Рішення № 62941186, 24.11.2016, Хотинський районний суд Чернівецької області

Справа № 724/683/16-цПровадження № 2/724/501/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2016 року Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді: Руснака А.І.

секретаря: Трофа М.В.

за участю сторін:

позивача: ОСОБА_1

представника позивача: ОСОБА_2

представника відповідача: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Хотин Чернівецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 сільської ради с. Каплівка Хотинського району Чернівецької області про скасування рішень сільської ради, визнання права на приватизацію земельної ділянки без погодження меж із суміжним землекористувачем та зобовязання сільської ради погодити акт прийому передачі межових знаків,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_5, ОСОБА_4 сільської ради с. Каплівка, Хотинського району,Чернівецької області про визнання права на приватизацію земельної ділянки без погодження меж із суміжним землекористувачем. В обгрунтування позовної заяви посилається на те, що в 1997 році, згідно рішення ОСОБА_4 сільської ради № 8 «Про безкоштовну передачу земельних ділянок громадянам» він отримав у власність земельну ділянку, яка знаходиться в урочищі «Мегери». Згодом він звернувся до ОСОБА_4 сільської ради із заявою про надання дозволу на виготовлення технічної документації та проекту із землеустрою вищевказаної земельної ділянки та отримав відповідний дозвіл. Серед документів, які було необхідно подати комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою, був акт про погодження меж земельної ділянки. У зв'язку із цим він звернувся до сусідки - користувача суміжної ділянки для підписання відповідного акту, керуючись статтею 106 Земельного кодексу України. Після виготовлення технічної документації відповідач ОСОБА_5, власник суміжної земельної ділянки, відмовилася підписувати вказаний вище акт погодження меж, нічим не мотивуючи відмову хоч спору щодо її розміру та меж у нього та ОСОБА_5 немає, а в подальшому ОСОБА_5 виїхала за межі країни. Проте органами місцевого самоврядування до сьогоднішнього дня так і не вирішено по суті спір стосовно меж земельної ділянки. До відповідних органів, які вирішують питання приватизації були направлені заяви із проханням вирішити по суті спір стосовно меж суміжних ділянок. Проте по суті спір не розглядався.

Тому, підтримуючи вищевикладене, просить суд визнати неправомірною відмову ОСОБА_5 у підписанні акту погодження меж земельної ділянки, визнати за ОСОБА_1 право на приватизацію без підпису суміжного власника ОСОБА_5 та зобовязати ОСОБА_4 сільську раду погодити акт прийому передачі межових знаків на зберігання ОСОБА_1 від 11.08.2015 року. Також просить стягнути судові витрати.

10 жовтня 2016 року на адресу суду надійшла нова редакція позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_4 сільської ради с. Каплівка, Хотинського району, Чернівецької області про скасування рішень сільської ради, визнання права на приватизацію земельної ділянки без погодження меж із суміжним землекористувачем та зобовязання сільської ради погодити акт прийому передачі межових знаків, в якій просить визнати незаконними рішення ОСОБА_4 сільської ради № 16/01/15 від 25.11.2015 року та рішення № 32/02/15 від 24.12.2015 року, визнати за ОСОБА_1 право на приватизацію без підпису суміжного власника та зобовязати ОСОБА_4 сільську раду с. Каплівка, Хотинського району, Чернівецької області погодити акт прийому передачі межових знаків ОСОБА_1. Також просить стягнути з відповідача на його користь судові витрати.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні вимоги позивача підтримав, просив їх задовольнити.

Представник ОСОБА_4 сільської ради - ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Вислухавши пояснення позивача, його представника, представника відповідача, вивчивши та дослідивши письмові докази по справі, суд приходить висновку, що заявлені вимоги підлягають частковому задоволенню, з таких підстав.

Так, судом встановлено, що рішенням 16 сесії 22 скликання ОСОБА_4 сільської ради Хотинського району Чернівецької області надано безкоштовно у приватну власність ОСОБА_1 земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться в урочищі «Мегери» (а.с.7)

Як встановлено судом, виконавець робіт сертифікований інженер-землевпорядник ОСОБА_6 у присутності власника земельної ділянки ОСОБА_1 склали акт прийому - передачі межових знаків на збергінання, який відмовилася підписати власник суміжної земельної ділянки ОСОБА_5 (а.с.9).

Також як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 сільська рада Хотинського району Чернівецької області рішенням від 25.11.2015 року № 16/01/15 вирішила не погоджувати акт прийому - передачі межових знаків у звязку з відсутністю межників, так як суміжний межник ОСОБА_7 знаходиться в зоні АТО, а межник ОСОБА_5 - перебуває за межами України (а.с.10).

Із матеріалів справи вбачається, що позивач звертався із заявою до відповідних органів, які вирішують питання приватизації земельної ділянки з проханням вирішити по суті спір відносно суміжних ділянок.

Однак, як встановлено судом, відповідач ОСОБА_4 сільська рада Хотинського району Чернівецької області рішенням від 24.12.2015 року № 31/02/15 вирішила не задовольняти заяву ОСОБА_1 стосовно скасування рішення сесії ОСОБА_4 сільської ради № 16/01/15 від 25.11.2015 року та не погоджувати акт прийому - передачі земельних ділянок ОСОБА_1, який був розглянутий на 01 сесії ОСОБА_4 сільської ради та на підставі якого прийнято рішення №16/01/15 від 25.11.2015 року (а.с.14-15).

Відповідно до ст. 91 ЗК України власники земельних ділянок зобов'язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів, дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов'язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон.

Погодження меж земельної ділянки з суміжними землекористувачами є обовязковою умовою для виготовлення кадастрого плану земельної ділянки, який є невідємною частиною технічної документації зі складання державного акту на право власності на земельну ділянку.

Відповідно до ст.158 Земельного кодексу України органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.

Однак, як встановлено судом, органами місцевого самоврядування ОСОБА_4 сільською радою с. Каплівка Хотинського району Чернівецької області на день подачі позову до суду так і не вирішено по суті спір щодо меж земельної ділянки.

Також судом встановлено, що до відповідних органів, які вирішують питання приватизації були направлені заяви із проханням вирішити по суті спір стосовно меж суміжних ділянок. Проте по суті спір так і не розглядався як того вимагає Глава 25 Земельного кодексу України. У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, спір вирішується судом.

Крім того, як встановлено судом ОСОБА_4 сільською радою станом на 25.11.2015 року було прийнято рішення № 16/01/15 «Про погодження акту прийому - передачі межових знаків у звязку з відсутністю межників», згідно якого позивачу відмовлено в погодженні акту прийому передачі межових знаків у звязку із відсутністю межників.

В подальшому ОСОБА_4 сільською радою було прийнято рішення № 32/02/15 від 24.12.2015 року згідно якого вирішено не погоджувати акт прийому передачі земельних ділянок позивачу.

Відповідно до ч. 3 ст. 103 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них.

Згідно з ст. 106 ЗК України власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.

Відповідно до Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої Наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999 року № 43 технічна документація зі складання державного акту на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою включає кадастровий план земельної ділянки, складений за результатами зйомки.

Згідно з ч. 2 ст. 198 ЗК України кадастрова зйомка включає погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами.

Пунктом 2.8 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затверджено наказом Держкомзему від 18 травня 2010 року № 376 передбачено, що після виконання робіт із встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками складається акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання, який містить підписи суміжних землевласників (землекористувачів) у разі якщо вони не заявляють претензій до існуючих меж, який включається до документації із землеустрою після виконання робіт із встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками

Згідно з пунктом 3.12 Інструкції закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або уповноваженою ним (ними) особою.

Закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) може здійснюватися за відсутності власників (користувачів) суміжних земельних ділянок у випадку їх нез'явлення якщо вони були належним чином повідомлені про час проведення вищезазначених робіт, про що зазначається у акті прийомки-передачі межових знаків на зберігання.

Зазначене свідчить, що непогодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації.

Крім того, чинне законодавство не передбачає обовязку землекористувача надавати згоду на погодження меж суміжних земельних ділянок.

У цьому випадку відмова відповідача у наданні згоди позивачу на погодження меж земельної ділянки суміжного землекористувача може мати для позивача негативні наслідки, однак це не може розцінюватись як зловживання відповідачем своїми правами, або як порушення прав позивача, так як така відмова є формою реалізації відповідачем свого права.

Зважаючи на те, що погодження меж земельної ділянки суміжного землекористувача з боку ОСОБА_5 відбулось у формі відмови, то таке погодження має бути прийняте і враховане органом місцевого самоврядування при підготовці технічної документації із землеустрою щодо складання документа, який засвідчує право на земельну ділянку позивача та при розгляді питання щодо передачі земельної ділянки у приватну власність.

Отже, як встановлено судом, відмова ОСОБА_5 підписати акт визначення, встановлення та погодження меж земельної ділянки не призвела до порушення прав ОСОБА_1 на набуття права власності на земельну ділянку.

Крім того, зі змісту наведених норм слідує, що погодження меж земельної ділянки із суміжними землевласниками (землекористувачами) є обов'язковою умовою для виготовлення кадастрового плану земельної ділянки, який в свою чергу є невід'ємною частиною проекту землеустрою, і відповідно, обов'язковою умовою для погодження технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

На думку суду, погодження меж земельних ділянок здійснюється з метою вірного та фактичного визначення меж земельних ділянок, а не встановлення обмежень у можливості її використання.

При цьому, погодження меж земельної ділянки здійснюється суміжними землекористувачами добровільно, а у випадку безпідставної відмови в погодженні цих меж та за наявності чітко встановленої та зафіксованої межі між земельними ділянками, такий спір може вирішити місцева рада, на території якої перебуває земельна ділянка, шляхом затвердження складеного землевпорядною організацією акту погодження меж земельної ділянки без погодження суміжного землекористувача (землекористувачів).

Однак, у випадку наявності між суміжними землевласниками (землекористувачами) спору щодо межі належних їм земельних ділянок, відсутності чіткої межі цих ділянок чи неможливості її чіткого встановлення, на думку суду, відповідна місцева рада не може затверджувати акт погодження меж земельної ділянки без їх погодження суміжними землевласниками.

Як встановлено судом, спору щодо межі належних суміжним землевласникам (землекористувачам) земельних ділянок, відсутності чіткої межі цих ділянок чи неможливості її чіткого встановлення немає, а отже у відповідача ОСОБА_4 сільської ради с. Каплівка Хотинського району Чернівецької області відсутні всі підстави для відмови в затвердженню акту погодження меж земельної ділянки без їх погодження з суміжними землевласниками (землекористувачами).

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене суд вважає, що в цій частині позовні вимоги слід задовольнити, визнати незаконними та скасувати рішення ОСОБА_4 сільської ради № 16/01/15 від 25.11.2015 року про погодження меж акту прийому - передачі межових знаків у звязку з відсутністю межників та рішення № 32/02/15 від 24.12.2015 року про розгляд заяви ОСОБА_1, визнати за позивачем право на приватизацію земельної ділянки, що знаходиться в урочищі «Мегери» без підпису суміжного землекористувача (землекористувачів).

Статтею 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

В силу ч.ч. 2, 3 ст. 152 ЗК України визначено способи захисту прав на земельні ділянки та встановлено, зокрема, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно ч.ч. 10-11 ст. 118 ЗК України відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

При цьому, не викликає сумніву той факт, що нормами ст. 16 ЦК України та ст. 152 ЗК України не передбачено можливість захисту порушеного цивільного права в такий спосіб, як просить позивач у позовній заяві, а саме: шляхом зобов'язання ОСОБА_4 сільської ради с. Каплівка, Хотинського району, Чернівецької області який є органом місцевого самоврядування, прийняти конкретне рішення з питань, пов'язаних з погодженням акту прийому передачі межових знаків ОСОБА_1.

А тому, підсумовуючи вищевикладене, суд не знаходить підстав для задоволення позову в частині зобовязання ОСОБА_4 сільської ради погодити акт прийому передачі межових знаків.

Крім того у відповідності до ч. 1 ст. 88 ЦПК України якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві відповідно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

За таких обставин з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати в справі пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 1102,40 гривень, сплачені останнім при подачі позову до суду.

На підставі вищенаведеного, та керуючись ст.ст. 16, 91, ч. 3 ст. 103, ст.ст. 106, ч.ч. 10-11 ст. 118, ч.ч. 2, 3 ст. 152, ст. 158, ч. 2 ст.198 ЗК України, керуючись ст.ст. 10, 60, ч. 1 ст. 88, ст.ст. 212-215, 218 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 сільської ради с. Каплівка Хотинського району Чернівецької області про скасування рішень сільської ради, визнання права на приватизацію земельної ділянки без погодження меж із суміжним землекористувачем та зобовязання сільської ради погодити акт прийому передачі межових знаків - задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати рішення ОСОБА_4 сільської ради № 16/01/15 від 25.11.2015 року про погодження меж акту прийому - передачі межових знаків у звязку з відсутністю межників та рішення № 32/02/15 від 24.12.2015 року про розгляд заяви ОСОБА_1.

Визнати за ОСОБА_1 право на приватизацію земельної ділянки, що знаходиться в урочищі «Мегери» без підпису суміжного користувача.

Стягнути з ОСОБА_4 сільської ради с. Каплівка Хотинського району Чернівецької області на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2 судовий збір в розмірі 1102 (одна тисяча сто дві) гривень 40 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Чернівецької області через Хотинський районний суд терміном десять днів з дня його оголошення, а особами, які не були в судовому засіданні в цей же термін і в цьому ж порядку з дня отримання ними копії рішення суду.

Суддя: А.І. Руснак