Ухвала суду № 62941303, 23.11.2016, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"23" листопада 2016 р.Справа № 2/200(10/43)

Суддя господарського суду Кіровоградської області Коваленко Н.М. розглянувши матеріали справи № 2/200(10/43) від 19.02.2008

за заявою кредитора І: приватного підприємства "Агропромисловий комплекс "Артем", с. Протопопівка Олександрійського району Кіровоградської області,

кредитора ІІ: селянського фермерського господарства "Гульдас", м. Мала Виска Кіровоградської області,

до боржника - товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Гарант-Цукор" (далі - ТОВ "Агро-Гарант-Цукор"), м. Кіровоград,

про банкрутство

ПРЕДСТАВНИКИ:

від кредитора - участі не брали;

від банкрута - участі не брали;

В судовому засіданні приймають участь представники:

- арбітражного керуючого ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , довіреність № 264 від 03.02.2016 ;

- відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Олександрійському районі - ОСОБА_3, довіреність № 01-17/602 від 13.05.2016.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою від 13.03.2018 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Коваленко Н.М. провадження у справі № 10/43 про банкрутство ТОВ „Агро-Гарант-Цукор (ідент. код 31975271) припинив.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.04.2008 апеляційну скаргу приватного підприємства „Агропромисловий комплекс „Артем та селянського фермерського господарства „Гульдас залишено без задоволення. Ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 13.03.2008 без змін.

Вищим господарським судом України постановою від 11.06.2008 постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.04.2008 та ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 13.03.2008 скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

За ч. 1 ст. 5 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (в редакції до набрання чинності Законом України від 22.12.2011 року № 4212-VI) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 ГПК України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є родичем осіб, які беруть участь у судовому процесі, якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи, встановлений частиною третьою статті 21 цього Кодексу, або якщо буде встановлено інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості. Суддя, який брав участь у розгляді справи, не може брати участі в новому розгляді справи у разі скасування рішення, ухвали, постанови, прийнятої за його участю, або у перегляді прийнятих за його участю рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами.

За постановою Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011, № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (пункти 1.2.2., 1.2.3., 1.2.4.) питання про відвід судді вирішується судом у тому складі, який розглядає справу. Отже, якщо справа розглядається суддею одноособово, відповідне питання вирішується саме цим суддею у нарадчій кімнаті.

У такому ж порядку вирішується питання про самовідвід суддів.

Форми заявлення самовідводу судді процесуальним законом не передбачені. Отже, достатнім є зазначення про це у відповідній ухвалі, винесеній згідно з частиною п'ятою статті 20 ГПК та з урахуванням вимог статті 86 названого Кодексу.

У разі колегіального розгляду справи винесенню ухвали може передувати відповідна письмова заява судді з наведенням мотивів самовідводу.

Задоволення заяви про відвід судді повинно обґрунтовуватися посиланням на обставини, про які йдеться в частині першій статті 20 ГПК, із зазначенням та поданням доказів, які їх підтверджують.

За змістом частини першої статті 20 ГПК суддя, який брав участь в розгляді справи, не може брати участі в новому розгляді справи у разі скасування рішення, ухвали, постанови (у справі про банкрутство), прийнятої за його участю, або у перегляді прийнятих за його участю рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами.

У застосуванні цієї норми процесуального права господарським судам необхідно враховувати таке.

У разі скасування апеляційною або касаційною інстанціями ухвал місцевого господарського суду визначення суддів або колегії суддів для розгляду справ здійснюється з урахуванням наведеного у підпункті 2.3.43 пункту 2 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (з подальшими змінами).

Скасування рішення, прийнятого по суті справи з прийняттям нового рішення, не може вважатися підставою для відводу судді, який приймав скасоване рішення і вчиняє процесуальні дії у цій справі на стадії виконання нового судового рішення, зокрема, здійснює розгляд скарги на дії (бездіяльність) органу Державної виконавчої служби, заяви про відстрочку, розстрочку, зміну способу виконання судового рішення, визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини під терміном "суд, встановлений законом" у ст. 6 Конвенції мається на увазі, що "судова влада у демократичному суспільстві регулюється законами, джерелом яких є Парламент". Зазначений термін охоплює не лише правові підстави існування суду, але і його склад у кожній конкретній справі.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 20 ГПК України суддя, який брав участь у розгляді справи, не може брати участі в новому розгляді справи у разі скасування рішення, ухвали, постанови, прийнятої за його участю, або у перегляді прийнятих за його участю рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами. За наявності таких підстав суддя повинен заявити самовідвід (постанова Верховного Суду України від 30 вересня 2014 у справі № 3-131гс14).

Зважаючи на наведені обставини, з метою дотримання принципу недопустимості судді у провадженні, у якому він приймав рішення, що скасоване вищою судовою інстанцією, а також з метою уникнення сумнівів щодо об'єктивності та неупередженості у розгляді даної справи, суддя Коваленко Н.М. вважає за необхідне у справі № 2/200 (10/43) про банкрутство ТОВ "Агро-Гарант-Цукор" заявити самовідвід та задовольнити його з вищевказаних підстав.

Керуючись статтями 2-1, 20, 86 Господарського процесуального кодексу України, суддя

УХВАЛИВ:

Заявлений самовідвід судді Господарського суду Кіровоградської області Коваленко Н.М. у справі № 2/200 (10/43) про банкрутство ТОВ "Агро-Гарант-Цукор" задовольнити.

Примірники ухвали суду направити кредиторам, включеним до реєстру вимог кредиторів (ухвала від 30.01.2014, а.с. 50-52 т. 30), банкруту (25009, м. Кіровоград, вул. Комарова, 64), ТОВ "ЛВС-2012" (19532, Черкаська область, Городищенський район, с. Воронівка, вул. Робітнича, 9 та 20600, Черкаська область, м. Шпола, вул. Слобідська, 145/147), ТОВ Інвестиційна компанія "Марконі" (АДРЕСА_1), ПП НВК "Метінвест Плюс" (69006, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської Армії/Леонова, 1/2, кв. 36), сектору з питань банкрутства Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, ліквідатору арбітражному керуючому ОСОБА_1 (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 12 оф. 4), Товарній біржі "КМФБ" (03150, м. Київ, вул. Димитрова, буд. 5-Б) товарну біржу "Електронні торги України" (01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 7, оф. 3).

Суддя Н.М. Коваленко