Ухвала суду № 62942514, 22.11.2016, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/9075/16-а

Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" листопада 2016 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Гаврилової О.В.,

при секретарі Томіленко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про роз'яснення постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 21 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 21 червня 2016 року позов ОСОБА_1 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задоволено частково, визнано протиправними дії Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у перерахуванні та виплаті пенсії ОСОБА_1, як державному службовцю відповідно до Закону України «Про державну службу», з усіх сум заробітної плати, на які нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, в тому числі матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення, що зазначені у Довідці від 11.05.2016 року за №17.1-792, виданій Державним управлінням справами, зобов'язано Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1, у розмірі 90% заробітної плати, як державному службовцю відповідно до Закону України «Про державну службу», з усіх сум заробітної плати, на які нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, в тому числі матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення, що передбачені у Довідці від 11.05.2016 року за № 17.1-792, виданій Державним управлінням справами, починаючи з 02.12.2015 року, з урахуванням раніше проведених виплат. Також постановлено відшкодувати ОСОБА_1 понесені нею у справі судові витрати в розмірі 551 грн. 21 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

17.11.2016 року представником позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до суду подано заяву, відповідно до якої просить суд роз'яснити постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 21 червня 2016 року, вказавши, вимогами якого періоду законодавства України повинні керуватися працівники Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві при виконанні постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 21 червня 2016 року щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1, що відповідав чинному законодавству України на час виходу на пенсію позивача чи чинному законодавству України на час виконання вище вказаної постанови суду про перерахування розміру її пенсії? Також представник просить роз'яснити: чи будуть правомірними дії працівників Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві при обчисленні розміру пенсії позивача ОСОБА_1, якщо вони суму, що вказана у Довідці № 17.1-792 від 11.05.2016 року, виданій ОСОБА_1 Державним управлінням справами, в графі «інші виплати» за 24 календарні місяці, будуть ділити не на 24, а на 60, як це практикують при виконанні подібних рішень судів?

Відповідно до ч. 3 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення протягом десяти днів із повідомленням заявника (особи, яка бере участь у справі, державного виконавця, які звернулися із заявою про роз'яснення судового рішення) та осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення.

Заявник ОСОБА_1, її представник та представник відповідача Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві в судове засідання не з'явились, про день, час та місце судового розгляду заяви повідомлені належним чином, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вивчивши доводи заяви, приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Виходячи із системного тлумачення положень вказаної статті роз'яснено може бути рішення суду у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.

Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.

Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення, оскільки недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання постанови чи ухвали суду. Чіткість викладу передбачає, зокрема, що терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змістові, що вони мають за законодавством України, такі терміни чітко співвідносяться із поняттями, які вони позначають, текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому ясно, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. А переконливість і зрозумілість викладення змісту судових рішень забезпечується шляхом дотримання правил юридичної техніки.

Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши обставини, викладені у заяві, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про роз'яснення судового рішення, оскільки постанова суду від 21 червня 2016 року є досить чіткою та зрозумілою і не містить положень, які не можливо чи важко виконати внаслідок їх неясності.

Крім цього, слід зазначити, що мотивувальна частина постанови суду має посилання на законодавство України, яким урегульовано спірні правовідносини станом на день призначення пенсії позивача, що відповідає принципу незворотності дії нормативно-правового акта в часі, а суд не наділений повноваженнями проведення перерахунку пенсії фізичної особи, що належить до компетенції посадових осіб Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на підставі відповідних розрахунків, документів, та не може бути предметом розгляду заяви про роз'яснення рішення суду.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про роз'яснення судового рішення, оскільки дане судове рішення є зрозумілим та не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо його розуміння і не перешкоджає його належному виконанню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 165, 170, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

у х в а л и в :

Заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про роз'яснення постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 21 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

С у д д я :