((базова ціна товару / К2 ОЧ1 / К3 / К-ть ОЧ2 / К4 / К-ть) ОЧ1 / К3 / К-ть х Зм х М ОЧ2 / К4 / К-ть х Зм х М) + ОЧ1 / К-ть + ОЧ2 / К-ть), де: К1 курс Банку долара США на дату виставлення рахунку-фактури для здійснення остаточного розрахунку; К2 курс Банку долара США на дату підписання Специфікації; К3, К4 курс Банку долара США на дату фактичного зарахування коштів; ОЧ1, ОЧ2 часткова оплата; К-ть кількість товару; Зм коефіцієнт для розрахунку розміру знижки; М кількість повних місяців достроково оплати від дати часткової оплати до дати остаточного розрахунку;

Пунктом 3.4.2.2. Договору передбачено, що під курсом Банку розуміється середній курс ПАТ КІБ Креді ОСОБА_4 долара США до гривні для здійснення розрахунків по безготівковим операціям купівлі-продажу іноземної валюти. Курс банку підтверджується довідкою банку з підписом та печаткою.

Аналізом матеріалів справи встановлено, що Відповідач не сплатив вартість отриманого товару у повному обсязі та у встановлений договором строк, у звязку з чим заборгував станом на 04.07.2016 175706,20 грн. Ця сума є різницею між остаточною ціною товару станом на 04.07.2016, яка складає 297306,20 грн. (з розрахунку: 14865,31 грн. за 1 тону х 20 тон = 297306,20 грн.), та сумою часткової сплати 121600 грн. (297306,20 121600 = 175706,20 грн.). При розрахунку остаточної ціни товару станом на 04.07.2016 позивачем застосовано курсову різницю між курсом долара США станом на день підписання специфікації та курсом долара США станом на 04.07.2016.

На цю суму Позивачем було виставлено рахунок-фактуру № 57958/727 від 04.07.2016 (а.с. 26), в якому зазначено, що Відповідач зобовязаний сплатити 175706,20 грн за несплату 11,819 тон поставленого амофосу.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання умов договору не допускається, а тому несплата відповідачем 175706,20 грн. основної заборгованості, яка є, фактично, курсовою різницею вартості товару між датою поставки та датою оплати, є порушенням господарських зобовязань за вказаним договором

Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобовязань передбачені приписами статей 534, 549-552, 611, 625 Цивільного кодексу України, а також статтями 229-234 Господарського кодексу України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині зменшення розміру пені та штрафу до 1000 грн. відповідно кожного, оскільки Позивач протягом тривалого часу, а саме починаючи з моменту отримання грошових коштів від Відповідача в сумі 121600 грн. (грудень 2014 року) по липень 2016 року не повідомляв Відповідача про коригування ціни товару в сторону її збільшення, хоча відповідно до п. 3.6. Договору він повинен був надати покупцеві розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної на відповідну суму, не вів будь-яких переговорів з відповідачем з приводу неповної оплати вартості товару, хоча нарахування неустойки здійснив лише при зверненні до суду з позовом про стягнення заборгованості, а не за наслідками невиконання відповідачем свого обовязку за результатами несвоєчасного та неповного проведення платежу у грудні 2014 року. При цьому місцевим господарським судом враховані положення ст. 233 Господарського кодексу України та п. 3 ст. 83 ГПК України.

Водночас суд зазначає, що ненадання Позивачем Відповідачу скоригованого рахунку-фактури та відповідну скориговану Специфікацію не звільняє Відповідача від виконання взятих на себе зобов'язань за Договором поставки.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції, а отже апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст 99, 103, 105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Херсонської області від 03.10.2016 року у справі №923/760/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Повний текст постанови складено 24.11.2016 року.

Головуючий суддяВ.Б. Туренко

СуддяЛ.В. Поліщук

СуддяВ.Т. Пироговський