Постанова № 62946832, 15.11.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" листопада 2016 р. Справа№ 910/3207/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сотнікова С.В.

суддів: Доманської М.Л.

Остапенка О.М.

за участю секретаря судового засідання Карпюк О.С.

представників:

від заявника - Кирилюк Г.С.,

від боржника - Бойко М.С.,

від СТОВ "Грозянське" та СТОВ "Куйбишево" - Капінос Н.В.,

розглянувши апеляційні скарги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Грозянське" та Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Куйбишево"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.05.2016

у справі № 910/3207/14 (суддя Яковенко А.В.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Петроліум Ойл Юкрейн"

до Публічного акціонерного товариства "Атоменергокомплект"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2016 відмовлено Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Грозянське" в задоволенні скарги на неправомірні дії арбітражного керуючого Юзвенка В.Г.; відмовлено Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Куйбишево" в задоволенні скарги на неправомірні дії арбітражного керуючого Юзвенка В.Г.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Грозянське" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.05.2016, визнати незаконними дії (бездіяльність) арбітражного керуючого Юзвенка В.Г. у зв'язку з невизнанням, неприйняттям та не проведенням заліку зустрічних однорідних вимог на суму 808174,60 грн., визнати таким, що відбувся залік зустрічних однорідних вимог на суму 808174,60 грн., проведений СТОВ "Грозянське" шляхом подачі в односторонньому порядку заяви № 300 від 22.10.2015 (№ 119 від 02.10.2014), визнати припиненими кредиторські вимоги до боржника в розмірі 808174,60 грн.

Також, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Куйбишево" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.05.2016, визнати незаконними дії (бездіяльність) арбітражного керуючого Юзвенка В.Г. у зв'язку з невизнанням, неприйняттям та не проведенням заліку зустрічних однорідних вимог на суму 714803,00 грн., визнати таким, що відбувся залік зустрічних однорідних вимог на суму 714803,00 грн., проведений СТОВ "Куйбишево" шляхом подачі в односторонньому порядку заяви № 290 від 22.10.2015 (№ 279 від 02.10.2014), визнати припиненими кредиторські вимоги до боржника в розмірі 714803,00 грн.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2016 прийнято до провадження апеляційні скарги.

Згідно протоколу повторного автоматичного розподілу судових справ від 24.10.2016 для розгляду справи № 910/3207/14 сформовано колегію суддів у складі: Сотніков С.В. (головуючий, доповідач), Доманська М.Л., Остапенко О.М.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 24.10.2016 прийнято до провадження апеляційні скарги.

Ухвалою від 25.10.2016 продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів, розгляд справи відкладено на 15.11.2016.

Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, вважає, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Провадження у справах про банкрутство регулюється Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1992 року № 2343-XII (далі - Закон про банкрутство), Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законодавчими актами України.

Провадження у даній справі перебуває на стадії розпорядження майном боржника, введеної ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2014, оскільки ухвалу від 22.06.2015 про затвердження мирової угоди та припинення провадження у даній справі було скасовано постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.10.2015.

Відповідно до частин 2, 3 статті 98 Закону про банкрутство арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний:

1) неухильно дотримуватися вимог законодавства;

2) здійснювати заходи щодо захисту майна боржника;

3) аналізувати фінансову, господарську, інвестиційну та іншу діяльність боржника, його становище на ринках та надавати результати таких аналізів господарському суду разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію;

4) подавати відомості, документи та інформацію щодо діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у порядку, встановленому законодавством;

5) створювати умови для проведення перевірки додержання арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) вимог законодавства;

6) здійснювати заходи щодо забезпечення охорони державної таємниці відповідно до встановлених законодавством вимог;

7) у порядку, встановленому законодавством, надавати державному органу з питань банкрутства інформацію, необхідну для ведення Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство;

7-1) вживати заходів до недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів та невідкладно повідомляти суду про наявність такого конфлікту;

8) надсилати органам Національної поліції чи органам прокуратури повідомлення про факти порушення законності, виявлені в діяльності працівників підприємств та організацій, що містять ознаки дії (бездіяльності), переслідуваної у кримінальному чи адміністративному порядку;

9) виконувати інші повноваження, передбачені законодавством про банкрутство.

Під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство..

29.01.2016 Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Грозянське" та Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Куйбишево" звернулись до Господарського суду міста Києва зі скаргами на дії розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Юзвенка В.Г.

Скарги мотивована тим, що розпорядник майна боржника не визнав, не прийняв та не провів залік зустрічних однорідних вимог як в процедурі розпорядження майном боржника так і після скасування Київським апеляційний господарським судом ухвали про припинення провадження у справі від 22.06.2015 у зв'язку з затвердженням мирової угоди.

За твердженням кредиторів, відбувся залік зустрічних однорідних вимог в односторонньому порядку на суму 714803,00 грн. (СТОВ "Куйбишево") та на суму 808 174,60 грн. (СТОВ "Грозянське"), у зв'язку з чим припинились кредиторські вимоги у справі 910/3207/14 про банкрутство, які виникли на підставі судових рішень про стягнення сільськогосподарської продукції та рішень про зміну способу та порядку виконання рішення суду на стягнення вартості сільськогосподарської продукції (постанови Харківського апеляційного господарського суду у справі №5023/1305/12 та постанови Харківського апеляційного господарського суду у справі 37/322-09 відповідно).

Розпорядник майна боржника, надіславши повідомлення про відмову у проведенні заліку зустрічних однорідних вимог, порушив принципи добросовісності, розсудливості та діяв лише в інтересах комітету кредиторів, а не всіх кредиторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону про банкрутство під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, проведення аналізу його фінансового становища, а також визначення наступної оптимальної процедури (санації, мирової угоди чи ліквідації) для задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів.

Розпорядник майна - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду забезпечує здійснення процедури розпорядження майном.

Частиною 3 статті 22 Закону про банкрутство встановлено, що розпорядник майна зобов'язаний:

розглядати заяви кредиторів про грошові вимоги до боржника, які надійшли в установленому цим Законом порядку;

вести реєстр вимог кредиторів;

повідомляти кредиторів про результати розгляду їхніх вимог;

вживати заходів для захисту майна боржника;

аналізувати фінансово-господарську діяльність, інвестиційне становище боржника та його становище на ринках;

виявляти (за наявності) ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства;

скликати збори кредиторів та організовувати їх проведення;

надавати державному органу з питань банкрутства відомості, необхідні для ведення Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено справу про банкрутство;

надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, відомості про фінансове становище боржника, пропозиції щодо можливості відновлення платоспроможності боржника;

не пізніше двох місяців від дня порушення провадження у справі про банкрутство разом з боржником організувати та забезпечити проведення інвентаризації майна боржника та визначити його вартість;

брати участь у розробці плану санації у випадках, передбачених цим Законом, та за можливості проведення санації боржника розробити разом з боржником не пізніше двох місяців від дня порушення провадження у справі про банкрутство план санації боржника та подати його на розгляд комітету кредиторів;

виконувати інші повноваження, що передбачені цим Законом.

При цьому, розпорядник майна не має права втручатися в оперативно-господарську діяльність боржника, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 10 статті 22).

Згідно з ч. 9 ст. 23 Закону про банкрутство у процедурі розпорядження майном боржник має право на підставі ухвали господарського суду задовольнити всі вимоги конкурсних кредиторів за умови їх задоволення одночасно та в повному обсязі відповідно до реєстру вимог кредиторів.

Тобто, задоволення боржником кредиторських вимог шляхом проведення заліку, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та заявлені у відповідності до ст. 23 Закону і включені до реєстру вимог кредиторів у процедурі розпорядження майном, суперечить нормам чинного законодавства, меті конкурсного провадження та шкодить іншим кредиторам.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Закону про банкрутство діє мораторій на задоволення вимог кредиторів, який зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій.

Згідно із ч. 5 ст. 19 Закону про банкрутство дія мораторію не поширюється на задоволення вимог кредиторів у разі одночасного задоволення вимог кредиторів у процедурі розпорядження майном.

Закон про банкрутство дозволяє ліквідатору проводити залік зустрічних однорідних вимог лише у процедурі ліквідації (п. 8 ст. 45) лише у випадку, якщо це не порушує майнові права інших кредиторів.

Отже, проведення заліку зустрічних однорідних вимог у процедурі розпорядження майном окремих кредиторів може нанести шкоду іншим кредиторам, оскільки Законом передбачена черговість задоволення конкурсних вимог.

Таким чином, розпорядник майна належним чином виконував свої обов'язки в процедурі розпорядження майном боржника шляхом недопущення заліку зустрічних однорідних вимог боржника та окремих кредиторів - СТОВ "Грозянське" та СТОВ "Куйбишево".

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні скарг на неправомірні дії арбітражного керуючого Юзвенка В.Г.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що ухвала Господарського суду міста Києва від 16.05.2016 у даній справі відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підстав для її скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99, 101 - 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Грозянське" залишити без задоволення.

2. Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Куйбишево" залишити без задоволення.

3. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.05.2016 у справі № 910/3207/14 залишити без змін.

Головуючий суддя С.В. Сотніков

Судді М.Л. Доманська

О.М. Остапенко